Ухвала суду № 140645594, 14.10.2026, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/14824/26

Справа № 754/16804/26

У Х В А Л А

про відкриття провадження

"14" жовтня 2026 р. Київ

Деснянський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Гринчак О.І., вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за позовною заявою Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" (місцезнаходження: 01001, м.Київ, вул.площа І.Франка 5, код ЄДРПОУ 40538421) до ОСОБА_1 , (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (померла), ОСОБА_4 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вищевказаною позовною заявою.

У відповіді з Вишгородського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України зазначено, що в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян виявлено актовий запис про смерть № 71 від 05.05.2026, складений відділом реєстрації та посвідчень Петрівської сільської ради Вишгородського району Київської області на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Так, згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Статтями 46, 47 ЦПК України передбачено, що здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи. Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

Згідно зі ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу суб`єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.

Отже, процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи можливе в порядку ст. 55 ЦПК України шляхом залучення правонаступника (а не зміни відповідача), однак лише за умови, що фізична особа померла після відкриття провадження у справі.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 померла, до моменту відкриття провадження у справі.

Цивільний процесуальний кодекс України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі, а залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства, є порушенням права, свобод та інтересів третіх осіб.

Саме такий висновок міститься у постанові ВС від 20.06.2019 року справа № 185/998/16-ц, провадження № 61-33766сво18.

Враховуючи наведені обставини та оскільки позовні вимоги заявлені до особи, яка не може бути стороною у справі, бо померла, і не має цивільної правоздатності, а отже не може нести права та обов`язки відповідача в суді (ст. 48 ЦПК України), суддя вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження в частині позовних вимог, пред`явлених до відповідача ОСОБА_3 з підстав, передбачених п.1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України.

В іншій частині позовних вимог, позовна заява відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України, Закону України "Про судовий збір" та підсудна Деснянському районному суду м. Києва. Не встановлено підстав, визначених статтями 185-186 ЦПК України, для залишення позовної заяви без руху, її повернення або відмови у відкритті провадження.

Відповідно пункту другого частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб, з 1 січня 2025 року, становить 3028,00 гривні. Тобто, 80 розмірів прожиткового мінімуму становлять суму 3028,00 х 80= 242 240 грн.

Ціна позову в цій справі не перевищує вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому враховуючи предмет та підстави позову, обставини, які мають бути встановлені судом під час розгляду цього позову, суд визнає дану справу малозначною.

Враховуючи вимоги статей 19, 274, 279 ЦПК України, зважаючи на зміст позовних вимог, суд дійшов висновку про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Керуючись ст. 175, 177,186, 260, 274, 277,278 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті провадження в частині позовних вимог Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

2. Прийняти до розгляду та відкрити провадження в частині позовних вимог Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості.

3. Розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження (письмового провадження) за наявними матеріалами справи без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) сторін.

4. Судове засідання не проводиться. Розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі. Суд розглядатиме справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку.

5. Установити процесуальні строки для реалізації учасниками справи права на подання заяв по суті справи:

1) Відповідачу: для подання відзиву на позовну заяву - протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі;

2) Позивачу: для подання відповіді на відзив з доказами надіслання іншим учасникам справи - протягом 5 (п`яти) днів з дня отримання відзиву;

3) Відповідачу: для подання заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень - протягом 5 (п`яти) днів з дня отримання відповіді на відзив.

До заяв по суті додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження): в електронній формі з використанням ЄСІКС або у паперовій формі листом з описом вкладення.

6. Роз`яснити учасникам справи їхні процесуальні права та обов`язки:

1) процесуальні документи потрібно подавати завчасно (мають надійти до суду не пізніше ніж за 24 години до визначеної дати). Згідно з п. 1.3 ч. 2 Правил організації ефективного судочинства в судах першої інстанції, учасники можуть подавати процесуальні документи безпосередньо до канцелярії суду, надсилати на електронну адресу суду (inbox@ds.ki.court.gov.ua), через систему "Електронний суд" (ЄСІКС) та відділення поштового зв`язку;

2) у разі ненадання Відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи;

3) встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків поновлення процесуального строку з поважних причин;

4) сторони мають право примиритися (зокрема: шляхом медіації та укладення мирової угоди), позивач - відмовитися від позову, а відповідач - визнати його. У разі вчинення цих дій до початку розгляду справи по суті, суд повертає позивачу 50% сплаченого судового збору, а якщо згоди досягнуто за результатами медіації - 60%.

7. Роз`яснити порядок електронного документообігу:

1) учасник справи має право зареєструвати електронний кабінет в ЄСІКС - сервіс "Електронний суд" https://id.court.gov.ua. Із порядком реєстрації можна ознайомитись у розділі 4 "Реєстрація та авторизація користувачів" https://is.gd/y5sLfZ. Після реєстрації особа може у власному електронному кабінеті відслідковувати рух та стан розгляду документів у суді, оперативно подавати необхідні документи до суду в електронній формі, заощаджуючи власний час та ресурси суду;

2) учасники справи, які не мають зареєстрованого електронного кабінету, можуть надсилати документи на офіційну електронну пошту суду виключно за умови накладення на них електронного підпису. Адвокати, юридичні особи зобов`язані подавати документи до суду виключно в електронній формі з використанням ЄСІТС;

3) у разі подання заяви по суті справи в електронній формі, учасник зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам через їх електронні кабінети, а за їх відсутності - у паперовій формі листом з описом вкладення.

8. З метою запровадження європейських практик судочинства та забезпечення справедливого, прозорого та оперативного правосуддя, підвищення рівня довіри до суду, звертаємо увагу учасників справи на Правила організації ефективного судочинства в судах першої інстанції, затверджені 07 червня 2024 року. Повний текст правил доступний за посиланням:

https://ds.ki.court.gov.ua/sud2603/pro_sud/in/

9. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Оксана ГРИНЧАК