Рішення № 140626691, 15.10.2026, Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/1747/26

Провадження №2/443/1275/26

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

15 жовтня 2026 року місто Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Павліва А.І.,

секретар судового засідання Стасів С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Стислий виклад позиції сторін.

ТОВ «Діджи Фінанс» (позивач) подало до суду позов до ОСОБА_1 (відповідач), в якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором №258245 від 16.05.2024 у загальному розмірі 17 440,80 грн, а також понесені судові витрати, які складаються з судового збору в сумі 2 662,40 грн та 6 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору покликається на те, що 16.05.2024 між ТОВ «Клай Інвест» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 258245 в електронному вигляді, який підписаний позичальником за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатору. Відповідачу перераховані кредитні кошти на картковий рахунок № НОМЕР_1 в сумі 4 000 грн. Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов`язання. 23.12.2024р. між ТОВ «Клай Інвест» та ТОВ «Діджи Фінанс» відповідно до чинного законодавства України укладений Договір факторингу №23122024/1, згідно з яким відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № 258245 від 16.05.2024. Сума боргу перед Новим кредитором є обґрунтованою та документально підтвердженою, що становить 17 440,80 грн, із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 4000 грн; заборгованість за відсотками становить 4440,80 грн; заборгованість за комісіями становить 1000 грн; заборгованість за пенею становить 8000 грн. Позичальник не виконав свого обов`язку та припинив повертати наданий йому кредит в строки, передбачені Кредитним договором.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, однак у позовній заяві просить справу розглядати за його відсутності на підставі наявних доказів та матеріалів, також зазначивши, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, хоч про дату, час і місце його проведення повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про розгляд справи за його відсутності не подав, правом на подання відзиву не скористався.

Заяви та клопотання, подані учасниками справи.

Представником позивача подано клопотання про витребування доказів (а.с.9)

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 18.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.13-14).

Ухвалою судового засідання від 14.09.2026 витребувано докази та відкладено розгляд справи (а.с.19-21).

Зважаючи на вимоги статті 280 та частини 2 статті 247 ЦПК України, судом 15.10.2026 проведено заочний розгляд справи за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

З урахуванням ухвалення цього рішення за відсутності учасників справи, датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення.

Позиція суду.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторона позивача посилається як на підставу позовних вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить висновку, що позов підлягає задоволенню частково виходячи з такого.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Згідно з Індивідуальною частиною договору про надання фінансового кредиту №258245 від 16.05.2024, укладеного між ТОВ «Клай Інвест» та ОСОБА_1 , сторони узгодили такі умови:

Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі 4000 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності (далі - кредит), а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором (п.1.1. Договору);

кредит надається строком на 90 днів, тобто до 13.08.2024. Строк дії договору 90 днів. Але в будь якому випадку, договір діє до повного його виконання Сторонами. Клієнт не має права ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених договором (п.1.2. Договору);

за користування кредитом Клієнт сплачує Товариству 445,3 % (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 1,22 % (процентів) на добу. Тип процентної ставки - фіксована. Без письмової згоди Клієнта Товариство не має права збільшувати фіксовану процентну ставку за Договором (п.1.3. Договору);

за послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, надання інформації, довідок, що пов`язані з наданням та обслуговуванням Кредиту, юридичне оформлення Клієнт сплачує Товариству 25% від суми фінансового кредиту. Послуги надаються протягом дії цього договору та вважаються виконаними у день повного виконання Клієнтом свої зобов`язань за цим Договором (п.1.4. Договору);

кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної Клієнтом (п.1.5. Договору);

сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком розрахунків, який є невід`ємною частиною цього Договору (п.3.1. Договору);

обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту Клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний Клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок Товариство) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом (п.3.3. Договору);

у разі, якщо Клієнт не повернув кредит в строк, зазначений в п.1.2. цього Договору та/або в Додатку(ах) до цього даного Договору, Клієнт зобов`язаний виплатити Товариству пеню в розмірі 5 % від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання умов цього Договору, починаючи з першого дня прострочення. Сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов`язань на підставі договору про надання фінансового кредиту, не може перевищувати розміру подвійної суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін (п.5.3. Договору).

Договір містить реквізити сторін, зокрема дані позичальника, а саме: ПІБ позичальника - ОСОБА_1 , його реєстраційний номер облікової картки платника податків, паспортні дані, зареєстроване місце проживання, номер мобільного телефону, електронну пошту, рахунок позичальника, а також інформацію про підписання його ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатора KL9642 (а.с.45-49).

Графік розрахунків та загальна вартість кредиту (Додаток №1 до договору про надання фінансового кредиту № 258245 від 16.05.2024) містить інформацію про розмір та строки внесення платежів за кредитом. Графік підписаний ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатора KL9642 (а.с.50).

Довідкою про ідентифікацію встановлено, що ОСОБА_1 , з яким укладено договір №258245, був ідентифікований ТОВ «Клай Інвест». Акцепт оферти договору позичальником здійснювався за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатора KL9642, який був надісланий йому 16.05.2024 на номер мобільного телефону НОМЕР_2 (а.с.35).

Відповідно до підтвердження ТОВ «ПрофітГід» та інформації АТ «Універсал Банк» від 24.09.2026 на ім`я ОСОБА_1 у банку було емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 , на яку 16.05.2024 перараховано 4 000,00 грн на виконання кредитного договору №258245 (а.с.29-31, 44).

23.12.2024 між ТОВ «Діджи Фінанс» та ТОВ «Клай Інвест» укладено договір факторингу №23122024/1, за умовами якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права Вимоги, зазначені в Реєстрі прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та сплатити Клієнту суму фінансування за таке відступлення на умовах, визначених цим Договором (п.2.1. Договору). Право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимог у формі наведеної в Додатку № 1 до цього Договору (п.4.1. Договору) (а.с.36-40).

Відповідно до акта приймання-передачі реєстру прав вимоги від 23.12.2024 за договором факторингу №23122024/1 від 23.12.2024 кредитор передав (відступив), а Фактор (новий кредитор) прийняв Реєстр прав вимоги за Договором, складений за формою згідно із Додатком №1 до даного Договору (а.с.52).

За змістом витягу з Реєстру прав вимоги до Договору факторингу №23122024/1 від 23.12.2024 ТОВ «Діджи Фінанс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором №258245 від 16.05.2024 у сумі 17 440,80 грн, з якої 4 000,00 грн - заборгованість по тілу, 4440,80 грн - заборгованість по відсотках, 1 000,00 грн заборгованість по комісії, 8 000,00 грн - заборгованість по пені (а.с.32).

Згідно з розрахунком заборгованості за Кредитним договором №258245 від 16.05.2024 заборгованість ОСОБА_1 складає 17 440,80 грн, з якої 4 000,00 грн - заборгованість по тілу, 4440,80 грн - заборгованість по відсотках, 1 000,00 грн заборгованість по комісії, 8 000,00 грн - заборгованість по пені (а.с.33-34).

Зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням позичальником ( ОСОБА_1 ) взятих на себе зобов`язань перед кредитодавцем (ТОВ «Клай Інвест», право вимоги від якого перейшло до Нового кредитора - ТОВ «Діджи Фінанс») за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Норми права, які застосував суд.

За змістом норми статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (частини 1, 2 статті 639 ЦК України).

Згідно з положеннями статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Згідно з вимогами пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Закон України «Про електронну комерцію» (далі - Закон №675-VIII) визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції

Відповідно до приписів частин 3-5 статті 11 Закону №675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Згідно з вимогами частин 6-7 статті 11 Закону №675-VIII відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (частина 12 статті 11 Закону №675-VIII).

Відповідно до приписів статті 12 Закону №675-VIII якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Закон України «Про споживче кредитування» (далі - Закон № 1734-VIII), який прийнятий 15.11.2016 та набрав чинності 10.06.2017, визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері.

Так, загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб (пункт 4 частини 1 статті 1 Закону № 1734-VIII).

До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо (абзац 2 частини 2 статті 8 Закону № 1734-VIII).

Також, судом враховано норми статей 11, 203, 205, 207, 598, 599, 611, 626, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, які визначають підстави виникнення цивільних прав та обов`язків, загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, форм правочину та способи волевиявлення, вимоги до письмової форми правочину, підстави припинення зобов`язання та припинення зобов`язання виконанням, правові наслідки порушення зобов`язання, поняття та види договору, обов`язок позичальника повернути позику, кредитний договір та проценти за кредитним договором.

Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.

Надавши оцінку аргументам сторони позивача та дослідивши матеріали справи, суд зауважує, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Водночас, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Аналіз матеріалів справи, зокрема Кредитного договору № 258245 від 16.05.2024 (далі - Кредитний договір), дозволяє дійти висновку, що ОСОБА_1 , як позичальник за цим договором, ідентифікував себе в інформаційно-комунікаційній системі кредитодавця ТОВ «Клай Інвест», надавши йому персональні дані, а саме: реєстраційний номер облікової картки платника податків, паспортні дані, зареєстроване місце проживання, номер мобільного телефону, електронну пошту, рахунок, необхідні для укладення зазначеного правочину та формування одноразового ідентифікатора з метою його підписання.

Також, суд зауважує, що Кредитний договір включає всі істотні умови, які передбачені для цього виду договорів.

Оскільки Кредитний договір підписаний ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатора, який наданий кредитодавцем саме з цією метою, що узгоджується з матеріалами справи, тому суд доходить переконання, що позивачем належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину - Кредитного договору.

Факт одержання ОСОБА_1 кредитних коштів в обумовленій сумі підтверджується інформацією ТОВ «ПрофітГід» та АТ «Універсал Банк», які засвідчують обставину здійснення успішного перерахування ТОВ «Клай Інвест» 16.05.2024 грошових коштів у сумі 4 000,00 грн на номер належної ОСОБА_1 банківської картки, яку він зазначив саме з цією метою.

Окрім цього, перерахування коштів узгоджується із встановленими обставинами справи, зокрема з тим, що воно здійснено у день укладення Кредитного договору, а його розмір відповідає сумі, визначеній у зазначеному правочині.

Таким чином, суд доходить висновку, що між ТОВ «Клай Інвест» та ОСОБА_1 у передбаченому законом порядку був укладений Кредитний договір, а позичальник, після отримання кредитних коштів у обумовленому розмірі, зобов`язання, що виникли з цього правочину, належним чином не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем.

Підстав вважати, що сума заборгованості в частині тіла кредиту, нарахованих процентів та комісії суперечить умовам Кредитного договору і розрахована неправильно, судом не встановлено.

Водночас, суд звертає увагу на те, що у загальну суму заборгованості включено суму пені у розмірі 8 000,00 грн.

З огляду на положення норми пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України ОСОБА_1 як позичальник звільнений від обов`язку сплати на користь Нового кредитора ТОВ «Діджи Фінанс» неустойки (пені) за прострочення ним виконання грошового зобов`язання за Кредитним договором, оскільки на час укладення та дії Кредитного договору, а також розгляду справи у суді та ухвалення у ній рішення в Україні діяв та продовжує діяти воєнний стан. Зазначена норма є чинною і підлягає застосуванню до спірних правовідносини.

За наведених обставин, вимоги позивача в частині стягнення штрафу у сумі 8 000,00 грн є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, суд доходить переконання, що позов слід задовольнити частково, стягнувши з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором у сумі 9 440,80 грн.

Також, суд вважає за необхідне звернути увагу відповідача на те, що ухвалене у цій справі рішення є заочним, а відтак може бути переглянуто судом за заявою відповідача, поданою у визначений процесуальним законом строк (протягом тридцяти днів з дня його проголошення).

Розподіл між сторонами судових витрат.

Судовий збір.

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України судовий збір підлягає покладенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 1 441,16 грн (9 440,80 х 100% : 17 440,80 = 54,13%; 2 662,40 : 100% х 54,13% = 1 441,16).

Витрати на професійну правничу допомогу.

Витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн, які сторона позивача просить стягнути з відповідача, підтверджуються доданими до позовної заяви доказами, а саме: Договором №42649746/02 про надання правової допомоги від 01.06.2026, у якому сторони обумовили його істотні умови, зокрема, предмет договору та порядок здійснення розрахунків (а.с.41-43), додатковою угодою №258245 від 21.07.2026 до Договору №42649746/02 про надання правової допомоги від 01.06.2026, в якій сторони внесли доповнення в основний договір (а.с.44), детальний опис робіт (наданих послуг) від 21.07.2026, у який містить інформацію щодо складу, обсягу та видів виконаних робіт, їхньої тривалості та вартості (а.с.35).

При вирішенні питання розподілу між сторонами витрат на професійну правничу допомогу судом взято до уваги норми статей 133, 137, 141 ЦПК України, якими передбачено види судових витрат, витрати на професійну правничу допомогу та розподіл судових витрат між сторонами.

Окрім цього, суд враховує правові висновки, зроблені Верховним Судом з цього питання. Зокрема:

у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 зроблено висновок про те, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2024 року у справі № 756/6927/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 701/804/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 530/259/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.

У додатковій постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі від 18 лютого 2022 року у справі №925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Також, суд зважає на положення пункту пункт 6 частини 1 статті 3 ЦК України, згідно з якими загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

При визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Оцінивши аргументи сторони позивача, суд зазначає, що сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн, з огляду на: зміст та обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), не складність справи, усталеність судової практики при розгляді справ цієї категорії, ціну позову, не відповідає критеріям розумності та співмірності і є надмірною.

Суд зауважує, що надання усної та письмової консультацій, а також здійснення правового аналізу обставин справи є взаємопов`язаними за своїм змістом послугами, спрямованими на формування правової позиції та підготовку позовної заяви. При цьому з наданого опису робіт не вбачається, чим була зумовлена необхідність надання окремої письмової консультації після усної консультації та в чому полягала її самостійна цінність з огляду на подальше здійснення правового аналізу тих самих спірних правовідносин.

Крім того, формування додатків до позовної заяви, за яке окремо заявлено 500 грн, є складовою підготовки позовної заяви до подання в суд, а тому його виокремлення як самостійної послуги за відсутності обґрунтування додаткового обсягу виконаної роботи суд вважає невиправданим.

При цьому суд враховує, що справа про стягнення кредитної заборгованості належить до категорії типових спорів, не вирізняється особливою складністю, не потребувала проведення поглибленого правового аналізу чи застосування нестандартних правових підходів, а судова практика щодо вирішення спорів цієї категорії є усталеною.

Водночас суд бере до уваги, що підготовка позовної заяви передбачала опрацювання обставин справи, аналіз відповідних правовідносин та формування правової позиції, а тому понесення витрат на професійну правничу допомогу було об`єктивно необхідним. Однак наведене не свідчить про обґрунтованість усіх заявлених витрат у визначеному адвокатом розмірі.

Враховуючи наведене у сукупності, характер і складність спору, обсяг та зміст виконаної адвокатом роботи, взаємопов`язаність окремих послуг, а також критерії реальності, необхідності й розумності витрат, суд вважає обґрунтованим визначити розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, у сумі 5 000,00 грн.

З урахуванням приписів статті 141 ЦПК України та того, що позов задоволено частково, відтак витрати на професійну правничу допомогу підлягають покладенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 2 706,50 грн (5 000 : 100% х 54,13%).

На підставі статей 11, 526, 598, 599, 610, 611, 626, 628, 638, 639, 1049, 1054, 1056-1, пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» та керуючись статтями 10, 19, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (місцезнаходження: Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1, ідентифікаційний код юридичної особи 42649746) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за Договором про надання фінансового кредитку № 258245 від 16.05.2024 у сумі 9 440 (дев`ять тисяч чотириста сорок) грн 80 коп, з якої: 4 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 4 440,80 грн - заборгованість за відсотками; 1 000,00 грн - заборгованість за комісією.

У решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» судовий збір у сумі 1 441,16 грн, витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2 706,50 грн, а всього 4 147 (чотири тисячі сто сорок сім) грн 66 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Дата складення повного судового рішення - 15 жовтня 2026 року.

Головуючий суддя А.І. Павлів