Єдиний державний реєстр судових рішень
Іванівський районний суд Одеської області
Справа № 499/229/26
Провадження № 2/499/620/26
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
05 жовтня 2026 року селище Іванівка
Іванівський районний суд Одеської області у складі судді Кравчука Олександра Олександровича, з участю секретаря судового засідання Кирилової Світлани Федорівни, розглянув у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовною Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У С Т А Н О В И В:
1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача такий
1.1. 25 лютого 2026 року Усенко Михайло Ігорович (далі представник) в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» (далі також позивач) подав позовну заяву до ОСОБА_1 (далі також відповідач) про стягнення заборгованості, в якій посилається, що відповідач не виконує умови кредитного договору, тому просить стягнути з нього заборгованість у загальному розмірі 18480 гривень та судові витрати в загальному розмірі 10662 гривні 40 копійок (далі також позовна заява).
Іванівський районний суд Одеської області заочним рішенням від 01 квітня 2026 року стягнув з відповідача на користь позивача заборгованість у загальному розмірі 18480 (вісімнадцять тисяч чотириста вісімдесят) гривень та судові витрати в загальному розмірі 4162 гривні 40 копійок (а.с.52-55).
Іванівський районний суд Одеської області ухвалою від 01 червня 2026 року заочне рішення від 30 березня 2025 року скасував та призначив розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
1.2. 09 червня 2026 року відповідач подав відзив проти позову, в якому зазначає таке: позовні вимоги не визнає в повному обсязі; 18 серпня 2021 року уклав з позивачем договір про реструктуризацію заборгованості, яка виникла за кредитним договором №001/20/036587; заборгованість погашена в повному обсязі; позивач пропустив строк позовної давності; просив відмовити у задоволенні позовної заяви.
28 серпня 2026 року представник позивача Чічур Іванна Василівна подала письмові пояснення, в яких зазначає таке: договір про реструктуризацію стосується іншого кредитного договору; факт укладення договору про реструктуризацію не свідчить про зміну, припинення чи реструктуризацію зобов`язань відповідача за іншими кредитними договорами.
2. Суд щодо неприбуття в судове засідання сторін зазначає таке
Позивач, представник позивача в судове засідання не з`явилася, представник позивача подала заяву, в якій зазначила, що позовну заяву підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи та просила розгляд справи проводити за її відсутності.
Відповідач у судове засідання не з`явився, причини свого неприбуття не повідомив, заяв та клопотань не подавав, повідомлений про час, дату і місце судового розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням.
3. Процесуальні рішення та дії у справі такі
Іванівський районний суд Одеської області ухвалою від 25 червня 2026 року відклав розгляд справи, викликав позивача, відповідача для дачі особистих пояснень.
Іванівський районний суд Одеської області 23 липня 2026 року відклав розгляд справи, надав представнику час для подачі додаткових доказів.
Іванівський районний суд Одеської області ухвалою від 31 серпня 2026 року відклав розгляд справи, через неприбуття учасників справи.
Іванівський районний суд Одеської області ухвалою від 05 жовтня 2026 року закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду.
4. Фактичні обставини встановлені судом та зміст спірних правовідносин такі
4.1. 16 лютого 2020 року відповідач та Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (далі також ТОВ «Авентус Україна», особа) уклали Договір №1985674 на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та сплатити проценти за користування ним (а.с. 7-9, далі також Договір).
Сума (загальний розмір) кредиту становить 12000 гривень (пункт 1.3 Договору).
Строк кредитування 30 днів (пункт 1.4 Договору).
Стандартна процентна ставка становить 1,80 % в день (підпункт 1.5.2 пункт 1.5 Договору).
4.2. Розрахунок заборгованості за Договором свідчить, що відповідач має заборгованість у загальному розмірі 18480 гривень, яка складається з заборгованості за: тілом кредиту 12000 гривень; процентами 6480 гривень (далі розрахунок).
4.3. 30 жовтня 2020 року особа та позивач уклали договір факторингу №ККАУ-30102020, відповідно до якого право грошової вимоги за Договором перейшло до позивача (далі також Договір факторингу, а.с.19-22).
4.4. 13 лютого 2026 року позивач та адвокатське бюро «Апологет» уклали договір про надання правової допомоги № 0107 (далі також договір, а.с. 27).
За актом наданих послуг від 12 січня 2026 року адвокатське бюро «Апологет» надало, а позивач прийняв правничу (правову) допомогу загальною вартістю 8000 гривень (далі також акт, а.с. 27).
4.5. 18 серпня 2021 року позивач та відповідач уклали договір про реструктуризацію заборгованості №001/20/036587-20389569 (далі також Договір про реструктуризацію).
Товариство надає відповідачу право на реструктуризацію заборгованості, яка виникла станом на 18 серпня 2021 року, згідно кредитного договору №001/20/036587 від 19 березня 2020 року на суму 3960 гривень (пункт 1.1 Договору про реструктуризацію).
5. Норми права, які застосував суд такі
5.1. Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (частина 1 статті 256 Цивільного кодексу України, далі ЦК).
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (частина 1 статті 257 ЦК).
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина 1 статті 261 ЦК).
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина 4 статті 267 ЦК).
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину (пункт 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК).
5.2. Зміст частини 1 статті 205, частини 1 статті 1055 ЦК, пунктів 1, 2, 3, 4 частини 2 статті 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», статті 3, частини 12 статті 11, частини 1 статті 12 Закону України «Про електрону комерцію» свідчить, що кредитний договір укладається виключно в письмовій або електронній формі, який за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину.
Зважаючи на положення статей 509, 525, 526, 530, 628, 638 ЦК одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватися належно, відповідно до умов договору визначених на розсуд сторін, погоджених ними та в строк, встановлений договором.
Приписи частини 1 статті 610, частини 1 статті 612, частини 1 статті 1048, частини 1 статті 1049, частини 2 статті 1050, частини 1 статті 1054 ЦК визначають, що в разі порушення зобов`язання або виконання з порушенням умов визначених його змістом, позикодавець має право вимагати повернення частини позики і на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти, кредит у такій самій сумі) або частину позики та сплатити проценти в строк, й у порядку, що встановлені договором.
5.3. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб (пункт 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування»).
До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо (абзац 4 частини 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування»).
Обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки має базуватися на припущенні, що договір про споживчий кредит залишається дійсним протягом погодженого строку та що кредитодавець і споживач виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі (частина 3 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування»).
Максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 % (частина 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування»).
У договорі про споживчий кредит зазначаються порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, власних комісій та інших платежів (за наявності), включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися) (пункт 10 частини першої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування»).
Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими (частина 1 статті 18 Закону України «Про споживче кредитування»).
Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача (частина 2 статті 18 Закону України «Про споживче кредитування»).
Несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором (пункт 5 частини 3 статті 18 Закону України «Про споживче кредитування»).
Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача (частина 8 статті 18 Закону України «Про споживче кредитування»).
5.4. Законом України «Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» виключено пункт 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК «У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.» (далі Закон № 4434-IX).
5.5. Частина 1, 5, 6 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК) визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
5.6. Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID - 19, спричиненої коронавірусом SARS-CоV-2» на всій території України встановлено карантин з 12 березня 2020 року.
Відмінити з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»).
5.7. Президент України Указом від 24 лютого 2022 року №64/2022 ввів в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який продовжений відповідними указами та затверджений законами дотепер.
6. Мотиви застосування норм права такі
6.1. Суд зазначає, що реєстрація відповідача на сайті особи, підписання ним Договору, підтверджує, що він був ознайомлений з усіма істотними умовами отримання грошових коштів (кредиту).
Отже, підписанням Договору відповідач підтвердив прийняття відповідних умов кредитування у встановленій формі.
Тож суд констатує, що особа та відповідач уклали Договір в електронній формі, його укладення в запропонованій формі відповідало волі відповідача, тому відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» Договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору укладеного в письмовій формі.
6.2. Суд зазначає, що відповідно до Договору факторингу відбулася заміна кредитора в зобов`язанні, відступлення право вимоги за кредитним договором, зокрема позивач є новим кредитором у фінансових правовідносинах з відповідачем.
Відповідач належно взяті на себе зобов`язання за Договором не виконував, через що станом на 13 лютого 2026 року має заборгованість перед позивачем у загальному розмірі 18480 гривень, яка складається із сум наведених у розрахунку.
6.3. Суд констатує, що сторони в Договорі погодили загальний строк кредитування денну і процентну ставку, після закінчення дисконтного періоду, яка становить 1,80 процентів.
6.4. Суд відхиляє доводи позивача щодо відсутності заборгованості за договором, який є предметом спору, оскільки Договір про реструктуризацію, на який він посилається, стосується інших кредитних зобов`язань та не підтверджує відсутності заборгованості за спірним зобов`язанням щодо Договору.
6.5. Одночасно суд зауважує, що позовна давність застосовується лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача в спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє в позові через необґрунтованість. Якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона в спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності в разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач.
Початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Інститут позовної давності має на меті, зокрема, гарантувати правову визначеність, забезпечення захисту порушених прав, притягнення до відповідальності. Також він стимулює уповноважену особу до активних дій щодо реалізації належного їй права під загрозою його втрати, запобігає несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце досить далеко, спираючись на докази, які вже, можливо втратили достовірність і повноту із плином часу. Рівність і недискримінація є одними із основних принципів реалізації прав людини.
Суд наголошує, що позивач звернувся до суду 25 лютого 2026 року та заявив вимогу про стягнення з відповідача заборгованості з 16 лютого 2020 року до 29 жовтня 2020 року, а відповідач заявив про застосування строку позовної давності.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю в три роки.
Водночас під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України строки, визначені статтею 257 ЦК продовжувалися на строк дії такого карантину.
Карантин через COVID-19 був введений на території Україні з 12 березня 2020 року до 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року.
Заразом перебіг позовної давності, визначений ЦК, був зупинений на час дії воєнного стану введеного на території України з 24 лютого 2022 року до набрання чинності Закон № 4434-IX, тобто до 04 вересня 2025 року.
Відтак, позивач не пропустив строк позовної давності.
6.6. Тож, зважаючи на приписи норм зазначених у підпунктах 5.1, 5.2. пункту 5 мотивувальної частини цього рішення, після підписання Договору, та отримання грошових коштів у відповідача виникає обов`язок у розмірі та на умовах, встановлених Договором, повернути позивачу кредит та сплатити проценти.
6.7. Зрештою, суд зауважує, що відповідач порушив права позивача, які ґрунтуються на договорі та законі.
7. Висновок такий
З огляду на зазначене, суд доходить висновку, що позовну заяву належить задовольнити повністю.
8. Розподіл між сторонами судових витрат такий
8.1. Позивач під час звернення до суду сплатив судовий збір у розмірі 2662 гривні 40 копійок, які суд стягує з відповідача на користь позивача, оскільки позовна заява задоволена повністю.
8.2. Суд зазначає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката, який підлягає сплаті в порядку компенсації витрат на правничу допомогу адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Зважаючи на приписи частини 4 статті 137 ЦПК під час визначення суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
8.3. Суд може самостійно зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами з врахуванням критерію обґрунтованості, реальності, розумності, необхідності адвокатських витрат, з огляду на конкретні обставин справи та фінансовий стан обох сторін.
Адже заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
8.4. Суд зазначає, що визначений договором, актом гонорар у розмірі 8000 гривень є завищеним, який не відповідає критерію «розумної необхідності» таких витрат, зважаючи на зміст обсягу фактично наданих адвокатським бюро послуг і виконаних робіт, кількості витраченого часу, співмірності послуг, категорії складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, неминучості витрат, значення справи.
Тож враховуючи, що ця справа є справою незначної складності, позовна заява складалася за типовою для позивача формою, а також зважаючи на виконану адвокатом роботу з надання єдиної сукупної послуги щодо складання та подання позовної заяви, підготовку письмових пояснень, суд вважає співмірним стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 2500 гривень.
8.5. Суд зазначає, що загальний розмір судових витрат становить 5162 гривні 40 копійок, який складається з суми судового збору в розмірі 2662 гривні 40 копійок та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2500 гривень.
Керуючись статтями 141, 259, 263-265 ЦПК, суд,
У Х В А Л И В:
Задовольнити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» (місцезнаходження: 79018, м. Львів, вулиця Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, код ЄДРПОУ 3523423) до ОСОБА_1 (зареєстрований в будинку АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» заборгованість у загальному розмірі 18480 (вісімнадцять тисяч чотириста вісімдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» судові витрати в загальному розмірі 5162 гривні 40 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене способом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційної скарги.
Повний текст рішення складений 14 жовтня 2026 року.
СуддяОлександр КРАВЧУК
Судове рішення № 140619619, Іванівський районний суд Одеської області було прийнято 05.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 499/229/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: