Рішення № 140626724, 14.10.2026, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/3794/26

Провадження № 2/444/2492/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року м. Жовква

Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючий суддя Мікула В. Є.

секретар судового засідання Сенько М.-Ю.В.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до Добросинсько-Магерівської селищної ради Львівського району Львівської області, у якому просить визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом 3 (трьох) місяців із дня набрання рішенням суду законної сили.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що її дошлюбним прізвищем було ОСОБА_3 , яке вона змінила на ОСОБА_4 внаслідок реєстрації шлюбу із ОСОБА_5 .

Її батьком є ОСОБА_2 , матір`ю ОСОБА_6 , які перебували у зареєстрованому шлюбі.

Батько, ОСОБА_2 є власником земельних ділянок, що підтверджується державними актами на право приватної власності на землю.

Після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрилася спадщина на належне йому майно, в тому числі й на право власності на земельні ділянки.

Позивач зазначає, що так як заповіт від імені її батька, ОСОБА_2 , не посвідчувався, а тому спадкування після його смерті відбувається за законом, вона як дочка ОСОБА_2 є спадкоємцем першої черги за законом після його смерті.

Інших спадкоємців за законом першої черги крім неї, які б прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2 немає.

Вказує, що звернувшись до приватного нотаріуса Львівського районного нотаріального округу Львівської області Кобзар Любов Вікторівни їй було повідомлено, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , не реєструвалася, в той же час нотаріусом їй було роз`яснено в усному порядку, що нею пропущено строк для прийняття спадщини після смерті батька, ОСОБА_2 , так як вона не звернулася в шестимісячний строк після його смерті із заявою про прийняття спадщини, а також не була зареєстрована та постійно не проживала разом із батьком за зареєстрованою адресою місця проживання ОСОБА_2 : АДРЕСА_1 , на час смерті батька, ОСОБА_2 , тобто станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 , а була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

На її заяву за вхідним номером 33/01-16 від 30 червня 2026 року, приватним нотаріусом Львівського районного нотаріального округу Львівської області Кобзар Любов Вікторівною було надано відповідь за вихідним № 20/01-16 від 13 липня 2026 року, з якої вбачається, що для оформлення спадщини їй необхідно звернутися до суду для продовження терміну прийняття спадщини.

Вважає, що в неї є поважні причини пропуску строку для прийняття спадщини, оскільки вона тривалий час хворіє, що підтверджується медичними документами, вказує, що хворіла й відразу після смерті батька.

Крім того хворіє її чоловік, ОСОБА_5 , який потребував догляду з її сторони. Просить позов задовольнити.

Ухвалою судді Жовківського районного суду Львівської області від 14 вересня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження у справі, підготовче судове засідання призначено 14 жовтня 2025 року о 10 год. 30 хв.

Позивач ОСОБА_1 в підготовче судове засідання не з`явилася, хоча про дату, час та місце проведення такого була повідомлена належним чином, однак подала на адресу суду письмову заяву, у якій просить справу розглядати у її відсутності. Зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить такі задовольнити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.

Представник відповідача, Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області, в підготовче судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце проведення такого був повідомлений належним чином, однак з Добросинсько-Магерівської сільської ради на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі їх представника, зазначили, що не заперечують проти задоволення позовних вимог, при вирішенні справи покладаються на думку суду.

А тому суд приходить до висновку про можливість розгляду справи без участі позивача, представника відповідача, які не з`явилися в судове засідання, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце проведення такого, зважаючи на подані ними заяви про розгляд справи у їх відсутності, висловлені позиції у справі.

Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Ч. 3 ст. 200 ЦПК України встановлено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Так як відповідач не заперечує проти позовних вимог, тобто фактично визнав позовні вимоги, покладається при вирішенні справи на думку суду, суд вважає за можливе ухвалити рішення за результатами підготовчого провадження.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Ч. 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до положень ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 у селі Підлісся, Жовківського району Львівської області, що підтверджується викладеним у паспорті громадянина України серії НОМЕР_1 , який виданий Жовківським РВ УМВС України у Львівській області 24 березня 1999 року.

Викладеним у свідоцтві про одруження серії НОМЕР_2 , яке видане Жовківським відділом реєстрації актів громадянського стану Львівської області 17 липня 1998 року, стверджується, що ОСОБА_5 та ОСОБА_7 одружились 17 липня 1998 року, про що в книзі реєстрації актів про одруження 17 липня 1998 року було зроблено запис за № 45. Прізвища після одруження чоловіка та дружини ОСОБА_4 .

Тобто дошлюбним прізвищем позивача було ОСОБА_3 , яке вона змінила на ОСОБА_4 внаслідок реєстрації шлюбу із ОСОБА_5 .

З свідоцтва про народження позивача серії НОМЕР_3 , яке видане 23 жовтня 1974 року, вбачається, що ОСОБА_7 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що в книзі реєстрації актів про народження 23 жовтня 1974 року було зроблено запис за № 78. Її батьком є ОСОБА_2 , матір`ю ОСОБА_6 .

Викладеним у свідоцтві про одруження серії НОМЕР_4 , яке видане Лавриківською сільською радою Львівської області 20 лютого 1971 року, стверджується, що ОСОБА_2 та ОСОБА_8 одружились 20 лютого 1971 року у Лавриківській сільській раді, про що в книзі записів актів громадянського стану про одруження 20 лютого 1971 року було зроблено відповідний запис за № 5. Після реєстрації одруження присвоєно прізвища чоловікові та дружині ОСОБА_3 .

З державного акта на право приватної власності на землю серії ЛВ № 020150, який виданий Підліссянською сільською радою 15 липня 1998 року та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 113, вбачається, що ОСОБА_2 на підставі рішення виконкому IV сесії І скликання Підліссянської сільської ради № 25 від 30 березня 1994 року було передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,6042 гектарів в межах згідно з планом. Земельна ділянка розташована на території села Підлісся, Підліссянської сільської ради. Землю передано для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, ведення особистого підсобного господарства.

З державного акта на право приватної власності на землю серії IV-ЛВ № 094757, який виданий Підліссянською сільською радою 27 листопада 2002 року та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 496, вбачається, що ОСОБА_2 на підставі рішення 9 сесії 3-го демократичного скликання Підліссянської сільської ради № 5 від 10 березня 2000 року було передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,7769 гектарів в межах згідно з планом. Земельна ділянка розташована на території Підліссянської сільської ради, Жовківського району. Землю передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 09 вересня 2022 року було складено відповідний актовий запис № 167, що підтверджується викладеним у свідоцтві про смерть серії НОМЕР_5 , яке видане Добросинсько-Магерівською сільською радою Львівського району Львівської області 09 вересня 2022 року.

Згідно ч. 1, 2 ст. 1220 Цивільного кодексу України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

А тому після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне йому майно, в тому числі й на право власності на земельні ділянки.

Згідно ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Нормою ст. 1217 Цивільного кодексу України встановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 Цивільного кодексу України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно із ч. 1 ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Викладеним у довідці № 784, яка видана 24 червня 2026 виконавчим комітетом Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області, стверджується, що заповіт від імені ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , виконавчим комітетом Добросинсько-Магерівської сільської ради не посвідчувався.

Не посвідчувався заповіт від імені ОСОБА_2 й нотаріусом.

Заповіт посвідчений 27 квітня 1998 року Рудик М. М., секретарем виконкому Погариської сільської ради Жовківського району Львівської області та зареєстрований в реєстрі № 6, що відображається у Спадковому реєстрі (заповіти/спадкові договори) згідно інформаційної довідки № 85810819, яка видана 30 червня 2026 року приватним нотаріусом Кобзар Л. В., посвідчений не від імені батька позивача, а від імені ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживав у АДРЕСА_3 , Львівського (до зміни адміністративно-територіального устрою Жовківського) району Львівської області, що підтверджується листом старости Замківського старостинського округу № 2 Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області за вихідним № 50 від 09 липня 2026 року, який адресований приватному нотаріусу Кобзар Любов Вікторівні, а також копією даного заповіту.

Ч. 2 ст. 1223 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Так як заповіт від імені ОСОБА_2 , не посвідчувався, а тому спадкування після його смерті відбувається за законом.

Згідно ст. 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкоємця, у тому числі зачаті за життя спадкоємця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Суд враховує, що ОСОБА_1 як дочка ОСОБА_2 є спадкоємцем першої черги за законом після його смерті.

Мати позивача, ОСОБА_6 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що 27 лютого 2018 року було складено відповідний актовий запис № 16, що підтверджується викладеним у свідоцтві про смерть серії НОМЕР_6 , яке видане виконавчим комітетом Магерівської селищної ради Жовківського району Львівської області 27 лютого 2018 року.

Тобто мати позивача, а дружина ОСОБА_2 , померла ще до його смерті.

Інших спадкоємців за законом першої черги крім позивача, які б прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2 з матеріалів справи не вбачається, судом під час розгляду справи не встановлено.

Викладеним у довідці № 782, яка видана виконавчим комітетом Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області 24 червня 2026 року, стверджується, що ОСОБА_2 , до дня смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований і проживав в будинку АДРЕСА_1 .

Суд враховує, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , не реєструвалася, на підтвердження чого приватним нотаріусом Кобзар Любов Вікторівною видано інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 85810897 від 30 червня 2026 року.

Водночас як зазначає позивач у позовній заяві, нотаріусом їй було роз`яснено, що нею пропущено строк для прийняття спадщини після смерті батька, ОСОБА_2 , так як вона не звернулася в шестимісячний строк після його смерті із заявою про прийняття спадщини, а також не була зареєстрована та постійно не проживала разом із батьком за зареєстрованою адресою місця проживання ОСОБА_2 : АДРЕСА_1 , на час смерті батька, ОСОБА_2 , тобто станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 , а була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

На заяву ОСОБА_1 за вхідним номером 33/01-16 від 30 червня 2026 року, приватним нотаріусом Львівського районного нотаріального округу Львівської області Кобзар Любов Вікторівною було надано відповідь за вихідним № 20/01-16 від 13 липня 2026 року, з якої вбачається, що для оформлення спадщини їй необхідно звернутися до суду для продовження терміну прийняття спадщини.

Факт зареєстрованого місця проживання позивача ще з 13 березня 2006 року за адресою: АДРЕСА_2 , підтверджується витягом з реєстру територіальної громади № 2026/012478713 від 24 липня 2026 року.

Ч. 1 ст. 1269 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, яким є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, що передбачено ч. 2 ст. 1220 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Суд враховує, що зважаючи на те, що позивач не була зареєстрована та постійно не проживала з батьком, ОСОБА_2 , на час його смерті, за зареєстрованим місцем проживання батька, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , їй необхідно було для прийняття спадщини в шестимісячний строк після відкриття спадщини, тобто після смерті ОСОБА_2 , звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за законом, однак вона цього не зробила.

Ч. 1 ст. 1272 ЦК України встановлено, що якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Як наслідок позивач пропустила строк для прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах: від 26 вересня 2012 року № 6-85цс12, від 04 листопада 2015 року № 6-1486цс15, яка є незмінною.

Відповідно до постанови Верховного Суду України № 565/1145/17 від 26 червня 2019 року, поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Суд враховує, що позивач тривалий час хворіє, у неї встановлено УЗ ознаки гіперплазії ендометрію, вузлової міоми матки, що підтверджується протоколом ультразвукового обстеження жіночих статевих органів від 28 червня 2024 року, проведеного у медичному центрі «Лінія здоров`я», у неї діагностовано поліп ендоцерквісу залозисто-фіброзний, ендометрій секреторний, поліп ендометрію, фіброзно- залозистий, клінічний діагноз: гіперплазія ендометрію, АМК, вузлова лейоміома матки, що підтверджується результатами патоморфологічного дослідження № 6289/2024, проведеного 09 липня 2024 року у Товаристві з обмеженою відповідальністю « Добра діагностика», а також встановлено у неї гастропатію, що підтверджується езофагогастродуоденоскопією № 1379, яка проведена 27 листопада 2025 року у КНП «Жовківська лікарня». Як зазначає позивач у позовній заяві, вона хворіла й відразу після смерті батька.

Крім того із позовної заяви вбачається, що 05 липня 2023 року у чоловіка позивача, ОСОБА_5 , було діагностовано нетоксичний одновузловий зоб, йому було проведено операцію, чоловік перебував на стаціонарному лікуванні у третьому хірургічному відділенні КНП ЛОР «Львівська обласна клінічна лікарня», що підтверджується випискою-епікризом із медичної картки стаціонарного хворого № 19034, яка видана 07 липня 2023 року третій хірургічним відділенням КНП ЛОР «Львівська обласна клінічна лікарня».

У чоловіка позивача було діагностовано гіперплазії щитовидної залози, солідно-кистозний утвір лівої частки, що підтверджується протоколом ультразвукового обстеження щитовидної залози від 23 червня 2023 року, проведеного у медичному центрі «Лінія здоров`я».

Суд враховує, що позивач у позовній заяві вказує, що її чоловік, ОСОБА_5 , хворів й до того, потребував догляду з її сторони.

А тому суд прийшов до висновку, що наведені позивачем обставини пропуску строку для прийняття спадщини є поважними, такі підтверджується представленими доказами, а тому право позивача як спадкоємця за законом першої черги після смерті ОСОБА_2 підлягає захисту в судовому порядку, як наслідок є всі підстави для визначення позивачу додаткового строку для прийняття спадщини протягом 3 (трьох) місяців із дня набрання рішенням суду законної сили.

Крім того суд враховує, що крім позивача інших спадкоємців першої черги за законом, які б прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2 немає, а тому у разі неприйняття спадщини ОСОБА_1 , така може бути визнана відумерлою.

Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для задоволення позовних вимог позивача.

Керуючись статтею 23, ч. 3 ст. 200, ч. 4 ст. 206, ч. 2 ст. 247, статтями 258, 259, 264, 265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом 3 (трьох) місяців із дня набрання рішенням суду законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 14 жовтня 2026 року.

Суддя: Мікула В. Є.