Рішення № 140638620, 07.10.2026, Погребищенський районний суд Вінницької області

Справа № 127/35150/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2026 року м. Погребище

Погребищенський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого - судді Гуцола М.П.,

з участю секретаря судових засідань Москаленко С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "СЕНС БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив:

короткий зміст позовних вимог.

03.02.2026 до Погребищенського районного суду Вінницької області за підсудністю з Вінницького міського суду Вінницької області надійшла цивільна справа за позовом ТОВ "СЕНС БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відповідно до якого ТОВ "СЕНС БАНК" просило ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором №631928768 від 03.12.2021 у розмірі 204 801, 93 грн, з яких: прострочене тіло кредиту - 127 841, 90 грн; відсотки за користування - 76 960, 29 грн, а також сплачений судовий збір у розмірі 2 457, 62 грн та витрати на оплату правничої допомоги у розмірі 16 676,95 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 03.12.2021 ОСОБА_1 через Інтернет-сервіс «My Alfa-bank» звернулась до АТ «Альфа-Банк» із пропозицією на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід`ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк» (який було розміщено на сайті Банку: www.alfabank.ua). Банк прийняв пропозицію відповідача.

03.12.2021 року між Банком та Відповідачем з дотриманням приписів чинного законодавства України було укладено Угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід`ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», із наступними основними умовами:

- тип кредиту - кредитування рахунку та встановлення відновлювальної кредитної лінії;

- найменування продукту - «RED»;

- мета кредиту - для особистих потреб;

- опис послуги - надання Банком послуг з обслуговування кредитної картки, а також надання кредиту у вигляді відновлювальної кредитної лінії, протягом строку дії якої після повернення наданого кредиту або його частини, Банк здійснює подальше кредитування у межах її ліміту шляхом надання траншів. Для можливості встановлення відновлювальної кредитної лінії та надання кредиту, Банк на підставі поданих Позичальником документів та цієї Угоди відкриває поточний рахунок, операції за яким можуть здійснювались з використанням електронних платіжних засобів. Такий рахунок, окрім наведеного, призначено для зберігання грошей і здійснення розрахунково касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов Договору та вимог законодавства України;

- ліміт кредитної лінії (максимальна сума кредиту) - 200 000,00 грн;

- сума встановленої кредитної лінії - 68 700,00 грн;

- процентна ставка - 35,99 % для торгових операцій та/або операцій зняття готівки;

- тип процентної ставки - фіксована;

- тип картки - MasterCard Debit World;

- порядок повернення кредиту - щомісячно, не менше ніж сума обов`язкового мінімального платежу 5 % від суми заборгованості, мінімум 50 грн.

Банк взяті відповідно до угоди на себе зобов`язання виконав у повному обсязі, випустивши кредитну картку та надавши ОСОБА_1 у розпорядження кредитні кошти. ОСОБА_1 кредитну картку активував та активно користувався кредитними коштами, що підтверджується випискою по рахунку.

Відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 204 801,93 грн, з яких: 127 841,64 грн - прострочене тіло кредиту, 76 960,29 грн - відсотки за користування кредитом

Аргументи учасників справи та позиція суду.

Представник позивача в судове засідання не з`явилась, через «Електронний суд» надіслала заяву в якій просила розгляд справи проводити у її відсутності (а.с. 243).

Представник відповідача - адвокат Котелевський К.В. подав додаткові пояснення в яких просив у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 в частині стягнення 141 477,76 грн відмовити, у тому числі повністю відмовити у стягненні 76 960,29 грн відсотків.

Процесуальні дії у справі.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.02.2026 справу передано на розгляд судді Гуцолу М.П (а.с. 43).

Ухвалою суду від 04.02.2026 відкрито провадження у справі, призначено до судового розгляду в порядку загального позовного провадження, з викликом сторін (а.с. 44).

16.02.2026 через систему «Електронний суд» представник відповідача - ОСОБА_3 надіслав відзив на позовну заяву, в якому просив в частині стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 141 977,76 грн. відмовити. В обґрунтування відзиву послався на те, що відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).

Матеріали справи не містять підтверджень, що відповідач був ознайомлений із Додатком №4 та Договором на сайті банку, які згадані у позовній заяві та Акцептом пропозиції на укладення угоди про обслуговування банківської картки та відновлювальної кредитної лінії, і погодився з визначеними у них умовами, не доведено істотних умов - дата сплати обов`язкового мінімального платежу, порядок та строки повернення кредиту, розмір відсотків та порядок їх нарахування, графік погашення, встановлення комісії, її розміру та порядку і строків сплати.

Матеріали справи не містять інформації про ці обставини. Позивачем до матеріалів справи не долучено копії Договору про банківське обслуговування фізичних осіб. Більше того, перейшовши за вказаним у позовній заяві посиланням, можна побачити, що умови такого договору неодноразово змінювалися. Встановити чи була розміщена відповідна редакція Договору про банківське обслуговування на час укладення договору на вказаному сайті та чи ознайомився з нею Відповідач на час укладення кредитного договору, виходячи з матеріалів справи взагалі неможливо. З огляду на наведене, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань, сплату комісії та інші умови.

Також просив стягнути з ТОВ «СЕНС БАНК» понесені ОСОБА_1 витрати на надання правничої допомоги.

26.02.2026 через систему «Електронний суд» представник позивача - Михайлова Юлія Вікторівна надіслала додаткові пояснення в справі та зазначила, що підтвердженням того, що відповідач звертався до банку з офертою про обслуговування кредитної карти є те, що відповідачем були внесені кошти на погашення кредитної заборгованості.

02.03.2026 через систему «Електронний суд» представник відповідача - ОСОБА_3 надіслав додаткові пояснення в яких зазначив, що позивач у своїх поясненнях не надав належних та допустимих доказів.

02.04.2026 ухвалою Погребищенського районного суду Вінницької області було визнано явку представника позивача обов`язковою.

28.04.2026 через систему «Електронний суд» від представника позивача -Михайлової Ю.В. надійшло клопотання про долучення доказів, а саме договір оферти ОСОБА_1 на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії від 03.12.2021 року, заяви ОСОБА_1 про відкриття поточного рахунку від 03.12.2021 року та поновити позивачу строк на подання вищезазначених доказів.

29.04.2026 розгляд справи відкладено за заявою представника позивача - Михайлової Ю.В.

27.05.2026 справу знято з розгляду у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному.

02.07.2026 справу знято з розгляду у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги.

16.07.2026 розгляд справи відкладено за заявою Михайлової Ю.В.

03.09.2026 через систему «Електронний суд» представником відповідача - адвокатом Котелевським К.В. подано додаткові пояснення, а саме контррозрахунок розміру заборгованості. Представник позивача зазначив, що виписка про суму заборгованості яка надана позивачем не дозволяє встановити розмір заборгованості на дату проведення кожної операції та базу, на яку нараховувалися проценти, що не відповідає вимогам пунктів 61-62 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ від 04.07.2018 №75. Тому, в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 141 477, 76 грн та у частині стягнення заборгованості за відсотками в розмірі 76 960, 29 грн просив відмовити.

07.10.2026 суд ухвалив проводити розгляд за наявними матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши у сукупності надані докази, суд дійшов наступного висновку.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 03.12.2021 ОСОБА_1 через Інтернет-сервіс «My Alfa-bank» звернувся до АТ «Альфа-Банк» (далі - Банк) із пропозицією на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід`ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк» (який було розміщено на сайті Банку: www.alfabank.ua). Банк прийняв пропозицію Відповідача. Позичальник також підписав довідку про систему гарантування вкладів фізичних осіб та паспорт споживчого кредиту шляхом використання електронного цифрового підпису у вигляді одноразового ідентифікатора «9068», направленого йому 03.12.2021 року на номер телефону: НОМЕР_1 (довідка про ідентифікацією додається) (а.с. 20). Позичальник також підписав довідку про систему гарантування вкладів фізичних осіб та паспорт споживчого кредиту шляхом використання електронного цифрового підпису у вигляді одноразового ідентифікатора «9068», направленого їй 03.12.2021 року на номер телефону: НОМЕР_1 (довідка про ідентифікацією додається). Електронним цифровим підписом у вигляді одноразового ідентифікатора Позичальник підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних умов кредитування, а також всіх пояснень, необхідних для забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до потреб позичальника та фінансової ситуації, зокрема шляхом роз`яснення наведеної інформації, в тому числі суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати для позичальника, в тому числі в разі невиконання зобов`язань за таким договором. Таким чином, 03.12.2021 між Банком та Відповідачем з дотриманням приписів чинного законодавства України було укладено Угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід`ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», із наступними основними умовами:

-тип кредиту - кредитування рахунку та встановлення відновлювальної кредитної лінії;

-найменування продукту - «RED»,

-мета кредиту - споживчі цілі (для особистих потреб);

-опис послуги - надання Банком послуг з обслуговування кредитної картки, а також надання кредиту у вигляді відновлювальної кредитної лінії, протягом строку дії якої після повернення наданого кредиту або його частини, Банк здійснює подальше кредитування у межах її ліміту шляхом надання траншів.

-ліміт кредитної лінії (максимальна сума кредиту) - 200 000,00 грн;

-сума встановленої кредитної лінії - 68 700,00 грн;

-процентна ставка - 35,99 % річних для торгових операцій та/або операцій зняття готівки;

-тип процентної ставки - фіксована;

-тип картки -MasterCard Debit World; порядок повернення кредиту - щомісячно, не менше ніж сума обов`язкового мінімального платежу 5 % від суми заборгованості, мінімум 50 грн.

Сторони також узгодили, що всі відносини між Позичальником та Банком, що не врегульовані Угодою, регулюються Договором про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», який визначає всі інші істотні умови надання та користування кредитом, права та обов`язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов Договору, додатково до тих, що вказані в Угоді, і є невід`ємною частиною Угоди та діюча редакція якого розміщена на сайті Банку: www.alfabank.ua (архівна версія Договору, яка була чинною на дату укладення сторонами Угоди, розміщена за посиланням: https://sensebank.ua/tarifi-ta-umovi та є публічно доступною).

Банк взяті відповідно до Угоди на себе зобов`язання виконав у повному обсязі, випустивши кредитну картку та надавши ОСОБА_1 у розпорядження кредитні кошти. Відповідач кредитну картку активував та активно користувався кредитними коштами, що підтверджується випискою по рахунку.

Відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 204 801, 93, з яких: 127 841, 64 грн. - прострочене тіло кредиту, 76 960, 29 грн - відсотки за користування кредитом. Вказане стало підставою для звернення до суду із цим позовом.

24.03.2025 позивачем на адресу відповідача було направлено претензію-вимогу про виконання грошових зобов`язань за договором №631928768 від 03.12.2021, проте вимога так і залишилась невиконаною (а.с. 17).

Мотиви, з яких виходить суд і застосовані норми права.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом.

Згідно з частиною першою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною першою статті 626 ЦК України установлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з частиною першою статті 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Частинами першою другою статті 642 ЦК України установлено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Відповідно до статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» (далі Закон) визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції. Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частин сьомої, дванадцятої статті 11 Закону електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у визначеному статтею 12 цього Закону порядку, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону).

Статтею 12 Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Норми статті 11 Закону відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису, визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункти 6, 12 частини першої статті 3 Закону).

З алгоритму укладення електронного кредитного договору слідує, що без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, який використовується позичальником як аналог власноручного підпису), без здійснення входу позичальником на веб-сайт за допомогою Логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між сторонами не було б укладено.

Як вбачається з матеріалів справи кредитний договір № 631928768 від 03.12.2021 року між сторонами укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. Зі змісту договору встановлено, що ОСОБА_1 при його оформленні зазначив свої персональні дані, зокрема паспортні дані, місце проживання, номер телефону.

Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі ОСОБА_1 для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина друга статті 1050 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до пункту 3.4.2 додатка 4 до договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк» (публічної пропозиції), строк користування лімітом кредитної лінії становить 365 днів з моменту отримання клієнтом права на використання коштів відновлювальної кредитної лінії, з можливістю її пролонгації (за умови прийняття банком відповідного рішення).

Спірний кредитний договір було укладено 03.12.2021 року, а отже строк користування лімітом кредитної лінії (за відсутності підтвердженої пролонгації) закінчився 03.12. 2022 року.

Однак позивачем не надано належних та допустимих доказів прийняття банком рішення про пролонгацію дії відновлювальної кредитної лінії.

Згідно з пунктом 3.4.15 додатка 4 договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк» (публічної пропозиції) після закінчення строку дії відновлювальної кредитної лінії, який визначається відповідно до умов пункту 3.4.2. розділу І цього додатку № 4, банк має право продовжити строк дії відновлювальної кредитної лінії у попередньому розмірі та на такий самий строк, але не більше строку дії договору, у разі наявності таких сукупних обставин, як: сумлінне та точне дотримання клієнтом умов договору; та відсутності письмової заяви клієнта щодо анулювання відновлювальної кредитної лінії.

03.01.2022 ОСОБА_1 вніс кошти в сумі 3 500 грн на рахунок з метою погашення кредиту.

Як видно із розрахунку заборгованості за кредитним договором ОСОБА_1 належним чином не виконував зобов`язання відповідно до умов кредитного договору, у зв`язку з чим станом на 02.07.2025 року існувала заборгованість, тобто умова щодо сумлінного та точного дотримання клієнтом умов договору дотримана не була, що виключало прийняття банком рішення про пролонгацію дії відновлювальної кредитної лінії. Таким чином порушення ОСОБА_1 умов договору виключало можливість автоматичної пролонгації кредитної лінії.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 акцентувала увагу на сталості підходу до вирішення питання щодо нарахування процентів за «користування кредитом», сформульованого у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 та підтвердженого у постанові від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16, та уточнила власний правовий висновок щодо можливості нарахування процентів поза межами строку кредитування, визначивши, що в разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за користування кредитом (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором.

У постанові від 23 травня 2018 року у справі № 910/1238/17 Великою Палатою Верховного Суду розмежовано поняття «проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами» та «проценти за неправомірне користування боржником грошовими коштами», причому останні проценти кваліфіковано саме в якості плати боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання, врегульованої частиною другою статті 625 ЦК України.

З розрахунку заборгованості та виписки по особовому рахунку встановлено, що сплачені ОСОБА_1 кошти розподілялися банком не на погашення тіла кредиту, а на погашення овердрафту та комісій, нарахованих поза межами строку дії договору. Таке штучне продовження нарахувань призвело до необґрунтованого збільшення суми основного боргу.

Таким чином, заявлений позивачем розмір заборгованості визначений всупереч вимогам чинного законодавства та умовам договору, а тому не може бути стягнутий у повному обсязі.

Статтею 19 Закону України «Про споживче кредитування» передбачена черговість погашення вимог за договором про споживчий кредиту: у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за договором про споживчий кредит у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості:

1) у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом;

2) у другу чергу сплачуються сума кредиту та проценти за користування кредитом;

3) у третю чергу сплачуються неустойка та інші платежі відповідно до договору про споживчий кредит.

Тобто черговість погашення вимог за договором про споживчий кредит встановлює пріоритетність погашення простроченої заборгованості та процентів перед основним тілом кредиту.

Суд оцінивши надані докази в їх сукупності приходить до висновку, що ОСОБА_1 фактично не сплачував заборгованість за кредитним договором № 631928768 від 03.12.2021 року та врахувавши право кредитора вимагати виконання зобов`язання в будь-який час відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, прийшов до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача суми заборгованості.

При визначенні розміру заборгованості суд приходить до наступного.

Згідно з матеріалами справи та розрахунком банку заборгованість нараховувалась по 03.07.2025, заборгованість складалась з:

-127841, 61 грн - заборгованість за тілом кредиту;

-76 321,29 грн - заборгованість за відсотками.

Відповідно до умов кредитного договору № 631928768 від 03.12.2021 року строк дії договору складає 12 місяців та складається з 12 періодів протягом яких нараховується заборгованість. Тобто, останній період нарахування заборгованості 03.11.2022 - 03.12.2022 на даний період сума заборгованості становила 91 960, 07 грн.

Також, із виписки по рахунку судом встановлено, що в період з 03.01.2022 по 02.02.2022 відповідачем ОСОБА_1 здійснено часткову оплату заборгованості в сумі 3 500 грн.

Додводи представника відповідача, щодо недоведеності правомірності нарахування відсотків по кредитному договору судом не приймаються до уваги, оскільки як встановлено вище, відповідач був ознайомлений з умовами кредитного договору, в тому числі із відсотковою ставкою по кредиту, тому нараховані відсотки підлягають стягненню.

Також судом не приймається до уваги подоний представником відповідача контррозрахунок, як такий, що поданий з порушенням вимог ст.ст. 83, 178 ЦПК України.

З огляду на встановлені обставини даної справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову в розмірі 88 460, 07 грн (91 960, 07 грн - 3 500 грн).

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 статті 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, в тому числі: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведення експертиз.

За правилами ч.1,2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Позов ТОВ «СЕНС БАНК» задоволено на 43,19 % (88 460, 07 грн. х 100 : 204 801, 93 грн.), а тому з відповідача на користь ТОВ «СЕНС БАНК» підлягає стягненню судовий збір в сумі 1 061, 44 грн (2 457,62 грн. х 43,19% : 100).

Статтею 59 Конституції України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з ч.1, 2 ст.15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.

Відповідно до частин 1, 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (частина 2 статті 137 ЦПК України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (частина 3 статті 137 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 статті 137 ЦПК України).

У разі недотримання цих вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 137 ЦПК України).

В позовній заяві позивач також просив стягнути з відповідача, крім судового збору, 16 676, 95 грн витрат на професійну правничу допомогу, надавши відповідні докази таких витрат, зокрема: договір про надання правової допомоги №1006 від 28.01.2025 (а.с. 21-24).

Суд, розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, враховуючи заперечення представника відповідача - адвокат Котилевського К.В. приходить до висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі з відповідача, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у додатковій постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 753/15687/15.

При цьому, суд звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором. Справа є малозначною в силу вимог закону та не є складною.

Враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «СЕНС БАНК» понесені у даній справі витрати на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в розмірі 5 000 грн.

Керуючись ст.ст. 525-527, 530, 536, 610, 625, 629, 1046, 1048 ЦК України, ст.ст. 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 279, 354 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

позов Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» суму заборгованостіза кредитним договором № 631928768 в розмірі 88 460 грн (вісімдесят вісім тисяч чотириста шістесят) 07 коп.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» 1061 (одна тисяча шістдесят один) грн 44 коп. в рахунок відшкодування витрат понесених на сплату судового збору при подачі позовної заяви до суду та 5 000 (п`ять тисячі ) грн за правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлено 15.10.2026.

Учасники справи (сторони):

Позивач - АТ «СЕНС БАНК», адреса місцезнаходження: вул. Велика Васильківська, буд. 100 м. Київ, 03150 код ЄДРПОУ 23494717.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Суддя