Рішення № 140638196, 05.10.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

05.10.2026 Справа №607/17391/26 Провадження №2/607/7177/2026

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

головуючої судді Марциновської І.В.,

за участю секретаря судового засідання Ментух І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

І. Описова частина

1. Стислий виклад позиції позивача

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (далі ТОВ «Укр Кредит Фінанс») звернулося до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 28.01.2026 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1654-6625 (далі Договір).

За умовами Договору відповідачу надано кредит у сумі 7700 грн на строк 365 днів, з датою повернення кредиту 27.01.2027.

Інші умови Договору:

- процентна ставка у розмірі 1% від суми кредиту за 1 день користування кредитом (застосовується протягом 180 календарних днів з дати укладення Договору);

- процентна ставка у розмірі 0,74% від суми кредиту за 1 день користування кредитом (застосовується з 181 календарного дня з дати укладення Договору і до закінчення строку дії Договору);

- комісія за видачу кредиту у розмірі 15% від суми кредиту, тобто 1155 грн.

13.02.2026 сторони уклали додаткову угоду до договору про відкриття кредитної лінії № 1654-6625, за умовами якої відповідачу додатково надано кредит у сумі 17300 грн та визначено новий строк кредитування 381 день з дня укладення Договору.

Позивач зазначив, що виконав свої зобов`язання за Договором та додатковою угодою у повному обсязі.

Відповідач покладені Договором та додатковою угодою зобов`язання не виконував, унаслідок чого станом на 17.06.2026 наявна заборгованість у загальному розмірі 73232 грн, а саме: тіло кредиту 25000 грн; проценти за користування кредитом 31982 грн; проценти, нараховані відповідно до ст. 625 ЦК України 12500 грн; комісія за надання кредиту 3750 грн.

Позивач просить достроково стягнути з відповідача на свою користь указану заборгованість.

2. Стислий виклад заперечень відповідача

Відповідач не скористався наданим ст. 174, 178 ЦПК України правом та відзив із запереченнями проти позову до суду не подав.

3. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

11.08.2026 відкрито провадження у справі, призначено судове засідання у справі та надано сторонам строк для подання заяв по суті справи.

4. Процедура та позиції сторін у судовому засіданні

05.10.2026 у судове засідання уповноважений представник позивача ТОВ «Укр Кредит Фінанс» Садовий К.В. не з`явився. Подав клопотання про розгляд справи без його участі, позов підтримав та просив позов задовольнити повністю. Не заперечував проти здійснення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

05.10.2026 у судове засідання відповідач ОСОБА_1 , належним чином повідомлений про дату, час і місце цього засідання, повторно не з`явився без повідомлення про причини неявки. Заяви чи клопотання на день розгляду справи від відповідача до суду не надходили.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Приймаючи до уваги повторну неявку в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд дійшов переконання про можливість вирішення справи на підставі наявних у ній доказів (постановлення заочного рішення).

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІІ. Мотивувальна частина

1.Фактичні обставини, встановлені судом, та докази на їх підтвердження

28.01.2026 ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 уклали договір про відкриття кредитної лінії № 1654-6625, невід`ємними частинами якого є: Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором (Графік платежів за Договором) відповідно до Методики Національного банку України.

Договір підписано кредитодавцем електронним підписом та позичальником електронним підписом шляхом введення одноразового ідентифікатора А3923.

Підписанням Договору відповідач підтвердив, що до укладення Договору уважно ознайомився з текстом цього Договору та Правилами, а також отримав від кредитодавця інформацію, надання якої передбачено чинним законодавством України, зокрема ч. 2, 5 ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» та ст. 9, 25 Закону України «Про споживче кредитування», на веб-сайті кредитодавця або в мобільному додатку, що забезпечує вірне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав`язування її придбання (п. 12.11.1 Договору).

Кредитодавець зобов`язується відкрити кредитну лінію для позичальника шляхом надання позичальнику грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим Договором (п. 2.2 Договору).

Мета отримання кредиту: для задоволення особистих потреб позичальника (п. 2.3 Договору).

Загальний розмір кредиту становить 7700 грн. Дата надання/видачі кредиту 28.01.2026 (п. 4.1, 4.2 Договору).

Тип процентної ставки за користуванням кредитом фіксована (п. 4.7 Договору).

Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дати видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту.

Стандартна процентна ставка: 1,00% за кожен день користування кредитом (застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору). Знижена та/або пільгова процентна ставка 0,74% за кожен день користування кредитом (застосовується з 181 календарного дня дії договору і до закінчення строку дії договору бо до дати фактичного повернення всієї суми кредиту) (п. 4.10 Договору).

Комісія за видачу кредиту становить 15,00% від суми виданого кредиту. Нарахування комісії за видачу кредиту здійснюється на суму виданого за цим договором кредиту у день видачі кредиту (п. 4.11 Договору).

Строк кредитування: 365 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення (виплати) кредиту 27.01.2027 (п. 4.14 Договору).

У разі прострочення виконання позичальником грошового зобов`язання зі сплати процентів за користування кредитом та/або комісії за видачу кредиту, та/або суми кредиту у визначені цим договором терміни позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 401500% річних від суми заборгованості в силу положень статті 625 Цивільного кодексу України. Проценти річних нараховуються за кожен день прострочення на суму заборгованості, що включає прострочені проценти за користування кредитом та/або суму простроченої комісії за видачу кредиту, та/або суму неповернутого кредиту, та не нараховуються на раніше нараховані проценти на підставі статті 625 Цивільного кодексу України. При цьому проценти річних нараховуються на суму заборгованості за кожен день прострочення у сумі, що не перевищує 2% від неповернутої позичальником суми кредиту (п. 8.2 Договору).

У разі прострочення позичальником сплати процентів за користування кредитом або комісії за видачу кредиту на строк понад один календарний місяць кредитодавець має право вимагати від позичальника повернення кредиту в повному обсязі та сплати процентів за весь строк фактичного користування кредитом (п. 8.3 Договору).

Кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1 цього договору, на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу (п. 4.6 Договору).

Згідно з п. 13. Договору позичальник вказав номер особистого електронного платіжного засобу НОМЕР_1 .

13.02.2026 сторони уклали додаткову угоду до договору про відкриття кредитної лінії № 1654-6625, за умовами якої відповідачу додатково надано кредит у сумі 17300 грн та визначено новий строк кредитування 381 день з дня укладення Договору.

Відповідно до повідомлень ТОВ «ФК «Контрактовий дім» на виконання умов Договору та додаткової угоди перераховано грошові кошти на платіжну картку клієнта № НОМЕР_2 , а саме: 28.01.2026 у сумі 7700 грн; 13.02.2026 у сумі 17300 грн, з призначенням платежу: «Видача кредитних коштів за договором 1654-6625».

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 1654-6625 від 28.01.2026 станом на 17.06.2026 наявна заборгованість у загальному розмірі 73232 грн, а саме: тіло кредиту 25000 грн; проценти за користування кредитом 31982 грн; проценти, нараховані відповідно до ст. 625 ЦК України 12500 грн; комісія за надання кредиту 3750 грн.

2. Норми права, які застосував суд

Частини 1, 5 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Частини 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) визначають, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Стаття 525 ЦК України визначає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Статтею 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі Закон), згідно зі ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону).

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст. 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відносини, які виникли між сторонами цього спору, є правовідносинами, пов`язаними з виконанням кредитного договору, та регулюються главою 71 ЦК України.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом це витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно з ч. 1, 2, 5, 7 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Відповідно до ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.

Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.

Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.

Відповідно до п. 18 розділу «Прикінцеві і перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

3. Оцінка доказів та мотиви, з яких виходить суд

Суд встановив, що відповідно до наведених вище положень законодавства сторони уклали в електронній формі договір про відкриття кредитної лінії № 1654-6625 від 28.01.2026. Між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору та договір підписано його сторонами, у тому числі відповідачем електронним підписом шляхом використання одноразового ідентифікатора.

Відтак у сторін Договору відповідно до приписів статті 11 ЦК України виникли права та обов`язки, які випливають із кредитного договору.

13.02.2026 сторони уклали додаткову угоду до договору про відкриття кредитної лінії № 1654-6625 від 28.01.2026.

Позивач довів суду, що виконав умови Договору та додаткової угоди та надав відповідачу кредит у загальному розмір 25000 грн.

Відповідач покладені Договором та додатковою угодою зобов`язання не виконував, не повертав кредитні кошти та не сплачував проценти за користування кредитом. Докази зворотного суду не надано. Також відповідач не спростував розрахунок суми заборгованості, заявленої позивачем до стягнення.

Щодо дострокового повернення заборгованості за тілом кредиту суд зазначає таке

Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності регулює Закон України «Про захист прав споживачів» № 1023-XII (далі Закон № 1023-XII), який також встановлює права споживачів, визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

У чинній до 10.06.2017 редакції частини десятої статті 11 Закону № 1023-XII було закріплено, що якщо кредитодавець на основі умов договору про надання споживчого кредиту вимагає здійснення внесків, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі внески або повернення споживчого кредиту можуть бути здійснені споживачем протягом тридцяти календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - шістдесяти календарних днів з дня одержання повідомлення про таку вимогу від кредитодавця. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про надання споживчого кредиту, вимога кредитодавця втрачає чинність.

10.06.2017 набрав чинності Закон України № 1734-VIII «Про споживче кредитування» (далі Закон № 1734-VIII), який визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні. Закон № 1023-XII застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону № 1734-VIII (ст. 11 Закону № 1023-XII у редакції, чинній з 10.06.2017).

Згідно з ч. 4 ст. 16 Закону № 1734-VIII у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.

Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.

Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 638/13683/15-ц виснувала, що звернення до суду з позовом про дострокове повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту не замінює визначений вказаним Законом порядок. Якщо кредитодавець звертається до суду з таким позовом, не виконавши вимоги ч. 10 ст. 11 Закону № 1023-XII (у редакції, чинній до 10.06.2017), не дотримавши передбачений зазначеним договором порядок, який не має погіршувати порівняно із цим Законом становище споживача, то в останнього як у позичальника відсутній обов`язок достроково повернути кошти за договором про надання споживчого кредиту, а в суду відсутня підстава для задоволення відповідного позову в частині, яка стосується дострокового стягнення коштів за таким договором.

У зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду конкретизувала свій правовий висновок, висловлений у постанові від 27.03.2019 у справі № 521/21255/13, вказавши, що суд, установивши, що кредитування відбулося для задоволення споживчих потреб позичальника, має застосувати до встановлених правовідносин приписи, які регулюють відносини споживчого кредитування, зокрема, ч. 10 ст. 11 Закону № 1023-XII (у редакції, чинній до 10.06.2017), в якій був установлений обов`язковий досудовий порядок врегулювання питання дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту.

У справі № 638/13683/15-ц Велика Палата Верховного Суду виснувала, що порушення позивачем визначеного кредитними договорами порядку направлення юридично значимих повідомлень, факт отримання яких адресатами суди не встановили, не може мати наслідком покладення на відповідачів тягаря дострокового погашення заборгованості за кредитними договорами.

Так, умовами Договору визначено, що строк дії договору становить 365 днів. Визначено дату повернення кредиту 27.01.2027. Також умовами додаткової угоди до Договору визначено новий строк кредитування 381 день та дату повернення кредиту 12.02.2027.

Також пунктом 8.3 Договору передбачено можливість дострокової вимоги повернення кредиту в повному обсязі у разі прострочення позичальником сплати процентів за користування кредитом або комісії за видачу кредиту на строк понад один календарний місяць.

Однак з Паспорта споживчого кредиту вбачається, що мета отримання кредиту є споживчою, а відтак дострокове стягнення усієї кредитної заборгованості повинно здійснюватись з урахуванням положень ч. 10 ст. 11 Закону № 1023-XII (у редакції, чинній до 10.06.2017).

На підтвердження направлення відповідачу вимоги про дострокове повернення кредиту позивач надав саму вимогу від 24.06.2026, а також список відправлених рекомендованих листів з рекомендованим повідомленням від 02.07.2026. Одним із адресатів у цьому списку є відповідач, якому скеровано поштове відправлення з номером R067210525340.

Однак докази того, що відповідач отримав таку досудову вимогу із зазначенням дати отримання, позивач суду не надав. З відкритої інформації, наявної на офіційному сайті АТ «Укрпошта», суд встановив, що поштове відправлення з номером R067210525340 адресату не вручено.

Відтак позивач не довів наявність обставин, які є передумовою реалізації кредитодавцем права вимоги дострокового повернення всієї суми кредиту, що, у свою чергу, свідчить про порушення позивачем передбаченого законодавством обов`язкового досудового порядку врегулювання питання дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту.

Саме по собі посилання позивача на наявність простроченої заборгованості не підтверджує дотримання встановленої законом процедури дострокового стягнення кредитної заборгованості. Кредитодавець повинен довести не лише факт виникнення прострочення, а й виконання передбачених ч. 10 ст. 11 Закону № 1023-XII (у редакції, чинній до 10.06.2017) дій, з якими закон пов`язує виникнення у позичальника обов`язку достроково повернути кредит.

Поряд з цим додатком № 2 до Договору визначено графік платежів за Договором, згідно з яким сума кредиту за договором 7700 грн має бути сплачена 27.01.2027. Також визначено 14 платежів, протягом яких має бути сплачено проценти за користування кредитом.

Також п. 5.2 додаткової угоди визначено: «5.2. Сторони домовились Додаток №2 до Договору (Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором (Графік платежів за Договором) відповідно до Методики Національного банку України) визнати таким, що не застосовується до правовідносин Сторін за Договором у зв`язку із змінами умов кредитування згідно цієї Додаткової угоди. Натомість Позичальнику надається Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором (Графік платежів за Договором) відповідно до Методики Національного банку України, що є Додатком до цієї Додаткової угоди та яка містить детальний перелік складових загальної вартості кредиту за період з моменту укладення цієї Додаткової угоди до моменту закінчення Строку кредитування.».

Додатком до додаткової угоди визначено графік платежів за Договором, згідно з яким сума кредиту за договором становить 25000 грн і має бути сплачена одним платежем 12.02.2027.

Оскільки доказів отримання відповідачем досудової вимоги позивач не надав, суд дійшов висновку, що передбачені законом умови для дострокового стягнення всієї суми кредиту, у тому числі заборгованості за тілом кредиту, на момент розгляду справи не настали.

Відтак позовні вимоги в частині дострокового стягнення заборгованості за тілом кредиту у сумі 25000 грн є передчасними.

Водночас ненадання доказів дотримання передумов дострокового стягнення всієї суми кредиту саме по собі не звільняє позичальника від виконання зобов`язань за договором у частині платежів, строк виконання яких уже настав.

Графіком платежів до додаткової угоди визначено 14 платежів, протягом яких позичальник зобов`язаний сплатити проценти за користування кредитом.

Так, розрахунок суми заборгованості, заявленої позивачем до стягнення, складено станом на 17.06.2026, а відтак і суд перевіряє правильність розрахунку, виходячи саме з цієї дати.

Станом на 17.06.2026 останнім платежем, строк виконання за яким вже минув згідно з графіком платежів, є платіж від 16.06.2026 та загальна сума процентів за користування кредитом за цим та попередніми платежами складає 32232 грн.

Позивач заявив до стягнення заборгованість за процентами за користування кредитом у сумі 31982 грн.

Такий розмір процентів відповідає умовам Договору (7700 грн (сума кредиту) х 1% х 16 днів (з 28.01.2026 до 12.02.2026) = 1232 грн) + (25000 грн (сума кредиту) х 1% х 123 дні (з 13.02.2026 до 15.06.2026) = 30750 грн), а також не перевищує суму, яка вже мала бути сплачена відповідачем згідно з графіком платежів.

Відтак наявність заборгованості відповідача перед позивачем за Договором у сумі 31982 грн (заборгованість за процентами за користування кредитом) доведено позивачем належними та достатніми доказами.

Щодо стягнення заборгованості за комісією суд зазначає таке

Умовами Договору та додаткової угоди визначено сплату комісії за надання кредиту, що розраховується за ставкою 15% від суми кредиту та становить 3750 грн.

Аналіз умов Договору та додаткової угоди свідчить про те, що така комісія є платою безпосередньо за надання кредитних коштів позичальнику.

Умови Договору та додаткової угоди не містять переліку інших додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які позивачем встановлена комісія за обслуговування кредиту.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України є обов`язком фінансової установи, виконання якого не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи.

Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 09.12.2019 у справі № 524/5152/15.

З огляду на наведене суд дійшов висновку, що положення Договору про сплату позичальником на користь кредитодавця комісії за надання кредиту в розмірі 3750 грн суперечать положенням ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» і є нікчемними з моменту укладення договору.

Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 10.01.2024 у справі 727/5461/23, від 09.10.2024 у справі 582/202/22.

Щодо стягнення процентів за порушення грошового зобов`язання суд зазначає таке

Згідно з Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні з 24.02.2022 введений воєнний стан, який в подальшому неодноразово був продовжений та діє станом на даний час.

Так, позивач, покликаючись на прострочення виконання відповідачем кредитного зобов`язання, просить стягнути з відповідача проценти від простроченої суми заборгованості, визначені умовами Договору та нараховані відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України за період з 25.02.2026 до 21.03.2026, на загальну суму 12500 грн.

Відтак з урахуванням п. 18 розділу «Прикінцеві і перехідні положення» ЦК України такі платежі підлягають списанню кредитодавцем.

У постановах Верховного Суду від 18.10.2023 у справі № 706/68/23 та від 12.02.2025 у справі № 758/5318/23 суд зауважив, що тлумачення п. 18 розділу «Прикінцеві і перехідні положення» ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється в періоді існування особливих правових наслідків та у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) грошового зобов`язання. Таким періодом є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування. Договорами, на які поширюються специфічні правові наслідки, є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит.

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі, якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022, такі платежі підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

ІІІ. Висновки суду щодо заявлених вимог

З урахуванням викладеного суд встановив порушення відповідачем майнових прав позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованості за процентами за користування кредитом за кредитним договором № 1654-6625 від 28.01.2026 у сумі 31982 грн.

Вимоги про дострокове стягнення заборгованості за тілом кредиту у сумі 25000 грн, комісії за надання кредиту у сумі 3750 грн та процентів за порушення грошового зобов`язання у сумі 12500 грн є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

За таких підстав, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх кожний окремо та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

IV. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Частина 1 ст. 141 ЦПК України визначає, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з даним позовом позивач сплатив судовий збір у сумі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 63004 від 05.08.2026.

Позов задоволено частково у сумі 31982 грн, що становить 43,67% від заявленої суми.

Судовий збір у сумі 1162,67 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. Судовий збір у сумі 1499,73 грн (56,33% від заявленої суми) необхідно покласти на позивача.

Керуючись ст. 4, 13, 76-81, 89, 133, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 282-284, 288, 289, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1654-6625 від 28.01.2026 у сумі 31982 (тридцять одна тисяча дев`ятсот вісімдесят дві) гривні.

У іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» судовий збір у сумі 1162 (одна тисяча сто шістдесят дві) гривні 67 копійок.

Судовий збір у сумі 1499 (одна тисяча чотириста дев`яносто дев`ять) гривень 73 копійки покласти на позивача.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407, м. Київ; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 38548598.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Суддя І. В. Марциновська

Повне судове рішення складено 12.10.2026.