Рішення № 140617908, 14.10.2026, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/449/15-ц

Провадження № 2/362/89/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2026 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Кравченко Л.М.,

з участю секретарів судового засідання: Яренко Н.М., Чорної М.В., Шмагун М.С., Ярошевич М.А., Рицької Г.О.,

прокурорів - Ламшиної О.О., Самборук О.Е.,

відповідача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові Київської області цивільну справу за позовом Обухівської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області до Глевахівської селищної ради Фастівського району Київської області, ОСОБА_1 про визнання недійсними рішення і державних актів та витребування майна з незаконного володіння, -

в с т а н о в и в:

27.01.2015 р. до суду звернувся заступник Васильківського міжрайонного прокурара в інтересах ГУ ДГК у Київській області, ДП «Дослідного сільськогосподарського виробництва Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» до Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області, ОСОБА_2 з вимогою визнати недійсними та скасувати рішення органу місцевого самоврядування та державного акту на право власності на землю.

Заявлені вимоги мотивувала тим, що ДП «Дослідного сільськогосподарського виробництва Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» на праві постійного користування належить земельна ділянка площею 971,21 га для вирощування і реалізації насіння сільськогосподарських культур, а також переробки іншої сільськогосподарської продукції згідно державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-КВ № 001432-270 від 20.05.2022, що зареєстрований Глевахівською селищною радою у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею № 102. Проте, 27.03.2007 р. Глевахівська селищна рада рішенням № 219-11-V передала ОСОБА_2 у приватну власність земельну ділянку площею по 0,10 га кожному для будівництва та обслуговування жилого будинку в смт. Глеваха, що після державної реєстрації права власності та отримання Державних актів, вилучені із земель ДП «Дослідного сільськогосподарського виробництва Інституту фізіології рослин і генетики НАН України». Тобто, спірна земельна ділянки вибула із користування поза волею користувача, що є підставою для скасування рішення селищної ради та виданого на підставі нього Державного акту.

17.11.2015 р. ухвалою суду замінено первісного відповіача ОСОБА_2 належним відповідачем його спадкоємцем ОСОБА_1 .

Ухвалою суд від 21.03.2019 р. провадження зупинено у зв`язку з призначенням по справі будівельно-технічної експертизи.

10.09.2019 р. до суду повернулась вказана цивільна справа з висновком експерта від 02.09.2019 р.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.09.2019 р. у зв`язку з відстороненням судді ОСОБА_3 від здійснення правосуддя, справу передано для розгляду судді Кравченко Л.М., а тому вона підлягає прийняттю до свого провадження.

12.09.2019 р. ухвалою суду цивільну справу за позовом прокуратури Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області, що діє в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області та Державного підприємства «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики Національної Академії Наук України» до Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області та ОСОБА_1 про визнання недійсними та скасування рішення органу місцевого самоврядування та державного акту на право власності на землю, прийнято до провадження суддею Кравченко Л.М.

30.07.2021 р. керівник Обухівської окружної прокуратури Київської області заявив клопотання про залучення до розгляду правонаступника позивача із Києво-Святошинської місцевої прокуратури на Обухівську окружну прокуратуру Київської області.

21.07.2023 р. виконувач обов`язків керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області просив суд змінити позивача ГУ ДГК у Київській області на його правонаступника ГУ ДГК у м. Києві та Київській області.

В судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримала.

Представник ГУ Держгеокадастру у Київській області подав до суду заяву про слухання справи у їх відсутності та просив розглянути справу за наявними матеріалами.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов не визнала та просила суд відмовити у задоволенні позову.

Представник відповідача Глевахівської селищної ради подав до суду клопотання про розгляд справи у його відсутності.

За змістом вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Згідно постанови КЦС Верховного Суду від 30 вересня 2022 року у справі за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбулось, то датою його ухвалення є дата складання повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Суд заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Як вбачається з Державного акту на право постійного користування землею ІІ-КВ № 001432-270 від 20.05.2002 р. ДП «Дослідному сільськогосподарському виробництва у Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» на праві постійного користування належить земельна ділянка площею 971,2 га, надана для вирощування і реалізації насіння сільськогосподарських культур, а також переробки іншої сільськогосподарської продукції рішенням Глевахівської селищної ради від 06.03.2001 р. № 236.

27.03.2007 р. рішенням Глевахівської селищної ради V скликання № 219-11-V вирішено передати безоплатно у власність земельні ділянки площею 0,10 га для будівництва та обслуговування жилого будинку в смт. Глеваха ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 .

26.06.2007 р. ОСОБА_2 видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 757758-68982 площею 0,1050 га для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських споруд по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3221455300:03:008:0020.

З огляду листа Управління Держземагенства у Васильківському районі від 05.01.2015 р. за вих. № 10-1009-0.2.-2/2-15 на № 8948 вих. 14 від 29.12.2014 р. земельна ділянки з кадастровим номером 3221455300:03:008:0020, має перетин із земельними ділянками ДП «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інститут фізіології рослин і генетики Національної академії наук України».

Як вбачається з актового запису про смерть № 42 від 15.05.2013 р., повного витягу з ДРАЦСГ щодо актового запису про смерть АКЕ № 793750 та спадкової справи № 10/2013 до майна померлого, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 до майна якого 13.07.2013 р. ОСОБА_1 подала заяву про вступ у спадщину.

14.06.2016 р. судовий експерт Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надіслав до суду повідомлення № 5051/16-41 про неможливість надання висновку за ухвалою Васильківського міськрайонного суду від 16.02.2016 про призначення судової будівельно-технічної експертизи через ненадання запитуваних документів.

22.11.2018 р. судовий експерт Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надіслав до суду повідомлення № 10705/18-41 про неможливість надання висновку за ухвалою Васильківського міськрайонного суду від 16.02.2016 р. про призначення судової будівельно-технічної експертизи через незадоволення клопотання експерта про надання додаткових відомостей координати поворотних точок (кутів) меж земельних ділянок права на які посвідчені державним актом на право постійного користування землею ІІ-КВ № 001432-270.

Висновком експерта від 02.09.2019 № 16561/19-41 за результатами проведення земельно-технічної експертизи засвідчено, що площа накладання земельної ділянки кадастровий номер 3221455300:03:008:0020 на земельну ділянку № 5, право постійного користування якою ДП «Дослідне сільськогосподарське виробництво ІФРГ НАН України» посвідчено державним актом на право постійного користування землею ІІ-КВ № 001432-270, становить 0,0996 га. Визначити, чи накладається земельна ділянка кадастровий номер 3221455300:03:008:0020 на земельні ділянки, право постійного користування якими посвідчено державним актом на право постійного користуваня землею ІІ-КВ № 001432-270 не вбачається можливим, у зв`язку із тим, що, як встановлено при проведенні судової експертизи в цивільній справі № 108/5677/12, вказані координати визначені в умовній системі координат, яка не містить прив`язки до пунктів Державної геодезичної мережі України.

24.06.2025 р. ухвалою суду позовну заяву Обухівської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Державного підприємства «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» до Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області, ОСОБА_1 про визнання недійсними та скасування рішення органу місцевого самоврядування та державного акту на право власності на землю, залишено без розгляду з підстав п.2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до статті 19 Земельного кодексу України (надалі ЗК України) в редакції, чинній на час прийняття рішення про передачу відповідачу у власність земельної ділянки, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі історико-культурного призначення; землі лісового фонду; землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об`єктів природоохоронного та історико-культурного призначення (частини перша, друга статті 20 ЗК України).

Відповідно до частини першої статті 24 ЗК України державним і комунальним сільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям надаються земельні ділянки із земель державної і комунальної власності у постійне користування для науково-дослідних, навчальних цілей та ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

За змістом статті 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

За положеннями статті 84 ЗК України у редакції, чинній на час передачі у власність спірної земельної ділянки, статті 6 Закону України «Про розмежування земель державної та комунальної власності», чинного на той же час, земельні ділянки, які використовуються для забезпечення діяльності Національної академії наук України, державних галузевих академій наук належали до земель державної власності, не можуть передаватись у комунальну та приватну власність.

Правове регулювання вилучення земельних ділянок, наданих у постійне користування із земель державної чи комунальної власності, урегульовано у статті 149 ЗК України.

Громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частин шостої-десятої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.

Сільські, селищні, міські ради надають земельні ділянки у постійне користування юридичним особам із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб (частина перша статті 122 ЗК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з положеннями ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.

Як прямо вбачається із вищезазначених положень процесуального закону, передумовою звернення конкретної особи із позовом до суду є порушення, невизнанння або оспорювання саме її прав, свобод чи законних інтересів, тобто наявність у такої особи (позивача) матеріально-правової (юридичної) заінтересованості.

Отже, в контексті завдань цивільного судочинства звернення до суду є способом захисту порушених прав, свобод або законних інтересів позивача. Тому особа повинна довести (а суд встановити), що їй належать права, свободи або законні інтереси, за захистом яких вона звернулася до суду, а також що ці права, свободи або законні інтереси порушені, не визнаються або оспорені. Права, свободи та законні інтереси, які належать конкретній особі (особам) є предметом судового захисту.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях(частина п`ята статті 81 ЦПК України).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Згідно з частиною другою статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підтвердження заявлених вимог прокурор надав лист Управління Держземагенства у Васильківському районі, згідно якого спірні земельні ділянки мають перетин із ділянкою ДП «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України».

Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор також надав Технічну документацію по складанню державного акту на право постійного користування землею Дослідному сільськогосподарському виробництву ІФРГ НАН України Васильківського району Київської області та Науково-технічний звіт з виконання робіт за темою «Відновлення значення координат меж земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні в ДП «ДСВ ІФРГ НАН України».

Справа, яка розглядається, є подібною до інших цивільних справ, які розглядалися Васильківським міськрайонним судом Київської області та судові рішення, у яких переглядалися в касаційному порядку.

Верховним Судом розглянуто декілька подібних справ щодо спірних ділянок, в яких прокурор стверджував про їхнє знаходження у межах земельної ділянки, яка перебувала у користуванні ДП «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» (постанови Верховного Суду від 29 серпня 2018 р. в справі № 362/445/15-ц та від 20 листопада 2019 р. у справі № 362/126/15-ц, від 07 квітня 2021 р. у справі № 362/228/15, від 07 липня 2021 р. у справі № 362/121/15-ц, від 23 лютого 2022 р. у справі № 362/225/15-ц).

У вказаних постановах Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог прокурора з посиланням на те, що інформація, надана Головним управлінням Держземагентства у Київській області та Управлінням Держземагентства у Васильківському районі у своїх листах про перетин земельних ділянок, не дає підстав для безспірного висновку про наявність факту накладення земельних ділянок, відповідно і наявності підстав для задоволення вимог прокурора, оскільки така інформація, по-перше, сформована заінтересованою стороною спору, по-друге, потребує оцінки шляхом співставлення із іншою технічною документацією, що вимагає спеціальних знань.

Суд критично ставиться до листів Управління Держземагенства у Васильківському районі та Головного управління Держземагенства у Київській області, оскільки інформація, яка в них міститься, сформована заінтересованою стороною спору (по суті позивачем) та не дає підстав для безспірного висновку про наявність факту накладення земельних ділянок.

Виходячи із характеру спірних правовідносин, у справі підлягають встановленню обставини фактичного землекористування земельними ділянками, а саме: фізичні характеристики земельних ділянок (конфігурації, площі, проміри тощо; відповідність фактичного землекористування характеристикам земельних ділянок, визначених правовстановлюючими документами на ці земельні ділянки; якщо так, то чи існує фактичне накладення (перетинання) земельної ділянки, яка належить на праві користування ДП «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України», та земельних ділянок, що належать відповідачам.

Суд самостійно не має можливості оцінити Технічну документацію по складанню державного акту на право постійного користування землею Дослідному сільськогосподарському виробництву ІФРГ НАН України Васильківського району Київської області та Науково-технічний звіт з виконання робіт за темою «Відновлення значення координат меж земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні в ДП «ДСВ ІФРГ НАН України», оскільки така оцінка вимагає спеціальних знань.

Висновком експерта від 02.09.2019 № 16561/19-41 за результатами проведення земельно-технічної експертизи засвідчено, що площа накладання земельної ділянки кадастровий номер 3221455300:03:008:0020 на земельну ділянку № 5, право постійного користування якою ДП «Дослідне сільськогосподарське виробництво ІФРГ НАН України» посвідчено державним актом на право постійного користування землею ІІ-КВ № 001432-270, становить 0,0996 га. Визначити, чи накладається земельна ділянка кадастровий номер 3221455300:03:008:0020 на земельні ділянки, право постійного користування якими посвідчено державним актом на право постійного користуваня землею ІІ-КВ № 001432-270, не вбачається можливим, у зв`язку із тим, що як встановлено при проведенні судової експертизи в цивільній справі № 108/5677/12, вказані координати визначені в умовній системі координат, яка не містить прив`язки до пунктів Державної геодезичної мережі України.

Тобто, висновком експерта підтверджено порушення права постійного користування ДП «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» вимоги прокурора щодо захисту прав якого залишено без розгляду, а тому суд вважає за необхідне роз`яснити ДП «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» право на звернення до суду із захистом своїх прав в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи принцип змагальності, а також те, що висновки суду не можуть ґрунтуватись на припущеннях, оскільки прокурором не доведено достатніми й достовірними доказами обставин, які мають значення для вирішення цього спору, а саме: факту накладення земельної ділянки приватної власності на земельну ділянку, яка згідно доводів прокурора перебуває державній власності та знаходиться у постійному користуванні ДП «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України», суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Обухівської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Оскільки у задоволенні позову суд відмовляє, судові витрати позивача, відповідно до вимог ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, залишаються саме за ним.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 2-4, 12, 76-81, 141, 223, 257, 258, 259, 264-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову Обухівської окружної прокуратури Київської області, заявленого в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області до Глевахівської селищної ради Фастівського району Київської області, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення селищної ради, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки, - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Текст рішення складено 14.10.2026 р.

Суддя Кравченко Л.М.