Ухвала суду № 140628027, 15.10.2026, Сихівський районний суд м. Львова

Справа №464/7522/26

пр № 2-з/464/58/26

У Х В А Л А

15 жовтня 2026 року м.Львів

Суддя Сихівського районного суду м.Львова Тімченко О.В., розглянувши цивільну справу за позовом Приватного підприємства «ГЕШЕФТ-К - стягувач (код ЄДРПОУ 43679792, м.Львів, вул.Котлярська, 14/3) до ОСОБА_1 боржник (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) про відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином,

у с т а н о в и л а :

Адвокат Алексеєнко А.А. від імені та в інтересах позивача через електронний кабінет звернувся до Сихівського районного суду м.Львова з позовною заявою в порядку цивільного судочинства, в якій просить стягнути з відповідача 599 687,05 грн матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення нею кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190, ч.2 ст.190, ч.1 ст.362, ч.3 ст.362 КК України.

Одночасно представник позивача звернувся до суду з заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на транспортний засіб, що належить відповідачу на праві приватної власності.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено суддю Тімченко О.В.

Заява про забезпечення позову розглядається без повідомлення учасників справи у відповідності до ч.1 ст.153 ЦПК України, в порядку письмового провадження, як це передбачено ч.13 ст.7 ЦПК України. На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Вирішуючи питання забезпечення позову, суд дійшов наступного висновку з огляду на таке.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно із ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У ч.4 ст.263 ЦПК України унормовано, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (постанова Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі № 308/7086/20).

У постанові Верховного Суду 19 лютого 2021 року у справі № 643/12369/19 сформульовано правовий висновок про те, арешт майна як захід забезпечення позову - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна (не позбавляється/не обмежуються право володіння та користування майном).

У випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися чи відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03 березня 2023 року у справі № 905/448/22, від 09 червня 2023 року у справі № 37з-23).

Оскільки на даний час позивачем пред`явлено до суду позов про стягнення з відповідача коштів, а тому між сторонами дійсно існує спір.

Як свідчать відомості з Єдиного державного реєстру транспортних засобів щодо наявності ТЗ за параметрами власника або ТЗ, відповідач є власником транспортного засобу «KIA» номерний знак НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 .

Наведений позивачем захід забезпечення позову відповідає вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності вимог позивача щодо забезпечення позову і спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову. Невжиття таких заходів забезпечення позову призведе до неможливості виконання судового рішення і виникнення між сторонами у справі конфліктних ситуацій. Будь-які права інших осіб, що не є учасниками судового процесу, не порушуються у зв`язку із вжиттям такого заходу.

Зважаючи на викладене вище, заява про забезпечення позову підлягає задоволенню. Відомості, які б спростовували даний висновок суду та беззастережно доводили протилежне, відсутні.

Забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову. Указана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2019 року у справі № 752/20385/18.

Керуючись ст.ст.258-260 ЦПК України, суддя

п о с т а н о в и в:

Заяву про забезпечення позову задоволити.

Накласти арешт на транспортний засобу «KIA» номерний знак НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_1 .

Відповідно до ст.157 ЦПК України ухвала підлягає негайному виконанню та направляється органам державної виконавчої служби для вжиття відповідних заходів.

Строк пред`явлення ухвали до виконання три роки (ч.1 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження»).

Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом (ч.4 ст.157 ЦПК України).

Згідно з ч.10 ст.153 ЦПК України оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 15 днів відповідно до вимог ст.ст.351-356 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили в порядку згідно з вимогами ст.261 ЦПК України з моменту підписання 15 жовтня 2026 року.

Суддя Олена ТІМЧЕНКО