Рішення № 140617905, 15.10.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/4703/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої - судді Потабенко В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, третя особа ОСОБА_2 , про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Львівській області, відповідач), третя особа ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 , третя особа), з такими вимогами:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (адреса: м. Львів, пр. В`ячеслава Чорновола, 4; код ЄДРПОУ 39769942) щодо нескасування державної реєстрації земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 з кадастровим номером 4622183000:06:002:0040;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Львівській області (адреса: м. Львів, пр. В`ячеслава Чорновола, 4; код ЄДРПОУ 39769942) скасувати державну реєстрацію земельної ділянки за адресою : АДРЕСА_1 з кадастровим номером 4622183000:06:002:0040 та закрити Поземельну книгу на вказану земельну ділянку.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що позивач є власником земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 . Даний факт підтверджується правовстановлюючим документом, а саме: державним актом на право приватної власності на землю, серія ЛВ 000319, виданим 23.06.1996 на підставі рішення виконкому Желдецької сільської Ради народних депутатів від 25.01.1996 №3, зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 319. На даній земельній ділянці розташований житловий будинок разом із допоміжними спорудами, які зареєстровані на праві приватної власності за ОСОБА_1 . Даний факт підтверджується довідкою № 656 від 19.02.2026 в КП ЛОР «Шептицьке міжміське бюро технічної інвентаризації станом на 31.12.2012. Як видно з довідки, що житловий будинок АДРЕСА_3 зареєстрований за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності виданого 25.02.2008 виконавчим комітетом Желдецької сільської ради на підставі рішення виконкому Желдецької сільської ради від 25.09.2007 № 34. 14.07.2025 ОСОБА_1 звернулася до ПП «ЕКСПЕРТ-ТУР-ПРОЕКТ» зі заявою щодо виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості). Рішенням LVIII СЕСІЇ VIII CКЛИКАННЯ КАМ`ЯНКА-БУЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ від 10.07.2025 №30 було погоджено дану технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Після того, як технічна документація із землеустрою була погоджена, ПП «ЕКСПЕРТ-ТУР-ПРОЕКТ» подало в реєстр ДЗК документацію для реєстрації земельної ділянки. Так як на земельну ділянку ОСОБА_1 була накладена сусідня земельна ділянка з кадастровим номером 4622183000:06:002:0040, з реєстру ДЗК прийшла відмова про реєстрацію такої ділянки. Позивачу стало відомо, що її сусідка ОСОБА_2 з метою реєстрації права власності на земельну ділянку на підставі свідоцтва права власності на будинок, звернулася до ТзОВ «Азимут плюс» щодо розроблення документації із землеустрою. Тобто під час розробки технічної документації на земельну ділянку належної ОСОБА_1 на якій розташований житловий будинок, виявлено накладку координат поворотних точок сусідньої земельної ділянки з кадастровим номером 4622183000:06:002:0040, яка фактично унеможливлює подальше погодження меж та державної реєстрації земельної ділянки Позивачки. 11.02.2026 представник ОСОБА_1 адвокат Мельник Л.І. звернулась із заявою до ГУ Держгеокадастру у Львівській області, у якій просили скасувати державну реєстрацію земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 з кадастровим номером 4622183000:06:002:0040, оскільки внаслідок накладки сусідньої земельної ділянки порушуються законні права та інтереси ОСОБА_1 , вона позбавлена можливості вільно користуватись земельною ділянкою. Листом № 29-13-0.90-1203/2-26 від 04.03.2026 ГУ Держгеокадастру у Львівській області повідомило, що у Державного кадастрового реєстратора Головного управління відсутні підстави для скасування державної реєстрації земельних ділянок. Позивач не погоджується з бездіяльністю відповідача та вважає, що реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 4622183000:06:002:0040 має бути скасована, тому звернулася до суду з даним позовом.

Ухвалою від 23.03.2026 суддя відкрила провадження в адміністративній справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.

08.04.2026 від відповідача за вх. №28869 надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача позовні вимоги заперечив, вказавши, що позивач через свого представника адвоката Мельник Л.І. зверталась із заявою до відповідача від 11.02.2026 (вхідний лист від 19.02.2026 № 29 614/0/1-26), де просила скасувати державну реєстрацію земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 з кадастровим номером 4622183000:06:002:0040. Розглянувши вказану заяву, відповідач у своєму листі від 04.03.2026 № 29-13-0.90-1203/2-26 повідомив позивача про те, що підстави для скасування державної реєстрації земельної ділянки чітко передбачені ч. 10 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр». Зокрема, зазначив, що державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об`єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника; ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності). Тому підсумував, що у державного кадастрового реєстратора відсутні підстави для скасування державної реєстрації земельної ділянки. Крім цього, представник відповідача зазначив, що позивачем не надано жодних належних доказів (рішення державного кадастрового реєстратора про відмову у державній реєстрації земельної ділянки або висновок земельно-технічної експертизи), які б підтверджували факт накладки координат поворотних точок земельної ділянки з кадастровим номером 4622183000:06:002:0040 на його земельну ділянку, а також не надано відповідних доказів (як то рішення суду), яким би було визнано незаконною та скасовано державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 4622183000:06:002:0040, яка проведена державним кадастровим реєстратором Відділу № 3 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області. А тому, у відповідача були відсутні підстави для скасування реєстрації такої земельної ділянки. Просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Крім того у відзиві відповідач зазначив, що спір підлягає розгляду в за правилами цивільного судочинства. Водночас, клопотання про закриття провадження у справі не подав.

Ухвалою суду від 18.08.2026 залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 , далі ОСОБА_2 ), у справі №380/4703/26 за позовом ОСОБА_1 до ГУ Держгеокадастру у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.

16.09.2026 від позивача за вх. №82565 надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи докази надсилання третій особі ОСОБА_2 копії позовної заяви з додатками до неї.

Від третьої особи заперечення щодо позовної заяви не надходили.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

ОСОБА_1 є власником земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується правовстановлюючим документом, а саме: державним актом на право приватної власності на землю, серія ЛВ 000319, виданим 23.06.1996 на підставі рішення виконкому Желдецької сільської Ради народних депутатів від 25.01.1996 №3, зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 319.

На даній земельній ділянці розташований житловий будинок разом із допоміжними спорудами, які зареєстровані на праві приватної власності за ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою № 656 від 19.02.2026 в КП ЛОР «Шептицьке міжміське бюро технічної інвентаризації станом на 31.12.2012.

Як видно з довідки, житловий будинок АДРЕСА_3 зареєстрований за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності виданого 25.02.2008 виконавчим комітетом Желдецької сільської ради на підставі рішення виконкому Желдецької сільської ради від 25.09.2007 № 34.

14.07.2025 ОСОБА_1 звернулася до ПП «ЕКСПЕРТ-ТУР-ПРОЕКТ» зі заявою щодо виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості).

Рішенням LVIII СЕСІЇ VIII скликання Кам`янка Бузької міської ради від 10.07.2025 №30 було погоджено дану технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Після того, як технічна документація із землеустрою була погоджена, ПП «ЕКСПЕРТ-ТУР-ПРОЕКТ» подало в реєстр ДЗК документацію для реєстрації земельної ділянки.

Так як на земельну ділянку ОСОБА_1 була накладена сусідня земельна ділянка з кадастровим номером 4622183000:06:002:0040, з реєстру ДЗК прийшла відмова про реєстрацію такої ділянки.

ОСОБА_1 стало відомо, що її сусідка ОСОБА_2 з метою реєстрації права власності на земельну ділянку на підставі свідоцтва права власності на будинок, звернулася до ТзОВ «Азимут плюс» щодо розроблення документації із землеустрою.

Тобто під час розробки технічної документації на земельну ділянку, належну ОСОБА_1 , на якій розташований житловий будинок, виявлено накладку координат поворотних точок сусідньої земельної ділянки з кадастровим номером 4622183000:06:002:0040, яка фактично унеможливлює подальше погодження меж та державної реєстрації земельної ділянки позивачки.

Відповідно до абрису земельної ділянки видно, що площа накладки землі гр. ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , на землі гр. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , складає 0,0174 га.

ТзОВ «Азимут плюс» в описі меж земельної ділянки з кадастровим номером 4622183000:06:002:0040 замість «землі ОСОБА_1 » вказує «землі міської ради». Тобто, відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, межі цієї земельної ділянки наступні: від А до Б землі - загального користування (дорога); від Б до В - землі міської ради; від В до А - землі міської ради.

Реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 4622183000:06:002:0040 була здійснена відділом № 3 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) 15.05.2025, яка містить невідповідності, а тому така реєстрація була здійснена неправомірно.

ОСОБА_2 звернулася до Кам`янка-Бузької міської ради із заявою про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачі у власність їй земельної ділянки загальною площею 0,2500 га. в АДРЕСА_1 .

Поряд з цим позивач також звернулася з заявою до Кам`янка-Бузької міської ради з проханням відмовити у передачі у власність земельної ділянки для обслуговування житлового будинку ОСОБА_2 у зв`язку з тим, що при розробці документації по відновленню меж її земельної ділянки не погоджувалися з нею межі земельної ділянки.

11.02.2026 представник ОСОБА_1 адвокат Мельник Л.І. - звернулась із заявою до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, у якій просили скасувати державну реєстрацію земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 з кадастровим номером 4622183000:06:002:0040, оскільки внаслідок накладки сусідньої земельної ділянки порушуються законні права та інтереси ОСОБА_1 і вона позбавлена можливості вільно користуватись земельною ділянкою.

Листом № 29-13-0.90-1203/2-26 від 04.03.2026 ГУ Держгеокадастру у Львівській області повідомило, що у державного кадастрового реєстратора Головного управління відсутні підстави для скасування державної реєстрації земельних ділянок.

Позивач не погоджується з такою бездіяльністю відповідача та вважає, що реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 4622183000:06:002:0040 має бути скасована, тому звернулася до суду з даним позовом.

При вирішенні спору по суті суд керується таким.

Відповідно до ст. 41 Конституції України ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та Законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 152 Земельного Кодексу України (далі ЗК України) власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Частинами 1, 2 ст. 78 ЗК України передбачено, що право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

За змістом ч. 1 ст. 153 ЗК України власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Частиною 1 ст. 155 ЗК України передбачено, що у разі видання органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо користування належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 .

На даній земельній ділянці розташований житловий будинок разом із допоміжними спорудами, які зареєстровані на праві приватної власності за ОСОБА_1 .

Як видно з довідки № 656 від 19.02.2026 КП ЛОР «Шептицьке міжміське бюро технічної інвентаризації станом на 31.12.2012, житловий будинок АДРЕСА_3 зареєстрований за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності виданого 25.02.2008 виконавчим комітетом Желдецької сільської ради на підставі рішення виконкому Желдецької сільської ради від 25.09.2007 № 34.

14.07.2025 ОСОБА_1 звернулася до ПП «ЕКСПЕРТ-ТУР-ПРОЕКТ» зі заявою щодо виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості).

Рішенням LVIII СЕСІЇ VIII скликання Кам`янка Бузької міської ради від 10.07.2025 №30 було погоджено дану технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Після того, як технічна документація із землеустрою була погоджена, ПП «ЕКСПЕРТ-ТУР-ПРОЕКТ» подало в реєстр ДЗК документацію для реєстрації земельної ділянки.

Так як на земельну ділянку ОСОБА_1 була накладена сусідня земельна ділянка з кадастровим номером 4622183000:06:002:0040, користувачем якої є ОСОБА_2 , з реєстру ДЗК прийшла відмова про реєстрацію такої ділянки.

Відповідно до абрису земельної ділянки площа накладки землі гр. ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , на землі ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , складає 0,0174 га.

ТзОВ «Азимут плюс» в описі меж земельної ділянки з кадастровим номером 4622183000:06:002:0040 замість «землі ОСОБА_1 » вказує «землі міської ради». Тобто, відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, межі цієї земельної ділянки наступні: від А до Б землі - загального користування (дорога); від Б до В - землі міської ради; від В до А - землі міської ради.

Реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 4622183000:06:002:0040 була здійснена відділом №3 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) 15.05.2025.

ОСОБА_2 звернулася до Кам`янка-Бузької міської ради із заявою про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачі у власність їй земельної ділянки загальною площею 0,2500 га. в АДРЕСА_1 .

Поряд з цим позивач також звернулася з заявою до Кам`янка-Бузької міської ради з проханням відмовити у передачі у власність земельної ділянки для обслуговування житлового будинку ОСОБА_2 у зв`язку з тим, що при розробці документації по відновленню меж її земельної ділянки не погоджувалися з нею межі земельної ділянки.

11.02.2026 представник ОСОБА_1 звернулась із заявою до ГУ Держгеокадастру у Львівській області, у якій просила скасувати державну реєстрацію земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 з кадастровим номером 4622183000:06:002:0040, оскільки внаслідок накладки сусідньої земельної ділянки порушуються законні права та інтереси ОСОБА_1 і вона позбавлена можливості вільно користуватись земельною ділянкою.

Листом №29-13-0.90-1203/2-26 від 04.03.2026 ГУ Держгеокадастру у Львівській області повідомило, що у державного кадастрового реєстратора Головного управління відсутні підстави для скасування державної реєстрації земельних ділянок.

Згідно з ст. ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв); за затвердженими комплексними планами просторового розвитку території територіальних громад, генеральними планами населених пунктів, детальними планами території. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Відповідно до ст. 204 ЗК України ведення Державного земельного кадастру здійснюється відповідно до закону.

За нормами ст. 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Державна реєстрація земельної ділянки це внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Статтею 3 Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачено, що державний земельний кадастр базується на таких основних принципах, зокрема, як внесення відомостей до Державного земельного кадастру виключно на підставі та відповідно до цього Закону.

Згідно з ст. 9 Закону України «Про Державний земельний кадастр» внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, про відмову у здійсненні таких дій. Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян чи їх об`єднань у діяльність Державного кадастрового реєстратора забороняється, крім випадків, встановлених цим Законом.

Як передбачено ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр», державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою: особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи; власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи; органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності); замовником технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель (у разі внесення до Державного земельного кадастру за результатами проведення інвентаризації земель масиву земель сільськогосподарського призначення відомостей про земельну ділянку, що входить до такого масиву); замовника документації із землеустрою, за якою здійснюється формування земельної ділянки державної, комунальної власності, у випадках, коли розроблення такої документації відбувається без дозволу органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування; власника земельної частки (паю) або його спадкоємця (у разі формування земельної ділянки в порядку виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв); особи, визначені частиною першою статті 118 Земельного кодексу України, у тому числі власника нерухомого майна (будівлі, споруди), розташованої на земельній ділянці, що надається (передається) із земель державної чи комунальної власності, або його спадкоємця. Для державної реєстрації земельної ділянки державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються: заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин; документація із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки, в електронній формі та формі електронного документа. Заява з доданими документами надсилається заявником засобами телекомунікаційного зв`язку.

Державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви: перевіряє відповідність документів вимогам законодавства; за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації. Підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є: подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини. Відмова в державній реєстрації земельної ділянки з підстав, не передбачених цією частиною, заборонена. На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки.

Частиною 18 ст. 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр» (в редакції чинній на момент здійснення державної реєстрації спірної земельної ділянки) передбачено, що заява про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, змін до таких відомостей, документація із землеустрою, документація з оцінки земель та інші документи, які відповідно до цього Закону є підставою для внесення відомостей до Державного земельного кадастру, подаються до органів, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру, в електронній формі засобами телекомунікаційного зв`язку. Визначення державного кадастрового реєстратора, уповноваженого на розгляд таких документів та внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надання мотивованої відмови у їх внесенні, здійснюється в день подання заяви за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру за принципом випадковості.

Як вбачається із наявних в матеріалах справи даних Відділу № 1 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин ГУ Держгеокадастру у Львівській області, державна реєстрація спірної земельної ділянки з кадастровим номером 4622183000:06:002:0040 проведена державним кадастровим реєстратором Відділу № 3 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області 03.07.2025 на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), виготовленої розробником ТзОВ «Азимут плюс» на замовлення ОСОБА_2 .

Так, в силу ч. 18 ст. 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр» визначення державного кадастрового реєстратора, уповноваженого на внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надання мотивованої відмови у їх внесенні, здійснювалось програмним забезпеченням Державного земельного кадастру за принципом випадковості.

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку земельна ділянка з кадастровим номером 4622183000:06:002:0040 належить до категорії земель: землі житлової та громадської забудови; вид цільового призначення: 02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); місце розташування (адміністративно-територіальна одиниця): АДРЕСА_1 .

В порядку інформаційної взаємодії систем Державного земельного кадастру з Державним реєстром речових прав на нерухоме майно, до Державного земельного кадастру не надходила інформація про зареєстроване речове право на вказану ділянку.

Згідно з вимогами ч. 13 ст. 79-1 ЗК України земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі: поділу або об`єднання земельних ділянок; скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації; якщо речове право на земельну ділянку, зареєстровану в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", не було зареєстровано протягом року з вини заявника. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

Відповідно до ч. 10 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр», державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об`єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника; ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).

Аналогічні норми вказані і в п. 114 Порядку ведення Державного земельного кадастру, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051

В силу вимог абз. 5 ч. 6 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр», у разі дійсної накладки однієї сформованої земельної ділянки на іншу, належним підтвердженням такої накладки є рішення державного кадастрового реєстратора про відмову у державній реєстрації земельної ділянки через знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини. При цьому, в такій відмові державний кадастровий реєстратор зазначає відсоткове співвідношення накладки однієї земельної ділянки на іншу.

Аналогічна правова позиція викладено у постанові Верховного Суду від 31.05.2023 у справі № 515/1315/18, в якій вказано, що належним доказом у справі, який би підтвердив чи спростував накладення земельних ділянок, може бути лише висновок земельно-технічної експертизи.

Суд погоджується із доводами представника відповідача про те, що позивачем не надано жодних належних доказів (рішення державного кадастрового реєстратора про відмову у державній реєстрації земельної ділянки або висновок земельно-технічної експертизи), які б підтверджували факт накладки координат поворотних точок земельної ділянки з кадастровим номером 4622183000:06:002:0040 на його земельну ділянку, а також не надано відповідних доказів, яким би було визнано незаконною та скасовано державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 4622183000:06:002:0040, яка проведена державним кадастровим реєстратором Відділу № 3 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області.

Приписами ч. 1 ст. 6 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтерес.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суд наголошує, що захист прав здійснюється у разі їх порушення. З цього випливає, що під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав позивача, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо позивач не довів факту порушення особисто своїх прав, то навіть у разі, якщо дії суб`єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає. Звернення до суду є способом захисту порушених суб`єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.

Поняття "охоронюваний законом інтерес" треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин. Визнання протиправним рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи, право або охоронюваний законом інтерес якої порушені такою діяльністю.

Як встановлено, у цій справі спір між сторонами ґрунтується виключно на твердженні позивача про протиправність дій державного реєстратора як суб`єкта, наділеного Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" владними функціями на прийняття рішення про державну реєстрацію прав, у зв`язку з невиконанням ним обов`язку щодо перевірки поданих для реєстрації документів.

Однак, в процесі розгляду справи судом встановлено, що ГУ Держгеокадастру у Львівській області не вчинялось жодної протиправної бездіяльності/дії, оскільки з урахуванням вимог ч. 10 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» були наявні підстави для відмови у скасуванні державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 4622183000:06:002:0040.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовна вимога про визнання протиправною бездіяльності ГУ Держгеокадастру у Львівській області щодо нескасування державної реєстрації земельної ділянки за адресою: Львівська область, Львівський район., с. Сокіл, вул. Польова, буд. 16 з кадастровим номером 4622183000:06:002:0040, є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Відповідно слід відмовити і у похідній вимозі про зобов`язання ГУ Держгеокадастру у Львівській області скасувати державну реєстрацію земельної ділянки за адресою: Львівська область, Львівський район., с. Сокіл, вул. Польова, буд. 16, з кадастровим номером 4622183000:06:002:0040 та закрити Поземельну книгу на вказану земельну ділянку.

Що ж стосується твердження представника відповідача про те, що даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, то суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20.07.2006 у справі «Сокуренко і Стригун проти України» вказав, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у п. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з … питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів …». Суд дійшов висновку, що національний суд не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом, і, таким чином, не міг вважатися судом, «встановленим законом».

Отже поняття «суду, встановленого законом» зводиться не лише до правової основи самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Така правова позиція наводиться у постанові Верховного Суду від 29.11.2023 у справі № 520/4702/19.

В постанові від 14.12.2023 у справі № 420/7433/23 Верховний Суд наголошував, що судова юрисдикція - це інститут права, що покликаний розмежувати як компетенцію різних ланок судової системи так і різні види судочинства, якими є цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.

У постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 24.01.2024 у справі № 140/1568/23 зазначено, що вимога щодо того, що суд має бути «встановленим законом», є однією з декількох вимог Конвенції та протоколів до неї і встановлює, що дії національних органів мають базуватись на внутрішньому праві, наприклад п. 1 ст. 5 («відповідно до процедури, встановленої законом» та «законний» арешт або затримання), п. 2 ст. 8 («у відповідності з законом»), п.п. п.п. 2 ст. ст. 9, 10 та 11 («встановлені законом»), п. 2 та п. 4 ст. 2 Протоколу № 4 («згідно із законом») та п. 1 ст. 4 Протоколу № 7 («відповідно до закону та кримінальної процедури цієї держави»).

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях щодо формулювання «встановлений законом» робить висновки, що межі цієї вимоги є більш обмеженими, ніж вимога стосовно того, що суд має діяти відповідно до закону або шляхом, «передбаченим законом». Буквальне тлумачення цього вислову приводить до думки, що вимагається правова підстава для існування та організації суду, включно із визначенням питань, які підпадають під юрисдикцію суду.

Цей термін не можна розуміти у тому сенсі, що суд для того, щоб уважатись встановленим законом, має також дотримуватись всіх вимог, передбачених національним законодавством, щодо здійснення його функцій. Якщо б існувала така концепція, не було б жодного сенсу виокремлювати п. 1 ст. 6 щодо цього питання з-поміж інших статей.

Отже, не маючи повноважень на здійснення судочинства в певному провадженні, суд діятиме всупереч чітким процесуальним нормам, що не відповідало б принципу юридичної визначеності та обов`язковості (остаточності) рішень та спричинило б порушення ст. 6 Конвенції.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

За наведеним у п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України визначенням суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Статтею 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження; спори між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

З вищенаведеного констатується, що до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Водночас, помилковим є поширення юрисдикції адміністративних судів на всі спори, стороною яких є суб`єкт владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і господарських справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб`єктного складу спірних правовідносин. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Публічно - правовим вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило майнового, приватного права чи інтересу.

Спірні у справі, що розглядається, спірні правовідносини врегульовані, зокрема, Законом України від 07.07.2011 №3613-VI «Про Державний земельний кадастр», згідно з нормами статті 1 якого державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Частинами 1, 2 ст. 6 Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачено, що ведення та адміністрування Державного земельного кадастру забезпечуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Держателем Державного земельного кадастру є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Частинами 1, 4 ст. 9 цього ж Закону визначено, що внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Державний кадастровий реєстратор: здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей; перевіряє відповідність поданих документів вимогам законодавства; формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг; здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні; присвоює кадастрові номери земельним ділянкам; надає відомості з Державного земельного кадастру та відмову у їх наданні; здійснює виправлення помилок у Державному земельному кадастрі; передає органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відомості про земельні ділянки.

Статтею 16 Закону України «Про Державний земельний кадастр`встановлено, що земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Система кадастрової нумерації земельних ділянок є єдиною на всій території України. Кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера. Скасований кадастровий номер земельної ділянки не може бути присвоєний іншій земельній ділянці. Інформація про скасовані кадастрові номери земельних ділянок зберігається у Державному земельному кадастрі постійно.

Верховний Суд підкреслює, що за змістом ч. 1, абз. абз. 1, 2 ч. 2, ч. ч. 9, 10 ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності.

Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 ЗК України).

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15 затверджено Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру.

Відповідно до п. 1 цього Положення Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи (п.п. 31 п. 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру).

Відповідно до Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 № 333, Головне управління Держгеокадастру в області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.

ГУ Держгеокадастру в області відповідно до покладених на нього завдань, крім іншого, здійснює ведення Державного земельного кадастру, інформаційну взаємодію Державного земельного кадастру з іншими інформаційними системами в установленому порядку; здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, обмежень у їх використанні, скасування такої реєстрації; розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством.

Тож державна реєстрація земельної ділянки шляхом внесення до Державного земельного кадастру передбачених законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера є результатом реалізації органами Держгеокадастру належних їм контрольних функцій у сфері управлінської діяльності.

Зміст вищенаведених норм також засвідчує, що державна реєстрація земельної ділянки у Державному земельному кадастрі не є тотожним поняттю «державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вжитому у п. 1 ст. 1 Закону України від 01.07.2004 № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Така правова позиція відображена у постанові Верховного Суду від 27.07.2022 у справі № 640/10412/21.

Прийняття рішення щодо державної реєстрації земельної ділянки або відмови у здійсненні такої реєстрації саме собою не породжує виникнення жодних речових прав на цю земельну ділянку (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 04.05.2022 у справі № 817/154/18).

Верховний Суд у постанові від 20.05.2022 у справі № 802/1840/18-а сформував схожий висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах про те, що дії стосовно державної реєстрації земельної ділянки спрямовані для визначення земельної ділянки як об`єкта цивільних прав та не стосуються реєстрації речових прав на неї.

Суд зазначає, що адміністративні суди розглядають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо - розпорядчої діяльності публічних органів.

Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речового права на земельну ділянку, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін спору.

Зазначений висновок узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 13.11.2019 у справі № 823/1984/16.

Окрім цього, відповідно до висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 128/3751/14-а, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених неправомірними, на думку особи, рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 11.03.2024 у справі №480/749/23.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що цей спір повинен розглядатися в порядку адміністративного судочинства, оскільки відповідач у спірних правовідносинах реалізував наявні у нього за законом контрольні функції у сфері управлінської діяльності, що підпадає під юрисдикцію адміністративного суду.

Тому підстав для закриття провадження у справі немає.

Оскільки в задоволенні позову відмовлено, то судові витрати в силу вимог ст. 139 КАС України розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2, 6-9, 19-20, 22, 25-26, 72, 77, 90, 139, 143, 241-246, 255, 257-258, 293, 295, п. п. 15.5 п. 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 15.10.2026.

Суддя Потабенко В.А.