Рішення № 140644705, 15.10.2026, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 711/8810/26

Провадження № 2/712/6220/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді Троян Т.Є.,

за участю секретаря судового засідання Чумак Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зняття арешту з майна,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через свого представника, адвоката Пасіченко Карину Павлівну, звернулася до суду з позовом до Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зняття арешту з майна.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся позивачки ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилася спадщина, до складу якої входить нерухоме майно.

Син померлої, ОСОБА_3 , за твердженням позивачки, за життя прийняв спадщину після смерті своєї матері, проте не завершив оформлення спадкових прав та не отримав свідоцтва про право на спадщину.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер.

Позивачка ОСОБА_1 є дочкою померлого ОСОБА_3 та звернулася до приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Кам`янецького В.В. із заявою про прийняття спадщини після смерті батька.

06 травня 2025 року нотаріусом заведено спадкову справу № 17/2025, зареєстровану у Спадковому реєстрі за № 74031857.

Під час оформлення спадкових прав встановлено наявність арешту нерухомого майна ОСОБА_2 , накладеного постановою Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції серії АА № 770172 від 20 жовтня 2009 року, реєстраційний номер обтяження 9169632 від 21 жовтня 2009 року.

З метою зняття зазначеного арешту представник позивачки 22 червня 2026 року звернулася до Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси із відповідною заявою.

Листом від 29 липня 2026 року № 1195/20.21-40/108711 орган державної виконавчої служби повідомив, що за результатами перевірки Автоматизованої системи виконавчого провадження встановлено наявність виконавчих проваджень стосовно ОСОБА_2 , залишок несплаченої заборгованості за якими становить 30 660,81 грн.

Крім того, відповідач повідомив, що виконавчі провадження завершені, матеріали відповідних проваджень знищені після закінчення строків зберігання, у зв`язку з чим встановити виконавче провадження, у межах якого накладено спірний арешт, неможливо.

12 серпня 2026 року позивачка сплатила зазначену органом державної виконавчої служби заборгованість у розмірі 30 660,81 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 0.0.5001759919.1.

Посилаючись на те, що виконавчі провадження завершені, зазначена відповідачем заборгованість погашена, а подальше збереження арешту перешкоджає оформленню спадкових прав, позивачка просила скасувати арешт майна ОСОБА_2 , накладений постановою серії АА № 770172 від 20 жовтня 2009 року, реєстраційний номер обтяження 9169632 від 21 жовтня 2009 року.

Ухвалою суду від 22.09.2026 відкрито провадження у справі.

За клопотанням представника позивачки судом постановлено ухвалу про витребування спадкових справ, заведених після смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Ухвала направлялася відповідним нотаріальним установам, однак витребувані документи до суду не надійшли.

Суд оцінює наявні у справі докази в їх сукупності відповідно до статті 89 ЦПК України.

Представник відповідача правом на подання відзиву не скористався, повідомлявся про розгляд справи.

За наявності передбачених статтею 280 ЦПК України умов, суд постановив проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд доходить таких висновків.

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , актовий запис № 2926.

За відомостями з Реєстру прав власності на нерухоме майно, ОСОБА_2 на праві приватної власності належала квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 44,3 кв. м, житловою площею 27,4 кв. м.

Право власності зареєстровано на підставі договору купівлі-продажу від 10 жовтня 1996 року, посвідченого приватним нотаріусом Вінніченко Ж.В. за реєстровим № 8772.

Відповідно до інформації з державних реєстрів від 20 серпня 2026 року щодо нерухомого майна ОСОБА_2 зареєстровано обтяження у вигляді арешту нерухомого майна за реєстраційним номером: 9169632.

Підставою реєстрації обтяження є постанова Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції серії АА № 770172 від 20 жовтня 2009 року.

Державна реєстрація арешту проведена 21 жовтня 2009 року.

Таким чином, на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 належне їй нерухоме майно перебувало під арештом.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 10 січня 2025 року.

ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 .

Із витягу про реєстрацію у Спадковому реєстрі № 81067056 від 06 травня 2025 року встановлено, що приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Кам`янецьким В.В. після смерті ОСОБА_3 заведено спадкову справу № 17/2025, зареєстровану у Спадковому реєстрі за № 74031857.

Звернення позивачки до нотаріуса з метою оформлення спадкових прав підтверджує наявність у неї майнового інтересу щодо спадкового майна, обтяженого арештом.

Із листа Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси від 29 липня 2026 року № 1195/20.21-40/108711 вбачається, що за результатами перевірки Автоматизованої системи виконавчого провадження встановлено наявність виконавчих проваджень відносно ОСОБА_2 .

Станом на 29 липня 2026 року залишок несплаченої заборгованості становив 30 660,81 грн.

Відповідач також повідомив, що спірний арешт накладався відповідно до нормативних документів, чинних на момент його застосування, а матеріали виконавчих проваджень знищені після закінчення строків зберігання.

У зв`язку з цим встановити конкретне виконавче провадження, у межах якого накладено арешт, та ідентифікувати його підстави на цей час неможливо.

Разом із тим органом державної виконавчої служби підтверджено, що виконавчі провадження щодо ОСОБА_2 завершені, однак арешт майна залишився незнятим.

Відповідно до платіжної інструкції № 0.0.5001759919.1 від 12 серпня 2026 року ОСОБА_1 на рахунок Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси перераховано 30 660,81 грн. із зазначенням призначення платежу щодо заборгованості ОСОБА_2 .

Отже, позивачкою сплачено суму, яку сам відповідач визначив як залишок несплаченої заборгованості у виконавчих провадженнях стосовно ОСОБА_2 .

Доказів існування інших невиконаних зобов`язань, для забезпечення яких необхідним є подальше збереження саме спірного арешту, матеріали справи не містять.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить із наступного.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом статей 316, 317, 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, які він здійснює на власний розсуд відповідно до закону.

Частиною першою статті 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

За змістом статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків від фізичної особи, яка померла, до інших осіб - спадкоємців. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною п`ятою статті 1268 ЦК України передбачено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Таким чином, саме по собі неоформлення спадкових прав шляхом отримання свідоцтва про право на спадщину не є підставою для висновку про відсутність у спадкоємця відповідного майнового права.

Разом із тим реалізація спадкових прав на нерухоме майно передбачає можливість його належного оформлення, чому перешкоджає наявність зареєстрованого арешту.

Відповідно до статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Отже, арешт майна є заходом забезпечення виконання рішення, який має визначену законом мету та не може зберігатися необмежений час за відсутності обставин, що обґрунтовують необхідність такого обмеження.

Частиною п`ятою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Суд враховує, що спірний арешт накладено у жовтні 2009 року, тобто понад сімнадцять років тому.

За інформацією органу державної виконавчої служби, відповідні виконавчі провадження завершені, а їхні матеріали знищені після закінчення строків зберігання.

При цьому встановити конкретне виконавче провадження, у межах якого накладено арешт, на цей час неможливо.

Крім того, визначений самим органом державної виконавчої служби залишок несплаченої заборгованості у розмірі 30 660,81 грн. позивачкою сплачений, що підтверджується належним письмовим доказом.

Суд не ставить під сумнів правомірність накладення арешту на момент винесення постанови від 20 жовтня 2009 року, оскільки предметом цього спору є наявність підстав для його подальшого збереження.

Вирішуючи це питання, суд виходить із необхідності дотримання справедливого балансу між інтересами забезпечення виконання судових рішень та захистом майнових прав особи.

За встановлених обставин подальше існування арешту, щодо якого орган державної виконавчої служби не має можливості ідентифікувати відповідне виконавче провадження, за умови завершення виконавчих проваджень та сплати встановленого залишку заборгованості, не має підтвердженої мети забезпечення виконання рішення.

Натомість наявність такого обтяження перешкоджає оформленню спадкових прав на нерухоме майно, що належало ОСОБА_2 .

Суд також враховує, що відповідачем не надано доказів на підтвердження існування обставин, які обумовлюють необхідність подальшого збереження спірного арешту.

Відсутність матеріалів виконавчого провадження, знищених у зв`язку із закінченням строків зберігання, не може сама по собі бути достатнім виправданням необмеженого в часі збереження обтяження майна.

Застосування заходів примусового виконання повинно відповідати їхній законній меті, а втручання у майнові права особи має бути обґрунтованим та пропорційним.

У даному випадку збереження арешту за відсутності підтверджених підстав для його подальшого застосування створює для позивачки надмірний індивідуальний тягар, оскільки унеможливлює належне оформлення спадкових прав.

Оцінюючи докази відповідно до статей 7681, 89 ЦПК України, суд бере до уваги їх взаємний зв`язок, узгодженість та достатність для встановлення обставин, які мають значення для вирішення спору.

З огляду на наведене суд доходить висновку, що за встановлених у справі обставин подальше збереження арешту нерухомого майна ОСОБА_2 , зареєстрованого за № 9169632 від 21 жовтня 2009 року на підставі постанови серії АА № 770172 від 20 жовтня 2009 року, є невиправданим обмеженням майнових прав та не відповідає меті застосування такого заходу.

Враховуючи завершення виконавчих проваджень, сплату визначеної відповідачем заборгованості та відсутність підтверджених підстав для подальшого збереження арешту, суд вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Питання розподілу судових витрат суд вирішує відповідно до статті 141 ЦПК України.

Керуючись статтями 15, 16, 316, 317, 319, 321, 391, 1216, 1218, 1268, 1296 ЦК України, статтями 56, 59 Закону України «Про виконавче провадження», статтями 12, 13, 7681, 89, 141, 259, 263265, 280282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зняття арешту з майна задовольнити.

Скасувати арешт з нерухомого майна ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , накладений постановою Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції серії АА № 770172 від 20 жовтня 2009 року, зареєстрований 21 жовтня 2009 року за реєстраційним номером обтяження: 9169632.

Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 15.10.2026 року.

Суддя Т.Є. Троян

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Другий відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ЄДРПОУ 36157425, адреса: м. Черкаси, проспект Хіміків, 50.