Рішення № 140630515, 29.04.2025, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/20443/24

Провадження № 2/752/613/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

29.04.2025 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді Чекулаєва С.О.,

за участю секретаря судового засідання Шевченко В.В..

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», позивач) звернулося до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідачка) про стягнення заборгованості за кредитним договором № 9794296 від 30 серпня 2022 року в сумі 11 700,00 грн.

1.1. Стислий виклад позиції позивача

Позивач зазначає, що 30 серпня 2022 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено в електронній формі договір про споживчий кредит №9794296, за яким надано 3 000,00 грн шляхом переказу на платіжну картку позичальниці. За умовами договору передбачено обов`язок повернення кредиту, сплати процентів за користування ним та комісії за надання кредиту.

На підтвердження укладення договору позивач посилається на текст електронного договору, графік платежів, паспорт споживчого кредиту, анкету-заяву, довідку про ідентифікацію з одноразовим ідентифікатором, платіжне доручення про переказ 3 000,00 грн, а також відомість про щоденні нарахування та погашення. На думку позивача, використання одноразового ідентифікатора засвідчує волевиявлення відповідачки, а перерахування кредитних коштів - виконання первісним кредитором своїх зобов`язань.

28 серпня 2023 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» уклали договір відступлення прав вимоги № 103-МЛ. Позивач стверджує, що на підставі цього договору та реєстру боржників набув право вимоги за кредитним договором № 9794296.

Заявлена заборгованість становить 11 700,00 грн, з яких: 3 000,00 грн - основна сума кредиту, 8 400,00 грн - проценти за користування кредитом, 300,00 грн - комісія.

1.2. Стислий виклад позиції відповідачки

ОСОБА_1 подала відзив, у якому заперечила проти позову в повному обсязі. Вона зазначає, що особисто не зверталася до ТОВ «Мілоан» із заявою про отримання кредиту, не реєструвала особистого кабінету, не підписувала кредитного договору, не отримувала одноразового ідентифікатора та не надавала будь-кому дозволу укладати кредитний договір від її імені.

За твердженням відповідачки, 30 серпня 2022 року невстановлені особи отримали несанкціонований доступ до її облікового запису в системі «Приват24», здійснили зміну фінансового номера телефону, додавання платіжних карток до Apple Pay, відкриття іншого карткового рахунку та операції з перерахування і списання коштів. Вона посилається на банківські виписки, письмові відповіді АТ КБ «ПриватБанк», лист Національного банку України та документи щодо реєстрації кримінального провадження.

Відповідачка не заперечує факт зарахування коштів від ТОВ «Мілоан» на її банківську картку, однак зазначає, що сама не ініціювала укладення кредитного договору і не розпоряджалася отриманими коштами: після їх зарахування операції, на її переконання, здійснювалися особами, які отримали сторонній доступ до «Приват24». Номер НОМЕР_1 , наведений у документах первісного кредитодавця, відповідачка заперечує як свій; як її попередній фінансовий номер у документах банку наведено НОМЕР_2.

На підтвердження заперечень подано, зокрема, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, листи прокуратури, АТ КБ «ПриватБанк», Національного банку України, копію звернення до ТОВ «Мілоан», банківські виписки та інші документи. Відповідачка вважає, що кредитні зобов`язання у неї не виникли, і просить у задоволенні позову відмовити.

1.3. Заяви та клопотання учасників справи

16 грудня 2024 року відповідачка подала клопотання про витребування доказів від АТ КБ «ПриватБанк», а також операторів мобільного зв`язку «Київстар» і «Водафон». Серед запитуваних відомостей - інформація про входи до системи «Приват24», зміну фінансового номера телефону, ідентифікацію користувача, листування зі службою підтримки, банківські операції, відомості про телефонні з`єднання, SMS-повідомлення, абонентські номери та відповідні технічні дані.

24 квітня 2025 року представник позивача подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, підтримав позовні вимоги в повному обсязі та зазначив, що не заперечує проти заочного вирішення справи.

1.4. Процесуальні дії у справі

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 вересня 2024 року справу № 752/20443/24 передано судді Чекулаєву С. О.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 30 вересня 2024 року відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

2. Мотивувальна частина

2.1. Фактичні обставини, встановлені судом

30 серпня 2022 року укладено договір про споживчий кредит № 9794296 у якому кредитодавцем зазначено ТОВ «Мілоан», а позичальницею - ОСОБА_1 .

Пунктом 1.2 договору передбачено суму кредиту 3 000,00 грн; пунктом 1.3 - загальний строк кредитування 100 днів, який охоплює пільговий період у 10 днів до 09 вересня 2022 року та поточний період у 90 днів до 08 грудня 2022 року.

За пунктом 1.5 договору орієнтовна загальна вартість кредиту за весь строк кредитування становить 11 700,00 грн. Пунктами 1.5.1-1.5.3 передбачено, зокрема, разову комісію за надання кредиту в розмірі 300,00 грн (10 % від суми кредиту), проценти за пільговий період за ставкою 1 % на день та за поточний період за стандартною ставкою 3 % на день. Умовами договору передбачено укладення в електронній формі шляхом застосування одноразового ідентифікатора.

До матеріалів додано анкету-заяву № 9794296 від 30 серпня 2022 року, яка містить персональні відомості ОСОБА_1 та контактний номер телефону НОМЕР_1 .

У довідці ТОВ «Мілоан» про ідентифікацію зазначено одноразовий ідентифікатор V72705, час його направлення - 30 серпня 2022 року о 20:18:21, а номер, на який його направлено, - НОМЕР_1.

Платіжним дорученням ТОВ «Мілоан» № 81573166 від 30 серпня 2022 року відображено переказ 3 000,00 грн на платіжну картку, номер якої закінчується цифрами 7954, із зазначенням кредитного договору № 9794296. Надані відповідачкою документи АТ КБ «ПриватБанк» підтверджують зарахування 30 серпня 2022 року на належний їй картковий рахунок грошових коштів від ТОВ «Мілоан» у сумі 3 000,00 грн.

Відповідно до наданого відповідачкою листа АТ КБ «ПриватБанк» від 02 жовтня 2022 року за картковими рахунками, номери яких закінчуються на 7954 та 3095, 30 серпня 2022 року здійснювалися операції із застосуванням карток, доданих до Apple Pay. Банк повідомив, що фінансовий номер телефону НОМЕР_2 змінено на НОМЕР_1 через систему дистанційного банківського обслуговування «Приват24»; вхід до цієї системи, за формулюванням банку, відбувся під авторизацією клієнтки, а для підтвердження зміни номера надсилався SMS-пароль. Банк також повідомив про звернення відповідачки до чату 30 серпня 2022 року о 21 год 35 хв, коли зазначені платежі вже були авторизовані.

За інформацією, викладеною НБУ з посиланням на банківські записи, 30 серпня 2022 року о 20 год 18 хв 24 с на картковий рахунок, номер якого закінчується цифрами 7954, зараховано 3 000,00 грн від ТОВ «Мілоан» із посиланням на кредитний договір № 9794296. У наступний проміжок часу за цією карткою та іншими платіжними інструментами відображено перекази й оплати, які відповідачка оспорювала.

Листом Національного банку України від 13 вересня 2022 року вказано про отримані регулятором від АТ КБ «ПриватБанк» відомості, а саме: вхід до «Приват24» здійснювався з нетипового пристрою; 30 серпня 2022 року змінено логін входу з НОМЕР_3 на НОМЕР_4 ; код для підтвердження зміни логіну надходив на попередній фінансовий номер; надалі до Apple Pay додавалися картки, здійснювалося відкриття додаткового рахунку й перекази. У цьому самому листі вказано зміну пароля доступу до «Приват24» о 19 год 30 хв 29 с та о 21 год 38 хв 36 с.

Відповідач звернулася до банку, ТОВ «Мілоан» та правоохоронних органів. З наданого витягу з ЄРДР убачається, що 01 вересня 2022 року за її заявою внесено відомості до кримінального провадження № 12022100040002644 за ознаками правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 190 КК України.

Таким чином, наявні письмові докази підтверджують факт зарахування 3 000,00 грн на банківський рахунок відповідачки та одночасно містять відомості про оспорювані нею операції з використанням банківських засобів доступу.

На підтвердження набуття права вимоги позивач надав договір відступлення прав вимоги № 103-МЛ від 28 серпня 2023 року, акт приймання-передачі реєстру боржників та витяг із реєстру, у якому стосовно договору № 9794296 відображено заборгованість у розмірі 11 700,00 грн. Документи містять індивідуалізовані відомості про кредитний договір і боржницю.

2.2. Правове регулювання та мотиви суду

Згідно зі статтями 11, 202, 509 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договорів та інших правочинів. Відповідно до статей 626, 628, 638 ЦК України договір є домовленістю сторін, зміст якої складають погоджені ними умови; договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов. Згідно зі статтями 525, 526 та 629 ЦК України зобов`язання повинне виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та закону, а укладений договір є обов`язковим для сторін.

За статтею 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати позичальникові грошові кошти в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти. Положення статей 1048, 1049 та 530 ЦК України регулюють відповідно право на одержання процентів, обов`язок повернути одержані кошти та виконання зобов`язання в установлений строк. Невиконання чи неналежне виконання такого обов`язку є порушенням зобов`язання в розумінні статті 610 ЦК України.

Відповідно до статей 205, 207 та 639 ЦК України правочин може вчинятися в електронній формі з додержанням установлених законом вимог. За статтями 3, 11 та 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом оферти й акцепту; електронний підпис одноразовим ідентифікатором є одним із передбачених законом способів підписання електронного правочину. Електронний договір, підписаний у належному порядку, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Самої лише відсутності власноручного підпису на роздруківці недостатньо для висновку про неукладеність такого договору.

За частинами першою, третьою статті 12, статтями 76-81 і 89 ЦПК України учасники справи мають довести обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд оцінює кожний доказ на предмет належності, допустимості та достовірності, а докази в сукупності - на достатність і взаємний зв`язок; жоден із доказів не має наперед установленої сили. Наявність заперечень проти позову сама по собі не означає спростування письмових доказів, поданих позивачем.

Оцінюючи докази укладення кредитного договору, суд враховує, що надано узгоджений комплект електронних документів щодо конкретного кредиту № 9794296 від 30 серпня 2022 року: текст договору із сумою, строком і ціною кредиту; анкету-заяву; паспорт споживчого кредиту; графік платежів; довідку про використання одноразового ідентифікатора V72705, направленого 30 серпня 2022 року о 20 год 18 хв 21 с; платіжне доручення № 81573166 про переказ 3 000,00 грн. Вказані документи стосуються одного і того самого договору та містять відомості, що співвідносяться між собою.

Факт надання кредиту підтверджений не лише документом кредитодавця, а й банківськими документами, поданими самою відповідачкою: 30 серпня 2022 року о 20 год 18 хв 24 с на її картковий рахунок, номер картки якого закінчується цифрами 7954, зараховано 3 000,00 грн від ТОВ «Мілоан» з призначенням платежу за договором № 9794296. Таким чином, надання обумовленої договором суми на рахунок відповідачки підтверджується незалежними один від одного доказами. Подальше перерахування чи списання коштів з її рахунку не скасовує факту їх зарахування кредитодавцем.

Заперечуючи проти позову, відповідачка стверджує, що невстановлені особи змінили фінансовий номер, заволоділи доступом до «Приват24», оформили кредит без її волі та використали отримані кошти. На підтвердження вона надала листи АТ КБ «ПриватБанк» і НБУ, банківські виписки, звернення та витяг з ЄРДР.

Із листа АТ КБ «ПриватБанк» від 02 жовтня 2022 року та листа НБУ від 13 вересня 2022 року вбачається, що зміна фінансового номера з НОМЕР_2 на НОМЕР_1 відбулася через систему «Приват24». За повідомленням банку, вхід здійснювався із застосуванням авторизаційних даних, для зміни номера використовувався код підтвердження; за банківськими відомостями, для відповідної авторизації було направлено SMS на попередній фінансовий номер. Зазначені листи також містять відомості про використання нетипового пристрою, додавання карток до Apple Pay та подальші платіжні операції.

Суд бере до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 01 липня 2024 року у справі № 638/161/22, в якій Верховний Суд, розглянувши доводи про нібито шахрайське оформлення електронного кредиту після зміни фінансового номера та факт відкриття кримінального провадження, наголосив на необхідності оцінювати належні докази укладення договору, застосування одноразового ідентифікатора та перерахування коштів на картку позичальника. Реєстрація кримінального провадження сама по собі не доводить укладення кредитного договору сторонньою особою і не є достатньою підставою для висновку про його недійсність.

У постанові від 08 квітня 2026 року у справі № 705/1938/25 Верховний Суд також виходив із правомірності електронного кредитного договору, оформленого із використанням одноразового ідентифікатора, за відсутності належних доказів порушення порядку укладення договору. У тій справі було, крім іншого, встановлено добровільне надання доступу до пристрою третім особам.

Згідно з витягом з ЄРДР 01 вересня 2022 року за заявою відповідачки зареєстровано кримінальне провадження № 12022100040002644 за ознаками частини третьої статті 190 КК України. Така реєстрація підтверджує факт звернення із повідомленням про можливе кримінальне правопорушення, але не встановлює в межах цього цивільного спору вчинення певною особою шахрайських дій при укладенні договору № 9794296. Вироку чи іншого судового рішення, яким було б установлено укладення саме спірного кредитного договору сторонньою особою, серед матеріалів справи немає.

Отже, у сукупності документи кредитодавця про формування і підписання договору, довідка про одноразовий ідентифікатор та підтверджене банком зарахування кредитних коштів утворюють послідовну і взаємно узгоджену доказову базу щодо виникнення зобов`язання. Надані відповідачкою матеріали підтверджують її незгоду з низкою платіжних операцій і можливі ризики використання банківських засобів доступу, але не доводять укладення саме цього договору іншою особою та не спростовують доказів електронного акцепту настільки, щоб суд міг визнати юридичний факт укладення договору недоведеним. Оцінюючи докази у взаємному зв`язку відповідно до статті 89 ЦПК України, суд доходить висновку про підтвердження договірних правовідносин між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 .

Відповідно до статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок відступлення права вимоги; до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу. Договір відступлення прав вимоги № 103-МЛ від 28 серпня 2023 року, акт приймання-передачі та витяг із реєстру боржників містять відомості, які ідентифікують зобов`язання ОСОБА_1 за договором № 9794296. Суд оцінює ці документи у сукупності з доказами виникнення первісного зобов`язання як достатні для підтвердження переходу заявленого права вимоги до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».

Перевіряючи розрахунок заборгованості, суд виходить із пунктів 1.2, 1.3, 1.5.1-1.5.3 договору та доданого графіка платежів. Сума наданого кредиту становить 3 000,00 грн; пільговий період - 10 днів зі ставкою 1 % на день; подальший поточний період - 90 днів зі ставкою 3 % на день. У грошовому виразі проценти за пільговий період становлять 3 000,00 ? 1 % ? 10 = 300,00 грн, за поточний період - 3 000,00 ? 3 % ? 90 = 8 100,00 грн. Загальна сума договірних процентів становить 8 400,00 грн. Наведений розрахунок відповідає передбаченому сторонами загальному строку кредитування 100 днів і не ґрунтується на нарахуванні процентів за час після 08 грудня 2022 року.

Тому суд розмежовує проценти як плату за правомірне користування кредитом у межах погодженого строку та неустойку чи проценти як наслідок порушення грошового зобов`язання. Пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлює особливості відповідальності за прострочення виконання кредитних зобов`язань у період воєнного стану, однак не звільняє позичальника від обов`язку повернути надану суму кредиту і сплатити договірні проценти, правомірно нараховані в межах строку кредитування. Неустойка та проценти за період після завершення договірного строку в цій справі до стягнення не заявлені.

Суд також бере до уваги правовий висновок Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду, викладений у постанові від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23, за яким за відсутності встановленої законом нікчемності умови про проценти суд не вправі без окремої вимоги споживача змінювати погоджену сторонами умову та самостійно зменшувати розмір процентів; разом із тим двозначні положення договору тлумачаться на користь споживача. У цьому випадку пільговий і поточний періоди, денні ставки та підсумкова сума процентів у договорі визначені окремо й арифметично узгоджуються з заявленими 8 400,00 грн. Обмеження максимального розміру денної процентної ставки, запроваджені законодавством наприкінці 2023 року, не застосовуються ретроспективно до кредитного договору від 30 серпня 2022 року.

Щодо комісії в сумі 300,00 грн суд виходить із того, що пунктом 1.5.1 договору її розмір визначено як разовий платіж у сумі 10 % від кредиту, нарахований під час його видачі; періодичних платежів за управління або обслуговування кредиту за цією позовною вимогою не заявлено. Відповідно до статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом можуть включати передбачені законом і договором платежі та комісії, з урахуванням обмежень щодо їх характеру і змісту. Суд відрізняє заявлений разовий платіж, окремо визначений в індивідуальних умовах, від щомісячних комісій за дії з обслуговування кредиту, які за відсутності додаткових послуг і належного їх визначення можуть бути нікчемними. З огляду на конкретні умови цього договору суд не встановив підстав для незастосування погодженої одноразової комісії.

За змістом постанови Верховного Суду від 09 жовтня 2024 року у справі № 582/202/22 оцінка умов про комісію має здійснюватися з урахуванням того, чи йдеться про оплату додаткових і супутніх послуг та чи не встановлено плату за ненадані послуги або дії, які кредитодавець повинен виконувати безоплатно. У цій справі заявлена лише конкретна разова комісія за надання кредиту, її розмір прямо відображено в договорі та в загальній вартості кредиту; окремі періодичні комісії чи нарахування за ненадані послуги позивач не заявляє.

За обставин цієї справи суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення заявлених 300,00 грн.

За наданим позивачем розрахунком кредит не повернуто, договірні проценти та разову комісію не сплачено. Доказів сплати на користь ТОВ «Мілоан» чи нового кредитора суми основного боргу, процентів або комісії, а також іншого розрахунку непогашеної заборгованості матеріали справи не містять. Загальний заявлений борг становить 3 000,00 грн + 8 400,00 грн + 300,00 грн = 11 700,00 грн. Зазначена сума відповідає умовам договору, поданому розрахунку та обсягу права вимоги, відступленого позивачеві.

Щодо клопотання відповідачки про витребування доказів

Відповідно до частин першої та другої статті 84 ЦПК України учасник справи, який не має можливості самостійно подати доказ, може звернутися із клопотанням про його витребування судом. Заявник повинен зазначити, який доказ витребовується, які обставини він підтверджує чи спростовує, у кого перебуває, яких заходів вжито для самостійного одержання, надати підтвердження таких заходів та/або обґрунтувати об`єктивну неможливість самостійного отримання. Саме подання клопотання не звільняє від цього процесуального обов`язку.

У клопотанні від 16 грудня 2024 року ОСОБА_1 просить витребувати від АТ КБ «ПриватБанк» та операторів мобільного зв`язку значний обсяг відомостей щодо власних рахунків, фінансового номера, листування з банком, SMS, телефонних з`єднань, а також технічних параметрів авторизації. Частина цих відомостей стосується безпосередньо її правовідносин із банком та операторами як клієнтки й абонентки. Для відомостей, які через режим доступу не могли бути надані за зверненням особи, у клопотанні належало навести конкретні підстави такої неможливості щодо кожної категорії доказів.

Відповідачка зазначає, що зверталася до банку під час підготовки відзиву, проте не отримала відповіді до 16 грудня 2024 року. Водночас не додано копії відповідного запиту, підтвердження його направлення чи вручення, відмови банку або інших матеріалів, які дозволяли б перевірити предмет та дату звернення. Також не надано доказів окремих самостійних звернень до операторів мобільного зв`язку щодо відомостей, які пропонується витребувати. Попередні листи банку й НБУ, уже долучені до справи, підтверджують можливість одержання відповідачкою інформації про власні рахунки, проте не доводять належних заходів отримання саме всіх додатково запитуваних доказів.

Такий підхід узгоджується з висновком Верховного Суду в постанові від 06 лютого 2024 року у справі № 621/1291/22, відповідно до якого відмова у витребуванні доказів є обґрунтованою за відсутності даних про вжиття заявником заходів щодо їх самостійного отримання. Отже, наявних матеріалів недостатньо для висновку про виконання передумов частини другої статті 84 ЦПК України, тому в задоволенні клопотання слід відмовити.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач довів існування кредитного зобов`язання, факт надання відповідачці 3 000,00 грн кредиту, правомірність набуття права вимоги, порушення строків повернення кредиту і сплати передбачених договором платежів.

Заперечення відповідачки не спростовують зазначених обставин у сукупності. Вимога про стягнення 11 700,00 грн заборгованості є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

3. Судові витрати

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Сплату позивачем судового збору в сумі 2 422,40 грн підтверджено платіжною інструкцією № 4898 від 09 серпня 2024 року. У зв`язку з повним задоволенням позову зазначена сума підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.

Керуючись статтями 11, 202, 205, 207, 509, 512, 514, 525, 526, 530, 610, 626, 628, 629, 638, 639, 1048, 1049, 1054 ЦК України, статтями 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», статтею 8 Закону України «Про споживче кредитування», статтями 12, 13, 76-84, 89, 133, 141, 259, 263-265, 274, 279, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28; ЄДРПОУ 35234236) заборгованість за договором про споживчий кредит № 9794296 від 30 серпня 2022 року в сумі 11 700 (одинадцять тисяч сімсот) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28; ЄДРПОУ 35234236) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів із дня його проголошення; якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення строку за умов, передбачених статтею 354 ЦПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 273 ЦПК України.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя С. О. Чекулаєв