Ухвала суду № 140641756, 07.10.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/9520/26

Провадження №1-кп/369/1764/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

за участю захисника ОСОБА_4 ,

за участю обвинуваченої ОСОБА_5 ,

за участю власника майна ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 72026110000000011 від 16.04.2026,

встановив:

22.09.2026 до Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшло клопотання директора ТОВ «Софія Ойл Логістик» - ОСОБА_6 про скасування арешту майна, накладеного в рамках кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 72026110000000011 від 16.04.2026.

Клопотання мотивоване тим, що ТОВ «Софія Ойл Логістик» з Єдиного державного реєстру судових рішень стало відомо, що ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 27 лютого 2026 року в межах справи № 760/4679/26 було накладено арешт на майно, що на праві власності належить та зареєстроване за ТОВ «Софія Ойл Логістик» (код ЄДРПОУ 44497342), у кримінальному провадженні № 42023110000000188 від 19.06.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 3 ст. 204, ч.3 ст. 212, ч. 1 ст. 388 КК України, шляхом встановлення заборони державним реєстраторам прав на рухоме майно будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), державним виконавцям та приватним виконавцям, Державному підприємству «СЕТАМ» (код ЄДРПОУ 39958500), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають державні повноваження, здійснювати будь-які дії щодо відчуження, продажу та реєстраційні дії щодо відчуження будь-яким способом вказаного майна, а саме: SCANIA R420 д.н.з. НОМЕР_1 ; SCANIA R420 д.н.з. НОМЕР_2 ,; SCANIA R420 д.н.з. НОМЕР_3 ,; Volvo FH 460с д.н.з.: НОМЕР_4 ; VOLVO FM д.н.з. НОМЕР_5 ; VOLVO FM 04 д.н.з. НОМЕР_6 ; VOLVO FM 04 д.н.з. НОМЕР_7 ; ГA3C41R13 д.н.з. НОМЕР_8 ; EVERLAST НПЦ-30-01 д.н.з. НОМЕР_9 ; EVERLAST EVL-P-33-03 д.н.з. НОМЕР_10 ; EVERLAST ST3-12A101 д.н.з. НОМЕР_11 ; EVERLAST-12А101 д.н.з. НОМЕР_12 ; EVERLAST EVL-P д.н.з. НОМЕР_13 .

Власник майна ТОВ «СОФІЯ ОЙЛ ЛОГІСТИК» вважає, що арешт на належне йому майно накладено слідчим суддею необґрунтовано, оскільки слідчим суддею не було встановлено фактичні обставини набуття та реєстрації права власності на зазначені транспортні засоби, крім того, відсутні потреби в подальшому збереженні такого арешту майна, слідчим суддею не було враховано, що спеціальна конфіскація не може бути застосована до юридичної особи як захід кримінально-правового характеру у межах даного кримінального провадження в силу положень ст. ст. 96-3, 96-4 КК України.

Зазначає, що ТОВ «Софія Ойл Логістик» є добросовісним набувачем транспортних засобів, які не можуть вважатися майном, одержаним в результаті вчинення кримінального правопорушення, не використовувалися для вчинення кримінального правопорушення, не були предметом такого злочину та не були знаряддям вчинення злочину, вказані транспортні засоби були придбані ТОВ «Софія Ойл Логістик» за відплатними правочинами та ринковою ціною, що підтверджується договорами купівлі-продажу транспортних засобів. Факт оплати суми вартості транспортних засобів за ціною визначеною договорами, підтверджується відповідними платіжними інструкціями на загальну суму 1 739 120,00 грн, у тому числі ПДВ, за період з 30.04.2025 року по 20.05.2025 року.

Також вказує, що у межах господарської діяльності ТОВ «Софія Ойл Логістик» уклало з ТОВ «Формула Ф1» на платній основі договір оренди вантажного автомобіля № 15/05/25 від 15 травня 2025 року, відповідно до умов якого ТОВ «Софія Ойл Логістик» передало, а ТОВ «Формула Ф1» прийняло в оренду 13 (тринадцять) вантажних транспортних засобів, що належать ТОВ «Софія Ойл Логістик» на праві власності, зокрема транспортні засоби, які раніше були придбані у ТОВ «Софія Ойл» та наявність арешту транспортних засобів фактично позбавляє ТОВ «Формула Ф1» можливості повноцінно користуватися орендованим майном та виконувати взяті на себе договірні зобов`язання перед своїми контрагентами, тобто накладення арешту на майно має безпосередні та істотні наслідки для реалізації права як власника (ТОВ «Софія Ойл Логістик») так і володільця майна - ТOB «Формула Ф1».

Окрім того, зазначає, що на вказаних транспортних засобах ТОВ «Формула Ф1» здійснює перевезення пального для АТ «Укрнафта» відповідно до укладеного між ними договору № 24/3034-НП/26 від 02.07.2026 року про надання послуг з автомобільних перевезень нафтопродуктів та сировини для їх подальшої переробки і перепродажу третім особам, а наявність арешту безпосередньо створює загрозу належному виконанню договірних зобов`язань перед АТ «Укрнафта», а тому невиконання або неналежне виконання ТОВ «Формула Ф1» своїх зобов`язань за договором перевезення може мати наслідком застосування до ТОВ «Формула Ф1» передбачених договором штрафних санкцій, фінансових стягнень, відшкодування збитків та інших заходів відповідальності, що може бути підставою для стягнення таких збитків у подальшому з ТОВ «Софія Ойл Логістик» з огляду на необхідність забезпечення належного користування орендованим майном та недопущення створення перешкод у його використанні за цільовим призначенням в межах правовідносин, які виникли на підставі договору оренди № 15/05/25 від 15 травня 2025 року.

На підставі викладеного, просив скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 27 лютого 2026 року в межах справи № 760/4679/26, на майно, що на праві власності належить та зареєстроване за ТОВ «Софія Ойл Логістик», у кримінальному провадженні № 42023110000000188 від 19.06.2023, а саме: SCANIA R420 д.н.з. НОМЕР_1 ; SCANIA R420 д.н.з. НОМЕР_2 ,; SCANIA R420 д.н.з. НОМЕР_3 ,; Volvo FH 460с д.н.з.: НОМЕР_4 ; VOLVO FM д.н.з. НОМЕР_5 ; VOLVO FM 04 д.н.з. НОМЕР_6 ; VOLVO FM 04 д.н.з. НОМЕР_7 ; ГA3C41R13 д.н.з. НОМЕР_8 ; EVERLAST НПЦ-30-01 д.н.з. НОМЕР_9 ; EVERLAST EVL-P-33-03 д.н.з. НОМЕР_10 ; EVERLAST ST3-12A101 д.н.з. НОМЕР_11 ; EVERLAST-12А101 д.н.з. НОМЕР_12 ; EVERLAST EVL-P д.н.з. НОМЕР_13 .

У судовому засіданні власник майна ОСОБА_6 підтримав подане ним клопотання та просив його задовольнити.

У судовому засіданні прокурор щодо клопотання про скасування арешту заперечувала та просила відмовити у його задоволенні.

У судовому засіданні захисник та обвинувачена підтримали клопотання про скасування арешту та просили його задовольнити.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 27 лютого 2026 року в межах справи № 760/4679/26 було накладено арешт на майно, що на праві власності належить та зареєстроване за ТОВ «Софія Ойл Логістик» (код ЄДРПОУ 44497342), у кримінальному провадженні № 42023110000000188 від 19.06.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 3 ст. 204, ч.3 ст. 212, ч. 1 ст. 388 КК України, шляхом встановлення заборони державним реєстраторам прав на рухоме майно будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), державним виконавцям та приватним виконавцям, Державному підприємству «СЕТАМ» (код ЄДРПОУ 39958500), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають державні повноваження, здійснювати будь-які дії щодо відчуження, продажу та реєстраційні дії щодо відчуження будь-яким способом вказаного майна, а саме: SCANIA R420 д.н.з. НОМЕР_1 ; SCANIA R420 д.н.з. НОМЕР_2 ,; SCANIA R420 д.н.з. НОМЕР_3 ,; Volvo FH 460с д.н.з.: НОМЕР_4 ; VOLVO FM д.н.з. НОМЕР_5 ; VOLVO FM 04 д.н.з. НОМЕР_6 ; VOLVO FM 04 д.н.з. НОМЕР_7 ; ГA3C41R13 д.н.з. НОМЕР_8 ; EVERLAST НПЦ-30-01 д.н.з. НОМЕР_9 ; EVERLAST EVL-P-33-03 д.н.з. НОМЕР_10 ; EVERLAST ST3-12A101 д.н.з. НОМЕР_11 ; EVERLAST-12А101 д.н.з. НОМЕР_12 ; EVERLAST EVL-P д.н.з. НОМЕР_13 .

Так, відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Відповідно до вимог ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

Речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю повертаються власнику (законному володільцю) або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження.

Питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.

Згідно з частинами першою, другою четвертою статті 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно. Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Крім того, аналіз положень статті 174 КПК України свідчить, що ця норма пов`язує право судді на скасування арешту майна із можливістю надання учасниками процесу доказів та відомостей, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба та доведеності перед судом їх законності та переконливості.

Згідно з ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», від 24.03.2005 по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Суд вважає, що оскільки на час надходження до суду клопотання про скасування арешту кримінальне провадження № 72026110000000011 від 16.04.2026 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, не є завершеним, здійснюється судовий розгляд, а відтак, потреба в подальшому застосуванні арешту не відпала.

Таким чином, у зв`язку з викладеним вище підстав для скасування арешту, як заходу забезпечення кримінального провадження, не вбачається, відтак клопотання задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 110, 170, 174, 291, 314, 372, 376 КПК України, суд

ухвалив:

У задоволенні клопотання директора ТОВ «Софія Ойл Логістик» - ОСОБА_6 про скасування арешту майна, накладеного в рамках кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 72026110000000011 від 16.04.2026 відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_7