Ухвала суду № 140645943, 25.09.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/13609/26

Провадження №: 1-кп/755/1683/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" вересня 2026 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12026100040001435 від 18.06.2026, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, востаннє вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 06.12.2022 за ч. 2 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років із конфіскацією майна, звільненого 28.05.2026 з Білоцерківської ВК № 35 умовно-достроково від відбування покарання для проходження військової служби, на підставі ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19.05.2026 на невідбутий строк 1 рік 10 місяців 16 днів,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника ( в режимі відеоконференції) ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

в с т а н о в и в :

26 серпня 2026 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12026100040001435 від 18.06.2026 щодо ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено головуючу суддю ОСОБА_1 та 26 серпня 2026 року передано кримінальне провадження.

26 серпня 2026 року ухвалою вказаний обвинувальний акт призначеного до підготовчого судового засідання на 25 вересня 2026 року.

Позиція учасників судового провадження

Прокурор у підготовчому судовому засіданні просила призначити обвинувальний акт до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, оскільки він складений із дотриманням вимог ст. 291 КПК України, підстав для закриття провадження, внесення подання про визначення підсудності немає.

Також просила продовжити строк дії запобіжного заходу щодо обвинуваченого, оскільки ризики, які були підставою для його застосування, на цей час не зменшилися та продовжують існувати. З огляду на це просила продовжити дію запобіжного заходу без визначення розміру застави.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_5 не заперечував проти призначення кримінального провадження до судового розгляду.

Щодо клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу зазначив, що підстав для його задоволення немає.

Оскільки, ризики, на які посилається сторона обвинувачення, на зараз є значно меншими або взагалі відсутні. Захисник просив звернути увагу на те, що ОСОБА_3 повністю визнає свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, тобто у нього відсутні наміри ухилятися від органів досудового розслідування чи суду, впливати на свідків.

З огляду на викладене, просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора та застосувати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, зокрема цілодобовий домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав захисника у повному обсязі.

Просив задовольнити його клопотання про забезпечення та організацію для проходження військово-лікарської комісії (ВЛК), в умовах ДУ «Київський слідчий ізолятор».

Висновки та мотиви суду

Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт, дійшов таких висновків.

Щодо призначення до судового розгляду

Дане кримінальне провадження підсудне Дніпровському районному суду м. Києва.

Підстав для закриття чи зупинення кримінального провадження в підготовчому судовому засіданні не встановлено.

Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону.

За таких обставин, суд приходить до висновку про можливість призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні № 12026100040001435 від 18.06.2026 щодо ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Судовий розгляд, з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід здійснювати у відкритому судовому засіданні. Обмежень, передбачених положеннями ч. 2 ст. 27 КПК України, не встановлено.

У судове засідання викликати прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва, захисника та обвинуваченого.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 КПК України після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду.

Щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

Згідно ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Підставою застосування запобіжного заходу, відповідно до ст. 177 КПК України є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.

Згідно із ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, однак кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (ч. 5 ст. 9 КПК), а відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі «Fox, Campbell and Hartley v. The United Kingdom» від 30 серпня 1990 року (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04)).

Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України обвинувачення - твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

В цьому випадку, обвинувальний акт щодо вказаного обвинуваченого перебуває на розгляді в суді.

Наведеного вище достатньо для висновку, не вирішуючи питання про доведеність вини під час розгляду клопотань, що підозра відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра», зокрема з урахуванням положень п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання наявним ризикам, у той час як підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що він може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України (ч. 2 ст. 177 КПК України).

Ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності здійснення зазначених дій.

Достовірність ризиків може бути встановлена шляхом перевірки відомостей про: 1) наявність документів, які дають змогу виїхати за межі країни; 2) майновий стан особи, який дає змогу існувати в умовах переховування, у тому числі за межами країни; 3) наявність громадянства іншої держави або документів, які дають право тимчасово чи постійно проживати на території іншої країни; 4) наявність членів родини, які проживають на території іншої країни та можуть надати тимчасовий чи постійний притулок; 5) наявність можливості (службове становище, безпосереднє знайомство, родинні зв`язки, матеріальний вплив тощо) впливу на свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому кримінальному провадженні; 6) інші обставини, які вказують на достовірність ризиків, - та повинна оцінюватися з урахуванням конкретних обставин кожного кримінального провадження.

При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Зазначений стандарт доказування (переконання) суд використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, у цьому кримінальному провадженні щодо обвинуваченого.

З його урахуванням, щодо обґрунтованості ризиків неналежного виконання обвинуваченим ОСОБА_3 покладених на нього процесуальних обов`язків, то слід зазначити таке.

Суд враховує, що запобігання ризику переховування, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, обвинуваченого ОСОБА_3 від суду становить суспільний інтерес, який полягає в забезпеченні відправлення судочинства, а тому вважає такі дії цілком вірогідними з огляду на покарання, яке загрожує ОСОБА_3 , оскільки йому інкримінується кримінальне правопорушення, яке відноситься до тяжкого злочину та за яке, передбачено покарання до 8 років позбавлення волі.

Окрім цього, суд враховує фактичну ситуацію в Україні, а саме те, що з 24 лютого 2022 року, відповідно до Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», на території України введений воєнний стан, який триває по цей час.

Водночас, суд бере до уваги той факт, що 19.05.2026 ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області погоджено клопотання в.о. начальника Державної установи «Білоцерківська виправна колонія № 35», про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання ОСОБА_3 для проходження військової служби за контрактом та встановлення адміністративного нагляду, після чого 01.06.2026 ОСОБА_3 підписано контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового та сержантського складу в військовій частині НОМЕР_1 , однак 12.06.2026 на підставі витягу з наказу № 170 військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 виведено з розпорядження військової частини та оголошено таким, що самовільно залишив військову частину на понад 10 діб.

Також суд вважає, що стороною обвинувачення обґрунтовано ризик незаконного впливу на потерпілу, свідків, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_3 може схиляти останніх до дачі неправдивих показів, що може негативно вплинути на хід судового розгляду.

Крім того, згідно чинного законодавства суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, а тому ризик впливу існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Надаючи оцінку ризику можливості обвинуваченого ОСОБА_3 вчинити інше кримінальне правопорушення, передбачене п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд вважає це цілком ймовірним, враховуючи обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_3 обвинувачується.

Крім того, суд враховує, що обвинувачений не має законних джерел доходів, раніше притягався до кримінальної відповідальності, зокрема за вчинення корисливих злочинів, а також має не зняту та не погашену судимість за вчинення аналогічного злочину на шлях виправлення не став та знову підозрюється у вчиненні злочину проти власності.

Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до ст. 178 КПК України, суд враховує наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі доведеності його вини в інкримінованому злочині, майновий стан обвинуваченого, його вік, соціальні зв`язки, той факт, що він неодружений, офіційно не працює, а також доведеність прокурором, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти доведеним ризикам, а тому клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 необхідно задовольнити.

Підстав для обрання до обвинуваченого інших запобіжних заходів, не пов`язаних з позбавленням волі, суд не вбачає, оскільки у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, суд не матиме можливості запобігти переховуванню обвинуваченого від суду, його впливу на потерпілу та свідків по справі з метою уникнення кримінальної відповідальності, та, що не менш важливо, вчиненню іншого кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Як визначено у п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Водночас, згідно ч. 4 ст. 183 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Задовольняючи клопотання прокурора про продовження обвинуваченій запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд, з урахуванням вимог ст. 183 КПК України, бере до уваги обставини, наведені у клопотанні, характер та ступінь тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , яке відповідно до ст. 12 КК України належить до категорії тяжких злочинів.

При цьому суд враховує дані про особу обвинуваченого, зокрема те, що він проходив військову службу у Збройних Силах України та має намір продовжити її проходження.

Суд також враховує, що ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 14.08.2026 року ОСОБА_3 визначено заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) грн 00 коп.

З огляду на наведене, суд вважає за необхідне змінити визначений обвинуваченому розмір застави шляхом його зменшення до 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 133 120 (сто тридцять три тисячі сто двадцять) гривень 00 копійок, як такого, що є достатнім для забезпечення виконання обвинуваченою покладених на нього процесуальних обов`язків.

Одночасно на ОСОБА_3 підлягають покладенню обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Щодо клопотання про забезпечення та організацію проходження військово-лікарської комісії (ВЛК), в умовах ДУ «Київський слідчий ізолятор»

Як вбачається зі змісту клопотання, обвинувачений просить забезпечити організацію проходження військово-лікарської комісії в умовах ДУ «Київський слідчий ізолятор» або шляхом його доставлення до відповідного закладу охорони здоров`я, з метою проходження військової служби за контрактом.

Разом із тим, організація та проведення військово-лікарського огляду здійснюються уповноваженими органами в порядку, визначеному законодавством України, та не належать до безпосередніх повноважень суду під час підготовчого судового засідання. Із поданого клопотання не вбачається, що обвинувачений попередньо звертався до відповідних уповноважених органів із питання організації проходження ВЛК та що йому було відмовлено у реалізації такого права або допущено бездіяльність, яка потребує судового втручання.

При цьому, якщо метою обвинуваченого є проходження військової служби за контрактом, статтею 616 КПК України передбачено спеціальний порядок вирішення питання про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Зокрема, обвинувачений має право звернутися до прокурора з клопотанням про ініціювання перед судом відповідного питання.

За таких обставин суд не вбачає правових підстав для задоволення клопотання в частині забезпечення та організації проходження військово-лікарської комісії.

Керуючись ст. 42, 177, 183, 194, 291, 314-318, 369-372, 376, 616 КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 в частині забезпечення та організації для проходження військово-лікарської комісії (ВЛК), в умовах ДУ «Київський слідчий ізолятор» - відмовити.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_3 , що для реалізації права на проходження військової служби за контрактом він має звернутися до прокурора з відповідним клопотанням про ініціювання перед судом питання про скасування застосованого щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в порядку, передбаченому ст. 616 КПК України.

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026100040001435 від 18.06.2026, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України до розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Пластова, 3, каб. 47 на 02 жовтня 2026 року о 11 год 30 хв.

Кримінальне провадження розглядати суддею одноособово.

У судове засідання викликати сторін кримінального провадження.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу до обвинуваченого ОСОБА_3 , у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 24 листопада 2026 року (включно).

Змінити визначений раніше ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 14.08.2026 розмір застави, зменшивши її розмір до 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 133 120 (сто тридцять три тисячі сто двадцять) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва (Отримувач: ТУ ДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р №UA128201720355259002001012089).

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі суду, протягом строку її дії.

У разі внесення застави зобов`язати ОСОБА_3 прибувати до суду за кожною вимогою у межах цього кримінального провадження та, у відповідності до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов`язки:

повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

утриматись від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.

Визначити 2 місячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Копію ухвали вручити прокурору, захиснику та обвинуваченому негайно після її проголошення.

Ухвала суду у частині продовження дії запобіжного заходу може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою в той же строк з моменту отримання копії ухвали.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 17 год 30 хв 30 вересня 2026 року.

Суддя: ОСОБА_6