Рішення № 140621467, 14.10.2026, Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 548/1110/26

Провадження № 2/548/664/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.10.2026 м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Лідовець Т. М.,

за участю секретаря судового засідання Манжос Т. В.,

розглядаючи в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу без повідомлення (виклику) сторін за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (по тексту рішення - ТОВ «Діджи Фінанс», позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 03340-08/2023 від 03.08.2023 заборгованості в сумі 31925,00 грн, судового збору в сумі 2662,40 грн, а також витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн.

В обґрунтування поданого позову представник позивача вказує, що 03.08.2023 в особистому кабінеті на офіційному веб-сайті товариства з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» Донець О. М. подав заявку на отримання кредиту № 03340-08/2023.

ТОВ «Аванс Кредит» направило відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при веденні якого відповідач підтвердив прийняття умов кредитного договору № 03340-08/2023 та уклав Договір про надання фінансового кредиту 03340-08/2023 від 03.08.2023. За умовами договору сума кредиту становила 7000,00 грн, які були перераховані на картковий рахунок відповідача.

15.02.2024 згідно з умовами Договору факторингу №15022024 ТОВ «Аванс Кредит» відступило право вимоги за Договором № 03340-08/2023 від 03.08.2023 на користь ТОВ «Діджи Фінанс», отже, ТОВ «Діджи Фінанс» набуло права вимоги до відповідача.

ОСОБА_1 свої зобов`язання за вказаним кредитним договором не виконав, тому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в загальній сумі 31925,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 7000,00 грн, заборгованість за відсотками 24925,00 грн.

Ухвалою судді від 22.01.2025 у справі відкрито спрощене позовне провадження, а також роз`яснено відповідачу право подати відзив на позовну заяву або пред`явити зустрічний позов до позивача у строк 15 днів з дня отримання копії ухвали судді про відкриття провадження у справі. Розгляд справи по суті вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України без виклику (повідомлення) сторін.

Представник позивача Романенко М. Е. в позовній заяві просив розглядати справу за відсутності представника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 належно був повідомлений про судовий розгляд справи. Правом на відзив відповідач не скористався, будь-які клопотання до суду не подавав.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, визначивши юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до такого висновку.

Судом встановлено, що 03.08.2023 ТОВ "Аванс Кредит" та ОСОБА_1 уклали Договір про надання фінансового кредиту 03340-08/2023, який підписаний електронним підписом відповідача шляхом відтворення одноразового ідентифікатора W8712. За умовами кредитного договору ТОВ "Аванс Кредит" зобов`язалося надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 7000 гривень строком на 360 днів (п. 1.1. - 1.2 Договору) до 27.07.2024 зі сплатою відсотків за користування кредитом за ставкою 2.50% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредиту. Кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 хх-хххх-3529 (а. с. 20).

Відповідно до Додатку №1 до Договору про надання фінансового кредиту № 03340-08/2023 від 03.08.2023, сторонами погоджений Графік платежів за договором (а. с. 22).

Згідно із паспортом споживчого кредиту № 03340-08/2023 від 03.08.2023, визначено основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту (а. с. 30).

Згідно із довідкою про ідентифікацію, виданою ТОВ "Аванс Кредит" (первісний кредитор), Товариство підтверджує ідентифікацію ОСОБА_1 при укладенні договору № 03340-08/2023 від 03.08.2023 із зазначенням: унікального ідентифікатора, дати заяви на кредит, дати/часу підписання договору, номер картки, номер телефону, дати відправки ідентифікатора (а. с. 17).

Зарахування коштів у сумі 7000 грн на картковий рахунок № НОМЕР_1 хх-хххх-3529, що належить ОСОБА_1 , підтверджується повідомленням АТ «Універсал Банк» № БТ/Е-23961 від 06.06.2026 (а. с. 46).

Згідно із розрахунком заборгованості, сформованим за договором № 03340-08/2023 від 03.08.2023 ТОВ "Аванс Кредит" (первісний кредитор), заборгованість відповідача становить 31925 грн, з яких: 7000,00 грн заборгованість по тілу кредиту; 24925,00 грн - заборгованість по відсотках (а. с. 14).

15.02.2024 між ТОВ "Аванс Кредит" та ТОВ "Діджи фінанс" укладений Договір факторингу №15022024, відповідно до умов якого ТОВ "Аванс Кредит" відступило на користь ТОВ "Діджи Фінанс" право вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за Договором № 03340-08/2023 від 03.08.2023 (а. с. 23).

Про перехід та набуття таких прав вимоги за кредитним договором до відповідача, окрім договору факторингу, позивач додає копії Акта прийому-передачі письмового та /або електронного реєстру боржників від 15.02.2024 до договору факторингу №15022024 від 15.02.2024 (а. с. 10); копію витягу з реєстру боржників, відповідно до якого позивач набув права вимоги до відповідача в загальній сумі 31925 грн (а. с. 13); копію платіжної інструкції № 6759 від 15.02.2024 (а. с. 32).

У порушення умов вказаного договору, відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, допустив прострочення повернення кредиту і сплати відсотків, внаслідок чого в останнього виникла заборгованість у розмірі 31925 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 7000 грн; заборгованість за відсотками - 24925 грн.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав (стаття 514 ЦК України).

За змістом статей 526, 530 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися відповідно до умов договору у встановлені строки.

Відповідно до положень статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (частина перша статті 1048 ЦК України).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Положеннями статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Відповідно до статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

Порядок укладання договорів в електронній формі регулюється Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

Так, згідно зі статтею 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Зі встановлених обставин справи вбачається, що між сторонами виникли договірні правовідносини у сфері споживчого кредитування, в яких ТОВ «Діджи Фінанс» виступає правонаступником кредитодавця (виконавцем послуги кредитування) ТОВ «Аванс Кредит», а відповідач ОСОБА_1 - споживачем (отримувачем вказаної послуги), та в межах яких виник спір щодо права позивача, як кредитора у цьому зобов`язанні, на повернення відповідачем, як боржником, отриманого ним кредиту та сплати відсотків за його користування.

Враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов до висновку, що отриманий кредит у розмірі 7000 грн у встановлений договором строк відповідач ОСОБА_1 у повному розмірі не повернув. Отже, вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо розміру заборгованості за нарахованими процентами, суд погоджується із заявленим розміром заборгованості у розмірі 24925 грн з огляду на таке. Право на нарахування процентів, умови, розміри та періоди дії ставок визначено умовами кредитного договору. Як вбачається із розрахунку, наданого позивачем, проценти нараховувалися за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, у період з 03.08.2028 до 22.03.2023 із застосуванням зниженої процентної ставки, у період з 23.08.2023 до 15.02.2024 за ставкою 2,5%, що відповідає умовам пунктів 1.4.1. та 1.4.2. кредитного договору та вимогам Перехідних та Прикінцевих положень Закону України «Про споживче кредитування».

За наведених обставин, з урахуванням порушення позичальником умов кредитного договору № 03340-08/2023 від 03.08.2023 щодо своєчасного і повного погашення заборгованості, ненадання відповідачем доказів про її погашення у повному розмірі, правомірності набуття прав вимоги ТОВ «Ум Факторинг» до боржника ОСОБА_1 , суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 31925 грн, що складається: 7000 грн - заборгованість за основним боргом (тілом кредиту), 24925 грн - заборгованість за нарахованими процентами, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Оскільки вимоги позивача задоволені у повному обсязі, на підставі статті 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Щодо витрат на правничу допомогу.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За правилами частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником позивача подано до суду такі документи: Договір про надання правничої (правової) допомоги № 42649746 від 01.11.2024, укладений між ТОВ "Діджи Фінанс" та ФОП ОСОБА_2 ; Додаткова угода № 03340-08/2023 від 03.08.2023 до Договору № 42649746/01 від 02.01.2026; копію акта про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 10.04.2026, відповідно до якого позивачу було надано правничу допомогу на загальну суму 6000 грн (правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ "Діджи Фінанс"; складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, в тому числі попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і очікує понести у зв`язку з розглядом справи; формування додатків до позовної заяви (письмові докази) (а. с. 11,16,25).

Згідно із частинами п`ятою, шостою статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Водночас вказані положення статті 137 ЦПК України не відхиляють можливість і не знімають із суду обов`язок застосувати принципи пропорційності, розумності та співмірності під час вирішення відповідних питань.

За змістом статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді випливає, що при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у рішенні від 23.01.2014 у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (№ 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (§ 268). У рішенні від 28.11.2002 ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Отже, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 13.10.2023 у справі № 206/2971/22, провадження № 61-5826св23).

З урахуванням критеріїв співмірності, складності справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин даної справи, беручи до уваги, що дана справа не є унікальною та не потребувала значного часу для вивчення та підготовки позовної заяви, суд вважає, що витрати у розмірі 4000 грн є обґрунтованими. Зазначені представником ТОВ «Діджи Фінанс» витрати на правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн є завищеними та не співмірними з огляду на суму кредиту, суму заборгованості та обсягу виконаних робіт.

Керуючись статтями 526, 549, 551, 554, 610, 1048, 1054 ЦК України, статтями 12, 13, 76, 81, 141, 247 ч. 2, 259, 263, 265, 268, 274, 280-283 ЦПК України,

у х в а л и в:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" заборгованість за кредитним договором № 03340-08/2023 від 03.08.2023 у розмірі 31925 (тридцять одну тисячу дев`ятсот двадцять п`ять) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні) 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень.

Рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "Діджи фінанс" (код ЄДРПОУ 42649746, місцезнаходження: 07406, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1);

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Суддя Т. М. Лідовець