Рішення № 140617712, 15.10.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2026 рокусправа № 380/13516/26Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брильовського Р.М. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ЄДРПОУ 13814885), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області ( 61022, м. Харків, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 поверх, ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії,-

встановив:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, у якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 06.03.2026 № 135050021226 щодо відмови в зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періоду проходження військової строкової служби з 28.06.1990 по 12.05.1992; а також щодо зарахування до пільгового стажу за Списком № 2 періоду роботи з 28.05.2002 по 04.07.2005 та призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників відповідно до пункту «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788 ХІІ та пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058 IV, починаючи з 08.12.2025;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди проходження військової строкової служби з 28.06.1990 по 12.05.1992; а також зарахувати до пільгового стажу за Списком № 2 період роботи з 28.05.2002 по 04.07.2005 та призначити і виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників відповідно до пункту «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ та пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV, починаючи з 08.12.2025;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 понесенні судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 ( далі позивач) звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області з заявою про призначення пенсії за Списком №2 відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ), та статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV). Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 06.03.2026 № 135050021226 відмовлено в призначенні пенсії позивачу в зв`язку з відсутністю необхідного стажу. Вважаючи таке рішення протиправним, позивач звернувся із цим позовом до суду.

Ухвалою судді від 1 липня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області ( далі відповідач 1) подало до суду відзив на позовну заяву, в якому з наведеними позивачем у позовній заяві обставинами та вимогами не погоджується повністю. Зазначає про те, що пенсійне забезпечення осіб, які працювали на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці за Списком № 2, здійснюється відповідно до Закону України № 1058. Відповідно до частини другої статті 114 Закону № 1058 право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 мають чоловіки після досягнення 55 років за наявності не менше 30 років страхового стажу, з яких не менше 12 років 6 місяців - на відповідних роботах. За результатами розгляду заяви позивача та доданих до неї документів Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, відповідно до принципу екстериторіальності, прийнято рішення від 06.03.2026 № 135050021226 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з відсутністю необхідного страхового та пільгового стажу. Зокрема, до страхового стажу не зараховано період проходження строкової військової служби з 28.06.1990 по 12.05.1992 через неналежне засвідчення виправлення по батькові у військовому квитку. До пільгового стажу за Списком № 2 не зараховано період роботи з 28.05.2002 по 04.07.2005, оскільки професія помічника бурильника, за якою працював Позивач, не була передбачена відповідним переліком професій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36. За результатами розгляду поданих документів страховий стаж позивача становить 28 років 8 місяців 6 днів, а пільговий стаж за Списком № 2 - 11 років 2 місяці 2 дні, що є недостатнім для призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону № 1058. Отже, відповідач вважає, що рішення про відмову в призначенні Позивачу пенсії за віком на пільгових умовах є правомірним, відтак просить відмовити у задоволенні позову.

Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області ( далі відповідач 2) у встановлений судом строк відзив на позов не подало. Про розгляд справи повідомлявся належним чином, що підтверджується довідками про доставку копії ухвали від 2.07.26 до електронного кабінету користувача ЄСІТС.

Станом на момент розгляду цієї справи жодних заяв по суті справи на адресу суду не надходило. При цьому, суд враховує, що згідно з ч.4 ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) подання заяв по суті справи є правом учасників справи, а неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову. Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд дослідив матеріали справи, всебічно і повно з`ясував усі фактичні обставини, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив таке.

ОСОБА_1 27.02.2026 звернувся із заявою про призначення йому пенсії за Списком № 2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області відповідно до статті 13 Закону України № 1788-ХІІ та статті 114 Закону України № 1058-IV.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 регулює питання подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності органом, що призначає пенсію визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

Рішенням від 6.03.2026 №135050021226 відділу призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат та соціальних послуг головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області відмовлено у задоволенні заяви. До страхового стажу не зараховано період проходження строкової військової служби з 28.06.1990 но 12.05.1992 згідно з військовим квитком серії НОМЕР_2 від 28.05.1990, оскільки в зазначеному документі наявне необумовлене виправлення по батькові заявника, що не завірено належним чином. До пільгового стажу за списком №2 з урахуванням наказів про результат проведеної атестації робочих місць не враховано період роботи згідно з довідкою від 19.02.2026 за №130.05-/1 з 28.05.2002 по 04.07.2005, оскільки зазначена в наказі про результати проведеної атестації робочих місць №146 під 06.05.2003 позиція професії помічника бурильника, за якою працював заявник згідно з даними пільгової довідки та записами трудової книжки серії НОМЕР_3 від 10.08.1989 не передбачена Постановою від 16.01.2003 №36 переліку списків виробництв, робіт професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Враховуючи зазначене, вирішено: відмовити ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку із відсутністю необхідного страхового га пільговою стажу, передбаченого частиною другою статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Вважаючи рішення від 6.03.2026 №135050021226 протиправним, позивач звернувся із цим позовом до суду.

При прийнятті рішення суд керується такими нормами права.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Стосовно позовних вимог позивача про не зарахування до страхового стажу період проходження строкової військової служби з 28.06.1990 по 12.05.1992 згідно з військовим квитком серії НОМЕР_2 від 28.05.1990, оскільки в зазначеному документі наявне необумовлене виправлення по батькові заявника, що не завірено належним чином, суд зазначає наступне.

Стаття 46 Конституції України закріплює право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

Відповідно до статті 9 Закону № 1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи (стаття 8 Закону № 1058-IV).

Частиною 1 статті 24 Закону України № 1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до абзацу першого частини 2 статті 24 Закону № 1058-ІV страховий стаж обчислюється територіальним органом Пенсійного фонду відповідно вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку з 01.01.2004, а за період до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим законом.

Згідно частини 1 статті 26 Закону № 1058-ІV починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 роки.

Згідно з статті 45 Закону № 1058-ІV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, окрім того пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Статтею 62 Закону України № 1788-XII визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» Кабінет Міністрів України затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 637 від 12.08.1993 (далі Порядок № 637).

Відповідно до пункту 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Також згідно з статтею 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Аналіз наведених правових положень свідчить про те, що основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка. А необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Подібний висновок відображений у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21.01.2020 у справі № 588/647/17.

Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий, стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Суд з матеріалів справи встановив, що відповідно до трудової книжки НОМЕР_4 позивач з 28.06.1990 звільнений по ст. 36 КЗпП УССР у зв`язку з призовом на військову службу.

Відповідно до військового квитка серії НОМЕР_2 у графі «Ім`я» (рос. Имя) вказано і ім`я, і по батькові Позивача правильно, що підтверджується паспортом Позивача серії НОМЕР_5 .

Також суд наголошує про те, що недотримання правил ведення військового квитка може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, щодо якої такі порушення було вчинено, а отже, й не може впливати на її особисті права.

Особа не може відповідати за правильність та повноту оформлення військового квитка на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення військового квитка з вини уповноваженого органу не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.

Відтак не зарахування відповідачем 2 до страхового стажу період проходження строкової військової служби з 28.06.1990 по 12.05.1992 згідно з військовим квитком серії НОМЕР_2 від 28.05.1990, є протиправним.

Щодо зарахування не зарахування до пільгового стажу за списком №2 з урахуванням наказів про результат проведеної атестації робочих місць не враховано період роботи згідно з довідкою від 19.02.2026 за №130.05-/1 з 28.05.2002 по 04.07.2005, оскільки зазначена в наказі про результати проведеної атестації робочих місць №146 під 06.05.2003 позиція професії помічника бурильника, за якою працював заявник згідно з даними пільгової довідки та записами трудової книжки серії НОМЕР_3 від 10.08.1989 не передбачена Постановою від 16.01.2003 №36 переліку списків виробництв, робіт професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, суд зазначає про таке.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону України № 1788-ХІІ право на пенсію за віком на пільгових умовах мають особи, які працювали на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України. Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсії особам, які мали право на пенсію за Списком № 2, призначаються за нормами Закону № 1058-IV виходячи з вимог віку та стажу, встановлених раніше чинним законодавством

Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно з Списками №2 деталізоване у Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок №383).

Пунктом 10 Порядку №383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637).

Рішенням від 6.03.2026 №135050021226 відділу призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат та соціальних послуг головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області відмовлено у задоволенні заяви. До пільгового стажу за списком №2 з урахуванням наказів про результат проведеної атестації робочих місць не враховано період роботи згідно з довідкою від 19.02.2026 за №130.05-/1 з 28.05.2002 по 04.07.2005, оскільки зазначена в наказі про результати проведеної атестації робочих місць №146 під 06.05.2003 позиція професії помічника бурильника, за якою працював заявник згідно з даними пільгової довідки та записами трудової книжки серії НОМЕР_3 від 10.08.1989 не передбачена Постановою від 16.01.2003 №36 переліку списків виробництв, робіт професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Враховуючи зазначене, вирішено: відмовити ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку із відсутністю необхідного страхового га пільговою стажу, передбаченого частиною другою статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Суд наголошує про таке.

Пунктом 3 Порядку №383 встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Списки №1, 2 затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173 застосовуються до пільгової роботи до 31.12.1991; якщо пільгова робота продовжується після 01.01.1992 застосовуються Списки №1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 №10; якщо пільгова робота продовжується після 11.03.1994 застосовуються Списки №1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162.

Списком №2, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173, у розділі XIII "Бурение, добыча и переработка нефти и газа, переработка угля и сланца" передбачалась посада "Бурильщики и их помощники".

Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" від 11.03.1994 №162 затверджено Список №2 виробництв, цехів, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, в якому у розділі XII "Буріння, видобування та переробка нафти, газу та газового конденсату, переробка вугілля і сланцю" передбачена професія "Бурильники капітального ремонту свердловин (2130200а-11292)".

Таким чином, посада "помічник бурильника", на якій працював позивач з 28.05.2002 по 04.07.2005 передбачена Списком №2, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173, а посада "Бурильник капітального ремонту свердловин", на якій працював позивач з 28.05.2002 по 04.07.2005 передбачена Списком №2, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку №383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Згідно з пунктом 4.3 Порядку №383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року №442 (далі - Порядок №442) та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 01 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку №442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Так, згідно з статтею 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено адміністративну відповідальність керівників суб`єктів господарювання. Порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян - суб`єктів підприємницької діяльності від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У разі, якщо непроведення атестації мало своїм наслідком заподіяння шкоди здоров`ю працівнику, керівник підприємства може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за статтею 271 Кримінального кодексу України.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку № 442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

За змістом пунктів 8 та 9 Порядку № 442 проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Відтак, своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.

При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку №2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку №442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

Велика Палата Верховного Суду у справі №520/15025/16-а від 19 лютого 2020 року сформулювала правовий висновок, згідно якого особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком №2, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону №1788-XII. Цей висновок є також застосовним і щодо осіб, зайнятих на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №1.

При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.

Отже, Велика Палата Верховного Суду вважає, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Відтак Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а відступила від висновків Верховного Суду України, викладених у постановах від 10 вересня 2013 року, 25 листопада 2014 року 10 і 17 березня, 14 квітня, 2 грудня 2015 року, 10 лютого, 12 квітня 2016 року (справи №№21-183а13, 21-519а14, 21-51а15, 21-585а14, 21-383а14, 21-1329а15, 21-5432а15, 21-6501а15), щодо відсутності підстав для призначення пенсії на пільгових умовах з огляду на відсутність результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.

Підсумовуючи викладене вище, період роботи позивача з 28.05.2002 по 04.07.2005 підлягає зарахуванню до стажу позивача, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2.

Зважаючи на встановлені обставини справи та наведені вище норми права, якими врегульовані спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 06.03.2026 № 135050021226 є протиправним та підлягає скасуванню.

З метою ефективного захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги шляхом зобов`язання відповідача 2 зарахувати період роботи позивача до страхового стажу період проходження військової строкової служби з 28.06.1990 по 12.05.1992, а також щодо зарахування до пільгового стажу за Списком № 2 періоду роботи з 28.05.2002 по 04.07.2005.

Стосовно позовних вимог позивача про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди проходження військової строкової служби з 28.06.1990 по 12.05.1992 та до пільгового стажу за Списком № 2 період роботи з 28.05.2002 по 04.07.2005, суд зазначає про таке.

Як убачається з матеріалів справи, питання щодо зарахування зазначених періодів стажу розглядалося та відповідне рішення приймалося Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області. Відтак Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області не є органом, яким вирішувалося питання щодо зарахування спірних періодів стажу, що підлягає врахуванню судом під час вирішення відповідних позовних вимог.

Щодо позовних вимог у частині призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників відповідно до пункту «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788 ХІІ та пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058 IV, починаючи з 08.12.2025, суд зазначає про таке.

Як випливає з положень Рекомендації Комітету Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Призначення та обрахунок пенсії є дискреційним повноваженням пенсійного органу. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Верховним Судом у постанові від 07.03.2018 у справі №233/2084/17 зазначено, що вирішення питання призначення пенсії є виключною компетенцією Пенсійного фонду, а тому належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії на пільгових умовах, а не зобов`язання відповідача призначити пенсію.

Таким чином, позовні вимоги в частині призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 не підлягають задоволенню.

Суд наголошує, що при повторному розгляді заяви позивача відповідач не може прийняти рішення, яке по суті повторює рішення, що визнане судом протиправним, і повинен вирішити заяву позивача з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цій справі.

Висновки суду, викладені в мотивувальній частині його рішення є в однаковій мірі обов`язковими для врахування суб`єктом владних повноважень при здійсненні своїх повноважень на виконання рішення суду, як і висновки, визначені в резолютивній частині рішення. Суд зауважує, що при визначенні меж встановлених зобов`язань необхідно враховувати як резолютивну, так і мотивувальну частини судового рішення.

З огляду на зазначене, оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності, для належного та ефективного захисту порушених прав позивача, суд вважає необхідним зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 27.02.2026 .

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ЄДРПОУ 13814885), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області ( 61022, м. Харків, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 поверх, ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 06.03.2026 № 135050021226 щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди проходження військової строкової служби з 28.06.1990 по 12.05.1992; а також зарахувати до пільгового стажу за Списком № 2 період роботи з 28.05.2002 по 04.07.2005.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників відповідно до пункту «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ та пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області ( 61022, м. Харків, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 поверх, ЄДРПОУ 14099344) 1064 грн 96 коп. сплаченого судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяБрильовський Роман Михайлович