Рішення № 140616818, 12.10.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №296/7461/26

Категорія 38

2/295/5538/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира у складі:

головуючого судді Перекупки І.Г.,

за участю секретаря судового засідання Городнюк Є.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 , третя особа - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Житомирської міської ради про стягнення із спадкоємців заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

19.06.2026 ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» через свого представника звернулось до через підсистему «Електронний суд» до Корольовського районного суду міста Житомира з даним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , від імені якого діє мати ОСОБА_2 , на користь ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» заборгованість за Заявою - Договором № 2018/І_С/173-000842 від 04.07.2018 у розмірі 71 065, 53 грн з кожного в межах вартості успадкованого майна, пропорційно частці у спадщині, а також судові витрати.

Ухвалою судді Корольовського районного суду міста Житомира від 25.06.2026 матеріали цивільної справи № 296/7461/26 передано за підсудністю до Богунського районного суду міста Житомира.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.07.2026 матеріали передано для розгляду головуючому судді Перекупці І.Г.

Ухвалою судді Богунського районного суду міста Житомира Перекупки І.Г. від 20.07.2026 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

Відповідачі відзив не подали, про наявність поважних причин, які перешкоджають його подачі, суд не повідомили, тому відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Представник позивача 12.10.2026 направила до Богунського районного суду міста Житомира через підсистему «Електронний суд» заяву, в якій просила розгляд справи проводити без її участі, позовні вимоги підтримала, проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Відповідачі у судові засідання не з`являлися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, правом подання відзиву не скористалися, ухвала про відкриття провадження по справі, направлена відповідачам поштовим зв`язком, повернулись на адресу суду не врученими адресатам.

Частина 1 ст. 280 ЦПК України встановлює, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У відповідності до ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши письмові докази у справі, які мають значення для її розгляду, суд приходить до наступного висновку.

4 липня 2018 року між Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк «Укргазбанк» та ОСОБА_4 було укладено Заяву-Договір №2018/І_С/173-000842, в рамках якого оформлено кредит за Договором № 2018/ОВР/173-000576.

На підставі укладеного договору ПАТ АБ «Укргазбанк» відкрив ОСОБА_4 картковий рахунок та субрахунок за програмою кредитування «Універсальна картка «Домовичок», на якому була встановлено можливу суму кредиту 300 000 грн, щомісячний платіж по кредиту - 7% з мінімум 50 грн, пільговий період 30 днів, відсоткова ставка 30% річних, відсоткова ставка на пільговий період - 0,00001% річних, відсоткова ставка на прострочену заборгованість - 48 %, строк дії договору 12 місяців.

Позичальник ОСОБА_4 свої зобов`язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконував, у зв`язку з чим 21 травня 2021 року Корольовським районним судом міста Житомира ухвалено заочне рішення, яким стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором від 04.07.2018 у розмірі 40 636,37 грн та судовий збір у розмірі 2 102,00 грн. 13 липня 2021 року на виконання вказаного рішення суду Корольовським районним судом міста Житомира видані виконавчі листи.

19 березня 2024 року з відповіді Корольовського відділу державної виконавчої служби на запит ПАТ АБ «Укргазбанк» стало відомо, що позичальник ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а виконавчі провадження № 69661360 та № 69661460, відкриті на виконання рішення Корольовського районного суду м. Житомира про стягнення заборгованості на користь ПАТ АБ «Укргазбанк», закінчено постановами від 3 жовтня 2023 року.

19 квітня 2024 року у зв`язку з отриманням інформації про смерть позичальника ПАТ АБ «Укргазбанк» направив вимогу (претензію) до спадкоємців ОСОБА_4 № 132/11503/2024 за останнім відомим кредитору місцем проживання померлого до Житомирської державної нотаріальної контори Житомирської області.

13 травня 2024 року до ПАТ АБ «Укргазбанк» надійшла відповідь Житомирської державної нотаріальної контори Житомирської області про направлення претензії кредитора за належністю приватному нотаріусу Житомирського міського нотаріального округу Сіранчук Р.В., якою було заведено спадкову справу після смерті ОСОБА_4 . У подальшому приватний нотаріус повідомила Банк, що 19 червня 2023 року відкрито спадкову справу № 27/2023 щодо майна померлого ОСОБА_4 , а також про направлення спадкоємцям листів щодо наявності заборгованості перед АБ «Укргазбанк» та обов`язку її погашення за рахунок успадкованого майна, що підтверджується відповідями нотаріуса № 99/01-16 від 13 травня 2024 року та № 39/01-16 від 24 лютого 2026 року.

27 березня 2026 року ПАТ АБ «Укргазбанк» звернувся до Богунського районного суду м. Житомира із заявою про забезпечення доказів шляхом витребування у приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Сіранчук Р.В. спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_4 . Ухвалою суду заяву задоволено та витребувано належним чином засвідчену копію спадкової справи № 27/2023.

Із матеріалів спадкової справи стало відомо, що 19 червня 2023 року із заявою про прийняття спадщини від імені свого неповнолітнього сина ОСОБА_3 звернулася ОСОБА_2 , а 14 серпня 2023 року із заявою про прийняття спадщини звернувся батько спадкодавця ОСОБА_5 . До складу спадщини входить 1/5 частка квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 65,2 кв. м, у тому числі житловою площею 37,9 кв. м, яку спадкоємці успадкували в рівних частках. 10 лютого 2026 року ОСОБА_5 видано свідоцтво про право на спадщину за законом на відповідну частку спадкового майна, тоді як свідоцтво про право на спадщину ОСОБА_3 не видавалося.

Отже, спадкоємцями майна ОСОБА_4 є його батько ОСОБА_5 та неповнолітній син ОСОБА_3 , від імені якого діє його мати ОСОБА_2 , кожен із яких успадкував відповідну частку спадкового майна.

Оскільки позичальник не виконав належним чином зобов`язання за Заявою-Договором № 2018/І_С/173-000842 від 4 липня 2018 року, ПАТ АБ «Укргазбанк» здійснено нарахування відповідно до частини другої статті 625 ЦК України в розмірі 15 124,00 грн. Загальний розмір заборгованості за вказаним договором становить 71 065,53 грн, з яких 32 802,00 грн - прострочена заборгованість за тілом кредиту, 23 139,53 грн - прострочена заборгованість за процентами та 15 124,00 грн - заборгованість за платежами відповідно до частини другої статті 625 ЦК України.

Враховуючи те, що ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , від імені якого діє його мати ОСОБА_2 , успадкували майно ОСОБА_4 , були повідомлені нотаріусом про кредиторські вимоги Банку на суму 71 065, 53 грн, однак у добровільному порядку заборгованість не погасили, ПАТ АБ «Укргазбанк» звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості в межах вартості успадкованого майна пропорційно частці кожного спадкоємця.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

У разі порушення (невизнання, оспорювання) суб`єктивного цивільного права чи інтересу у потерпілої особи виникає право на застосування конкретного способу захисту. Цим правом на застосування певного способу захисту і є права, які існують у рамках захисних правовідносин. Тобто спосіб захисту реалізується через суб`єктивне цивільне право, яке виникає та існує в рамках захисних правовідносин (зобов`язань).

За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.

Під способами захисту суб`єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі №925/1265/16).

При цьому під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що спричиняє потрібні результати, наслідки, тобто матиме найбільший ефект по відновленню відповідних прав, свобод та інтересів на стільки, на скільки це можливо.

Відповідно до структури ЦК України кредитор має право обирати один із усіх способів захисту, які надаються йому законом, якщо інакше правило в імперативному порядку не визначено у цивільному законі. При цьому вибір способу захисту кредитор здійснює на власний розсуд (постанова Першої судової палати КЦС ВС від 25 квітня 2018 року, справа № 645/3265/13-ц, провадження № 61-5552свп18).

Вирішуючи питання про наявність чи відсутність підстав для задоволення позову ПАТ АБ «Укргазбанк», суд виходить з наступного.

Згідно з ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відтак, до спадкоємців переходять не тільки права, що належали спадкодавцю, але і його обов`язки. Винятком з цього правила є лише зобов`язання боржника, які припиняються зі смертю фізичної особи. Відповідно до частини першої ст. 608 ЦК, зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим, не може бути виконане іншою особою. В усіх інших випадках до спадкоємців переходять відповідні боргові зобов`язання спадкодавця.

Так, у спадщину переходять: обов`язки, що випливають з цивільно - правових договорів (крім тих, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця); обов`язки з відшкодування матеріальної шкоди (збитків); обов`язки по відшкодуванню моральної шкоди (присудженої судом за життя спадкодавця); обов`язки по виплаті неустойки у вигляді штрафу або пені (присудженої судом за життя спадкодавця); витрати на утримання, догляд, лікування, поховання спадкодавця (але не більш, ніж за 3 роки); обов`язки за договором оренди житла з викупом.

Згідно зі статтями 1220, 1221 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до положень статті 1281 ЦК України спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредитор спадкодавця має право звернутися до нотаріуса за місцем відкриття спадщини в шестимісячний строк з дня, як йому стало відомо або могло стати відомим про відкриття спадщини з вимогами до спадкоємців, що прийняли спадщину, повернути йому борг, що був за спадкодавцем. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Згідно з положеннями статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Це правило визначає загальний характер відповідальності спадкоємців за боргами спадкодавця, незалежно від виду спадкування та суб`єктів спадкового процесу й випливає із суті універсального характеру спадкового правонаступництва.

Борги спадкодавця - це майнові зобов`язання, які прийняв на себе спадкодавець перед фізичними або юридичними особами-кредиторами, але смерть позбавила його можливості виконати їх. Обов`язок доказувати борги померлого покладається на самого кредитора. Кредитор, який звернувся до спадкоємців, зобов`язаний надати документи, що підтверджують його вимоги.

За чинним законодавством спадкоємці, які прийняли спадщину, повинні виконати боргові зобов`язання спадкодавця в межах дійсної вартості майна, одержаного ними у спадщину. Вартість спадщини визначається на час відкриття спадщини. Отже, умовою відповідальності спадкоємця за боргами спадкодавця є факт прийняття спадщини.

Для всіх спадкоємців, як за законом, так і за заповітом, існує однакова межа відповідальності за боргами спадкодавця. За наявності декількох спадкоємців настає частковий обов`язок виконання зобов`язань: кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Таким чином, кредитори спадкодавця можуть пред`явити вимоги до будь-якого спадкоємця, але обсяг виконання боргового зобов`язання спадкоємцем не може перевищувати дійсної вартості отриманої ним спадщини і розміру боргів, що пропорційно припадають на його частку.

При цьому, за правовою позицією Верховного Суду, доводити обсяг спадкового майна та його вартість повинен спадкоємець, який заперечує проти вимог кредитора, оскільки відповідальність спадкоємця за зобов`язаннями спадкодавця обмежена вартістю успадкованого майна.

З матеріалів справи вбачається, що до складу спадщини після смерті ОСОБА_4 увійшло невиконане ним боргове зобов`язання перед АБ «Укргазбанк» за кредитним договором. Наявність даного боргового зобов`язання підтверджується рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 21 травня 2021 року, яким з ОСОБА_4 на користь АБ «Укргазбанк» стягнуто заборгованість за кредитним договором у розмірі 40 636,37 грн та судові витрати.

Спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняли його батько ОСОБА_1 та неповнолітній син ОСОБА_3 , від імені якого діє його мати ОСОБА_2 , які подали до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, що підтверджується матеріалами спадкової справи.

З матеріалів справи також вбачається, що про смерть ОСОБА_4 позивачу АБ «Укргазбанк» стало відомо 19 березня 2024 року, коли Банк отримав відповідь Корольовського відділу державної виконавчої служби про закінчення виконавчих проваджень № 69661360 та № 69661460 у зв`язку зі смертю боржника ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується постановами про закінчення виконавчих проваджень від 3 жовтня 2023 року.

19 квітня 2024 року АБ «Укргазбанк» направив до Житомирської державної нотаріальної контори Житомирської області вимогу (претензію) до спадкоємців ОСОБА_4 про погашення заборгованості за кредитним договором. Вказану вимогу було направлено за належністю приватному нотаріусу Житомирського міського нотаріального округу Сіранчук Р.В., якою заведено спадкову справу після смерті ОСОБА_4 . У подальшому нотаріусом вимогу Банку було доведено до відома спадкоємців померлого, які прийняли спадщину, - ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Відповідно до ч. 2 ст. 1281 ЦК України кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.

Судом встановлено, що позивач ПАТ АБ «Укргазбанк», як кредитор, виконав вимоги ч. 2 ст. 1281 ЦК України, оскільки у передбачений законом шестимісячний строк з дня, коли він дізнався про відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4 - 7 грудня 2020 року звернувся до нотаріальної контори з вимогою (претензією) до спадкоємців померлого боржника.

Таким чином, на підставі вищенаведених правових норм ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , як спадкоємці померлого ОСОБА_4 , зобов`язані задовольнити вимоги кредитора ПАТ АБ «Укргазбанк» повністю, але в межах вартості майна, одержаного ними у спадщину.

Рішенням Корольовського районного суду від 21.05.2021 у справі № 295/2/21 про стягнення кредитної заборгованості судом було визначено та зафіксовано конкретний розмір заборгованості за кредитним договором у сумі 40 636,37 грн із визначенням її складових, а саме: заборгованості за тілом кредиту та процентами. При цьому кредитний договір було укладено у 2018 році строком на 12 місяців, тобто строк його дії закінчився 03.07.2019. Отже, станом на момент ухвалення судового рішення строк кредитування вже закінчився, а розмір заборгованості, що підлягав стягненню, був предметом судового розгляду та отримав судову оцінку. Незважаючи на це, банк повторно заявляє до стягнення заборгованість за тілом кредиту в розмірі 32 802 грн та проценти в розмірі 23 139,53 грн, фактично збільшуючи суму вимог порівняно із заборгованістю, визначеною судовим рішенням. Такі вимоги потребують належного правового та документального обґрунтування, оскільки сам факт невиконання попереднього судового рішення не надає кредитору права безпідставно збільшувати розмір основного боргу або продовжувати нарахування договірних процентів після закінчення строку кредитування. Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц, після настання строку повернення кредиту право кредитодавця нараховувати договірні проценти за користування кредитом припиняється, а права кредитора в подальшому захищаються відповідно до статті 625 ЦК України за наявності передбачених законом підстав.

Враховуючи викладене, вимоги позивача до відповідачів, як спадкоємців боржника, що прийняли після нього спадщину, є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню, шляхом стягнення з них на користь банку суми заборгованості померлого боржника за кредитним договором, що увійшла до складу спадщини у зв`язку з її несплатою та зафіксована рішенням Корольовського районного суду міста Житомира 40 636, 37 грн та 15 124 грн заборгованості по платежах за ч. 2 ст. 625 ЦК України, що в сумі складає 55 760, 37 грн, тобто по 27 880, 19 грн з кожного, але в межах вартості спадщини, отриманої кожним з відповідачів після ОСОБА_4 . В задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідачів решти суми заборгованості суд вважає за необхідне відмовити, оскільки ця заборгованість нарахована позивачем з порушенням вимог закону, відтак її стягнення призведе до порушення прав відповідачів.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України із відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подання позову пропорційно задоволених позовних вимог у розмірі 2 088, 73 грн.

На підставі викладеного, керуючись статями 5, 12, 13, 81, 141, 142, 206, 211, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 , третя особа - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Житомирської міської ради, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , та ОСОБА_3 , від імені якого діє ОСОБА_2 , на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» в рівних частинах заборгованість за Заявою - Договором № 2018/І_С/173- 000842 від 04.07.2018 в розмірі 55 760, 37 грн, тобто по 27 880, 19 грн з кожного, в межах вартості майна одержаного у спадщину після смерті ОСОБА_4 .

Стягнути з ОСОБА_1 , та ОСОБА_3 , від імені якого діє ОСОБА_2 , на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» в рівних частинах понесені судові витрати в розмірі 2 088, 73 грн, тобто по 1 044, 37 грн з кожного.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено з загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Відомості про учасників справи:

Позивач ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК», м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1, код ЄДРПОУ 23697280.

Відповідач 1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач 2 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Законний представник відповідача 2 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Третя особа Орган опіки та піклування виконавчого комітету Житомирської міської ради, м. Житомир, майдан ім. С.П. Корольова, 4/2, код ЄДРПОУ 25777327.

Суддя І.Г. Перекупка