Рішення № 140644950, 13.10.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 482/1498/26

Провадження № 2/522/10826/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси

у складі: судді - Бондар В.Я.,

за участю секретаря судового засідання Костинюк В.В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ КОЛЕКТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 23.06.2026 звернувся до Новоодеського районного суду Миколаївської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 31.08.2021 між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №75114315. Право вимоги до відповідача первісний кредитор передав ТОВ «Сіроко Фінанс», який в свою чергу, відступив право вимоги до ОСОБА_1 позивачу. Розмір заборгованості відповідача нарахований первісним стягувачем у становить 31 475,35 грн. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань позивач звернувся до суду.

Ухвалою Новоодеського районного суду Миколаївської області від 06.07.2026 справу передано за підсудністю до Приморського районного суду м.Одеси.

Справа 31.07.2026 надійшла до Приморського районного суду м. Одеси та 03. 08.2026 була передана судді Бондарю В.Я.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 03.08.2026 провадження у справі відкрите, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з призначенням судового засідання на 12.10.2026.

05.10.2026 представник відповідача Хрипко М.Ю. подав до суду відзив на позовну заяву, у якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне. Позивач не надав суду будь-яких належних доказів на підтвердження передання коштів за Договором позики №75114315 від 31.08.2021. Факт переходу до ТОВ «ФК «Сіті Колект» прав вимоги до відповідач не підтверджено належними доказами. Також представник відповідачки заперечував проти стягнення з неї витрат позивача на правову допомогу у розмірі 15000,00 грн, оскільки та сума витрат є неспівмірною із необхідним часом , які міг би витратити адвокат на виконання відповідних робіт та є явно завищеною.

У судове засідання 12.10.2026 учасники справи не з`явилися, сповіщені про час, дату та місце судового розгляду належним чином. 07 жовтня 2026 року представник відповідача подав заяву про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Вирішуючи зазначену заяву, суд виходить із того, що відповідно до частини другої статті 223 ЦПК України відкладення розгляду справи допускається за наявності передбачених цією нормою підстав.

Разом із тим у поданій заяві представником відповідача не наведено обставин, які б свідчили про наявність передбачених законом підстав для відкладення розгляду справи, не зазначив підстав обов`язкової участі у судовому засіданні, оскільки позиція сторони відповідача викладена у відзиві на позовну заяву, а також не надано доказів на підтвердження поважності причин неможливості прибуття в судове засідання. За таких обставин суд відмовляє у задоволенні клопотання.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення виготовлене 13 жовтня 2026 року.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, приходить до наступних висновків.

Статтями 12,81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.

Судом встановлено, що 31 серпня 2021 року між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики №75114315, за яким банк надав позичальнику кредит на поточні потреби у розмірі 14 281 гривень на строк 30 місяців, із застосуванням базової процентної ставки у розмірі 1,99% в день та зниженою ставкою 0,50% в день, розмір процентів на прострочену позику складають 2,70% в день. Договір підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором.

Таким чином, відповідач уклав Договір позики №75114315 від 31.08.2021 із ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів», та відповідачу перераховані кредитні кошти на карту, що вказав відповідач № НОМЕР_1 в сумі 14 281,00 грн, що підтверджується довідкою від 31.08.2021.

Доводи відповідача щодо ненадання позивачем первинних бухгалтерських документів на підтвердження перерахування кредитних коштів на рахунок відповідача суд відхиляє, оскільки відповідачем, зі свого боку, не надано виписки з банківського рахунку чи інших належних і допустимих доказів, які б свідчили про відсутність відповідного зарахування коштів. Саме лише посилання на ненадання позивачем зазначених документів без надання доказів на спростування факту перерахування коштів не є достатньою підставою для висновку про їх ненадходження на рахунок відповідача. Суд приймає надані позивачем докази на підтвердження переказу коштів.

ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» відступив право вимоги для ТОВ «Сіроко Фінанс» на підставі договору факторингу № 029-021122 від 02.11.2022 та відповідного реєстру прав вимоги за кредитним договором №75114315 від 31.08.2021, що був укладений із ОСОБА_1 . У реєстрі індивідуалізовано боржника, номер договору, суму виданої позики та складові заборгованості, під номером №7761 (а.с. 16 на звороті).

ТОВ «Сіроко Фінанс» відступило право вимоги до ТОВ «ФК «Сіті Колект» на підставі договору факторингу № 17/12/25-01 від 17.12.2025, за кредитним договором №75114315 від 31.08.2021, що був укладений із ОСОБА_1 , де відповідач знаходиться під №2155 (а.с.19). Оплатність факторингової операції підтверджується відповідною платіжною інструкцією №14 від 17.12.2025.

При цьому, згідно з частиною першою статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

На підставі вищенаведених правових норм, беручи до уваги те, що зазначений вище кредитний договір підписаний відповідачем електронним підписом, наявність якого разом з електронним підписом первісного кредитора підтверджує волю сторін, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх, є доведеним факт укладення між сторонами кредитного договору, та про те, що позичальник всі умови договору цілком зрозумів та своїм підписав письмово підтвердив та погодився із тим, що сторони договору діяли свідомо, були вільні в укладенні такого договору, вільні у виборі контрагента та умов договору.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом згідно зі статтею 514 ЦПК України.

Тлумачення частини першої статті 512 ЦК України дозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).

Суд ураховує, що договори факторингу, реєстри боржників у своїй сукупності можуть підтверджувати обставини переходу права вимоги до позивача, у зв`язку з чим оцінює подані копії разом з іншими доказами у справі відповідно до вимог статті 89 ЦПК України.

ТОВ «ФК «Сіті Колект» має право на звернення до суду з дійсним позовом оскільки ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» передало йому, шляхом укладення двох договорів факторингу право вимоги за вищевказаним договором.

У зв`язку з неповерненням заборгованості за Договором позики та відповідно до розрахунку заборгованості, заборгованість ОСОБА_1 становить 31 281,00 грн, яка складається з:

- заборгованості за основним боргом 14 281,00 грн;

-заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами за увесь час користування кредитними коштами 17 194,35 грн.

У постанові КЦС ВС від 30.08.2023 у справі № 753/20537/18 зазначено, що виходячи із принципу змагальності сторін, у спорі про стягнення кредитної заборгованості на позивача покладається тягар доведення надання позичальнику кредитних коштів та порушення боржником своїх зобов`язань щодо повернення кредиту, а на відповідачі відповідно лежить тягар доведення відсутності у нього заборгованості.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною першою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина друга статті 1050 ЦК України).

При цьому, згідно з частиною першою статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом згідно зі статтею 514 ЦПК України.

Тлумачення частини першої статті 512 ЦК України дозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).

ТОВ «ФК Сіті Колект» має право на звернення до суду з дійсним позовом, оскільки стягувачі передали йому право вимоги за вищевказаним договором на підставі двох договорів факторингу.

ТОВ «ФК Сіті Колект» є належним позивачем у справі та за своїм правовим статусом відноситься до юридичних осіб, що мають статус фінансових установ, які відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» мають право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг на території України. Договір відступлення права вимоги не визнаний судовим рішенням недійсним, вказаний договір на підставі статті 204 ЦК України є обов`язковими для виконання.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Частиною 2 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідач був вільним в укладанні зазначених договорів та був обізнаним з умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами, з чим погодився, підписавши електронний підписом кредитні документи. Своїми діями відповідач погодилася з умовами сплати процентів за користування кредитними коштами, тому позов ТОВ «ФК Сіті Колект» щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту та відсотками підлягає задоволенню.

Дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ТОВ «ФК «Профіт капітал».

Щодо судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно платіжної інструкції №657 від 06.04.2026 ТОВ «ФК «Сіті Колект» сплатило 2 662,40 гривень в якості судового збору.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про наявність підстав для повного задоволення позовних вимог, вимога позивача про стягнення суми сплаченого судового збору підлягає задоволенню у розмірі 2 662,40 грн.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

02.02.2026 року між ТОВ «ФК «Сіті колект» та адвокат Богомолов В.В. було укладено договір про надання правничої допомоги №ДО-20260202/001.

Витягом акту №217 від 01.04.2026 сторони передбачили, що вартість правової допомоги складає 15 000 грн, серед якої: надання усної консультації (з вивчення документів) 6000,00 грн, складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду 9 000,00 грн.

На переконання суду позов є типовим, не потребує велику кількість часу для його складення.

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

При цьому слід відзначити, що чинний ЦПК встановлює такі критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, необхідність, розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява №19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Зважаючи на обсяг наданих правничих послуг та виконаних робіт, враховуючи принцип співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності правничих послуг, а також розумності їхнього розміру, суд вважає за можливе стягнути розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 1 500 грн. Такий розмір витрат на професійну правничу допомогу, на переконання суду є справедливим та обґрунтованим, співмірним зі складністю цієї справи та наданим адвокатом обсягом послуг, а також не суперечитиме принципу розумності судових витрат.

Щодо витрат на відправлення листа з оголошеною цінністю, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України до судових витрат належать, зокрема, витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Надсилання процесуальних документів поштовим зв`язком є такою процесуальною дією, а тому понесені та документально підтверджені витрати підлягають відшкодуванню.

Відповідно до ч.1 ст.177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Оскільки, позовна заява була подана через підсистему ЕС, позивач був зобов`язаний направити копію позову з додатками іншим учасникам справи.

Висновки щодо необхідності розподілу судових витрат, понесених у зв`язку оплатою поштових відправлень, узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними в додаткових постановах від 20 вересня 2022 року у справі № 756/11978/16-ц та від 18 вересня 2023 року у справі № 759/5806/20 (провадження № 61-300ск23).

Згідно додатку №3 від 28.01.2026 до Договору №ДТ-СК-301022025 від 28.01.2026, що укладений між позивачем та ТОВ «Дірект Технолоджі», вартість поштових витрат для відповідача склала 381,74 гривень.

Проте відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, з відповідача підлягають стягненню витрати, пов`язані із відправкою поштової кореспонденції у розмірі 381,74 грн.

У зв`язку з задоволення позову, сплачений судовий збір позивачем та витрати на правову допомогу у сукупному розмірі 4 544,14 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 5, 12, 30, 43, 76, 81, 84, 89, 95, 223, 235, 241, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ КОЛЕКТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ КОЛЕКТ» (код ЄДРПОУ 43950742, м. Київ, проспект Соборності, буд. 30-А, прим. 321) суму заборгованості в межах Договору позики № 75114315 від 31.08.2021 в розмірі 31 475 (тридцять одна тисяча чотириста сімдесят п`ять) гривень 35 (тридцять п`ять) копійок, з яких:

- 14 281,00 грн загальна сума боргу по тілу;

- 17 194, 35 грн загальна сума боргу по відсотках.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ КОЛЕКТ» (код ЄДРПОУ 43950742, м. Київ, проспект Соборності, буд. 30-А, прим. 321) судові витрати у розмірі 4 544 (чотири тисячі п`ятсот сорок чотири) гривні 14 (чотирнадцять) копійок.

В іншій частині витрат на правову допомогу - відмовити.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 13 жовтня 2026 року.

Суддя В.Я.Бондар