Ухвала суду № 140646314, 06.10.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2/759/6274/26

ун. № 759/1260/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про витребування доказів

06 жовтня 2026 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Єросової І.Ю.,

при секретарі Красовській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36), третя особа: Дванадцята Київська державна нотаріальна контора (03148, м. Київ, вул. Гната Юри, 9), про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Святошинського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: Дванадцята Київська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно, в якому позивач просить визнати за ним право власності у порядку спадкування за заповітом на квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 59,1 м2, житловою площею 28,9 м2, після смерті матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У судове засідання сторони не прибули, про причини неявки та їх поважність суд не повідомили. Разом з тим, через канцелярію суду представник позивача скерував заяву про проведення засідання без його участі, а також заявив клопотання про витребування від Київського державного нотаріального архіву довідку про витрачання нотаріального бланку серії НА №0151856, на якому було вчинено договір дарування квартири №2934 від 11.09.1997 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колесніченко О.Д., на підставі якого проведено державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_2 за спадкодавцем ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

В силу приписів п. 1 ч. 3 вказаної статті, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки .

Суд звертає увагу, що учасники справи своєчасно на належним чином повідомлені про дату та час розгляду справи, до суду у призначений час не прибули, про причини неявки та їх поважність суд не повідомили, а відтак суд не вбачає підстав для відкладення судового засідання.

Дослідивши наявні у розпорядженні суду матеріали цивільної справи, вимоги клопотання представника позивача про витребування доказів, суд доходить таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Приписами ст. 13 ЦПК України закріплено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

У пункті 30 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи «Щодо якості судових рішень» міститься положення, згідно з яким дотримання принципів змагальності та рівності сторін є необхідними передумовами сприйняття судового рішення як належного сторонами, а також громадськістю.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Приписами ст. 43 ЦПК України закріплено право та одночасно обов`язок учасників провадження подавати суду докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Статтею 83 ЦПК України закріплено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

В силу ч. 6 ст. 84 ЦПК України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Зі змісту ст. 89 ЦПК України вбачається, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

При цьому, суд наголошує, що відповідно до ч. 7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи, що довідка про витрачання нотаріального бланку серії НА №0151856, на якому було вчинено договір дарування квартири №2934 від 11.09.1997 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колесніченко О.Д., підлягає доказуванню у даній справі та дозволить перевірити твердження сторони позивача про належність спадкодавцю ОСОБА_2 квартири, право власності на яку просить визнати за собою позивач, суд доходить висновку про необхідність витребування вказаної інформації від Київського державного нотаріального архіву.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 42, 43, 76, 83, 84, 258-261, 293, 294, 353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Витребувати від Київського державного нотаріального архіву (03151, м. Київ, пр-т. Повітрофлотський, 76-Г) довідку про витрачання нотаріального бланку серії НА №0151856, на якому було вчинено договір дарування квартири, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колесніченко О.Д. та зареєстрований у реєстрі за №2934 від 11.09.1997 року.

Зобов`язати уповноважену особу Київського державного нотаріального архіву надати запитувану інформацію у строк до 15 січня 2027 року.

Відповідно до ч. 6-8 ст. 84 ЦПК України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Єросова І.Ю.