Рішення № 140650222, 08.10.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/11806/26-Е

Провадження № 2/522/9524/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

за участі секретаря судового засідання Мазовецької А.В.,

розглянувши у судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси 24.06.2026 року через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 607611234 від 20.11.2024 року у розмірі 29 309,65 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 20.11.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено електронний Договір кредитної лінії № 607611234. Відповідно до умов Договору відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 9 700,00 грн. Кінцева дата повернення кредиту визначена 20.12.2029 року. Базова процентна ставка становить 0,98% на день від суми залишку кредиту. 08.07.2025 року первісний кредитор відступив право вимоги за Договором до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на підставі Договору факторингу № МВ-ТП/43. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань зі сплати платежів щонайменше на один місяць, позивач достроково розірвав Договір, направивши відповідне повідомлення, та з 28.11.2025 року припинив нарахування процентів. Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача становить 29 309,65 грн, що складається з: заборгованості по кредиту 9 615,58 грн; заборгованості по процентах за користування кредитом 19 694,07 грн. Комісія за надання кредиту та штрафні санкції до позовних вимог не включені.

Матеріали позовної заяви суддя отримала 25.06.2026 року.

До суду 08.07.2026 року надійшла відповідь з ВОМІРМП УПРЕ ГУ ДМС в Одеській області за № 5188/27899 від 01.07.2026 року щодо місця реєстрації відповідача, в якій зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована з 22.10.2018 року за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 29.07.2026 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін із призначенням судового засідання на 08.10.2026 року.

Про розгляд справи 08.10.2026 року учасники справи повідомлені належним чином.

В судове засідання 08.10.2026 року учасники засідання не з?явились. Представник позивача надав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Відповідач ОСОБА_1 про розгляд справи була повідомлена належним чином, процесуальним правом на подання відзиву на позов не скористалася, заяв по суті справи суду не надала.

Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Оскільки відповідач у встановлений судом строк не надав до суду відзив на позовну заяву, суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 279 ЦПК України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Враховуючи належне повідомлення учасників справи, ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву та вимоги ст.ст. 178, 279, 280 ЦПК України, за згодою представника позивача, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, за наявними у справі матеріалами, з ухваленням у справі заочного рішення.

Відповідно до ст. 268 ЦПК України датою складення судового рішення є 13.10.2026 року.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 20.11.2024 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено Договір кредитної лінії № 607611234.

Вказаний договір підписано ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, про що свідчить Розділ 15 Договору («Реквізити сторін»).

Відповідно до п. 2.1, 2.3, 4.1 Договору, Товариство зобов`язалося надати відповідачу кредитні кошти на умовах строковості, зворотності та платності, а відповідач зобов`язався повернути кредитні кошти та сплатити проценти за їх користування.

Згідно з п. 3.1 Договору, цей Договір укладається Сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до абз. 2 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання договору є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Сторони підтверджують, що договір, укладений в електронній формі, має таку саму юридичну силу для сторін, як і документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручними підписами сторін.

Згідно з п. 7 Договору, кінцева дата повернення кредиту визначена 20.12.2029 року. Відповідно до п. 11.1 Договору, строк дії Договору становить 5 років або до його дострокового розірвання.

Відповідно до п. 8.3 Договору, Базова процентна ставка складає 0,98 відсотків в день від суми залишку Кредиту, яка знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним, що становить 357,70 відсотків річних. Процентна ставка є фіксованою.

Згідно з п. 8.5 Договору, Комісія за надання кредиту нараховується одноразово при видачі першого Траншу.

Відповідно до п. 9.1.1.7 Договору, у разі затримання Відповідачем сплати частини кредиту та/або процентів за користування кредитом щонайменше на один місяць, Кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту в повному обсязі шляхом повідомлення Відповідача про дострокове припинення Договору.

Виконання первісним кредитором обов`язку щодо надання грошових коштів відповідачу ОСОБА_1 20.11.2024 року у розмірі 9 700,00 грн підтверджується доказами перерахування суми кредиту на банківську картку № НОМЕР_1 .

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що в кредитному договорі зазначено аналогічний номер особистого електронного платіжного засобу ОСОБА_1 : картку з номером НОМЕР_1 .

Доказів на підтвердження того, що вказана картка не належить відповідачу або що на неї не було зараховано грошові кошти у вищевказаному розмірі на виконання Договору кредитної лінії, матеріали справи не містять.

Наведені вище обставини відповідачем усупереч ст. 12, 81 ЦПК України не спростовані, що є її процесуальним обов`язком, у той час як докази, надані позивачем, підтверджують існування між сторонами кредитних правовідносин.

08.07.2025 року ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» відступило право вимоги за Договором до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на підставі Договору факторингу № МВ-ТП/43. Відповідача було повідомлено про відступлення права вимоги шляхом направлення електронного листа на електронну адресу, зазначену при укладанні Договору, що відповідає вимогам ст. 18 Закону України «Про споживче кредитування» та умовам Договору.

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умох, що існували на момент переходу цих прав. Таким чином, ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» є належним позивачем у цій справі.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку станом на дату розірвання Договору (28.11.2025) заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» становить 29 309,65 грн, з яких:

9 615,58 грн заборгованість за тілом кредиту;

19 694,07 грн прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

Також з розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачем не було здійснено платежів у рахунок повного погашення заборгованості за Договором.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних). Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено у ст. 639 ЦК України, згідно із якою якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19, від 08 серпня 2022 року у справі № 234/7298/20.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Так, відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

За встановлених обставин справи, суд приходить до висновку, що Договір кредитної лінії № 607611234 від 20.11.2024 року із зазначенням в ньому усіх реквізитів відповідача, в тому числі паспортних даних, РНОКПП, місця проживання, електронної пошти, рахунку позичальника, а також інформація щодо умов кредитування, містить електронний підпис одноразового ідентифікатору, який відповідно до вимог ч. 6 та 8 ст. 11 і ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» був власноручно введений відповідачем ОСОБА_1 для електронного підпису.

17.08.2026 року, на виконання ухвали суду від 29.07.2026 року АТ КБ «ПриватБанк» повідомило, що на ім?я ОСОБА_1 було емітовано картку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) та на зазначений рахунок було зарахування коштів на суму 9 700 грн. 20.11.2024 року, що також підтверджується випискою по рахунку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) за період з 20.11.2024 року по 20.11.2024 року.

З огляду на вищенаведені норми права та надані позивачем докази, суд вважає, що позивачем у передбаченому законом порядку доведено факт укладення 20.11.2024 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 кредитного договору № 607611234.

Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Враховуючи вищевикладене, позивачем належним чином доведено, що відповідач отримав кредитні кошти у загальному розмірі 9 700,00 грн, користувався ними та не здійснив повернення кредитних коштів у повному обсязі, а тому наявні правові підстави для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» заборгованості за тілом кредиту у заявленому в позовній заяві розмірі 9 615,58 грн.

Щодо стягнення процентів за користування кредитом.

Розмір процентів за користування кредитними коштами був визначений сторонами договору за їх взаємною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 Цивільного кодексу України, при цьому волевиявлення сторін на укладення та підписання договору було усвідомленим і добровільним. Відповідачка, укладаючи кредитний договір, мала можливість самостійно обрати фінансову установу для отримання кредиту, оцінити запропоновані умови кредитування та зважити на можливість їх виконання з огляду на своє фінансове становище.

Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами або законом про банки і банківську діяльність.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

За змістом ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Встановлення строку дії кредитного договору має важливе значення для правильного вирішення справи з огляду на те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18)).

У постанові від 05 квітня 2023 року Велика Палата Верховного Суду у справі № 910/4518/16 зробила висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. Боржник не звільняється від зобов`язань зі сплати нарахованих у межах строку кредитування, зокрема до пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, процентів за «користування кредитом».

На підставі вищевикладеного, при визначенні розміру процентів, які підлягають стягненню на користь позивача, суд враховує, що нарахування процентів може здійснюватися в межах строку кредитування або до моменту дострокового розірвання договору.

Згідно з розрахунком заборгованості, ОСОБА_1 нараховувалися відсотки за користування кредитом за базовою процентною ставкою 0,98% в день за період з 20.11.2024 року по 28.11.2025 року, тобто в межах строку дії кредитного договору до моменту його дострокового розірвання. Після 28.11.2025 року проценти не нараховувалися.

Суд зауважує, що розмір процентів за користування кредитними коштами у сумі 19 694,07 грн нараховано згідно із умовами договору та підтверджено належними доказами. Обумовлений у договорі розмір відсоткової ставки за користування кредитними коштами не перевищує максимальний розмір денної процентної ставки, передбачений статтею 8 Закону України «Про споживче кредитування».

За таких обставин, суд вважає, що позивачем доведено суму заборгованості за відсотками у розмірі 19 694,07 грн, та така позовна вимога підлягає задоволенню.

Щодо стягнення комісії.

Згідно з розрахунком заборгованості та текстом позовної заяви, заборгованість по комісії за надання кредиту становить 0,00 грн. Позивач не заявив вимогу про стягнення комісії, тому суд у цій частині позов не розглядає.

Щодо стягнення відсотків річних на підставі ст. 625 ЦК України.

Позивач у тексті позовної заяви прямо зазначив, що штрафні санкції не включаються до позовних вимог, керуючись ст. 624 ЦК України. Відтак, вимога про стягнення відсотків річних на підставі ст. 625 ЦК України не заявлена і судом не розглядається.

Щодо витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.

Позивач просить стягнути витрати на правову допомогу у розмірі 5 000,00 грн, що підтверджується Договором про надання правової допомоги, Актом приймання-передачі наданих послуг та платіжним дорученням про оплату послуг. Враховуючи складність справи, обсяг наданих послуг та надані докази оплати, суд вважає заявлену суму обґрунтованою та такою, що підлягає стягненню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем при поданні позову сплачений судовий збір в сумі 2 662,40 грн. Оскільки позов задоволено повністю в частині майнових вимог, судовий збір підлягає стягненню з відповідача у повному розмірі 2 662,40 грн.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 203, 207, 509, 514, 524-526, 530, 536, 610-612, 629, 638-640, 1048, 1050, 1052, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 12, 13, 43, 64, 76-81, 89, 95, 133, 137, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, Законом України «Про електронну комерцію», Законом України «Про споживче кредитування», суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 39700642, адреса місцезнаходження: 14017, м. Чернігів, вул. Жабинського, 13) заборгованість за кредитним договором № 607611234 від 20.11.2024 року у розмірі 29 309 (двадцять дев`ять тисяч триста дев`ять) гривень 65 копійок, з яких:

- заборгованість за тілом кредиту 9 615,58 грн;

- заборгованість за нарахованими процентами 19 694,07 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 39700642, адреса місцезнаходження: 14017, м. Чернігів, вул. Жабинського, 13) судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 13.10.2026 року.

Суддя Домусчі Л.В.