Рішення № 140641589, 15.10.2026, Володарський районний суд Київської області

Справа № 364/535/26

Провадження № 2/364/460/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року, Володарський районний суд Київської області у складі:

головуюча суддя Моргун Г.Л.,

за участю секретаря судового засідання Сіваченко Л.В.,

розглянувши в селищі Володарка, у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, цивільну справу за позовом

ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БІЗНЕС ПОЗИКА" (ЄДРПОУ 41084239, адреса Україна, 01133, місто Київ, б. Лесі Українки, будинок 26, офіс 411, ел. пошта office@bizpozyka.com, тел. НОМЕР_7),

представниця позивача Лебідь Каріна Віталіївна (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411, ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 тел. НОМЕР_2 )

до

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2 , тел. НОМЕР_4 )

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

26.06.2026 позивач звернувся до суду через електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд». У позовній заяві зазначає, що відповідачка порушує умови договору про надання кредиту та посилаючись на ст. ст. 525, 526, 530, 610, 626, 628, 1049, 1050 Цивільного Кодексу України та у відповідності до положень ст. ст. 4, 27, 175 Цивільного Процесуального Кодексу України, ст. 60-62 Закону України «Про банки і банківську діяльність», просить суд:

-прийняти цю позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі;

-витребувати у АТ КБ «ПРИВАТ БАНК», наступні письмові докази, які становлять банківську таємницю, а саме:

письмовий доказ у вигляді відповідного рішення структурного підрозділу або посадової особи банку, чи у вигляді іншого письмового доказу, який би підтверджував або спростовував факт випуски банківської картки № НОМЕР_5 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку) на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ;

письмовий доказ у вигляді виписок про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_5 за період з 24.05.2023 (дата видачі кредиту) по 19.07.2023 (дата закінчення терміну кредитування);

-за результатами розгляду позовні вимоги задовольнити повністю та стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за договором № 454407-КС-004 про надання кредиту від 24.05.2023, що становить 12241,97 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 7329,65 грн; суми прострочених платежів по процентах - 4912,32 грн; суми заборгованості по штрафам - 0,00 грн; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ - 0,00 грн; суми прострочених платежів за комісією - 0,00 грн;

-стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» сплачений судовий збір в розмірі 2 662,40 грн ;

-розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін;

-розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача;

-проти ухвалення заочного рішення не заперечуємо.

-копії всіх судових рішень, прийнятих судом за наслідками розгляду цієї позовної заяви, у встановленому законодавством порядку надсилати за адресою місцезнаходження позивача - 01133, м. Київ бульвар Лесі Українки, 26 оф. 411 або у ЄСІТС «Електронний суд»;

-після набрання законної сили рішенням суду, видати виконавчий лист(-и) по цивільній справі в паперовій формі та надіслати виконавчий лист(-и) на адресу ТОВ «БІЗПОЗИКА»: бул-р. Лесі Українки 26, офіс 411, м. Київ, 01133, рекомендованим листом через ПАТ «Укрпошта».

01.07.2026 судом відкрито провадження у справі, розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, судовий розгляд призначено на 14.09.2026. Одночасно суд витребував від позивача письмові докази, які містяться у кредитній справі відповідача (електронні докази, що відповідають вимогам чинного законодавства) та витребував від АТ КБ«ПРИВАТБАНК», письмові докази за клопотанням позивача.

Ознайомившись з матеріалами справи, суддя встановила, що станом на 14.09.2026 відповідач про відкриття провадження у справі, дату та час її розгляду належним чином не повідомлений, у зв`язку з чим судовий розгляд справи відкладено на 13.10.2026. Одночасно суд продовжив строк судового провадження.

Про час та місце розгляду справи позивач та його представниця повідомлені належним чином, шляхом отримання відповідних процесуальних документів у електронному кабінеті в підсистемі ЕСІТС «Електронний суд» ( а.с.148-151, 161-164).

Згідно положень визначених ч. 7 ст. 14 ЦПК України, що перегукується з пунктом 17 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС визначено, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Відповідач повідомлявся шляхом направлення на адресу його зареєстрованого місця проживання ухвали про відкриття провадження у справі та судового повідомлення про час та місце розгляду справи (а.с. 166, 167).

Так, Верховний Суд у постанові від 27.07.2022 у справі №908/3468/13 зробив висновок, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 04.03.2021 у справі № 910/6835/20).

Наведене свідчить, що відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі та про час і місце розгляду.

Від сторін не надійшло заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у відповідності із ч. 5 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.

Судовий розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, ознайомившись із позовною заявою, взявши до уваги позицію позивача, за відсутності заперечень відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних міркувань.

Як встановлено судом, 24.05.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено договір №454407-КС-004 про надання кредиту (споживчий кредит. електронна форма) від 24.05.2023, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію» (а.с.23-63). ТОВ «БІЗПОЗИКА» направлено відповідачу пропозицію (оферту) укласти договір про надання кредиту, а останній прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору на умовах визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ «БІЗПОЗИКА» направлено через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-9199, на номер телефону НОМЕР_4 , який позичальник вказав в особистому кабінет.

Відповідно до п. 2.1 договору кредиту, ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 8000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит. За умовами договору: строк, на який надається кредит: 8 тижнів. 2.4. стандартна процентна ставка за кредитом: в день 2,00000000, фіксована. Знижена процентна ставка за кредитом: в день 1,19139386, фіксована. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. 2.5. комісія за надання кредиту : 1 200,00 грн. Розмір комісії, залишається незмінним протягом усього строку (терміну) договору. 2.6. загальний розмір наданого Кредиту: 8 000,00 грн. 2.7. Термін дії договору: до 19.07.2023. 2.8. орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 13 200,00 грн. 2.9. орієнтовна реальна річна процентна ставка: 24661,34 процентів.

ТОВ «Бізнес Позика» виконало взяті на себе зобов`язання у повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі 8 000,00 грн, відповідно до умов укладеного договору, що підтверджується довідкою (а.с.65) шляхом перерахування на банківську картку позичальника ОСОБА_1 НОМЕР_6 (вказану при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті).

Разом з тим, АТ КБ «ПриватБанк» надав інформацію від 17.07.2026 №20.1.0.0.0/7-260715/83349-БТ, згідно якої на ім`я ОСОБА_1 банком було емітовано банківську картку № НОМЕР_5 ( а.с. 153). Згідно виписки з рахунку за період з 24.05.2023-19.07.2023 ( а.с. 154-156) відбулося зарахування коштів у розмірі 8000,00 грн.

Згідно з розрахунком ТОВ «Бізнес Позики» заборгованість відповідача станом на 13.05.2026 за договором № 454407-КС-004 про надання кредиту, становить - 12 241,97 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 7 329,65 грн; суми прострочених платежів по процентах - 4 912,32 грн; суми заборгованості по штрафам - 0,00 грн; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ - 0,00 грн; суми прострочених платежів за комісією - 0,00 грн ( а.с. 23-38, 39).

Відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Як свідчать матеріали справи договір №454407-КС-004 про надання кредиту (споживчий кредит. електронна форма) від 24.05.2023 укладено сторонами в електронній формі.

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону).

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

За правилами ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомуст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомуст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.

Ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У ст. 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідач не надав даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитними зобов`язаннями у добровільному порядку.

Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання відповідно до ст. 617 ЦК України.

Одночасно, судом встановлено, що кредитні правовідносини, які виникли між сторонами мають споживчий характер, а тому на них поширюються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» внесені зміни, зокрема, до Закону України "Про споживче кредитування".

Так, пунктом 12 частини першої статті 1 Закону України "Про споживче кредитування" визначено, що денна процентна ставка - це загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту.

Стаття 8 Закону України "Про споживче кредитування" визначила, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч. 4 цієї статті, не може перевищувати 1%.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів 2,5 %; протягом наступних 120 днів -1,5%.

При цьому, відповідно до п. 2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24.12.2023.

Таким чином, максимальний розмір денної процентної ставки з 24.12.2023 не повинен перевищувати 1%, а щодо договорів, які укладені до набрання Законом України № 3498-IX: протягом перших 120 днів - 2,5% (до 22.04.2024 включно); протягом наступних 120 днів - 1,5% (до 20.08.2024 включно); починаючи з 241 дня - 1% (з 21.08.2024).

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за договором №454407-КС-004 про надання кредиту (споживчий кредит. електронна форма) від 24.05.2023 загальна сума - 12241,97 грн, з яких 7329,65 грн заборгованість за кредитом та 4912,32 грн заборгованість за процентами.

Так, за правилами статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).

За змістом ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суду встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст. 76 ЦПК України).

Згідно зі статтею 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Судом встановлено, що відповідач належним чином не виконував взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредиту. Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів з боку відповідача на спростування зазначених вище висновків, як і доказів на підтвердження відсутності боргу перед позивачем, дає підстави суду для часткового задоволення позову, а саме стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором №454407-КС-004 про надання кредиту (споживчий кредит. електронна форма) від 24.05.2023 у розмірі 12241,97 грн.

Отже, зважаючи на наведене вище, суд вважає, що позов в частині стягнення заборгованості є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства України та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Окрім цього, між ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» та адвокатським об`єднанням «Правовий Баланс» укладено договір про надання професійної правничої допомоги від 15 травня 2026( а.с.122-127). Долучено рахунок-фактуру № 05-454407-КС-004 від 15.05.2026 про оплату на суму 10000,00 грн ( а.с.128).

Разом з тим, відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 34 - 36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Враховуючи положення ст. 28 Правил адвокатської етики (затверджені Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09.06.2017) необхідно дотримуватись принципу «розумного обґрунтування» розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

До такого висновку прийшов Верховний Суд у своїй постанові від 13.02.2019 у справі №756/2114/17 (провадження 61-10774св18).

Судом встановлено, що у справі було відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін, в судових засіданнях представник позивача участі не брав, тобто фактично правова допомога, яка надавалась позивачу, полягала у складанні процесуальних документів.

Таким чином, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, з урахуванням клопотання відповідача щодо зменшення суми витрат на правову допомогу, з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

Інші наявні в матеріалах справи докази висновків суду не спростовують.

Окрім наведеного, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно наданого платіжного доручення, звертаючись до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Оскільки суд повністю задовольняє позов у частині стягнення заборгованості за кредитними зобов`язаннями відповідача, сума судового збору, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 2662,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 527, 530, 611, 625-631,1046,1049,1054 ЦК України, ст.ст.12,13,141, 258-259, 263, 264, 265, 272, 273, 274-279 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БІЗНЕС ПОЗИКА" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БІЗНЕС ПОЗИКА", ЄДРПОУ 41084239, адреса Україна, 01133, місто Київ, б. Лесі Українки, будинок 26, офіс 411:

-суму заборгованості за договором №454407-КС-004 про надання кредиту (споживчий кредит. електронна форма) від 24 травня 2023 року у розмірі 12241,97 грн;

-судові витрати у виді сплаченого судового збору у розмірі 2662,40 грн;

-витрати на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

Усього - 17904 (сімнадцять тисяч дев`ятсот чотири) гривень 37 копійок.

В решті позовних вимог відмовити.

Повний текст судового рішення складено 15.10.2026.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г. Л. Моргун