Рішення № 140639827, 15.10.2026, Нововолинський міський суд Волинської області

Справа № 165/2862/26

Провадження № 2/165/1367/26

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області у складі:

головуючого судді Рибас А.В.

за участю секретаря судового засідання Степанець Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Нововолинського міського суду Волинської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Представник Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» Шкапенко О.В., який діє на підставі довіреності, звернувся до Нововолинського міського суду Волинської області з позовною заявою, в якій просив стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «А-БАНК» заборгованість за кредитним договором № АВН0СТ155101773976009959 від 20.03.2026 року в розмірі 27 162,89 грн.

Позовні вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що 20.03.2026 року ОСОБА_1 уклала з АТ «А-БАНК» кредитний договір АВН0СТ155101773976009959 щодо надання останній кредиту в розмірі 20 000,00 грн. строком на 60 місяці (тобто до 19.03.2031 року) зі сплатою процентів у розмірі 85,00 % щорічно та комісії в розмірі 0,00 грн.

Кредитний договір підписано боржником за допомогою електронного підпису, використання якого погоджено сторонами в Анкеті-Заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку.

Станом на 14.08.2026 року заборгованість відповідача за даним кредитним договором складала суму в розмірі 27 162,89 грн., яка складається з: 20 000,00 грн. загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 6 882,34 грн. загальний залишок заборгованості за процентами; 280,55 грн. загальний залишок заборгованості за пенею, яку представник позивача просить стягнути на користь АТ «АКЦЕНТ-БАНК» та стягнути судові витрати у розмірі сплаченого судового збору в сумі 2 662,40 грн.

Ухвалою судді Нововолинського міського суду Волинської області від 31 серпня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням та викликом сторін на 10.00 год. 15 жовтня 2026 року та запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення вказаної ухвали.

У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник АТ «АКЦЕНТ-БАНК» в судове засідання не з`явився, до позовної заяви долучив клопотання, в якому просив розглянути справу без участі представника позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, не заперечив проти заочного розгляду справи та винесення судом заочного рішення (а.с. 7).

Відповідач ОСОБА_1 правом подати відзив не скористалася, в судове засідання не з`явилася. Відповідно до вимог статті 128 ЦПК України вважається належним чином повідомленою, судовий виклик за зареєстрованим місцем проживання не вручено через відсутність адресата (а.с. 42).

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 року в справі № 911/3142/19 сформував правову позицію, згідно з якою направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду.

Крім того, судовий виклик направлено ОСОБА_1 на номер телефону останньої, зазначений у анкеті-заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-БАНК», отримання судової повістки підтверджується довідкою про доставку SMS (а.с. 41).

Враховуючи згоду позивача, керуючись статтею 280 ЦПК України, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без участі сторін, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Датою рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина п`ята статті 268 ЦПК України) 15.10.2026 року.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить такого висновку.

03.02.2026 року з метою отримання банківських послуг ОСОБА_1 приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг у АТ «А-БАНК» шляхом підписання анкети-заяви (а.с. 17 на зворотному боці 18).

Проставленням власноручного або цифрового власноручного (на екрані телефону/термінала) підпису під цією анкетою-заявою відповідач підтвердила, що до укладення цієї угоди ознайомилася з актуальними Умовами та правилами надання банківських послуг АТ «А-БАНК», що розміщені за посиланням: www.a-bank.com.ua/terms, з інформацією, яка розміщується на веб-сайті та доступна за посиланням www.a-bank.com.ua, в повному об`ємі, відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», з Довідкою про систему гарантування вкладів фізичних осіб; підписана нею заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг АТ «А-БАНК», що розміщені за посиланням: https://a-bank.com.ua, між нею та АТ «А-БАНК» становлять Договір про надання банківських послуг зі строком дії у 90 років, умови якого їй зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.

Засвідчила генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем, що буде використовуватися нею для вчинення правочинів та платіжних операцій. Визнала, що УЕП є аналогом власноручного підпису.

03 лютого 2026 року цифровим власноручним підписом ОСОБА_1 підписала заяву про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком, в якій просила відкрити їй поточний рахунок у UAN та встановити кредитний ліміт (а.с. 18 на зворотному боці 20).

Укладення договору кредитування між сторонами підтверджується заявою про надання послуги «Швидка готівка» № АВН0СТ155101773976009959 від 20.03.2026 року (а.с. 9-10), в якій ОСОБА_1 просила надати їй в АТ «А-БАНК» кредит за послугою «Швидка готівка» на наступних умовах.

1. Вид кредиту кредит на споживчі потреби.

2. Тип кредиту кредит строковий.

3. Мета отримання кредиту придбання товару/здійснення платежу/оплата послуг.

4. Сума кредиту 20 000,00 грн.

5. Строк кредиту 60 місяців зі строком повернення до 2031-03-19 року включно.

6. Процентна ставка (фіксована) 85 % на рік. Проценти за користування кредитом сплачуються у складі платежу визначеного пунктом 7 цієї заяви. Розрахунок процентів здійснюється на фактичний залишок заборгованості за кожний календарний день, за формулою: сума заборгованості * річну відсоткову ставку/360 днів (умовно) на рік.

7. Розмір щомісячного платежу 1 463,89 грн.

8. Денна процентна ставка становить 0,19 %.

9. Платіжна картка, що є доступом до поточного рахунку, на який зараховується сума кредиту НОМЕР_1 .

10. Загальна сума до повернення з урахуванням суми кредиту, відсотків та комісій становить (загальна вартість кредиту) 87 700,70 грн.

Підписавши 20.03.2026 року заяву про надання послуги «Швидка готівка» № АВН0СТ155101773976009959 ОСОБА_1 підтвердила та погодилася, що до укладання цієї угоди ознайомилася з актуальними Умовами та правилами надання банківських послуг АТ «А-БАНК», що розміщені за посиланням: www.a-bank.com.ua/terms, та до укладання цієї угоди ознайомлена з інформацією, яка розміщується на веб-сайті та доступна за посиланням: www.abank.com.ua, в повному об`ємі відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії»; ця заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, що розміщені на сайті банку: www.a-bank.com.ua, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту становлять Договір (отримала їх примірники, вони їй зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення); погодилася отримати примірник договору шляхом його надсилання на її електронну скриньку, а у разі відсутності такої скриньки, отримати у SMS-повідомленні у вигляді гіперпосилання для самостійного завантаження, або для повторного отримання примірника звернутись до Банку через дистанційні канали обслуговування.

До матеріалів позовної заяви стороною позивача долучено підписану ОСОБА_1 20.03.2026 року таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки (а.с. 10 на зворотному боці 11).

Крім того, 20.03.2026 року ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису підписала паспорт споживчого кредиту «Швидка готівка», в якому зазначено основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацію щодо реальної річної процентної ставки та орієнтованої загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту та інші важливі правові аспекти (а.с. 8).

Акціонерне товариство «А-БАНК» свій обов`язок за договором виконало повністю, надало позичальнику ОСОБА_1 кредитні кошти у розмірі 20 000,00 грн. згідно умов договору, що підтверджується долученим меморіальним ордером (а.с. 13 на зворотному боці) та випискою АТ «А-БАНК» по картці (а.с. 14 на зворотному боці).

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Із частини 2 статті 639 ЦК України вбачається, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

З огляду на зазначені норми права Верховний Суд у своїх постановах дійшов висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19, від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За приписами ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 даного закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Статтею 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис» визначено. що електронний цифровий підпис вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа; підписувач особа, яка на законних підставах володіє особистим ключем та від свого імені або за дорученням особи, яку вона представляє, накладає електронний цифровий підпис під час створення електронного документа.

Отже, викладене в сукупності свідчить про те, що відповідач ознайомилася та погодилася з умовами договору, а тому сторони досягли усіх істотних умов та уклали в належній формі кредитний договір у відповідності до вимог частин 6 та 8 ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

За змістом ст. 626, ст. 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Кредитний договір містить персональні дані відповідача, зокрема, дату народження, номер картки платника податків, серію та номер паспорта громадянина України, адресу проживання. У кредитному договорі визначено порядок та умови надання фінансового кредиту, сплати процентів та строк дії.

Долученим розрахунком заборгованості за договором № АВН0СТ155101773976009959 від 20.03.2026 року підтверджується, що станом на 14 серпня 2026 року заборгованість ОСОБА_1 перед АТ «АКЦЕНТ-БАНК» складає 27 162,89 грн., що включає:

20 000,00 грн. загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), з яких 19 902,21 грн. залишок заборгованості за тілом кредиту, 97,79 грн. залишок заборгованості за тілом кредиту (прострочений);

6 882,34 грн. загального залишку заборгованості за процентами, з яких 1 127,91 грн. залишок заборгованості за процентами на поточну заборгованість, 5 754,43 грн. залишок заборгованості за процентами на прострочені заборгованість;

280,55 грн. заборгованості за пенею (а.с. 12 на зворотному боці).

Судом встановлено, що відповідач наданий позивачем розрахунок заборгованості не спростувала, власного розрахунку заборгованості чи доказів її відсутності до суду не подала.

Відповідно до п. 12 Заяви про надання послуги «Швидка готівка» та п. 6 Паспорту споживчого кредиту «Швидка готівка», у випадку порушення клієнтом зобов`язань із погашення заборгованості клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0,07% (не менше 1 грн.) від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки, при цьому пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 (п`ятнадцять) відсотків суми простроченого платежу.

Вирішуючи спір в цій частині, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

На кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцевих та перехідних положення ЦК України (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23).

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 31.01.2024 року по справі № 183/7850/22 вказано, що тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

(1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

(2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

(3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки з 24.02.2022 року в Україні діє воєнний стан, тому нарахування та стягнення позивачем пені за договором № АВН0СТ155101773976009959 від 20.03.2026 року у розмірі 280,55 грн. у період дії воєнного стану є безпідставним, тому в цій частині позовна заява задоволенню не підлягає.

Водночас, оскільки отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку АТ «АКЦЕНТ-БАНК» відповідачем не були повернуті, оскільки відповідач не довела, що сплатила за договором усю суму боргу, тому для доведення розміру заборгованості суд використовує докази, які надала сторона позивача, з огляду на відсутність доказів на спростування розрахунку наданого позивачем, вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача АТ «АКЦЕНТ-БАНК» заборгованість у розмірі 26 882,34 грн., з яких: 20 000,00 грн. загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 6 882,34 грн. загальний залишок заборгованості за процентами.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у розмірі 2 634,71 грн., що підтверджується документально (а.с. 6) та пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 4, 12-13, 76, 81, 141, 258-259, 265, 268, 274-278, 280-282 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позовну заяву Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» заборгованість за кредитним договором № АВН0СТ155101773976009959 від 20.03.2026 року у розмірі 26 882 (двадцять шість тисяч вісімсот вісімдесят дві) гривні 34 копійки.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» 2 634 (дві тисячі шістсот тридцять чотири) гривні 71 копійку судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач Акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК» (код ЄДРПОУ 14360080; місцезнаходження юридичної особи: вул. Батумська, буд. 11, м. Дніпро, 49074; рахунок № UA493077700000029090829000010).

Відповідач ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Повний текст рішення складено 15.10.2026 року.

Головуючий суддя Алла РИБАС