Постанова № 140625866, 13.10.2026, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/962/22

Провадження № 1-кс/309/448/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року м. Хуст

Слідчий суддя Хустського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 сторін кримінального провадження, прокурора Хустської окружної прокуратури ОСОБА_3 підозрюваного ОСОБА_4 розглянувши клопотання слідчого СВ Хустського РУП ГУНП України в Закарпатській області ОСОБА_5 за погодженням прокурора Хустської окружної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12022078050000064, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.02.2022 року щодо кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.185 КК України про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ Хустського РУП ГУНП України в Закарпатській області ОСОБА_5 за погодженням з прокурора Хустської окружної прокуратури ОСОБА_3 вернувся в суд з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 .

Клопотання обґрунтоване тим, що 25 лютого 2022 року, приблизно о 06 годині 00 хвилин, ОСОБА_4 , за попередньою змовою із невстановленою досудовим розслідуванням особою, перебуваючи біля магазину, який розташований в с. Нанково № 483 Хустського району, переконавшись що за їх діями ніхто не спостерігає, щоб їх злочинні дії не були викриті сторонніми особами, усвідомлюючи протиправність, караність та суспільну небезпечність своїх дій та настання суспільно небезпечних наслідків з корисливих мотивів, демонтували за допомогою сторонніх предметів із будівлі вказаного магазину платіжний термінал Товариства з обмеженою відповідальністю «СВІТ ГАРАНТ», який на підставі договору оренди терміналів 106-СГ2/2019 належить ОСОБА_6 .

Не припиняючи свої злочинні дії ОСОБА_4 разом із невстановленою досудовим розслідуванням особою завантажили його до автомобілю марки «Шкода Фабія» державний номерний знак НОМЕР_1 та відвезли в с. Драгово Хустського району Закарпатської області, де за допомогою сторонніх предметів відкрили його та викрали грошові кошти в сумі 12000 гривень, чим спричинили потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду на вказану суму.

Таким чином, ОСОБА_4 , обґрунтовано підозрюється у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 185 тобто у крадіжці,- таємному викраденні чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, шляхом проникнення у сховище.

19.04.2020 стороною обвинувачення, відповідно до ст.278 КПК України повідомлено про підозру: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, українцю, мешканцю АДРЕСА_1 , не працюючому, не одруженому, не судимому, у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,. Дане повідомлення про підозру вручено його матері ОСОБА_7 у зв`язку з тим, що як пояснила остання, її сина ОСОБА_4 призвано до Збройних сил України.

Як вбачається з інформації ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 28.02.2022 призвано на військову службу на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та з набранням чинності Указу Президента України «Про Загальну Мобілізацію» відповідно до мобілізаційного плану до військової частини НОМЕР_2 .

21.05.2022 досудове розслідування кримінального провадження за підозрою ОСОБА_4 зупинено у порядку п. 4 ч. 1 ст. 280 КПК України, у зв`язку із тим, що з об`єктивних причин унеможливлює завершити досудове розслідування, через введення воєнного стану на території України.

До органу досудового розслідування надійшли відомості командира вч НОМЕР_2 про те, що ОСОБА_4 звільнений із військової служби за мобілізацією.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

У даному випадку щодо обґрунтованості підозри, слід звернути увагу на практику Європейського суду з прав людини, згідно якої під «розумною» підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, слід розуміти наявність обставин або відомостей, які б переконали неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо вчинила злочин.

Згідно, статті 131 КПК України видів заходів забезпечення кримінального провадження віднесено запобіжні заходи.

Відповідно до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою, з яких особисте зобов`язання є найбільш м`яким, а тримання під вартою найбільш суровим запобіжними заходами.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливати на свідків у цьому ж провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчиняти інше кримінальне правопорушення.

На виконання вимог ст.178 КПК України, в якості обставини, що обов`язково враховуються судом при обранні запобіжного заходу, сторона обвинувачення вважає за необхідне зазначити:

- наявність вагомих доказів які підтверджують вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, які наведенні в матеріалах кримінального провадження;

- злочини у якому підозрюється ОСОБА_4 передбачені ч. 3 ст. 185 КК України є умисними тяжкими кваліфікованими злочином, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років;

- вік та стан здоров`я підозрюваної, тобто відсутність будь, яких застережень, які б вказували, що ОСОБА_4 у зв`язку зі своїм малолітнім, похилим віком чи поганим станом здоров`я не може утримуватись в ізоляторі тимчасового тримання;

- відсутність у підозрюваного постійного місця роботи чи навчання, що дає стороні обвинувачення вважати, що ОСОБА_4 продовжуватиме вчиняти інші умисні корисливі злочини спрямовані на протиправне збагачення;

- усвідомлюючи міру покарання, з метою його уникнення може переховуватись від органу досудового розслідування та в подальшому суду.

Зазначені обставини прямо свідчать про наявність ризиків передбачених п.1,2,3,4 та 5 ч.1 ст. 177 КК України виправдовують необхідність обрання відносно підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу.

Враховуючи положення ст. 183 КПК України сторона обвинувачення вважає за необхідне обрати відносно підозрюваного ОСОБА_4 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки обрання більш м`якого запобіжного заходу не зможе запобігти зазначеним ризикам та належному виконанні підозрюваним своїх процесуальних обов`язків.

Щодо практики застосування запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою слід зазначити рішення Європейського суду з прав людини у справі Лабита проти Італії від 06 квітня 2000 року, згідно якого тримання підозрюваного під вартою на початку розслідування може бути обґрунтовано лише показаннями свідків.

Крім цього, згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі Фераро-Браво проти Італії від 14.03.1984 року: затримання і тримання під вартою особи під вартою, безумовно, допустимі не тільки у випадках доведеності факту вчинення злочину і його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою попереднього розслідування, досягнення мети якого служить тримання під вартою.

На підставі викладеного та з метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 процесуальних обов`язків та запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню шляхом незаконного впливу на свідків, як під час досудового розслідування так і судового розгляду, крім цього враховуючи, а також приймаючи до уваги, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів передбачених ч.1 ст. 176 КПК України, ніж тримання під вартою не зможе запобігти наведеним вище ризикам.

В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 просив суд застосувати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою .

За таких обставин, слідчий суддя, заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши надані ними матеріали та проаналізувавши в системному зв`язку усі наявні на час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, відомості, які мають пряме та опосередковане значення при вирішенні питання застосування заходу забезпечення кримінального провадження, приходить до наступного.

Органами досудового розслідування підозрюваний підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 3 ст.185 КК України за вище наведених обставин.

За вказаним фактом, відомості по матеріалах було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочате розслідування провадження, в ході якого підозрюваному, повідомлено про підозру у вчинені вказаного злочину та подано до слідчого судді дане клопотання про обрання запобіжного заходу, аналізуючи яке на дотримання положень КПК України слідчий суддя враховує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам.

Згідно норм ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини визначені п. 1 - п. 3 частини 1 даної статті та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризують особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 11 частини 1 вказаної статті.

Слідчим суддею, на час порушеного у клопотанні питання, про підозрюваного встановлено такі відомості: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканець АДРЕСА_1 , одружений, раніше судимий, судимість погашена, не працюючий, позитивно характеризується за місцем проживання.

Також , слідчим суддею встановлено, що на даний час в провадженні Тячівського районного суду Закарпатської області відносно ОСОБА_4 перебувають кримінальні провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ст.15 ч.2, ст. 289 ч.2., 289 ч.1., 185 ч.4., 185 ч.3, 185 ч.2 КК України .

Також під час розгляду клопотання встановлено, що відносно ОСОБА_4 органами досудового розслідування проводиться досудове розслідування за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінальний правопорушень передбачених ч.5 ст. 407, 289 ч.1 , ч.3 ст. 332 КК України

Підозрюваній у цьому провадженні повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України

Відповідно, аналізуючи указані фактори у цьому провадженні, а також твердження сторони захисту, слідчий суддя ураховує, що застосування до підозрюваного будь-якого запобіжного заходу першочергово передбачає наявність обґрунтованої підозри.

Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, однак кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина 5 статті 9 КПК України), а відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom» від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04)). Тобто, вимога щодо розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином; вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

З урахуванням того, що (1) докази - це єдність фактичних даних (даних про факти) та їх процесуальних джерел. Фактичні дані - це не факти об`єктивної дійсності, а відомості про них, що утворюють зміст доказів, за допомогою яких встановлюються факти і обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні (див. постанову ККС ВС від 28.03.2019 у справі № 154/3213/16), у той час, як процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів (ч. 2 ст. 84 КПК України ), а (2) слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Проаналізувавши долучені до даного клопотання документи за своїм внутрішнім переконанням, у порядку ст. 94 КПК України, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, слідчий суддя вважає, що наявні у провадженні фактичні дані, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, у якому йому повідомлено про таку підозру, оскільки в своїй сукупності указують на існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що цей підозрюваний, міг вчинити правопорушення.

Уважати підозру явно не прийнятною, не дивлячись на пояснення захисту, усе ж таки не можливо, так як, на їх противагу стороною обвинувачення надано не менш важливі дані (протоколи слідчих дій) та які усе ж таки указують на те, що причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень є вірогідною, у той, час як оцінка наданих доказів, з точки зору їх належності та допустимості, не у питанні вірогідності причетності особи до певного діяння, а наявності факту вини, має бути забезпечена судом.

Факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

Щодо ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, то слід відмітити метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання наявним ризикам, у той час, як підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України (частина 2 статті 177 КПК України).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.

При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Зазначений стандарт доказування (переконання) слідчий суддя використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК України, у цьому кримінальному провадженні щодо підозрюваного, та з його урахуванням слідчий суддя погоджується з висновком про наявність ризиків впливу, переховування та перешкоджання.

Оцінюючи наявність цього ризику вплив у кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить з встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України порядку отримання показань від свідків у кримінальному провадженні на різних його етапах, та уважає, що ризик такого впливу зберігається до отримання показань свідків безпосередньо судом під час розгляду справи по суті. Тим самим, не виключена ймовірність того, що підозрюваний не будучи обмежений у спілкуванні із свідками, яким відомі обставини вчинення злочину у якому останній підозрюється, він може здійснювати на них вплив шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, підкупу, з метою їх спонукання до ненадання в суді показів, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності.

Наявність ризику впливу існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів під час проведення досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від потерпілого та свідків та дослідження їх судом.

Реальним на переконання слідчого судді є і ризик переховування, адже наявність певного ризику/ризиків, зокрема ризику втечі, має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови), Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)), а у даному конкретному випадку, такий ризик є обґрунтованим, оскільки він належним чином умотивований слідчим, прокурором та підтверджуються наявними матеріалами, зокрема такий (ризик) є дійсним не тільки, однак у тому числі і в світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.

Дійсним є такий ризик і у розрізі того, що перебуваючи на свободі будучи обізнаним з санкцією статті, яка йому інкримінується, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Як наслідок є дійсними обставини визначені п. п. 1-2 ч. 1 ст. 194 КПК України.

За таких обставин, слідчий суддя, враховує той факт, що при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурори довели наявність всіх обставин, передбачених частиною першою статті 194 КПК України, уважає за доречне застосувати відповідний запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Визначаючи строк дії такого типу заходу забезпечення кримінального провадження слідчий суддя ураховує, що відповідно до ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Враховуючи наведені вище норми закону , слідчий суддя вважає за необхідне на даній стадії процесу визначити підозрюваному заставу.

При визначенні її (застави) розміру слідчий суддя виходить з наступного.

Згідно ч. ч. 4, 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Розмір застави визначається у таких межах … 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

У контексті обставин цього кримінального правопорушення слідчий суддя вважає про існування випадку за якого слідчий суддя дійшов до висновку, що застава має бути призначена у розмірі, який не перевищує вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб..

На переконання слідчого судді, враховуючи , що підозрюваний підозрюється у вчиненні правопорушення, яке є тяжким існують підстави визначити розмір застави, який не перевищує 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Слідчий суддя вважає, що застава в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, здатна буде забезпечити виконання покладених на підозрюваного обов`язків та запобігти встановленим ризикам.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що застава це процесуальна, а не каральна міра. У справах «Істоміна проти України» та «Гафа проти Мальти» суд фактично підкреслив, що розмір має бути доступним для конкретної особи. Якщо сума завідомо непідйомна, це дорівнює непрямій відмові у звільненні.

Від правильного застосування застави залежить не тільки ефективність кримінального провадження, а й дотримання фундаментального права на свободу, закріпленого Конституцією та статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Тяжкість злочину може залишатися базовим, але не самодостатнім орієнтиром і обов`язково повинна співвідноситися з доведеними ризиками переховування, впливу на свідків або повторного правопорушення. Гнучка прив`язка до реального майнового стану й можливості сплатити суму зробила б заставу справді альтернативою триманню під вартою, а не його завуальованим безальтернативним триманням під вартою.

Лише чітко мотивована, пропорційна та доступна для особи застава реалізує свою істинну мету гарантію належної процесуальної поведінки із забезпеченням права на свободу. Такий баланс не лише зменшить кількість скарг до ЄСПЛ, а й укріпить довіру суспільства до правосуддя, демонструючи, що фінансова вимога спирається на право, а не на резонанс чи популізм.

Визначена судом сума (застави) оцінена враховуючи дані про особу та її поведінку, іншими словами, розмір застави обумовлюється слідчим суддею тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні.

Щодо питання доречності покладення обов`язків з числа регламентованих ч. 5 ст. 194 КПК України, то слід відмітити таке.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, в ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно з урахуванням установлених обставин цього кримінального провадження на переконання слідчого судді слушним є покладення на підозрюваного у разі унесення застави наступних обов`язків: прибувати за кожною вимогою до слідчого прокурора та суду; повідомляти слідчого прокурора та суд про своє місце проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Адже саме вони будуть пропорційними, помірними, та такими, що не становитимуть надмірний тягар для підозрюваного, у зв`язку з чим не суперечитимуть п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, та правовій позиції ЄСПЛ, що викладена у рішеннях «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) та «Ізмайлов проти Росії» (рішення від 16 жовтня 2008 р.).

Керуючись статтями 177, 178, 183, 193, 372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого СВ Хустського РУП ГУНП України в Закарпатській області слідчого СВ Хустського РУП ГУНП України в Закарпатській області ОСОБА_5 за погодженням прокурора Хустської окружної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12022078050000064, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.02.2022 року щодо кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.185 КК України про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 задоволити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб з 13 жовтня 2026 року до 11 грудня 2026 року включно.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_4 обов`язків, визначених КПК України.

Визначити заставу у розмірі 266240 грн. (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок гривень) грн., що становить 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої станом на 01 січня поточного року 3328 грн., у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний рахунок :

Отримувач коштів - ТУ ДСА України в Закарпатській області;

Код отримувача (код ЄДРПОУ) 26213408;

Банк отримувача ДКСУ м. Київ ;

Код банку отримувача (МФО) 820172;

Рахунок отримувача UA 198201720355209001000018501

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на ОСОБА_4 у разі внесення застави наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого прокурора та суду; повідомляти слідчого прокурора та суд про своє місце проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Ужгородського слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Ужгородського СІЗО негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 з-під варти та повідомити усно і письмово Хустський районний суд.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СВ Хустського РУП ГУНП України в Закарпатській області ОСОБА_5 та прокурора Хустської окружної прокуратури ОСОБА_3 .

Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Копія ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваному негайно після її оголошення та довести до відома виконавців.

Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Копія ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваному негайно після її оголошення та довести до відома виконавців.

Повний текст ухвали буде виготовлено 15 жовтня 2026 року .

Слідчий суддя

Хустського районного суду: ОСОБА_1