Ухвала суду № 140640051, 15.10.2026, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/3794/26

Провадження № 2-во/274/64/26

Ухвала

Іменем України

15.10.2026 року Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: судді Вдовиченко Т.М., розглянувши в письмовому провадженні в м. Бердичеві Житомирської області заяву представника ТОВ " Бізнес позика" Козачок М.О. про виправлення описки у рішенні Бердичівського міськрайонного суду від 01.10.2026 року в цивільній справі № 274/3794/ 26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -

в с т а н о в и в :

14.10.20526 до Бердичівського міськрайонного суду надійшла заява представника ТОВ " Бізнес позика" Козачок М.О. про виправлення описки у рішенні Бердичівського міськрайонного суду від 01.10.2026 року в цивільній справі № 274/3794/ 26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заява обґрунтована тим, що позовні вимоги Товариства задоволено повністю, однак в резолютивній частині рішення була допущена описка, а саме помилково зазначено, що позовні вимоги задоволено частково.

Суд, ознайомившись зі змістом заяви та матеріалами цивільної справи 274/3794/26 дійшов наступного висновку.

Відповідно до частини першої статті 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

Зі змісту вказаної норми випливає, що виправленню підлягають описки та арифметичні помилки, допущені в рішенні суду. З буквального тлумачення норми видно, що мова йде про описки, допущені під час складання тексту судового рішення. Тобто суб`єктом, який може припуститися помилки під час складання рішення, є виключно суд.

Описка це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо. Суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудність.

Такого висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 29 січня 2021 року у справі № 22-ц/354/11.

Описка як помилка в судовому рішенні визначається за такими ознаками: 1) це механічна помилка, якої припустився сам суд, а не учасник справи; 2) описка є мимовільною, випадковою помилкою суду, допущеною під час письмово-вербального викладення змісту рішення; 3) до описок не належать помилки, наявні в наданих суду документах (тобто допущені іншими учасниками справи, хоча вони і призводять, як наслідок, до неправильного цитування судом, однак не є описками в розумінні процесуального закону).

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

У постанові Верховного Суду від 11 листопада 2020 року в справі № 300/765/15-ц (провадження № 61-7654св20) вказано, що судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу.

Описки - це помилки, зумовлені правильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. У резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення.

Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Зазначена правова позиція висловлена також у постанові Верховного Суду від 06 серпня 2021 року у спразі № 2-3259/11 (провадження № 61-5640св21 ).

Судом встановлено, що згідно заявлених позовних вимог ТОВ " Бізнес позика" просило суд стягнути з відповідачки ОСОБА_1 заборгованість за договором № 459422-КС-005 про надання кредиту в від 11.12.2023 року в розмірі 11 759,56 та понесені судові витрати : витрати на професійну правничу допомогу 10 000,00 грн. та судовий збір 2662,40 грн.

Рішенням Бердичівського міськрайонного суду від 01.10.2026 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за кредитним договором № 459422-КС-005 від 11.12.2023 року у розмірі 11759,56 грн, з яких: сума прострочених платежів по тілу кредиту - 6055,05 грн, сума прострочених платежів по процентам - 5704,51 грн. та судовий збір в розмірі 2662,40 грн. та витрати за надану професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено ( а.с. 55 - 57).

Суд звертає увагу представника заявника, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) вказано, що "склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі".

Предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів ( в даному випадку стягнення боргу за кредитом, витрати на правову допомогу, тощо).

Суд, вирішуючи спір по суті задовольнив позовні вимоги частково щодо витрат на оплату правової допомоги, тому рішення суду не містить описки.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви представника ТОВ " Бізнес позика" Козачок М.О. про виправлення описки у рішенні Бердичівського міськрайонного суду від 01.10.2026 по справі №274/3794/26.

На підставі викладеного, керуючись ст. 258-261,269,354 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

У задоволенні заяви представника ТОВ " Бізнес позика" Козачок М.О. про виправлення описки у рішенні Бердичівського міськрайонного суду від 01.10.2026 року в цивільній справі № 274/3794/ 26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подано до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання її копії.

Суддя: Т.М.Вдовиченко