Ухвала суду № 140649116, 14.10.2026, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

Справа №337/6326/26

Номер провадження 1-кс/337/512/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 рокум. ЗапоріжжяСлідчий суддя Хортицького районного суду м.Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжі клопотання слідчого у кримінальному провадженні №62026150010003062 від 15 квітня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, який має середню технічну освіту, не одружений, на утриманні малолітніх або неповнолітніх дітей не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , який перебував на посаді старшого водія 1 механізованого відділення 1 механізованого взводу 2 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», раніше засуджений 01.08.2025 Комунарським районним судом м. Запоріжжя за ч. 3 ст. 357 КК України до відбуття покарання у вигляді пробаційного нагляду строком на 2 роки, 30.09.2025 поставлений на облік Шевченківським РВ філії ДУ Центр пробації в Запорізькій області,

ВСТАНОВИВ:

14 жовтня 2026 року до слідчого судді Хортицького районного суду м.Запоріжжя надійшло клопотання старшого слідчого СВ ВП № 5 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_7 , про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави.

В обґрунтування клопотання зазначено, що слідчим відділом ВП №5 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 15.06.2026 за №62026150010003062 від 15 квітня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що наказом командира військової частини (по стройовій частині) НОМЕР_1 від 13 квітня 2025 року №110 військовослужбовця за мобілізацією солдата ОСОБА_5 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , поставлено на всі види забезпечення та призначено на посаду старшого водія 1 механізованого відділення 1 механізованого взводу 2 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 .

Будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, солдат ОСОБА_5 , відповідно до вимог ст.. 9, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (надалі Статуту), ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України (надалі Статуту), бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.

Разом з цим, солдат ОСОБА_5 , достовірно знаючи свої обов`язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов`язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення, вчинивши військовий злочин за наступних обставин.

Так, 17 квітня 2025 року приблизно о 13:00 ОСОБА_5 , діючим умисно, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з метою ухилення від військової служби, самовільно залишив місце несення служби, а саме місце дислокації підрозділів військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_3 , свої службові обов`язки не виконував, час проводив на власний розсуд, заходів для повернення до місця несення служби не приймав та про своє місцезнаходження до органів командування, в органи військового та цивільного управління не повідомляв та незаконно перебував за межами місця служби до 12 жовтня 2026 року, а саме до моменту виявлення співробітниками Національної поліції України.

12 жовтня 2026 року о 20:34 (фактично затриманий 12 жовтня 2026 року о 15:45) ОСОБА_5 було затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КПК України і наступного дня вручено письмове повідомлення про підозру.

Слідчий мотивує необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою тим, що підозрюваний ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного кримінального правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби, яке є особливо тяжким злочином, за яке передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років. Вказане кримінальне правопорушення підозрюваний вчинив в умовах воєнного стану, свідомо залишив військову частину та тривалий час самостійно не повертався до неї, раніше судимий, неодружений, відомостей про наявність у нього утриманців та стійких соціальних зав`язків немає. Слідчий вважає, що вказані обставини свідчать про можливість підозрюваного переховуватись від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, як ризиків, передбачених п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, що дає підстави для обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Інші більш м`які запобіжні заходи за вищевказаних обставин не забезпечать виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та запобігання наявним ризикам.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 клопотання підтримали з підстав, викладених в ньому, просили його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечили, пославшись на те, що прокурором не доведено наявність заявлених ризиків та неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу. Наведене в клопотанні обґрунтування є безпідставним. Також просять врахувати, що підозрюваний постійно проживає з мамою за адресою: АДРЕСА_2 . Вказаним житлом вони користуються на підставі договору оренди. Надати будь-які документи на підтвердження цих обставин наразі неможливо. Крім того у нього є цивільна дружина. Також підозрюваний пояснив, що він отримав травму ніг, коли тікав від поліцейських та встрибнув з вікна другого поверху. Просили в задоволенні клопотання відмовити, обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Вислухавши думку учасників справи, дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до наступного.

Відповідно до ст.3, 8 Конституції України, ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст.29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч.1 ст.176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Відповідно до ст.176, 177, ч.1 ст.194 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання ризикам, передбаченим п.1-5 ч.1 ст.177 КПК України.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім того, враховуються обставини, передбачені ст.178 КПК України.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу (ч.1 ст.183 КПК).

Зокрема, за приписами ч.8 ст.176 КПК України, в редакції, чинній до 24.09.2026, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 КК України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.

Однак, вказані положення визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційною), згідно з рішенням Конституційного Суду № 4-р(II)/2026 від 24.06.2026, і втратили чинність через три місця з дня ухвалення вказаного рішення, тобто з 24.09.2026.

Оцінивши викладені в клопотанні слідчого обставини, додані до клопотання на їх підтвердження докази, слідчий суддя вважає встановленим та доведеним, що було вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.408 КК України (дезертирство), відомості про яке внесені до ЄРДР та проводиться досудове розслідування, в ході якого встановлена причетність ОСОБА_5 до цього кримінального правопорушення та його у встановленому КПК України порядку повідомлено про підозру у його вчиненні.

При цьому, наявність обґрунтованої підозри підтверджується матеріалами службового розслідування, проведеного відповідно до наказу командира ВЧ НОМЕР_1 за фактом залишення солдатом ОСОБА_5 місця несення служби, протоколами допиту свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .

Оскільки дане кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, тому на цій стадії провадження слідчий суддя не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.

В даному випадку, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого містить достатньо даних для висновку про причетність підозрюваного ОСОБА_5 до злочину, передбаченого ч.4 ст.408 КК України, і така вірогідність є достатньою для застосування щодо нього запобіжного заходу.

Також слідчий суддя вважає встановленим та доведеним наявність ризиків, передбачених п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки підозрюваний ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення проти порядку несення військової служби, яке є особливо тяжким злочином і за яке передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі строком від п`яти до дванадцяти років. Це кримінальне правопорушення є триваючим.

Виходячи з практики ЄСПЛ, сама по собі тяжкість злочину та суворість можливого покарання не можуть бути безумовною підставою для тримання особи під вартою, однак є суттєвим елементом при оцінюванні ризику переховування.

Крім того, підозрюваний ОСОБА_5 раніше судимий, зареєстрований в м. Бердянськ Запорізької області, неодружений, жодних достовірних відомостей про наявність у нього неповнолітніх дітей чи інших утриманців, стійких соціальних зав`язків та постійного місця проживання в м.Запоріжжі, стабільних джерел доходу наразі слідчому судді не надано.

Вказані обставини в сукупності свідчать про можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування і суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Разом з тим, наявність ризиків, передбачених п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість підозрюваного незаконно впливати на свідків жодними належними доказами прокурором не доведені.

Також слідчий суддя у відповідності до ст.178 КПК України враховує вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, тяжкість покарання, яке йому загрожує у випадку визнання винуватим, дані про його особу, стан здоров`я, ризик продовження протиправної поведінки.

За вказаних обставин, слідчий суддя вважає, що більш м`які запобіжні заходи, зокрема, особисте зобов`язання, особиста порука, застава та домашній арешт не забезпечать виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання наявним ризикам, які є достатньо високими.

Отже, сукупність вищевказаних обставин однозначно свідчать про наявність конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості та кореспондується з визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Таким чином, слідчий суддя вважає необхідним застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 60 днів, який повинен обчислюватись з моменту його затримання в порядку ст.208 КПК України.

Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що даний захід не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, на даному етапі, слідчим суддею не встановлено. Наведені стороною захисту обставини не підтверджені жодними належними та допустимими доказами, тому не приймаються до уваги при ухваленні цього рішення.

Згідно з ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Зокрема, згідно з ч.4 ст.183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.

В даному випадку слідчий суддя, враховуючи всі обставини справи, ставлення підозрюваного до інкримінованого йому кримінального правопорушення, дані, що його характеризують, а також враховуючи інші фактичні обставини даного конкретного кримінального провадження, вважає можливим застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі, визначеному відповідно до п.3 ч.5 ст.182 КПК України, а саме 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 266 240,00 грн., з покладанням на підозрюваного у випадку внесення вказаної суми застави обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Підстав для беззаперечної неможливості застосування такого альтернативного запобіжного заходу на цій стадії кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

На підставі вищевикладеного, клопотання слідчого слід задовольнити.

Керуючись ст.2,176-178,182,183,184,194,196,197 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Строк тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обчислювати з моменту затримання з 15 год. 45 хв. 12.10.2026 по 11.12.2026 до 15 год.45 хв.

Термін дії ухвали закінчується 15 год.45 хв. 11 грудня 2026 року.

Визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 266 240,00грн. (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок гривень 00 копійок), яка може бути внесена на депозитний рахунок Хортицького районного суду м.Запоріжжя (рахунок UA928201720355289002015001205 в ДКСУ м.Київ, МФО 820172, отримувач платежу - ТУ ДСА України в Запорізькій області, код ЄДРПОУ 26316700), призначення платежу: застава за підозрюваного ОСОБА_5 .

Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , обов`язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора або суду у визначений ними час; 2) не відлучатися з м.Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, строк дії покладених обов`язків становить два місяці з моменту звільнення з-під варти.

Роз`яснити підозрюваному наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин, не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Ухвала підлягає негайному виконанню, але може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення. Подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали проголошено 15.10.2026 року о 12-45 год.

Слідчий суддя ОСОБА_1