Рішення № 140649209, 14.10.2026, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 466/2506/26

Провадження № 2/444/1664/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Ясиновський Р. Б.

секретар судового засідання Стець М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Жовква за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованість за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» звернулося до суду з позовом до відповідача про стягнення боргу за кредитним договором.

В обгрунтування позову позивач покликається на наступне.

Вказує, що 24.02.2021 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (первісний кредитор, ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА») та ОСОБА_1 (відповідач) було укладено кредитний договір № 528164095 на суму 10 000,00 грн. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV37SR9. Відповідач ініціював укладення Кредитного договору, оформивши Заявку на сайті Первісного кредитора, підписавши Кредитний договір з використанням одноразового ідентифікатора. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення на мобільний телефон, без здійснення входу на сайт Первісного кредитора за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету Кредитний договір між Відповідачем та Первісним кредитором не був би укладений. Вказує, що у кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов Кредитного договору в тому числі щодо розміру кредиту, грошової одиниці, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки. Вважає, що позивачем доведено факт укладення Кредитного договору між Первісним кредитором та Відповідачем. Згідно із умовами Кредитного договору, Первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання та надав Відповідачу грошові кошти у сумі 10 000,00 шляхом перерахування через банк-провайдер. Вказує, що в подальшому відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 22 000,00 грн. Отже, первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав у повному обсязі.

Щодо переходу права вимоги за кредитним договором до позивача зазначає про наступне.

28.11.2018 між Первісним кредитором та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до Договору факторингу 1 укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 1.

Пунктом 1.2 Договору факторингу 1 визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, а саме реєстрах прав вимоги.

Відповідно до п. 1.3 Договору факторингу 1 під правом вимоги розуміються всі права грошових вимог клієнта (Первісного кредитора) до боржників (Відповідача) по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Пунктом 1.5 Договору факторингу 1 встановлено, що реєстр прав вимоги означає перелік прав вимоги до боржників, що відступається за договором. Форма вказаного реєстру наведена в додатку № 1 до договору.

Згідно із п. 2.1 розділу 2 Договору факторингу 1 клієнт (Первісний кредитор) зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 4.1 Договору факторингу 1 право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному Додатку.

Підписанням Реєстру прав вимоги Сторони засвідчують передачу Права вимоги до Боржників в повному обсязі, за відповідним Реєстром права вимоги.

Відповідно до п.5.3.3 Договору факторингу 1 (в редакції з урахуванням додаткових угод до нього) визначено, що Фактор (ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС) має право розпоряджатися Правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати Право вимоги на користь третіх осіб.

Первісний кредитор та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання Договору факторингу 1 підписали Реєстр прав вимоги № 136 від 01.06.2021, за яким від Первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги. Враховуючи те, що Реєстр прав вимоги містить інформацію щодо великої кількості позичальників, із зазначенням персональних даних інших фізичних осіб, які не мають відношення до предмета позову, Позивачем надано Витяг з Реєстру прав вимог, що містить лише дані Відповідача.

05.08.2020 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 05/0820-01.

Розділом 2 Договору факторингу 2 визначено, що ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за плату на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 1.3 Договору факторингу 2 під правом вимоги розуміється всі права ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Пунктом. 1.5 Договору факторингу 2 встановлено, що реєстр прав вимоги означає перелік прав вимоги до боржників, що відступається за цим договором. Форма вказаного реєстру наведена в додатку № 1 до цього договору.

Відповідно до п.п. 5.3.3 Договору факторингу 2 ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» має право розпоряджатися Правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати Право вимоги на користь третіх осіб.

ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на виконання Договору факторингу 2 підписали Реєстр прав вимоги № 9 від 30.05.2023 до Договору факторингу 2, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги. Враховуючи те, що Реєстр прав вимоги містить інформацію щодо великої кількості позичальників, із зазначенням персональних даних інших фізичних осіб, які не мають відношення до предмета позову, Позивачем надано Витяг з Реєстру прав вимог, що містить лише дані Відповідача (інші відомості були приховані за допомогою технічних засобів з метою захисту від неправомірного розповсюдження персональних даних інших осіб).

11.07.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивачем укладено Договір факторингу № 11/07/25-Е відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.

Відповідно до п.1.2. Договору факторингу 3 перехід від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до Позивача Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком № 2, після чого Позивач стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги.

Відповідно до Реєстру Боржників № Б/Н від 14.07.2025 за Договором факторингу 3 від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 81 787,50 грн. Враховуючи те, що Реєстр Боржників містить інформацію щодо великої кількості позичальників, із зазначенням персональних даних інших фізичних осіб, які не мають відношення до предмета позову, Позивачем надано Витяг з Реєстру Боржників, що містить лише дані Відповідача.

Факти переходу прав вимог за кредитним договором, які зазначені у Реєстрах боржників до Позивача підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу. Окрім цього, для підтвердження факту передачі грошових коштів за договорами факторингу до позовної заяви додано платіжні інструкції.

Вказує, що умови зазначених договорів факторингу передбачали можливість передачі права вимоги, які виникнуть після дати підписання договорів факторингу. Такі умови договорів факторингу не суперечать нормам чинного законодавства та в установленому законом порядку судом недійсними не визнавалися, а отже, виходячи із презумпції правомірності правочину, є правомірними, тобто такими, що породжують певні цивільні права та обов`язки.

Зазначає, що додатковими угодами до договорів факторингу, строк дії договорів факторингу було продовжено, водночас умовами договору факторингу передбачалося, що перехід права вимоги здійснюється саме в момент підписання відповідного Реєстру права вимоги, а не з дати укладення Договору факторингу. Витяги з Реєстрів прав вимоги про передачу права вимоги є належними доказами щодо ланцюга відступлень права вимоги по кредитному договору до позивача.

Вказує, що розрахунки заборгованості, підготовлені Первісним кредитором та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за Кредитним договором за відповідні періоди перебування прав вимог у Первісного кредитора та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відповідно наведено у додатках до позовної заяви.

ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивач не здійснювали жодних нарахувань за Кредитним договором.

У період перебування права вимоги у ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» зі сторони Відповідача не здійснювалося погашення заборгованості за Кредитним договором.

Станом на дату подання позовної заяви на рахунки Позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості Відповідача за Кредитним договором.

Згідно з умовами Кредитного договору Відповідач зобов`язується вчасно повернути Кредит, сплатити відсотки за користування Кредитом в порядку, визначеному Кредитним договором.

Незважаючи на це, відповідач не виконав свого обов`язку та не повертав наданий йому Кредит в строки, передбачені Кредитним договором.

Враховуючи вищезазначене, зазначає, що загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором, становить - 81 787,50 грн, яка складається з 21 999,85 грн - заборгованість по тілу кредиту; 59 787,65 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 0,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи). Вказує, що така сума також підтверджується випискою з особового рахунку на період 14.07.2025 - 26.12.2025.

Зважаючи на наведене, позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою судді Жовківського районного суду Львівської області від 01.06.2026 відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання, призначено судове засідання для розгляду справи по суті. Відповідачеві роз`яснено, зокрема, що не пізніше п`ятиденного строку з дня отримання ухвали суду про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі він має право подати заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а не пізніше п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження, копії позовної заяви та додатків до неї, до початку розгляду справи по суті, він має право надіслати, зокрема, відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду).

Представник позивача ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» у судове засідання не прибув. У п. п. 3, 4 прохальної частини позовної заяви просив провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та розгляд позовної заяви здійснювати за відсутності представника позивача.

Відповідач в судове засідання не прибув, від представника відповідача адвокат Мотальової-Кравець В.Ю. 24.07.2026 в системі Електронний суд надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначила про наступне.

Вказує, що досліджені розрахунки заборгованості свідчать про те, що визначений розмір ТОВ «ФК «ЕЙС» до стягнення заборгованості по нарахованих та несплачених процентах за користування позикою за договором включає період, який виходить за межі строку кредитування. Як вбачається з договору, сторони обумовили строк кредиту: 30 днів, (пункт 1.2, договору). Первісна сума кредиту (перший транш) - 10 000,00 грн., в подальшому відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 22 000,00 грн. (останній транш 15.03.2021 року). Відповідач сплатив частково заборгованість на загальну суму 5 434,00 грн. (з 28.03.2021 по 06.05.2021), чим пролонгував строк кредитування на 30 днів, при цьому для пролонгації необхідно внести суму відсотків за період 30 днів, така сплата була 28.03.2021, таким чином, пролонгація відбулася до 25.04.2021, таким чином, після 25.04.2022 року нарахування відсотків є неправомірним. Згідно розрахунку заборгованості Позивача, нарахування відсотків відбувалося після спливу строку кредитування та продажу кредиту, тобто після 25.04.2021. Належних та допустимих доказів пролонгації кредитного договору про продовження строку кредитування після 25.04.2021 матеріали справи не містять. Тобто, право ТОВ «ФК «ЕЙС» нараховувати відсотки за користування кредитом припинилося зі спливом строку дії договору 25.04.2021, тому, починаючи із зазначеної дати, товариство не мало права нараховувати проценти за користування кредитом. Позивач просить стягнути з Відповідача проценти за користування кредитними коштами як за період строку кредитування, так і після закінчення цього строку та строку останньої пролонгації. При цьому, позивач не заявив до відповідача вимоги про стягнення процентів, які передбачені частиною другою статті 625 ЦК України, як міру відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання. Отже, строк позики є таким, що закінчився, як і право Відповідача законно користуватися позиченими коштами, а тому вимога про стягнення процентів за користування позикою за межами строку встановленого Договором є необґрунтованою. Враховуючи, що станом на 28.03.2021 заборгованість по відсоткам була погашена в повному обсязі, розмір заборгованості відповідно до умов договору становить 29 533,85 грн. З 28.03.2021 по 25.04.2021 - 294,80 х 30 (днів) = 8 844,00 грн (відсотки). 8 844,00 грн. - (мінус оплата) 1310,00 грн. = 7 534,00 грн. Тобто, нарахування відсотків після спливу строку кредитування є неправомірним. Отже, заборгованість Відповідача має складати 29 533,85 грн., з яких: 21 999,85 грн. за тілом кредиту, 7 534,00 грн. за відсотками.

Стосовно переходу прав вимоги за договором № 528164095 від 24.02.2021 року зазначає про наступне. Вказує, що відступлення права вимоги може здійснюватися лише стосовно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Зазначає, що як вбачається із матеріалів справи, кредитний договір №528164095 укладено між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та Відповідачем - 24.02.2021 року. При цьому, право вимоги ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (первісного кредитора) перейшло до правонаступника ТОВ «Таліон плюс», на підставі договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, строк дії цього договору закінчується 28 листопада 2019 року, тобто задовго до укладення кредитного договору №528164095 від 24.02.2021 року. В якості доказів Позивач надав лише бланки додатків до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, а саме: форми реєстру прав вимоги; форми повідомлення боржника за кредитним договором та форму акту повернення прав вимоги, а також додаткові угоди до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року: №19 від 28.11.2019 року; № 26 від 31.12.2020 року; № 27 від 31.12.2021; №31 від 31.12.2022 року; № 32 від 31.12.2023 року, у яких відсутня інформація про визначені вимоги і до яких саме боржників. В свою чергу, 05.08.2020 року між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01, у відповідності до умов якого ТОВ «Таліон плюс» передає (відступає) ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» приймає належні ТОВ «Таліон плюс» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників, що також, відбулося до укладення кредитного договору № 4877441447 від 24.02.2021 року. 11.07.2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та Позивач, ТОВ «ФК «ЕЙС», уклали договір факторингу № 11/07/25-Е відповідно до якого Позивачу відступлене право грошової вимоги до Відповідача. Тобто, ТОВ «ФК «ЕЙС» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали договір факторингу № 11/07/25-Е, на підставі договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 року укладеного між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», а той, в свою чергу, укладений на підставі договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, укладений між ТОВ «Таліон плюс» та первісний кредитором, «Манівео швидка фінансова допомога». Крім того, Позивачем не надано доказів на підтвердження оплати за Договорами факторингу на кожному етапі відступлення прав вимоги. на момент укладення Договору про відступлення права вимоги від 28.11.2018 боргові зобов`язання Відповідача за Кредитним договором №528164095 від 24.02.2021 року ще не існували, відтак і не могли відступатися права кредитора за цим договором. Отже, ТОВ «ФК «ЕЙС є неналежним Позивачем, оскільки не має права вимагати від ОСОБА_1 сплати заборгованості за кредитним договором №528164095, укладеним 24.02.2021 року між ним та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Щодо витрат на правничу допомогу зазначає наступне.

Вказує, що матеріали справи не містять великої кількості документів, на дослідження б яких адвокат витратив значний час. Також, до суду не було надано квитанцію про оплату наданих послуг. Зазначає, що для адвоката дана справа є звичайним спором простої складності та не потребувала значного обсягу часу для підготовки та звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості. Окрім того, ознайомлення з матеріалами справи та складання позову не передбачають такого обсягу роботи та витрат, що зазначені у розрахунку, є неспівмірними зі складністю справи, а відтак повному відшкодуванню не підлягають. Також вирішення спору здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження. Окрім того, матеріали справи не містили, збиранням яких саме доказів здійснювалися адвокат, оскільки всі письмові докази, які були подані до позовної заяви адвокату передав Позивач.

Враховуючи вищевикладене, сторона відповідача вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за договором не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Просить відмовити в повному обсязі в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором та розглянути справу № 466/2506/26 без участі Відповідача та представника адвоката Мотальової-Кравець Валерії Юріївни.

Від представника позивача Сахарової О.І. надійшла відповідь на відзив, в якій просила позов задовольнити. Серед іншого, зазначила, що за умовами кредитного договору та обставинами справи існувало два періоди нарахування процентів: 1. За користування кредитними коштами згідно з ст. 1048 ЦК України визначеному договором. 2. За користуванням кредитними коштами відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України і, за весь час прострочення. Наголошує на тому, що Позивач у свої позовній заяві користувався безпосередньо статтею 625 ЦК України. Сторони в кредитному договорі узгодили, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього Договору (після 90 дня від дати закінчення Дисконтного періоду) чи його дострокового розірвання, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України (відповідно до п.4.3. Кредитного договору). Тобто сторони чітко визначили, що поза межами строку кредитування позичальником сплачуються проценти, які при цьому не є процентами за «користування кредитом», а є відповідальністю за порушення зобов`язання, та погодили їх розмір.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України справа слухається у відсутності сторін без фіксування судового процесу технічними засобами.

Судом встановлені наступні фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

24.02.2021 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 528164095 на суму 10 000,00 грн.

Договір укладено в електронній формі, а саме у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний Відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV37SR9.

Факт подання відповідачкою заявки на отримання кредиту підтверджується заявкою на отримання грошових коштів в кредит від 24.02.2021, у якій зазначені персональні дані відповідачки, її фінансовий номер телефону, електронна адреса, РНОКПП, паспортні дані, адреса проживання та номер платіжної картки (арк. спр. 40).

Факт укладення договору також підтверджується довідкою щодо дій позичальника ОСОБА_1 в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», згідно з якою заявка на кредит подана 24 лютого 2021 року, договір відправлений позичальнику 24 лютого 2021 року, одноразовий ідентифікатор направлений на номер телефону відповідачки 24 лютого 2021 року о 23 год 56 хв, введений позичальником 24 лютого 2021 року о 23 год 58 хв, після чого 24 лютого 2021 року о 23 год 58 хв здійснено перерахування коштів позичальнику (арк. спр. 46).

Суд вважає, що надані позивачем ТОВ «ФК «ЕЙС» докази у своїй сукупності підтверджують факт укладення між первісним кредитором та відповідачкою кредитного договору № 528164095 від 24 лютого 2021 року у належній електронній формі.

Суд враховує, що сторона відповідача не заперечує факту укладення квказаного кредитного договору між відповідачем та первісним кредитором.

Згідно із умовами кредитного договору, первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання та надав Відповідачу грошові кошти у сумі 10 000,00 шляхом перерахування через банк- провайдер. В подальшому Відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума фактично отриманих відповідачкою кредитних коштів становить 22 000,00 грн.

Факт надання відповідачці вказаних кредитних коштів підтверджується платіжними дорученнями (арк. спр. 49-51).

Із розрахунку заборгованості ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» вбачається, що відповідачкою було здійснено часткові платежі: 28.03.2021 - 4 124 грн, 28.04.2021 - 35 грн, 06.05.2021 - 1 275 грн, всього - 5 434 грн, які враховані при визначенні заборгованості (арк. спр. 95-96).

Крім того, право вимоги за кредитним договором № 528164095 від 24 лютого 2021 року було відступлено первісним кредитором ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» на користь ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на підставі договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 та реєстру прав вимоги № 136 від 01.06.2021.

Згідно з реєстром прав вимоги № 136 від 01.06.2021 у ньому зазначено боржника ОСОБА_1 , її РНОКПП, кредитний договір № 528164095 від 24 лютого 2021 року, тіло кредиту 21 999 грн 85 коп, проценти 33 475 грн 65 коп, загальна сума боргу 55 475 грн 50 коп.

У подальшому право вимоги було відступлено ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на користь ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на підставі договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 та реєстру прав вимоги № 9 від 30.05.2023.

Згідно з реєстром прав вимоги № 9 від 30.05.2023 у ньому зазначено боржника ОСОБА_1 ,її РНОКПП, кредитний договір № 528164095 від 24 лютого 2021 року, заборгованість за основною сумою кредиту 21999 грн 85 коп, заборгованість за процентами 59787 грн 65 коп, загальна сума боргу 81 787 грн 50 коп (арк. спр. 81).

Надалі ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступило право вимоги за вказаним кредитним договором на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» на підставі договору факторингу № 11/07/25-Е від 11.07.2025, реєстру боржників № б/н від 14.07.2025 та акта прийому-передачі реєстру боржників від 14.07.2025.

Згідно із реєстром боржників від 14.07.2025 за відповідачкою зазначено кредитний договір № 528164095 від 24 лютого 2021 року, суму боргу 81787 грн 50 коп, з яких: 21999 грн 85 коп - прострочене тіло кредиту, 59787 грн 65 коп. - прострочені проценти, 0,00 грн - прострочена комісія, пеня, штраф (арк. спр. 89).

Між сторонами виник спір щодо переходу до позивача права вимоги, а також правомірності та розміру нарахованих процентів.

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» та ОСОБА_1 виникли цивільні правовідносини з надання та повернення споживчого кредиту, укладеного в електронній формі, в межах яких позивач як кредитодавець вважає, що належно виконав свій обов`язок щодо надання відповідачу кредитних коштів, тоді як відповідач, на думку позивача, неналежно виконала обов`язок щодо своєчасного та повного повернення кредиту, сплати процентів та інших передбачених договором платежів. Водночас відповідач заперечує як факт належного виникнення таких зобов`язань та заявлений розмір заборгованості.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 12, ч. 1 ст. 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

При цьому, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом

Згідно з правилом ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом (нікчемний правочин) або якщо він не визнаний судом недійсним (оспорювані правочини).

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; Відповідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує, встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до статей 512, 514, 516, 1077, 1078 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином; до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав; за договором факторингу клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи.

Згідно із статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони та її прийняття іншою стороною, а моментом підписання електронного правочину є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Електронний договір, укладений і підписаний у порядку, визначеному цим Законом, прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Суд вважає, що надані позивачем ТОВ «ФК «ЕЙС» докази у своїй сукупності підтверджують факт укладення між первісним кредитором та відповідачкою ОСОБА_1 кредитного договору у належній електронній формі.

Суд бере до уваги, що сторона відповідача не заперечує факту укладення вказаного кредитного договору між відповідачем та первісним кредитором.

Згідно з умовами Кредитного договору, Первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання та надав Відповідачу грошові кошти у сумі 10 000,00 шляхом перерахування через банк- провайдер. В подальшому Відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума фактично отриманих відповідачкою кредитних коштів становить 22 000,00 грн.

Факт надання відповідачці вказаних кредитних коштів підтверджується платіжними дорученнями (арк. спр. 49-51).

Із розрахунку заборгованості ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» вбачається, що відповідачкою було здійснено часткові платежі: 28.03.2021 - 4 124 грн, 28.04.2021 - 35 грн, 06.05.2021 - 1 275 грн, всього - 5 434 грн, які враховані при визначенні заборгованості (арк. спр. 95-96).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 зазначила, що не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Аналогічно часткове виконання договору позичальником, зокрема внесення платежів, свідчить про фактичне прийняття договору до виконання та підтверджує існування договірних правовідносин між сторонами.

Відповідно до статей 512, 514, 516, 1077, 1078 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином; до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав; за договором факторингу клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 11.09.2018 у справі № 909/968/16 та від 31.10.2018 у справі № 465/646/11 звертала увагу, що факторинг є правочином, за яким фактор набуває права грошової вимоги до боржника, а тому для підтвердження правонаступництва новий кредитор має надати докази укладення відповідного договору та ідентифікації боржника у реєстрі прав вимоги.

Суд бере до уваги, що матеріалами справи підтверджено послідовний перехід права вимоги за кредитним договором № 528164095 від 24 лютого 2021 року від первісного кредитора ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», у подальшому - до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС», а надалі - до ТОВ «ФК «ЕЙС».

Такий перехід права вимоги підтверджується договорами факторингу, відповідними реєстрами прав вимоги та актом прийому-передачі реєстру боржників. У зазначених реєстрах ідентифіковано боржника - відповідача ОСОБА_1 , її РНОКПП, кредитний договір № 528164095 від 24 лютого 2021 року, а також розмір заборгованості.

Зокрема, згідно з реєстром боржників від 14.07.2025 до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право вимоги до відповідачки за вказаним кредитним договором на суму 81787 грн 50 коп, з яких: 21999 грн 85 коп - прострочене тіло кредиту, 59787 грн 65 коп. - прострочені проценти (арк. спр. 89).

Матеріали справи також містять платіжні документи щодо фінансування за договорами факторингу, що підтверджують реальність виконання відповідних правочинів між факторами.

Доказів недійсності договорів факторингу або відсутності переходу права вимоги сторона відповідача суду не надала.

Отже, суд дійшов висновку, що позивач ТОВ «ФК «ЕЙС» є належним кредитором у спірному зобов`язанні та має право вимоги до відповідачки за кредитним договором № 528164095 від 24 лютого 2021 року.

Оцінюючи вимоги позивача ТОВ «ФК «ЕЙС» про стягнення основного боргу, суд виходить із того, що факт укладення кредитного договору, отримання відповідачкою ОСОБА_1 кредитних коштів та невиконання нею обов`язку щодо їх повернення підтверджуються належними письмовими доказами.

Доказів повернення основної суми кредиту в розмірі 21 999 грн 85 коп відповідачка ОСОБА_1 не надала. Тому вимога про стягнення 21 999 грн 85 коп заборгованості за сумою кредиту є доведеною та обґрунтованою.

Щодо вимоги про стягнення процентів суд зазначає таке.

Позивач ТОВ «ФК «ЕЙС» просить стягнути з відповідачки ОСОБА_1 59 787 грн 65 коп простроченої заборгованості за процентами.

Суд бере до уваги доводи відповідачки ОСОБА_1 про те, що право кредитодавця нараховувати договірні проценти припиняється після спливу строку кредитування.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування або після пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

Аналогічний висновок підтверджено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16, у якій також розмежовано проценти за користування кредитом у межах регулятивних правовідносин та проценти як міру відповідальності за прострочення грошового зобов`язання за ст. 625 ЦК України.

Разом з тим зазначені правові висновки підлягають застосуванню з урахуванням конкретних умов договору та встановлених судом фактичних обставин справи.

Із матеріалів справи вбачається, що кредитний договір № 528164095 від 24 лютого 2021 року передбачав не лише первісний 30-денний строк користування кредитом, а й можливість продовження строку дії кредитної лінії та порядок автопролонгації.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачка здійснила оплату в сумі 4 124 грн 00 коп, 28.04.2021 відповідачка здійснила оплату в сумі 35 грн 00 коп, 06.05.2021 відповідачка здійснила оплату в сумі 1 275 грн 00 коп.

Так, за п. 1.2 договору кредитна лінія надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником.

За п. 1.3 договору сторони погодили, що строк дисконтного періоду може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови активації функції продовження строку дисконтного періоду.

Відповідно до п. 1.6 договору основна сума Кредиту має бути повернена не пізніше дати закінчення Дисконтного періоду, а у разі якщо позичальник продовжує користуватися грошовими коштами після закінчення дисконтного пероду, з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду, та у разі продовження строку дії Договору на умовах п. 1.7. Договору, основна сума Кредиту має бути повернена не пізніше дати визначеної за правилами п. 1.7.1. Договору, але в будь-якому разі не пізніше граничного строку дії Договору (закінчення строку його дії чи дати його дострокового розірвання). Також Позичальник має право достроково повернути основну суму Кредиту повністю або частково та сплатити всі фактично нараховані проценти в будь-який час.

Відповідно до п. 1.7 договору сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення дисконтного періоду є відкладальною обставиною в розумінні ст. 212 ЦК України, яка має наслідком продовження строку користування Кредитом (продовження загального строку дії Договору) на наступних умовах: 1.7.1. зобов?язання щодо повернення основної суми Кредиту переносяться на наступний день після закінчення Дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов?язання Позичальника по оплаті основної суми Кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 (дев?яносто) календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду; 1.7.2. з наступного дня після закінчення Дисконтного періоду Позичальник зобов?язаний щоденно сплачувати Кредитодавцю проценти з розрахунку 839,50 (вісімсот тридцять дев?ять цілих п?ять десятих) процентів річних, що становить 2,30 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним.

Відповідно до п. 1.8. Проценти, в розмірі визначеному пунктами 1.4 та 1.7.2. Договору, нараховуються за кожен день користування Кредитом починаючи з першого дня надання Кредиту та до дня фактичного повернення суми Кредиту Позичальником.

1.9. Попередній розрахунок сукупної вартості Кредиту за Дисконтною процентною ставкою та Термін платежу згідно строку передбаченого п. 1.2. цього Договору, наведено в Паспорті споживчого кредиту, що є невід?ємним додатком до цього Договору, та у Графіку розрахунків наведеному в Додатку № 1 до цього Договору. Сторони погодили що Кредитодавець, по аналогії з порядком, визначеним в абз. 2 п.1 ст.16 Закону України «Про споживче кредитування», у разі продовження строку надання Кредиту, надає Позичальнику та регулярно оновлює Графік розрахунків на період продовження строку надання Кредиту, з відповідним коригуванням Терміну платежу, шляхом відображення такої інформації в Особистому кабінеті Позичальника.

За п. 4. 3 договору сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього договору (після 90 дня від дати закінчення дисконтного періоду) чи його дострокового розірвання, у розмірі, визначеному в п. 1.7.2. договору, є процентами за користування грощовими коштами у розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Отже, нарахування процентів після закінчення первісного 30-денного строку кредитування здійснювалося в межах погодженого сторонами механізму продовження строку кредитування.

Таким чином, суд не вбачає підстав вважати, що заявлена до стягнення сума процентів є нарахованою без правової підстави або за період, який не охоплюється умовами договору про продовження строку кредитування.

Суд також враховує, що відповідачка не надала доказів повного або часткового погашення заборгованості у більшому розмірі, ніж враховано позивачем, а також не надала доказів припинення зобов`язання.

Із виписки з особового рахунку за кредитним договором № 528164095 від 24 лютого 2021 року вбачається, що станом на 26.12.2025 заборгованість перед ТОВ «ФК «ЕЙС» складає 81787 грн 50 коп, з яких: 21999 грн 85 коп - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 59787 грн 65 коп - прострочена заборгованість за процентами; 0,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями.

З огляду на наявність у матеріалах справи кредитного договору, яким встановлені конкретні умови нарахування процентів, заявки на отримання кредиту, довідки про дії позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі, платіжних доручень про видачу кредиту, розрахунків заборгованості, реєстрів прав вимоги, договорів факторингу та виписки з особового рахунку, суд доходить висновку, що вимога позивача ТОВ «ФК «ЕЙС» про стягнення 59 787 грн 65 коп простроченої заборгованості за процентами є доведеною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Суд дійшов висновку, що позивач ТОВ «ФК «ЕЙС» належними та допустимими доказами довів факт укладення кредитного договору, факт отримання відповідачкою кредитних коштів, перехід до позивача ТОВ «ФК «ЕЙС» права вимоги та наявність непогашеної заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 81 787 грн 50 коп.

Відповідачка належних доказів повного погашення заборгованості чи спростування доводів позову суду не подала.

Доводи представника відповідачки, викладені у відзиві, не спростовують факту укладення кредитного договору, отримання відповідачкою кредитних коштів, наявності заборгованості та переходу права вимоги до позивача.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення заборгованості у повному обсязі.

Вирішуючи питання про судові витрати, суд виходить із положень статей 133, 137, 141 ЦПК України.

Із матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивач ТОВ «ФК «ЕЙС» сплатив судовий збір у сумі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією, наявною у матеріалах справи.

Оскільки позовні вимоги про стягнення заборгованості підлягають задоволенню у повному обсязі, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке.

Позивач ТОВ «ФК «ЕЙС» просить стягнути з відповідачки витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем ТОВ «ФК «ЕЙС» надано договір про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025 (арк. спр. 98-99), додаткову угоду № 25770933064 від 01.09.2025 (арк. спр. 100), акт прийому-передачі наданих послуг від 29.12.2025 (арк. спр. 100) та детальний опис виконаних робіт (арк. спр. 99).

Зі змісту додаткової угоди вбачається, що правнича допомога надавалася, зокрема, у справі щодо стягнення заборгованості за кредитним договором № 528164095 від 24 лютого 2021 року.

Згідно з актом прийому-передачі наданих послуг позивачу ТОВ «ФК «ЕЙС» надано такі послуги: складання позовної заяви - 5 000,00 грн, вивчення матеріалів справи - 1 000,00 грн, підготовка адвокатського запиту - 500,00 грн, підготовка клопотання - 500,00 грн, всього - 7 000,00 грн.

Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.

За змістом ч.ч. 4-6 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони. У разі недотримання вимог співмірності суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу.

Оцінюючи заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу, суд бере до уваги, що справа є малозначною, предмет спору є типовим для кредитних правовідносин, справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, участь представника позивача у судових засіданнях фактично не здійснювалася, а значна частина процесуальних документів і доказової бази має типовий характер для цієї категорії справ.

Суд також враховує, що представник відповідача у відзиві зазначила, що заявлений розмір судових витрат є неспівмірними зі складністю справи, а відтак повному відшкодуванню не підлягають.

Разом з тим суд бере до уваги, що позивачем ТОВ «ФК «ЕЙС» було підготовлено позовну заяву, сформовано пакет доказів, подано відповідь на відзив, а також надано правову позицію щодо заперечень відповідачки.

Суд враховує правові висновки Верховного Суду щодо того, що при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критеріїв реальності, необхідності, розумності та співмірності таких витрат зі складністю справи, обсягом виконаних адвокатом робіт, ціною позову та значенням справи для сторони.

З урахуванням характеру спірних правовідносин, ціни позову, обсягу фактично наданої правничої допомоги, розгляду справи у спрощеному позовному провадженні без участі представника позивача в судових засіданнях, а також критеріїв реальності, необхідності, розумності та співмірності витрат, суд дійшов висновку, що заявлена сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн є завищеною.

Справедливим, розумним та співмірним розміром витрат на професійну правничу допомогу у цій справі суд вважає 5000,00 грн, які підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача ТОВ «ФК «ЕЙС».

У решті вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити.

Керуючись статтями 23, 141, 247, 258-259, 264-265, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 528164095 від 24.02.2021 у розмірі 81 787,50 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2662,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування сторін:

Позивач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», місцезнаходження 02094, Україна, місто Київ, вул. Поправки Юрія, будинок 6, кабінет 13, ЄДРПОУ 42986956, рахунок: НОМЕР_1 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», ЄДРПОУ АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» 21133352 , МФО: 322001, телефон НОМЕР_2 , ел. пошта: fincomace@gmail.com, наявний зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі електронний суд ЄСІТС.

Відповідач ОСОБА_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засоби зв`язку телефон: НОМЕР_4 , ел.пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2 , відсутній електронний кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

Суддя Ясиновський Р. Б.