Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 392/1772/25
Провадження № 2/392/364/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 липня 2026 рокуМаловисківський районний суд Кіровоградської області у складі:
Головуючої: судді Кавун Т.В.,
секретар Стець Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Мала Виска справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ДЕБТ КОЛЛЕКШН" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
01.09.2025 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 07.03.2020 року між ТОВ "ГОУФІНГОУ" та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту №3716710509/259701 в розмірі 2000,00 гривень на умовах строковості, зворотності, платності. Договір було підписано електронним підписом відповідача одноразовим ідентифікатором R96007.
31.05.2021 року між ТОВ "ГОУФІНГОУ" та ТОВ "СІТІ ФІНАНС ГРУП" було укладено договір факторингу № 1-31/05/21, відповідно до умов якого ТОВ "ГОУФІНГОУ" передає ТОВ "СІТІ ФІНАНС ГРУП" за плату належні йому права вимоги до боржників за кредитними договорами.
03.06.2021 року між ТОВ "СІТІ ФІНАНС ГРУП" та ТОВ "ФК "ДЕБТ КОЛЛЕКШН" укладено договір про відступлення права вимоги №1-03/06/2021 відповідно до умов якого ТОВ "СІТІ ФІНАНС ГРУП" передає ТОВ "ФК "ДЕБТ КОЛЛЕКШН" за плату належні йому права вимоги до боржників за кредитними договорами.
Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №1-03/06/2021 від 03.06.2021 року, ТОВ "ФК "ДЕБТ КОЛЛЕКШН" набуло право грошової вимоги до відповідача в розмірі 6699,60 гривень, з яких 2000,00 гривень сума заборгованості за основною сумою боргу, 4699,60 гривень залишок заборгованості за відсотками.
Заборгованість відповідачем не погашена, тому позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "ДЕБТ КОЛЛЕКШН" заборгованість за кредитним договором №3716710509/259701 від 07.03.2020 року в розмірі 6699,60 гривень та понесені судові витрати.
Представник позивача в судове засідання не прибув, в прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи проводити у його відсутність, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзив та заяву про розгляд справи у його відсутність не подав, а тому суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі доказів, що містяться в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини.
07.03.2020 року між ТОВ "ГОУФІНГОУ" та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту №3716710509/259701 в розмірі 2000,00 гривень на умовах строковості, зворотності, платності. Договір було підписано електронним підписом відповідача одноразовим ідентифікатором R96007.
31.05.2021 року між ТОВ "ГОУФІНГОУ" та ТОВ "СІТІ ФІНАНС ГРУП" було укладено договір факторингу № 1-31/05/21, відповідно до умов якого ТОВ "ГОУФІНГОУ" передає ТОВ "СІТІ ФІНАНС ГРУП" за плату належні йому права вимоги до боржників за кредитними договорами.
03.06.2021 року між ТОВ "СІТІ ФІНАНС ГРУП" та ТОВ "ФК "ДЕБТ КОЛЛЕКШН" укладено договір про відступлення права вимоги №1-03/06/2021 відповідно до умов якого ТОВ "СІТІ ФІНАНС ГРУП" передає ТОВ "ФК "ДЕБТ КОЛЛЕКШН" за плату належні йому права вимоги до боржників за кредитними договорами.
Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №1-03/06/2021 від 03.06.2021 року, ТОВ "ФК "ДЕБТ КОЛЛЕКШН" набуло право грошової вимоги до відповідача в розмірі 6699,60 гривень, з яких 2000,00 гривень сума заборгованості за основною сумою боргу, 4699,60 гривень залишок заборгованості за відсотками.
Відповідно до умов договору про надання споживчого кредиту зазначено, що позичальник зобов`язаний повернути кредит, та проценти за його користування.
Відповідно до ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 627 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом пункту 1 частини першої ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
У відповідності до ст. 610 ЦК України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
У відповідності ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч.1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).
Згідно з ч.2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до цього Закону, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Крім того, Верховний Суд у постанові у справі № 524/5556/19 від 12.01.2021 дійшов висновку: «Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами».
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
З огляду на матеріали справи, 07.03.2020 року між ТОВ "ГОУФІНГОУ" та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту №3716710509/259701 в розмірі 2000,00 гривень на умовах строковості, зворотності, платності. Договір було підписано електронним підписом відповідача одноразовим ідентифікатором R96007.
Однак, у встановлені договором строки, ОСОБА_1 не повернула грошові кошти та не сплатила проценти за користування кредитними коштами.
У подальшому право вимоги за договором позики перейшло до ТОВ "СІТІ ФІНАНС ГРУП" та згодом ТОВ "ФК "ДЕБТ КОЛЛЕКШН" на підставіукладених договорів факторингу.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором позики №3716710509/259701 від 07.03.2020, вбачається, що заборгованість відповідача становить 6699,60 гривень, з яких 2000,00 гривень сума заборгованості за основною сумою боргу, 4699,60 гривень залишок заборгованості за відсотками.
15.12.2025 року до суду було направлено заяву представником позивач за вх. №13263 про розподіл судових витрат понесених у зв`язку з розглядом справи. Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу надано: договір № 11/07/2025 про надання правової допомоги від 11.07.2025; акт про отримання правової допомоги від 04.12.2025 року; рахунок № 04.12.2025-69, копія платіжної інструкції №9751 від 04.12.2025 на суму 10 500,00 гривень призначення платежу: правнича допомога згідно договору від 11.07.2025, згідно рахунку 04.12.2025-69.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження понесених витрат суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Позивач просить стягнути з відповідача 10500,00 гривень понесених витрат на правничу допомогу, стороною позивача надано підтверджуючі документи, що свідчать про здійснення їх оплати.
Відповідно до приписів ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідач не спростував поданий позивачем розмір заборгованості, а також не надав належні та допустимі докази виконання зобов`язання за кредитним договором.
Враховуючи вище зазначене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню. З відповідача на користь позивача стягненню підлягає заборгованість в сумі 6699,60 гривень, з яких 2000,00 гривень сума заборгованості за основною сумою боргу, 4699,60 гривень залишок заборгованості за відсотками та 10500,00 гривень понесених витрат на правничу допомогу.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2422,40 гривень. Оплата судового збору позивачем в сумі 2422,40 гривень підтверджується платіжною інструкцією №8454 від 04.08.2025 року.
Керуючись статтями 263-265, 268, 280-282 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ДЕБТ КОЛЛЕКШН" заборгованість за кредитним договором №3716710509/259701 від 07.03.2020 року в сумі 6699,60 гривень, з яких 2000,00 гривень сума заборгованості за основною сумою боргу, 4699,60 гривень залишок заборгованості за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ДЕБТ КОЛЛЕКШН" понесені витрати на правничу допомогу в сумі 10500,00 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ДЕБТ КОЛЛЕКШН" судовий збір в сумі 2422,40 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ДЕБТ КОЛЛЕКШН", ЄДРПОУ44243120, місцезнаходження: вул. Саперне Поле, 12, інше нежитлове приміщення 1008, м. Київ
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт (ID) № 007072121 вид. 3523 від 18.11.2021, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя Т.В. Кавун
Судове рішення № 140637562, Маловисківський районний суд Кіровоградської області було прийнято 27.07.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 392/1772/25. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: