Рішення № 140637125, 15.10.2026, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/4646/26

Провадження № 2/345/3166/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

З А О Ч Н Е

15.10.2026 м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі судді Кулаєць Б.О., розглянувши в залі суду в м. Калуш в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою Управління соціального захисту населення Калуської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам,

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позицій сторін:

представник позивача звернулася до суду зі зазначеним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Управління соціального захисту населення Калуської міської ради надміру виплачені кошти допомоги на проживання внутрішню переміщеним особам у розмірі 24000,00 гривень, а також судовий збір у розмірі 3328,00 гривень.

Свої вимоги мотивує тим, що 23.07.2024 ОСОБА_1 зверталася до управління соціального захисту населення Калуської міської ради (далі - управління) за наданням допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, подавши заяву про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам. На підставі поданої заяви та керуючись нормами Порядку № 332, рішенням про призначення допомоги переміщеним особам на проживання від 26.07.2024 № 52617-50203761-2024-1 ОСОБА_1 допомогу на проживання призначено з 01.07.2024 на шість місяців у розмірі 4000 грн. на сім?ю щомісячно: на заявницю - 2000 грн. та її чоловіка - 2000 грн. (електронна особова справа №52617-50203761). Згідно з витягом з ЄІССС по типу допомоги: допомога на проживання внутрішньо переміщеним особам, електронна особова справа ОСОБА_1 №52617-50203761, Міністерством фінансів України 19.12.2024 проведено верифікацію одержувачів допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, за результатами якої по відповідачці виявлено невідповідність відомостей по коду 430 - «перебування за кордоном». Відтак, в електронній особовій справі заявниці №52617-50203761, за результатами проведеної Міністерством фінансів України верифікації державних виплат, виплату допомоги відповідачці призупинено 19.12.2024 до з?ясування. Відповідно до витягу з бази даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України, в`їхали на тимчасово окуповану територію України або виїхали з такої території» в період з 01.01.2022 по 31.12.2024, наданого Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України за вихідним №19-90513/18/24 від 31.12.2024 (вхідний №01/04-17/10 від 01.01.2025) на запит управління за вихідним №04-17/6279/10 від 20.12.2024, управлінню стало відомо, що ОСОБА_2 перед поданням заяви про призначення допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам неодноразово перебувала за кордоном, а саме: з 02.03.2022 по 12.06.2022, з 19.06.2022 по 29.05.2023 та з 10.06.2023 по 16.07.2024. Оскільки ОСОБА_1 повернулася в Україну 16.07.2024, а за призначенням допомоги на проживання на сім?ю вперше звернулася 23.07.2024, тобто з порушенням строку визначеного пунктом 8 Порядку №332, то відповідачка з 01.07.2026 не мала права на отримання допомоги. Враховуючи викладене, внаслідок виявлення невідповідності вимогам Порядку №332 (за критерієм 430) в результаті верифікації державних виплат, та відповідно до приписів п.п. 8, 22-24 Порядку №332, управлінням 03.01.2025 припинено виплату допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам ОСОБА_3 з 01.07.2024. Відповідно встановлено, що за період 01.07.2024 по 31.12.2024 ОСОБА_1 надміру виплачено державні кошти допомоги на проживання внутрішньо перемішеним особам у розмірі 24000,00 грн. Оскільки відповідачка проінформована з умовами отримання допомоги на проживання, зокрема тих, що встановлені пунктами 7 і 8 Порядку №332, в тому числі, з вимогою щодо звернення за призначенням допомоги не раніше як 15 робочих днів після повернення за кордону в Україну, що підтверджує власноруч підписана відповідачкою заява від 23.07.2024, проте, ні управлінню, ні центр надання адміністративних послуг про перебування за кордоном та про дату повернення в Україну вона не повідомляла, ні під час звернення за допомогою, ні протягом періоду її отримання, що є зловживанням з її боку, у зв?язку з чим державні кошти у розмірі 24000,00 грн. підлягають безумовному поверненню, як набуті без достатньої правової підстави.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:

ухвалою суду від 18.08.2026 було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження без виклику учасників справи та надано відповідачці строк для подання відзиву на позовну заяву.

У строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідачкою не надано відзиву на позов без поважних причин, тобто своїм правом подати відзив на позовну заяву остання не скористалася, хоча ухвалу про відкриття провадження вона отримала, що підтверджується трекінгом поштового відправлення (а.с. 24), а тому суд вирішує спір за наявними матеріалами справи, відповідно до вимог ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Суд ухвалює рішення у заочному порядку, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:

23.07.2024 ОСОБА_1 подала до управління соціального захисту населення Калуської міської ради заяву про надання допомоги внутрішньо переміщеним особам на проживання на себе та чоловіка ОСОБА_4 (а.с. 6).

Рішенням про призначення допомоги переміщеним особам на проживання від 26.07.2024 № 52617-50203761-2024-1 ОСОБА_1 призначено допомогу на проживання з 01.07.2024 у розмірі 4000 грн. на сім?ю щомісячно: на заявницю - 2000 грн. та її чоловіка - 2000 грн. (електронна особова справа № 52617-50203761) (а.с. 9).

Згідно з витягом з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери по типу допомоги: допомога на проживання внутрішньо переміщеним особам, електронна особова справа № 52617-50203761 по заявниці ОСОБА_1 , виплата допомоги 19.12.2024 призупинена за ручним блокуванням, причина - перебування за кордоном (а.с. 11).

Відповідно до листа начальника Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України за вихідним №19-90513/18/24 від 31.12.2024 встановлено, що ОСОБА_2 неодноразово перебувала за кордоном, а саме: з 02.03.2022 по 12.06.2022, з 19.06.2022 по 29.05.2023 та з 10.06.2023 по 16.07.2024 (а.с. 12-13).

Згідно з карткою «Рішення про переплату» з ЄІССС, електронна особова справа № 52617-50203761 по заявниці ОСОБА_1 , в період 01.07.2024 по 31.12.2024 останній надміру виплачено кошти допомоги на проживання внутрішньо перемішеним особам у розмірі 24000 грн. (а.с. 15-16).

Відповідачці надсилалось повідомлення про відшкодування надміру виплаченої допомоги на проживання внутрішньо переміщеної особи, у розмірі 24000,00 грн. від 08.01.2025 (а.с. 17).

Між сторонами виник спір з приводу повернення надміру виплачених коштів у зв`язку з призначенням допомоги на проживання внутрішню переміщеним особам.

Оцінка суду:

вивчивши зміст позовної заяви, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, з`ясувавши таким чином фактичні обставини справи, суд приходить наступних висновків.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Призначення та виплата допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам регулюється Порядком надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 №332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам» (далі - Порядок № 332).

Відповідно до п. 3 Порядку № 332 (в редакції на момент подання відповідачем заяви про надання допомоги) допомога надається щомісячно з місяця звернення до квітня 2022 року включно на кожну внутрішньо переміщену особу, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, у таких розмірах: для осіб з інвалідністю та дітей 3000,00 грн.; для інших осіб 2000,00 грн.

Згідно з п. 6 Порядку №332 (в редакції на момент подання відповідачем заяви про надання допомоги) якщо отримувач або уповноважена особа повернувся до покинутого місця проживання, виїхав на тимчасове чи постійне місце проживання за кордон або перебуває за кордоном більш як 30 календарних днів підряд чи більш як 60 календарних днів сукупно протягом шестимісячного періоду отримання допомоги, він зобов`язаний повідомити про такі обставини органу соціального захисту населення / уповноваженій особі виконавчого органу сільської, селищної, міської ради / центру надання адміністративних послуг за місцем перебування на обліку або надіслати заяву з використанням засобів поштового/електронного зв`язку (за технічної можливості з накладенням кваліфікованого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису).

Відповідно до п. 8 Порядку №332 (в редакції на момент подання відповідачем заяви про надання допомоги) внутрішньо переміщеній особі, яка перебувала за кордоном і яка вперше звертається за призначенням допомоги, виплата призначається відповідно до пунктів 2-4 цього Порядку на підставі заяви, особисто поданої не раніше ніж через 15 робочих днів після повернення в Україну, та за умови відповідності особи критеріям, зазначеним у пунктах 7, 7-1 і 8 цього Порядку. Нарахування та виплата допомоги уповноваженій особі або отримувачу припиняється та більше не призначається/поновлюється починаючи з місяця, що настає за місяцем, в якому стало відомо щодо її повернення до покинутого місця проживання, або з місяця виїзду за кордон на постійне проживання, або з місяця, що настає за місяцем, у якому строк перебування за кордоном перевищує 30 календарних днів підряд чи 60 календарних днів сукупно протягом шестимісячного періоду отримання допомоги, або 60 та 90 календарних днів відповідно, в разі прийняття рішення про збільшення зазначеного строку за наявності обґрунтованих причин.

Згідно з абз. 1-4 п. 29 Порядку № 332 (в редакції на час подання позовної заяви) у разі неправомірної або повторної виплати отримувачу допомоги за певний період суми такої виплаченої допомоги повертаються отримувачем добровільно або за вимогою органу соціального захисту населення.

Орган соціального захисту населення з моменту виявлення факту надміру перерахованої (виплаченої) допомоги визначає обсяг неправомірно або повторно отриманих коштів та протягом 30 робочих днів повідомляє про це уповноваженій особі або отримувачу шляхом надсилання повідомлення з використанням засобів поштового/електронного зв`язку (із застосуванням засобів електронного сповіщення Єдиної системи (за технічної можливості) / засобами мобільного зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Орган соціального захисту населення має право здійснити перерахунок надміру виплачених коштів допомоги отримувачу за рахунок наступних виплат.

У разі неповернення надміру виплачених коштів добровільно в установлені строки орган соціального захисту населення вирішує питання про їх стягнення в судовому порядку.

Сума надміру виплаченої державної допомоги на проживання внутрішню переміщеним особам є майном, збереженим без достатньої правової підстави. А тому на правовідносини з повернення цієї суми поширюються приписи глави 83 ЦК України.

Згідно з частиною першою статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Тобто, зобов`язання з повернення безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна.

Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

Згідно зі статтею 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом.

Отже, законодавцем передбачені два винятки з цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014 року у справі № 6-91цс14 та у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі № 545/163/17 (провадження № 61-33727сво18).

При цьому Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 січня 2019 року у справі № 753/15556/15 вказала, що правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.

Категорія добросовісності визначається через етичні та моральні категорії. Категорія «добросовісність» закріплена в документах міжнародної уніфікації права: добросовісність здійснення прав і виконання обов`язків проголошується принципом міжнародного договірного права.

ЦК України закріплює презумпцію добросовісності і розумності дій особи, яка здійснює власне право (частина п`ята статті 12 ЦК України). Ця презумпція діє, поки інше не буде встановлено рішенням суду. Добросовісне здійснення особою свого цивільного права передбачає реалізацію правомочностей відповідного права з урахуванням інтересів інших учасників відносин, публічних інтересів держави тощо. Добросовісність здійснення цивільного права завжди проявляється в такій поведінці особи-носія такого права, яка знаючи (повинна була знати), що здійснення нею прав або виконання обов`язків може призвести до негативних наслідків, не вжила доступних їй заходів для їх усунення. В іншому випадку така особа має вважатися недобросовісною з настанням для неї тих чи інших правових наслідків.

З положень закону випливає, що обов`язок спростування презумпції добросовісності покладається на суб`єкта, який відповідні дії (правочин) ставить під сумнів.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 07 вересня 2022 року у справі № 677/876/21.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для справи.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З огляду на викладене, з доказів, наданих стороною позивача, встановлено, що поведінка відповідачки, як набувача допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, не була добросовісною, оскліьки остання повернулася в Україну 16.07.2024, а за призначенням допомоги на проживання на сім?ю вперше звернулася 23.07.2024, тобто з порушенням строку, визначеного пунктом 8 Порядку №332, а тому з 01.07.2026 вона не мала права на отримання допомоги, хоча вона була ознайомлена з умовами надання допомоги, що підтверджується її підписом на заяві про надання допомоги від 23.07.2024, в якій містяться відомості про те, що вона поінформована, що допомога не призначається у разі відповідності критеріям, встановленим пунктами 7 і 8 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, у зв`язку з чим їй за період з 01.07.2024 по 31.12.2024 надміру виплачено кошти допомоги на проживання внутрішньо перемішеним особам у розмірі 24000,00 грн.

На даний час відповідачка не повернула у добровільному порядку надміру виплачені кошти допомоги на проживання внутрішню переміщеним особам.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідачки надміру виплачених коштів допомоги на проживання внутрішню переміщеним особам підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат:

питання судових витрат суд вирішує за правилами ст. 141 ЦПК України, при цьому враховує, що до судових витрат, які позивач поніс у зв`язку з розглядом справи, останній відносить оплату судового збору у розмірі 3328,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням (а.с. 5).

Враховуючи, що суд прийшов до висновку про задоволення позову, то згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір необхідно стягнути з відповідачки.

На підставі викладеного, ст.ст. 12, 1212, 1215 ЦК України, ст. 1 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», Порядком надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 № 332, та керуючись статтями 141, 259, 264-265, 268, 280-283, 356 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

позов Управління соціального захисту населення Калуської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Управління соціального захисту населення Калуської міської ради надміру виплачені кошти допомоги на проживання внутрішню переміщеним особам 24000,00 (двадцять чотири тисячі) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Управління соціального захисту населення Калуської міської ради 3328,00 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень судового збору.

За письмовою заявою відповідача заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Інші учасники справи (в тому числі і позивач), а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Управління соціального захисту населення Калуської міської ради, місцезнаходження м. Калуш вул. Євшана, 9 Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 03193318.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя: