Рішення № 140617282, 14.10.2026, Ружинський районний суд Житомирської області

Справа № 291/936/26

Провадження №2/291/815/26

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

14 жовтня 2026 року селище Ружин

Ружинський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Гарбарук І.М., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження (за наявними матеріалами справи без виклику сторін у судове засідання) в залі суду селищі Ружин цивільну справу №291/936/26 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 08.10.2019 між акціонерним товариством «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладено договір № 482938184. Відповідно до умов договору кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредит у сумі 24 295,00 грн., а позичальник зобов`язався повернути отриманусуму в строк до 09.11.2021 та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 0.01 %. 17.05.2021 між АТ «Альфа-Банк» та ТзОВ «ФК «Флексіс» укладено договір № 2, у відповідності до умов якого до останнього, з-поміж іншого, перейшло право майнової вимоги за кредитним договором №482938184 від 08.10.2019. 18.05.2021 між ТзОВ «ФК «Флексіс» та ТзОВ «Вердикт Капітал» укладено договір № 18-05/2021, у відповідності до умов якого до останнього, з-поміж іншого, перейшло право майнової вимоги за кредитним договором № 482938184 від 08.10.2019. 10.01.2023 на підставі договору відступлення прав вимоги № 10-01/2023, укладеного між ТзОВ «Вердикт Капітал» та ТзОВ «Коллект Центр», позивач набув права майнової вимоги за кредитним договором № 482938184 від 08.10.2019.

Всупереч умовам кредитного договору відповідач свої кредитні зобов`язання не виконує. Враховуючи наведене, просить стягнути з відповідача на користь ТзОВ «Коллект Центр» суму заборгованості за кредитним договором №482938184 від 08.10.2019 в розмірі 19 402,71 грн, в т.ч. 17 780,05 грн заборгованість за тілом кредиту, 689,92 грн заборгованість за процентами, 932,74 грн інфляційні збитки та три процента річних на підставі ст. 625 ЦК України, а також понесені судові витрати по справі, з яких: 2 662,40 грн судовий збір, 9 000,00 грн витрати на правничу допомогу.

Позиція відповідача

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, обставин, на які посилається позивач, не спростував, доказів повного або часткового погашення заборгованості та власного розрахунку боргу суду не надав.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

24.08.2026 через «Електронний суд» на адресу суду надійшов вказаний позов.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.08.2026 головуючим суддею по справі визначено суддю Гарбарук І.М.

27.08.2026 судом отримано відповідь №1197 з Вчорайшенської сільської ради щодо зареєстрованого місця проживання відповідача.

Ухвалою суду від 28.08.2026 прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі, ухвалено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, витребувано інформацію у АТ «Сенс Банк».

30.09.2026 на адресу суду надійшли витребувані докази від АТ «Сенс Банк».

Відповідно ч.8 ст. 128, п.5 ч.6 ст.272 ЦПК України відповідачу було направлено ухвалу про відкриття провадження у справі та позовну заяву з додатками до неї та роз`яснено його право подати відзив на позовну заяву і всі наявні докази, що підтверджують заперечення проти позову протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії ухвали суду про відкриття провадження у справі.

До суду не надходило клопотань від жодної із сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, а тому відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Згідно з електронного сайту Ружинського районного суду Житомирської області користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин, інформацію про призначені судові засідання.

Розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст.247 ЦПК України.

Частиною першою статті 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) передбачено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки відповідач був належним чином повідомлений про судовий розгляд, але не подав відзиву на позов, за погодженням представника позивача суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.

Позовна заява з доданими матеріалами надсилалася на зареєстровану адресу місця проживання відповідача.

Обставини справи, встановлені судом

08.10.2019 між ОСОБА_1 та АТ «Альфа-Банк» шляхом підписання оферти на укладання угоди про надання кредиту № 482938184, укладено кредитний договір.

Особа висловила свою згоду, що підписана нею заява разом із іншими документами складає між нею та банком договір про надання банківських послуг.

Згідно з умовами кредитного договору АТ «Альфа-Банк» надає відповідачу споживчий кредит в розмірі 24 295,00 грн. на умовах строковості, зворотності та платності, а відповідач зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до повідомлення АТ "Сенс Банк" №16616-БТ-32.3/2026 від 22.09.2026 ОСОБА_1 є клієнтом банка.

На підставі меморіального ордеру №2944402 від 09.10.2019 АТ "Сенс Банк" перерахувало ОСОБА_1 кошти в сумі 24 295,00 грн, призначення платежу - надання кредиту за кредитним договором №482938184 від 08.10.2019.

Відповідно до протоколу №2/2022 від 18.02.2022 позачерговими загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-банк» змінено найменування банку на акціонерне товариство «Сенс Банк».

17.05.2021 було укладено договір №2 відповідно до якого АТ "Альфа-Банк" відступило на користь ТзОВ "ФК "Флексіс" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №482938184 від 08.10.2019.

18.05.2021 було укладено договір №18-05/2021 відповідно до якого ТзОВ "ФК "Флексіс" відступило на користь ТзОВ «Вердикт капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №482938184 від 08.10.2019.

10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТзОВ «Вердикт капітал» відступило на користь ТзОВ «Коллект центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №482938184.

Таким чином, ТОВ «Коллект центр» наділено правом вимоги до відповідача за договором №482938184 від 08.10.2019.

Норми права, застосовані судом, та висновки суду

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У відповідності до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно зі ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 було укладено договір, за умовами якого остання отримала грошові кошти 24 295,00 грн.

Кредитний договір №482938184 від 08.10.2019 був підписаний відповідачем особистим підписом.

Відповідач підписання заяви на отримання кредиту та повідомлення про відступлення права вимоги не заперечував, кредитний договір не оспорював, не надав доказів того, що кредитні кошти йому не надавалися або що визначені ним у заяві платежі за рахунок кредиту не здійснювалися.

Наявні у матеріалах справи письмові докази у своїй сукупності підтверджують укладення кредитного договору, погоджений сторонами спосіб надання кредиту, розпорядження позичальника щодо використання кредитних коштів, перехід права вимоги та розмір заборгованості.

В матеріалах справи наявна виписка по особовому рахунку кредитного договору за період з 08.10.2019 по 17.05.2021, з якої вбачається облік тіла кредиту, нарахування та погашення процентів, перенесення сум на прострочену заборгованість, а також залишок заборгованості за тілом кредиту, процентами.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно з ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Одним із випадків відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно зі ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, частин 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі статтями 76, 77, 79 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно з розрахунком заборгованості відповідача, складеного ТОВ " Коллект центр", станом на 10.03.2023 відповідач мала заборгованість за кредитним договором №482938184 від 08.10.2019 в загальній сумі 19 402,71 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту 17 780,05 грн, за процентами на дату відступлення права вимоги 689,92 грн (період з 18.05.2021 по 08.11.2021), за процентами на підставі ст.. 625 ЦК України 156,36 грн (період з 09.11.2021 по 23.02.2022), за інфляційними збитками 776,38 грн (період листопад 2021 лютий 2022).

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитом, складеного АТ "Сенс Банк", станом на 17.05.2021 ОСОБА_1 мала заборгованість в загальній сумі 18 469,12 грн, яка складається із заборгованості за кредитом 17 780,05 грн, за процентами 1,95 грн, за комісією 687,12 грн

Як вбачається з витягу з додатку 1-1 до договору факторингу №18-05/21 від 18.05.2021 ТОВ «ФК «Флексіс» відступило на користь ТзОВ «Коллект центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №482938184, у сумі 18 469,12 грн. в т.ч. 17 780,05 грн сума за тілом кредиту, 689,07 грн сума заборгованості за процентами та комісією.

Як вбачається з реєстру боржників до договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 ТОВ "Вердикт капітал" відступило ТОВ "Коллект центр" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №482938184, у сумі 19 402,71 грн. в т.ч. 17 780,05 грн сума за тілом кредиту, 689,92 грн сума заборгованості за процентами, 932,74 грн заборгованість нарахована на підставі ст. 625 ЦК України.

З аналізу вищевикладеного, суд дійшов висновку, що, позивач включив до заявлених 689,92 грн заборгованості за процентами також 687,12 грн, які первісний кредитор у власному бухгалтерському обліку та детальному розрахунку визначив як комісію за обслуговування кредиту.

Суд виходить із того, що відступлення права вимоги не змінює правової природи вже існуючих складових заборгованості.

Новий кредитор набуває право вимоги в тому самому обсязі та на тих самих умовах, які існували на момент його переходу, однак не набуває права односторонньо змінювати правову природу окремого платежу з комісії на проценти.

При цьому позивач вимоги про стягнення 687,12 грн, саме як комісії не заявив, а у власному розрахунку визначив заборгованість за комісією у розмірі 0 грн.

Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог і не вправі самостійно змінювати предмет або підстави позову.

За таких обставин вимога про стягнення 687,97 грн. як процентів не підтверджується первинними документами та задоволенню не підлягає.

За таких обставин суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача про стягнення із відповідача заборгованості за кредитним договором №482938184 від 08.10.2019 в розмірі 17 782,00 грн., з яких заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 17 780,05 грн, заборгованість за процентами - 1,95 грн.

Досліджений розрахунок заборгованості відповідачем не спростований, доказів помилковості чи неправильності наданих позивачем розрахунків, а також належного виконання зобов`язань за кредитним договором не надано. Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання відповідно до ст. 617 ЦК України.

Надати оцінку аргументам відповідача суд позбавлений можливості, оскільки такі ним не наведені, відповідач відзив на позовну заяву не подавав.

Щодо вимоги позову про стягнення з відповідача заборгованості за інфляційними збитками 776,38 грн., нарахованими 3% річних 156,36 грн, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено і триває по теперішній час.

Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 року №183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст.625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Враховуючи зазначене вище, стягнення заборгованості за нарахованими інфляційними збитками 776,38 грн, трьома процентами річних 156,36 грн, тобто у період дії воєнного стану, не відповідає вимогам Закону, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Розподіл між сторонами судових витрат

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позов подано через підсистему «Електронний суд», тому позивач сплатив 2 662,40 грн судового збору із застосуванням коефіцієнта 0,8, передбаченого частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір».

Позовні вимоги задовольняються в розмірі 17 782,00 грн із заявлених 19 402,71 грн, тобто на 91,65 %.

Тому з відповідача на користь позивача належить стягнути 2 440,09 грн судового збору.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке.

Позивач просить відшкодувати 9 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

01.07.2024 ТОВ «Коллект Центр» (далі «Клієнт») та АО «Лігал Ассістанс» ( далі- «Адвокатське об`єднання») уклали договір про надання правової допомоги № 01-07/2024, відповідно до якого клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

Згідно з п. 4.1 договору про надання правової допомоги вартість послуг узгоджується сторонами у формі заявок на надання юридичної допомоги, які є невід`ємними додатками до договору.

Відповідно до заявки про надання юридичної допомоги № 70 від 04.07.2026 та витягу з акту №24 про надання юридичної допомоги від 31.07.2026 сторони договору погодили надання правових (юридичних) послуг по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 загальною вартістю 9 000,00 грн.

За змістом п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За правилами ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час. Під час вирішення питання про розподіл витрат суд виходить із критеріїв їх дійсності, необхідності, обґрунтованості та розумності.

Верховний Суд у постанові від 1 вересня 2020 року у справі № 640/6209/19 зазначив, що розмір відшкодування витрат має бути співмірним із ціною позову та не повинен бути явно завищеним порівняно з нею. Суд з урахуванням обставин конкретної справи може обмежити розмір відшкодування, виходячи з розумної необхідності відповідних витрат.

Подібний підхід щодо оцінки реальності та розумності витрат викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 3 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 та додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 травня 2026 року у справі № 911/969/24.

Європейський суд з прав людини у справі «East/West Alliance Limited проти України» вказав, що компенсації підлягають лише фактичні й неминучі витрати, розмір яких є обґрунтованим. У рішенні «Лавентс проти Латвії» Європейський суд з прав людини зазначив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд ураховує, що ця справа не належить до складних, розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін і проведення судових засідань. Підготовлені процесуальні документи та надані послуги є типовими для спорів про стягнення кредитної заборгованості і не вимагали значного обсягу правового аналізу або часу, позовні вимоги задоволено частково.

З огляду на характер спору, ціну позову, обсяг наданих послуг, засади розумності і справедливості заявлений розмір витрат 9 000,00 грн є непропорційним предмету спору. Суд вважає обґрунтованим стягнення з відповідачки 2 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. У відшкодуванні решти таких витрат слід відмовити.

Керуючись статтями 12, 13, 7681, 89, 141, 247, 259, 263265, 274, 279282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» заборгованість за договором №482938184 відь 08.10.2019 у розмірі 17 782 (сімнадцять тисяч сімсот сімдесят два) грн 00 коп., у тому числі 17 780,05 грн заборгованість за кредитом, 1,95 грн заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 440 (дві тисячі чотириста сорок) грн 09 коп та витрати на правничу допомогу у розмірі 2 000 (дві тисячі) грн 00 коп.

В решті позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», код ЄДРПОУ 44276926; адреса: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306.

Відповідачка: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 14.10.2026.

Суддя Ружинського районного суду

Житомирської області І.М. Гарбарук