Постанова № 140623467, 14.10.2026, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/6172/26

Провадження № 3/209/969/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року м. Кам`янське

Суддя Дніпровського районного суду міста Кам`янського Левицька Н.В., розглянувши адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення її до адміністративної відповідальності ч.4 ст.85 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпровського районного суду міста Кам`янського з Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Дніпропетровській області надійшов адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст. 85 КУпАП.

Згідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДП № 009698 від 03.08.2026, вказано, що 03.08.2026 р. о 04 год. 30 хв. ОСОБА_1 здійснював незаконний ВБР на Кам`янському водосховищі, поблизу б/в «Бригантина» Кам`янської ТГ, Дніпровського району забороненим знаряддям лову, сітка жилкова 1шт., з берегу, чим порушив пп. 7 п. 1 розділу IV «Правил любительського рибальства», та скоїв правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 4 ст. 85 КУпАП.

ОСОБА_1 в судові засідання, призначені на 16.09.2026 та 14.10.2026 не з`явився, причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не подав. Про дату, час та місце судового засідання повідомлявся шляхом направлення судових повісток за вказаною у протоколах адресою місця проживання, за номером телефону, який зазначений у протоколах про адміністративні правопорушення, шляхом направлення смс повідомлення. Також ОСОБА_1 викликався до суду через оголошення на офіційному сайті «Судова влада».

Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Згідно з ст. 18 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суддя бере до уваги також рішення ЄСПЛ від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України», яким наголошено, що сторони в розумінні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України»).

Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з`ясування обставин справи, враховуючи вимоги ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення, суд неявку ОСОБА_1 в судове засідання розцінює, як ухилення від адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, оскільки йому було відомо про складання стосовно нього вищевказаного протоколу.

Також суд враховує, що в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено про те, що розгляд справи буде здійснюватися Дніпровським районним судом міста Кам`янського, а тому, на підставі ст. 268 КУпАП, яка не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за ч. 4 ст. 85 КУпАП без обов`язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд приходить до висновку, що справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 слід розглядати за відсутності вказаної особи та в межах тих доказів, які містяться у матеріалах справи та долучені до протоколів про адміністративне правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, надавши їм оцінку в сукупності, приходить до наступного висновку.

Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційному принципі: презумпції невинуватості, передбаченого статтею 62 Конституції України, згідно з якою всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

В силу статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом..

Як визначено статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Відповідно до ч.4 ст.85 КУпАП адміністративна відповідальність настає за грубе порушення правил рибальства (рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел, вилов водних живих ресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову

Зі змісту вказаної норми права слідує, що вона є бланкетною і при вирішенні питання про наявність в діянні особи складу адміністративного правопорушення за даною статтею необхідно встановити, вимоги якого нормативного акту були порушені особою, відносно якої складений протокол, з метою притягнення її до адміністративної відповідальності.

Протоколом про адміністративне правопорушення особі інкримінується лов забороненим знаряддям лову, сіткою жилкова 1шт, що підтверджують законність вилучення цих об`єктів з природного середовища.

Відповідно до п. 2. Розділу ІІ Правил любительського та спортивного рибальства (далі Правила) любительське рибальство дозволяється здійснювати рибалкам-любителям безоплатно у порядку загального використання водних біоресурсів для особистих потреб (без права реалізації) не забороненими цими Правилами знаряддями лову і способами добування (вилову) та у мінімально дозволених для добування (вилову) розмірах видів водних біоресурсів під час здійснення любительського рибальства, визначених додатком 1 до цих Правил, за нормами добування (вилову) дозволених видів водних біоресурсів на одного рибалку-любителя за добу (далі - добова норма улову), визначеними додатком 2 до цих Правил».

Згідно з пп. 1 п. 1 Розділу ІV Правил любительського рибальства (затв. Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19.09.2022 р. № 700), забороняється добування (вилов) такими знаряддями, як сітками та пастками усіх типів та конструкцій, а також іншими сітковими знаряддями добування (вилову), за винятком раколовок конструкції «хапка», підсак та ручних драг, встановлених цими Правилами розмірів.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 85 КУпАП підтверджується дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи, а саме:

протоколом про адміністративне правопорушення серії ДП №009698 від 03.08.2026; поясненнями останнього у вказаному протоколі, згідно з якими факт вчинення зазначеного адміністративного правопорушення останній визнав;

описом від 03.08.2026 про вилучення сітки жилкової в кількості 1 шт., місце зберігання вул. Набережна Перемоги, 81 м. Дніпро;

Оцінивши сукупність досліджених доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, дійсно інкримінуємо правопорушення , що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності.

Сумнівів у достовірності, належності та допустимості зібраних доказів у суду не виникло. Обставини, викладені в протоколі, узгоджуються з рештою матеріалів справи та з поясненнями самого ОСОБА_1 , наданими під час складення протоколу, а тому суд вважає його вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, доведеною.

При вирішенні питання про вид та розмір адміністративного стягнення суд відповідно до вимог ст.ст. 23, 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують адміністративну відповідальність.

Обставин, що відповідно до ст. 34 КУпАП пом`якшують адміністративну відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Обставин, що відповідно до ст. 35 КУпАП обтяжують адміністративну відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Санкція ч. 4 ст. 85 КУпАП передбачає накладення на громадян штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих водних живих ресурсів чи без такої.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушника, а також з метою його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень суд вважає достатнім і необхідним накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 4 ст. 85 КУпАП двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень.

Крім того, з огляду на характер вчиненого правопорушення та використання забороненого знаряддя лову, суд вважає за необхідне застосувати до правопорушника передбачене санкцією ч. 4 ст. 85 КУпАП додаткове адміністративне стягнення у виді конфіскації знаряддя вчинення правопорушення. Оскільки матеріали справи не містять відомостей про належність вилученої жилкової сітки іншій особі, а встановлені обставини дають підстави вважати її приватною власністю правопорушника, сітка підлягає конфіскації у власність держави.

Суд виходить не з принципу формального підходу до вирішення справи, а саме: з необхідності забезпечення судом уникнення порушень прав і свобод інших громадян, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством, а тому, притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є виправданим, оскільки його вина є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом», як цього вимагають справжні інтереси суспільства, на охорону яких і направлені завдання КУпАП.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, відтак суд дійшов висновку, що з метою виховання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та запобігання вчинення нею нових правопорушень, необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави.

Суд вважає, що саме такий вид стягнення буде відповідати завданню Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо охорони прав і свобод громадян, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків та відповідальності перед суспільством.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Так, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, у матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні будь-які дані, котрі б підтверджували звільнення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, від сплати судового збору, а, відтак, слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення на таку особу адміністративного стягнення, у розмірі 665 грн. 60 коп..

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 24, 40-1, ч.4 ст.85, 283, 284 Кодексу про адміністративні правопорушення, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень 00 копійок з конфіскацією знарядь лову.

Штраф сплатити за наступними реквізитами:

Отримувач ГУК у Дн-кій обл/м.Дніпро/ 21081100, ЄДРПОУ 37988155, Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.) Номер рахунку (ШАИ) ІІА948999980313000106000004569 Код класифікації доходів бюджету 21081100 Призначення платежу «Адміністративні штрафи та інші санкції. Водні біоресурси»;

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь держави судовий збір, що становить 665 (шістсот шістдесят пять) гривень 60 копійок (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Знаряддя лову: сітку жилкову у кількості 1 шт, яка вилучена у ОСОБА_1 - конфіскувати на користь держави.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Кам`янського протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Постанова пред`являється до виконання протягом трьох місяців.

Штраф має бути сплачений добровільно не пізніш як через 15 днів з дня набрання постановою про накладання штрафу законної сили, а в разі оскарження або опротестування не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суддя Наталія ЛЕВИЦЬКА