Вирок № 140639649, 15.10.2026, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/21322/26

Провадження № 1-кп/161/1649/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 15 жовтня 2026 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62026140130001167 від 29 вересня 2026 року про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Березичі, Любешівського району, Волинської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, українця, з вищою освітою, не працюючого, раніше не судимого,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 369-2 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачений ОСОБА_4 наказом ГУНП від 13.06.2025 № 285 о/с призначений на посаду старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу протидії шахрайству управління карного розшуку ГУНП у Волинській області (далі - старший оперуповноважений в ОВС відділу протидії шахрайству УКР ГУНП у Волинській області).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» правоохоронні органи - органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, Бюро економічної безпеки України, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.

Отже, перебуваючи на посаді старшого оперуповноваженого в ОВС відділу протидії шахрайству УКР ГУНП у Волинській області, ОСОБА_4 , відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», примітки до ст. 364 КК України, є службовою особою та працівником правоохоронного органу.

Згідно ст. 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, а, отже, і вимог Закону України «Про запобігання корупції».

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 32 Закону України «Про державну службу», на державних службовців поширюються обмеження, передбачені Законом України «Про запобігання корупції».

Відповідно до підпункту «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_4 є суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону. Згідно ст. 22 вказаного Закону, особам, зазначеним у ч. 1 ст. 3 цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.

Також, відповідно до ст. ст. 23, 24 Закону України «Про запобігання корупції», особам, зазначеним у пунктах 1, 2 частини першої ст. 3 вказаного Закону, забороняється безпосередньо або через інших осіб вимагати, просити, одержувати подарунки для себе чи близьких їм осіб від юридичних або фізичних осіб, а у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов`язані невідкладно вжити таких заходів: відмовитися від пропозиції; за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію; залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників; письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції.

Водночас, старший оперуповноважений в ОВС відділу протидії шахрайству УКР ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 , незважаючи на обов`язок неухильно дотримуватися вищезазначених норм, здійснюючи функції представника влади, і відповідно до вимог зазначеного законодавства та ч. 2 ст. 19 Конституції України, будучи зобов`язаним діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, всупереч інтересам служби, з метою власного протиправного збагачення, знехтував вимогами законодавства одержав групою осіб неправомірну вигоду для себе на вплив на прийняття рішення уповноваженою особою на виконання функцій держави.

Так, 25 травня 2026 року близько 17 год. 40 хв. ОСОБА_6 , будучи попередньо особисто знайомим із особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, та старшим оперуповноваженим в ОВС цього ж відділу ОСОБА_4 , під час особистої зустрічі неподалік входу до приміщення Луцького РУП ГУНП у Волинській області за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вул. Звитяжна, 2, звернувся до останніх з метою отримання поради щодо можливості законного повернення належних йому грошових коштів у сумі 1 000 000 гривень, які перебували на банківському рахунку ФОП ОСОБА_7 та фактично були заблоковані у зв`язку з перебуванням останнього під вартою в Державній установі «Луцький слідчий ізолятор».

У ході спілкування особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження та ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що для отримання ОСОБА_6 можливості розпорядитися вказаними грошовими коштами необхідне оформлення ОСОБА_7 відповідної нотаріальної довіреності, а для цього необхідно забезпечити його участь у відповідній процедурі, вирішили використати наявні у них службові та особисті зв`язки з метою впливу на слідчого Луцького РУП ГУНП у Волинській області, уповноваженого приймати рішення щодо забезпечення доставки

ОСОБА_7 із ДУ «Луцький слідчий ізолятор» до приміщення Луцького РУП ГУНП у Волинській області.

У цей час із особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження та ОСОБА_4 виник спільний злочинний умисел, спрямований на одержання від ОСОБА_6 неправомірної вигоди за здійснення впливу на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а саме слідчою відділення розслідування злочинів скоєних проти життя та здоров`я особи Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_8 , яка була старшою слідчою групи слідчих у кримінальному провадженні № 12026030580000328 від 23.02.2026 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 4, 6 ст. 152 та ч. 1 ст. 301-1 КК України, щодо забезпечення доставки ОСОБА_7 із ДУ «Луцький слідчий ізолятор» до приміщення Луцького РУП ГУНП у Волинській області для забезпечення можливості оформлення та посвідчення ним нотаріальної довіреності на право розпорядження банківськими рахунками.

Реалізуючи вказаний умисел, особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження та ОСОБА_4 повідомили ОСОБА_6 про можливість вирішення зазначеного питання шляхом здійснення ними впливу на відповідних службових осіб та зазначили про необхідність передачі за це частини грошових коштів у розмірі 150 000200 000 гривень.

ОСОБА_6 , усвідомлюючи протиправний характер висунутої йому пропозиції, 09.06.2026 звернувся до правоохоронного органу із заявою про вказані обставини, після чого надав згоду на залучення його до конфіденційного співробітництва та участь у проведенні негласних слідчих (розшукових) дій.

Надалі, продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу,

ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою зі особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження та з відома останнього, 30.06.2026 близько 17 год. 50 хв. під час особистої зустрічі з ОСОБА_6 у приміщенні кафе «Львівські круасани» по вул. Винниченка, 2 у м. Луцьку повідомив останньому про необхідність передачі їм 20 % від суми грошових коштів у розмірі 1 000 000 гривень, тобто 200 000 гривень, як неправомірної вигоди за здійснення ними впливу на слідчого Луцького РУП ГУНП у Волинській області з метою прийняття останнім рішення щодо забезпечення доставки ОСОБА_7 , який утримувався під вартою в ДУ «Луцький слідчий ізолятор», до приміщення Луцького РУП ГУНП у Волинській області для забезпечення можливості оформлення ним нотаріальної довіреності.

В подальшому ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою групою осіб зі особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу та з метою забезпечення доставки ОСОБА_7 із ДУ «Луцький слідчий ізолятор» до приміщення Луцького РУП ГУНП у Волинській області, не повідомляючи про свої дійсні наміри та приховуючи протиправну мету таких дій під надуманим приводом необхідності проведення оперативно-розшукових заходів, вирішили використати службові повноваження інших працівників поліції.

З цією метою ОСОБА_4 , користуючись довірливими службовими відносинами із тимчасово виконуючим обов`язки начальника відділення загальнокримінальної спрямованості Луцького РУП ГУНП у Волинській області капітаном поліції ОСОБА_9 , не повідомляючи останньому про спільний зі особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження злочинний умисел та вводячи його в оману щодо дійсної мети своїх дій, під приводом необхідності проведення оперативно-розшукових заходів звернувся до нього з проханням сприяти у доставці ОСОБА_7 , який утримувався в ДУ «Луцький слідчий ізолятор», до приміщення Луцького РУП ГУНП у Волинській області.

ОСОБА_9 , не будучи обізнаним про злочинний умисел

ОСОБА_4 та особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження і вважаючи повідомлену ОСОБА_4 необхідність доставки ОСОБА_7 пов`язаною із законною службовою діяльністю працівників поліції, погодився сприяти у вирішенні зазначеного питання.

Реалізуючи прохання ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , користуючись своїм службовим авторитетом, а також будучи старшим за посадою та спеціальним званням, повідомив слідчій Луцького РУП ГУНП у Волинській області старшому лейтенанту поліції ОСОБА_8 про необхідність проведення слідчих дій із ОСОБА_7 та у зв`язку із цим забезпечення його доставки з ДУ «Луцький слідчий ізолятор» до приміщення Луцького РУП ГУНП у Волинській області.

Внаслідок такого впливу ОСОБА_4 та особи, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, здійсненого через ОСОБА_9 , який не був обізнаний про їхні дійсні наміри, слідча ОСОБА_8 , також не будучи обізнаною про злочинний умисел ОСОБА_4 та особи, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження та вважаючи необхідність доставки ОСОБА_7 обумовленою потребами досудового розслідування і проведенням із ним відповідних слідчих (процесуальних) дій, прийняла рішення про забезпечення доставки ОСОБА_7 з ДУ «Луцький слідчий ізолятор» до приміщення Луцького РУП ГУНП у Волинській області та винесено відповідний лист про його етапування (доставку).

Таким чином, ОСОБА_4 та особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, приховавши від ОСОБА_9 та ОСОБА_8 дійсну мету своїх дій, використали останніх для створення формальних службових та процесуальних підстав для доставки ОСОБА_7 із ДУ «Луцький слідчий ізолятор» до приміщення Луцького РУП ГУНП у Волинській області з метою подальшої реалізації свого спільного злочинного умислу.

На виконання вказаного рішення 07.07.2026 близько 12 год. 50 хв. ОСОБА_7 було доставлено з ДУ «Луцький слідчий ізолятор» до приміщення Луцького РУП ГУНП у Волинській області, де за участю приватного нотаріуса ОСОБА_10 , батька ОСОБА_7 ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , на ім`я якого оформлялися відповідні повноваження, ОСОБА_7 підписав довіреності, зареєстровані в реєстрі за № 1562 та № 1563, якими надано право розпоряджатися відкритими на його ім`я банківськими рахунками.

Таким чином, унаслідок впливу ОСОБА_4 та із особи, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження на прийняття рішення слідчою відділення розслідування злочинів скоєних проти життя та здоров`я особи Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_8 було створено умови для доставки ОСОБА_7 із місця його тримання під вартою та подальшого оформлення ним нотаріальних довіреностей.

Надалі, реалізуючи спільний злочинний умисел на одержання раніше обумовленої неправомірної вигоди у сумі 200 000 гривень за здійснений ними вплив на прийняття рішення слідчою Луцького РУП ГУНП у Волинській області, ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою зі особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, 31.07.2026 за допомогою месенджера «Telegram» домовився з ОСОБА_6 про передачу першої частини неправомірної вигоди у сумі 100 000 гривень.

31.07.2026 близько 16 год. 35 хв. ОСОБА_6 , перебуваючи на АЗС «Avetra» у м. Луцьку по вул. Ківерцівській, на виконання вказівки

ОСОБА_4 та особи, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, зустрівся з ОСОБА_13 , який не був обізнаний зі злочинними намірами останніх. Після додаткового уточнення у ОСОБА_4 та особи, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, щодо необхідності передачі коштів саме ОСОБА_13 та отримання відповідного підтвердження ОСОБА_6 передав останньому 100 000 гривень як першу частину раніше обумовленої неправомірної вигоди.

Продовжуючи реалізацію єдиного злочинного умислу, спрямованого на одержання від ОСОБА_6 неправомірної вигоди у загальній сумі 200 000 гривень за вплив на прийняття рішення слідчим Луцького РУП ГУНП у Волинській області, ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою зі особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, 10.08.2026 за допомогою месенджера «Telegram» повідомив ОСОБА_6 про необхідність передачі решти раніше обумовленої неправомірної вигоди у сумі 100 000 гривень.

При цьому ОСОБА_4 , діючи відповідно до спільного зі

особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, злочинного умислу, повідомив ОСОБА_6 , що зазначену частину неправомірної вигоди необхідно передати шляхом перерахування цифрової валюти USDT на криптовалютний гаманець НОМЕР_1 у блокчейн-мережі TRON (TRC20).

На виконання зазначеної вимоги 18.08.2026 о 15 год. 38 хв. ОСОБА_6 перерахував на вказаний криптовалютний гаманець 638,89 USDT, що на момент здійснення переказу становило еквівалент 30 000 гривень.

25.08.2026 о 12 год. 19 хв. ОСОБА_6 повторно перерахував на цей же криптовалютний гаманець 1 522,55 USDT, що на момент здійснення переказу становило еквівалент 70 000 гривень.

Таким чином, ОСОБА_4 та особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, одержали від ОСОБА_6 неправомірну вигоду в загальній сумі 200 000 гривень за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а саме слідчим Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_8 , щодо забезпечення доставки ОСОБА_7 із ДУ «Луцький слідчий ізолятор» до приміщення Луцького РУП ГУНП у Волинській області для забезпечення можливості оформлення та посвідчення ним нотаріальних довіреностей.

Таким чином ОСОБА_4 своїми умисними діями, які виразились в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, вчиненого групою осіб, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 369-2 КК України.

29 вересня 2026 року під час досудового розслідування між прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Волинської обласної прокуратури ОСОБА_3 і підозрюваним ОСОБА_4 укладена угода про визнання винуватості, згідно з якої, останній, беззаперечно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 369-2 КК України, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, надав покази на іншого співучасника кримінального правопорушення. Також ОСОБА_4 зобов`язується надати правдиві та повні показання під час досудового розслідування та судового провадження з розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні № 42026030000000055 від 10.06.2026 щодо всіх відомих йому обставин вчинення злочину, в тому числі викривальні показання щодо співучасника злочину особи, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження; добровільно та безумовно перерахувати до 05.10.2026 включно грошові кошти у розмірі 250 000 (двісті п`ятдесят тисяч) гривень на потреби Збройних Сил України або інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних та розвідувальних органів, органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, на які Конституцією та законами України покладено функції із забезпечення оборони держави та відсічі збройної агресії проти України, а саме: перерахувати на підтримку Сил оборони України, зокрема: військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України (код ЄДРОУ НОМЕР_3 ) 250 000 гривень (двісті п`ятдесят тисяч гривень) про що невідкладно письмово інформувати прокурора та суд із наданням підтверджуючих документів про переказ грошових коштів. Реквізити для здійснення платежу: отримувач - військова частина НОМЕР_2 Національної Гвардії України код ЄДРПОУ НОМЕР_3 р/р UA658201720313271001301002613 у ДКСУ у м. Київ. МФО 820172 призначення платежу: благодійний внесок для військової частини НОМЕР_2 , по НОМЕР_4 . Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди: ОСОБА_4 буде призначене покарання за ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 369-2 КК України у виді штрафу з врахуванням ч. 2 ст. 53 КК України у розмірі 11800 неоподаткованих мінімум, що становить 200600 гривень.

Зазначеною угодою також передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України та наслідки її невиконання.

Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 цілком розуміє положення ч. 4 ст. 474 КПК України, укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Крім того, умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального Кодексу та Кримінального Кодексу України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.

Обвинувачений ОСОБА_4 погоджується на призначення узгодженого покарання.

Разом з тим, згідно досягнутої домовленості ОСОБА_4 перерахував кошти в сумі 250 000 (двісті п`ятдесят тисяч) гривень на рахунок Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України на підтримку Збройних Сил України.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Волинської обласної прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 з другої сторони і призначення обвинуваченому узгодженого покарання.

Суд вважає, що узгоджене сторонами покарання буде необхідним і достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, так і іншими особами.

У відповідності до вимог ст. 100 КПК України суд вирішує долю речових доказів.

Арешт на майно, який накладено ухвалою слідчого судді від 31 серпня 2026 року лише в частині, на мобільний телефон марки «Iphone 13 Pro», який належний ОСОБА_4 та на грошові кошти в сумі 300 доларів США банкнотами по 100 доларів - скасувати.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.314, 368, 370, 468, 473, 475, 476 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 29 вересня 2026 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62026140130001167 від 29 вересня 2026 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 369-2 КК України, між прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Волинської обласної прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 .

Визнати ОСОБА_4 винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 369-2 КК України і призначити покарання у виді штрафу з врахуванням ч. 2 ст. 53 КК України в розмірі 11800 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 200600 (двісті тисяч шістсот) гривень.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити попередній у - вигляді застави.

Відповідно до вимог ч. 11 ст. 182 КПК України, після набрання вироком законної сили, заставу в розмірі 499200 (чотириста дев`яносто дев`ять тисяч двісті) гривень, внесена на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Волинській області: код ЄДРПОУ 26276277, депозитний рахунок №UA278201720355279002000002504, банк ДКСУ м.Київ МФО 820172 - повернути заставодавцям ОСОБА_14 та ОСОБА_4 .

Речовий доказ: мобільний телефон марки «Iphone 13 Pro» та грошові кошти в сумі 300 доларів США банкнотами по 100 доларів, які передані на зберігання до кімнати речових доказів Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові- передати за належністю ОСОБА_4 .

Арешт на майно, який накладено ухвалою слідчого судді від 31 серпня 2026 року лише в частині, на мобільний телефон марки «Iphone 13 Pro», який належний ОСОБА_4 та на грошові кошти в сумі 300 доларів США банкнотами по 100 доларів - скасувати.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Луцький міськрайонний суд.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий: