Рішення № 140630519, 03.06.2025, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/1164/25

Провадження № 2/752/1014/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

03.06.2025 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді Чекулаєва С.О.,

зв участю секретаря судового засідання Шевченко В.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТБУДГАЛИЧИНА»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

ТОВ «ІНВЕСТБУДГАЛИЧИНА» (далі - позивач) звернулося до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості з оплати послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у розмірі 27 000,00 грн, а також вирішення питання судових витрат.

1.1. Позиція позивача

Позивач обґрунтовує вимоги тим, що відповідач користується квартирою АДРЕСА_1 , у житловому комплексі « ІНФОРМАЦІЯ_1 », та отримував послуги з управління й утримання будинку, прибудинкової території та супутні послуги. На підтвердження користування житлом позивач посилається на попередній договір купівлі-продажу від 06.06.2018 та відомості з реєстру речових прав на нерухоме майно, а також на проведені відповідачем оплати комунальних послуг.

Наказом директора ТОВ «ІНВЕСТБУДГАЛИЧИНА» № 29 від 27.10.2020 затверджено типовий договір про надання послуг з управління, утримання будинків і споруд, прибудинкових територій та сприяння в отриманні комунальних послуг. За доводами позивача, його умови доведено до споживачів шляхом розміщення публічної пропозиції, а фактичне отримання послуг та їх оплата свідчать про акцепт відповідних умов.

Позивач посилається на неналежне виконання відповідачем обов`язку зі своєчасної оплати послуг та зазначає, що за період із грудня 2021 року по червень 2023 року включно виникла заборгованість у розмірі 27 000,00 грн. У позовній заяві також наведено попередній розрахунок судових витрат: 3 028,00 грн судового збору і 8 200,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

1.2. Позиція відповідача

Відповідач ОСОБА_1 у поданих письмових поясненнях повідомив, що станом на 20.03.2025 заборгованість, яка є предметом позову, повністю погашена, та просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору. На підтвердження надав платіжні документи.

Відповідач заперечив проти покладення на нього судового збору та витрат на правничу допомогу. У поясненнях від 10.06.2025 він стверджував, що ще у серпні 2024 року звертався до бухгалтерії позивача з питань уточнення нарахувань, отримання реквізитів та погашення боргу, а також що позивач не здійснив належних, на думку відповідача, дій із досудового врегулювання. Зазначив, що частина платежів внесена ще до звернення до суду. На його переконання, після добровільної сплати боргу покладати на нього додаткові витрати немає підстав.

Стосовно витрат на професійну правничу допомогу відповідач окремо заперечив достатність доказів на підтвердження заявлених 8 200,00 грн, зокрема вказав на відсутність акта наданих послуг, деталізованого розрахунку їх вартості та платіжних документів.

1.3. Заяви та клопотання учасників справи

30.05.2025 через підсистему «Електронний суд» відповідач подав письмові пояснення та заяву про закриття провадження у справі у зв`язку з погашенням заборгованості.

03.06.2025 позивач подав заперечення щодо такого завершення розгляду й вимогу про покладення судових витрат на відповідача.

1.4. Процесуальні дії суду

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.01.2025 справу передано судді Чекулаєву С. О.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 16.01.2025 відкрито провадження у справі та визначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами.

На підставі частини п`ятої статті 279 ЦПК України справу розглянуто за наявними у ній доказами без виклику учасників. Усі подані пояснення та заперечення оцінено судом у межах предмета і підстав заявленого позову.

2. Мотивувальна частина

2.1. Фактичні обставини, встановлені судом

Предметом позову є вимога про стягнення 27 000,00 грн заборгованості за житлово-комунальні та пов`язані з утриманням будинку послуги за період із грудня 2021 року по червень 2023 року.

З наявних у матеріалах справи платіжних документів убачається перерахування відповідачем на користь ТОВ «ІНВЕСТБУДГАЛИЧИНА» коштів із призначенням платежу за комунальні послуги за квартирою АДРЕСА_2 , зокрема: 193,23 грн - 15.08.2024; 2 000,00 грн - 25.09.2024; 1 000,00 грн - 13.12.2024; 4 000,00 грн - 02.03.2025; 22 000,00 грн - 20.03.2025.

Вказані платежі свідчать, що окремі суми були сплачені до пред`явлення позову, а платежі на 4 000,00 грн і 22 000,00 грн - після відкриття провадження у справі. Здійснення попередніх платежів має враховуватися при визначенні стану розрахунків сторін, однак суд не ототожнює загальну суму всіх платежів різних дат і періодів із сумою первісної позовної вимоги без належної звірки їх призначення.

Суд звертає увагу, що вирішальне значення для оцінки актуального стану зобов`язання має те, що сторони в поданих суду процесуальних документах не заперечують факту повного погашення саме заявленої до стягнення заборгованості у 27 000,00 грн. Відповідач прямо підтверджує оплату, а позивач визнає виконання вимоги, наголошуючи лише на часі проведення платежів та необхідності компенсації судових витрат.

Доказів існування непогашеного залишку заявлених 27 000,00 грн станом на час ухвалення судового рішення учасниками справи не наведено. Інших матеріально-правових вимог, зокрема про стягнення інфляційних втрат, процентів річних чи неустойки, в цій справі не заявлено.

2.2. Норми права та мотиви суду щодо позовних вимог

Відповідно до статей 11, 509, 526, 530 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають з підстав, установлених законом або договором, а зобов`язання мають виконуватися належним чином і в установлений строк. За змістом статей 7, 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки та на умовах, установлених законом і відповідним договором.

Невиконання споживачем обов`язку з оплати фактично отриманих послуг може бути підставою для судового захисту права виконавця або управителя. Водночас відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Отже, після погашення заявленої заборгованості відсутня підстава для повторного примусового стягнення тієї самої суми.

Відповідно до статей 12, 13, 76-81 та 89 ЦПК України суд вирішує справу в межах заявлених вимог на підставі наданих доказів, кожна сторона доводить обставини, на які посилається, а докази оцінюються в сукупності з урахуванням їх належності, допустимості, достовірності та достатності.

Суд відхиляє заяву відповідача про закриття провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України. На час подання позову існувала неврегульована вимога про оплату, а її подальше виконання відбулося під час розгляду справи. Відтак йдеться не про первісну відсутність предмета спору, а про припинення матеріально-правової вимоги шляхом виконання після звернення до суду.

У постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 20.09.2021 у справі № 638/3792/20 та постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 17.12.2025 у справі № 526/2929/24 викладено підхід, за яким відсутність предмета спору як підстава закриття провадження не повинна ототожнюватися з припиненням спірної вимоги після початку судового розгляду. З урахуванням зазначеного та відсутності відмови позивача від позову суд вирішує заявлену вимогу по суті.

Оскільки станом на час ухвалення рішення заявлена до стягнення сума 27 000,00 грн є погашеною, повторне її стягнення призвело б до одержання позивачем подвійного виконання. З огляду на це в задоволенні позовної вимоги про стягнення 27 000,00 грн слід відмовити у зв`язку з її добровільним виконанням відповідачем під час судового провадження. При цьому факт такого виконання після відкриття провадження не усуває необхідності самостійно вирішити питання розподілу судових витрат.

3. Судові витрати

3.1. Судовий збір

Матеріалами справи підтверджено сплату позивачем судового збору в розмірі 3 028,00 грн за платіжною інструкцією № 1567528465 від 18.10.2024.

За загальним правилом статті 141 ЦПК України судові витрати розподіляються з урахуванням результатів розгляду справи. Разом з тим частина дев`ята цієї статті передбачає право суду покласти судові витрати повністю або частково на сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір, незалежно від результатів його вирішення.

Суд бере до уваги, що на час звернення позивача до суду заявлена вимога щодо оплати не була врегульована повністю; відповідач не заперечує існування відповідних зобов`язань, а остаточне погашення підтверджено переважно платежами, здійсненими вже після відкриття провадження, зокрема 02.03.2025 і 20.03.2025. Таким чином, несвоєчасне виконання відповідачем грошового обов`язку зумовило виникнення спору та звернення позивача за судовим захистом. Доводи щодо звернень відповідача до бухгалтерії та відсутності з боку позивача медіації самі по собі не усувають факту несвоєчасного виконання грошового зобов`язання і причинного зв`язку з порушенням справи.

З огляду на викладене суд вважає обґрунтованим покласти на відповідача витрати позивача зі сплати судового збору в документально підтвердженому розмірі 3 028,00 грн на підставі частини дев`ятої статті 141 ЦПК України, незважаючи на відмову у стягненні основного боргу внаслідок його погашення під час розгляду справи.

3.2. Витрати на професійну правничу допомогу

Позивач просить відшкодувати 8 200,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

На підтвердження представництва надано ордер адвоката Мартинюк Н. В. та договір про надання правової (правничої) допомоги № 31 від 02.12.2024, укладений між ТОВ «ІНВЕСТБУДГАЛИЧИНА» і адвокатом.

Згідно з пунктом 4.3 договору основний гонорар становить 5 500,00 грн, із яких 2 000,00 грн визначено як авансовий платіж за складання позову, а 3 500,00 грн - як решту основного гонорару. У пункті 4.4 передбачено також окремий гонорар успіху у відсотковому розмірі. Водночас позивач заявляє до компенсації 8 200,00 грн без належного пояснення та документального підтвердження структури саме цієї суми.

Відповідно до статей 133, 137, частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат на професійну правничу допомогу встановлюється на підставі належних доказів обсягу виконаних робіт (наданих послуг) та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною. Сторона повинна надати суду можливість перевірити зв`язок заявлених витрат із розглядом конкретної справи, їх обсяг і розумність.

Суд ураховує, що саме по собі ненадання акта приймання-передачі правничих послуг не за всіх обставин виключає їх компенсацію, якщо реальний обсяг послуг та погоджена їх вартість доводяться іншими належними доказами. Проте у цій справі пункт 4.5 договору безпосередньо передбачає оформлення наданої правничої допомоги актом, який відображає відповідні послуги. Такого акта в наданих суду матеріалах немає; відсутній також належний конкретизований опис робіт і підтвердження розрахунку заявлених 8 200,00 грн із урахуванням умов договору.

Враховуючи наведене, наявні документи в їх сукупності є недостатніми для встановлення заявленого розміру витрат на професійну правничу допомогу та їх належного розподілу між сторонами. У стягненні 8 200,00 грн витрат на професійну правничу допомогу належить відмовити як у недоведеній вимозі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 509, 526, 530, 599, 629 ЦК України, статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 142, 255, 259, 263-265, 274, 279, 354 ЦПК України, статтею 4 Закону України «Про судовий збір», суд

ВИРІШИВ:

у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТБУДГАЛИЧИНА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з оплати послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій - відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_3 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТБУДГАЛИЧИНА» (код ЄДРПОУ 36520848, 01011, м. Київ, вул. Печерський узвіз, 19) витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

У задоволенні вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТБУДГАЛИЧИНА» про стягнення із ОСОБА_1 8 200,00 грн витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у випадках і порядку, передбачених статтею 354 ЦПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після завершення апеляційного перегляду у встановленому законом порядку.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТБУДГАЛИЧИНА», (код ЄДРПОУ 36520848, 01011, м. Київ, вул. Печерський узвіз, 19).

Відповідач: ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_3 ; РНОКПП: НОМЕР_1 )

Суддя С. О. Чекулаєв