Рішення № 140615808, 14.10.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2026 року м. Київ справа №320/41550/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві

про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

І. Зміст позовних вимог.

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач), в якому просить суд

- визнати протиправною бездіяльність відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо належного та своєчасного перерахунку пенсії за віком позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням заробітної плати за всі періоди трудової діяльності, щорічних індексацій та перерахунків як працюючому пенсіонеру;

- зобов`язати відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити повний та всебічний перерахунок пенсії за віком позивача ОСОБА_1 відповідно до вимог статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням

1) заробітної плати за всі періоди страхового стажу позивача на найбільш вигідних умовах, а не лише за період з 01 січня 1987 року по 31 грудня 1991 року;

2) страхового стажу, набутого після призначення пенсії як працюючим пенсіонером;

3) актуальних показників середньої заробітної плати в Україні та прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

- зобов`язати відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити доплату позивачу ОСОБА_1 різниці між розміром пенсії, що виплачувалася фактично, та розміром пенсії, що підлягає виплаті після проведення належного перерахунку відповідно до вимог чинного законодавства, за весь період неправомірного заниження пенсійних виплат.

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що вона перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Страховий стаж станом на 28 лютого 2025 року становить 33 роки 4 місяці 17 днів, проте, як вказує позивач, незважаючи на наявність значного страхового стажу, її нинішній розмір пенсії становить 3 323 грн, що, на думку позивача, не відповідає ані реальному рівню трудового внеску, ані сучасному рівню життя.

У зв`язку з цим, як вказує позивач, вона провела самостійний аналіз матеріалів своєї пенсійної справи та дійшла висновку, що органами Пенсійного фонду України протягом тривалого часу не здійснювався належним чином перерахунок пенсії за віком на підставі змін, які щорічно відбуваються відповідно до чинного законодавства, зокрема, непроведення коригування розміру пенсії з урахуванням зростання показника середньої заробітної плати по країні, показника прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Також, позивач зазначає, що нею було виявлено істотні недоліки в процедурі обчислення пенсії, зокрема, встановлено, що при обчисленні пенсії органами Пенсійного фонду України було враховано заробітну плату лише за період з 01 січня 1987 року по 31 грудня 1991 року, тоді як інші періоди страхового стажу, протягом яких позивач отримувала значні суми заробітної плати, не були належним чином враховані при обчисленні пенсії, що, на її думку, призвело до штучного заниження розміру пенсійних виплат та порушення права позивача на отримання пенсії у повному обсязі відповідно до її трудового внеску.

З метою досудового врегулювання спору, позивач звернулась до відповідача з заявою про проведення перерахунку пенсії, у відповідь на яку листом відповідач відмовив у задоволенні вимог без, на думку позивача, належного правового обгрунтування, об`єктивного аналізу наведених аргументів та з поверховим посиланням на загальні норми законодавства без їх конкретного застосування до індивідуальних обставин позивача.

Зазначені вище обставини стали підставою для звернення позивача до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник відповідача у відзиві на позовну заяву послався на те, що 22 травня 2025 року позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою щодо проведення перерахунку пенсії за віком на підставі зростання показників середньої заробітної плати по Україні, зміни прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, актуальних розмірів мінімальної заробітної плати, а також відповідно до формули розрахунку заробітної плати (доходу), визначеної законом.

Листом від 18 червня 2025 року позивачу надано відповідь, в якій з-поміж іншого зазначено, що з 01 квітня 2025 року позивачу проведений масований перерахунок пенсії відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням страхового стажу 33 роки 4 місяці 17 днів та заробітної плати, визначеної за період з 01 січня 1987 року по 31 грудня 1991 року. Коефіцієнт страхового стажу 0,333333 та індивідуальний коефіцієнт заробітної плати 0,94308. Пенсію обчислено 8 913,83 грн*0,94308*0,33333=2 802,12 грн. при проведенні перерахунку пенсії з 01 квітня 2025 року відбувся перерозподіл складових пенсійної виплат, тому розмір пенсії не змінився та становить (з надбавками) 3 323,00 грн.

Крім того, представник відповідача зазначив, що оскільки позивач є працюючим пенсіонером, для перерахунку пенсії у зв`язку зі збільшенням прожиткового мінімуму відсутні підстави.

Також, у відзиві на позовну заяву зазначено, що можливість оптимізації заробітку стосується призначення пенсій і не може бути застосована при перерахунку вже призначеної пенсії.

На підставі викладеного, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2025 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Копія ухвали суду від 22 серпня 2025 року разом з копією позовної заяви та доданими до неї документами отримані уповноваженою особою відповідача 19 вересня 2025 року безпосередньо в приміщенні суду, про що свідчить наявна в матеріалах справи розписка.

Пунктом 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Враховуючи вимоги статті 263 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Згідно з частиною другою статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне забезпечення», є працюючим пенсіонером.

Позивач у травні 2025 року звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою про здійснення перерахунку пенсії (належним чином засвідченої копії заяви позивачем суду не надано).

Листом від 18 червня 2025 року № 27752-26227/О-02/8-2600/25 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило позивача про те, що на виконання пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року № 209 позивачу з 01 березня 2025 року здійснено перерахунок пенсії згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчисленні пенсії, у розмірі 1,115 (3 764,40грн*1,17*1,11*1,11*1,14*1,197*1,115=8 913,83 грн).

Також у листі міститься посилання на підпункт 7 пункту 2 постанови № 209 й на частину четверту статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Більш того, у листі вказується, що 01 квітня 2025 року позивачу проведений масований перерахунок пенсії відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням страхового стажу 33 роки 4 місяці 17 днів та заробітної плати, визначеної за період з 01 січня 1987 року по 31 грудня 1991 року. Коефіцієнт страхового стаду 0,333333 та індивідуальний коефіцієнт заробітної плати 0,94308. Пенсію обчислено 8 913,83 грн*0,94308*0,33333=2 802,12 грн. при проведенні перерахунку пенсії з 01 квітня 2025 року відбувся перерозподіл складових пенсійної виплат, тому розмір пенсії не змінився та становить (з надбавками) 3 323,00 грн.

Також позивача повідомлено, з посиланням на положення частини третьої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» про те, що оскільки вона є працюючим пенсіонером, підстави для перерахунку пенсії у зв`язку із збільшенням прожиткового мінімуму відсутні.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у нездійсненні перерахунку пенсії на підставі заяви, позивач звернулась до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.

V. Оцінка суду.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV) для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

На реалізацію положень статті 42 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 20 лютого 2019 року № 124, якою затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок № 124).

Приписами пункту 1 та 2 Порядку № 124 визначено механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Перерахунку підлягають пенсії, обчислені, зокрема, відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 124, у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.

Кожен наступний перерахунок у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Пенсії, які призначені відповідно до Закону та розмір яких не підвищено відповідно до пункту 4 цього Порядку, абзаців першого, другого цього пункту, з урахуванням абзаців першого, третього частини першої, частини другої статті 28, абзацу другого пункту 4-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону, пункту 4 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», а також з урахуванням щомісячної державної адресної допомоги до пенсії, що виплачується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян», щороку підвищуються за рішенням Кабінету Міністрів України в межах бюджету Пенсійного фонду України. Підвищення встановлюється в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, і враховується під час подальших перерахунків пенсії.

Таким чином, в силу приписів пункту 5 Порядку № 124, у 2019 році при перерахунку пенсій застосовувався показник середньої заробітної плати станом на 01 жовтня 2017 року.

Тобто, положення Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», не узгоджені з приписами частини другої статті 42 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV, оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти:

показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за приписами Закону);

показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01 жовтня 2017 року (за приписами Порядку).

У випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

Відповідно до частини третьої статті 7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Отже, Порядок № 124 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV. Тобто, положення пункту 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися у відповідності з частиною другою статті 42 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV, а саме під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії під час її призначення.

Такий правовий висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 13 січня 2025 року у справі № 160/28752/23.

Також, згідно частини четвертої статті 42 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.

За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 28 цього Закону, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим - третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах. Порядок такого перерахунку пенсії встановлюється правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Обчислення страхового стажу, який дає право на перерахунок пенсії відповідно до цієї статті, здійснюється не раніше дня, що настає за днем, по який обчислено страховий стаж під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

Дія цієї частини не поширюється на пенсіонерів, яким призначено пенсію за вислугу років на умовах, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення", та які не досягли віку, встановленого статтею 26 цього Закону.

У частині першій статті 40 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV зазначено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.

За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 18 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8, 9, 14, 15 і 16 статті 11 цього Закону та періоди страхового стажу під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з місяця запровадження карантину у 2020 році та шести календарних місяців після його завершення, періоди страхового стажу під час воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", з місяця введення воєнного стану та протягом трьох календарних місяців після його припинення або скасування. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.

Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

У разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для призначення пенсії військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу, заробітна плата (дохід) обчислюється на підставі довідки про нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески.

Суд зауважує, що позивач, звертаючись до територіального органу Пенсійного фонду України з заявою про перерахунок пенсії та в подальшому до адміністративного суду з вказаною позовною заявою, не зазначила, який саме перерахунок пенсії, на її думку, мав бути проведений, зокрема6

- яку заробітну плату, на її думку, мав врахувати, але не врахував орган Пенсійного фонду України,

- чи надавались нею відповідні довідки про заробітну плату за іншій період, а не за 01 січня 1987 року по 31 грудня 1991 року,

- який саме період страхового стажу, набутого після призначення пенсії не зарахований відповідачем;

- які саме актуальні показники середньої заробітної плати в Україні та який саме прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, мали бути, на думку позивача, застосовані.

Зазначені вище обставини, з урахуванням вимог статті 5 КАС України, позбавляють суд можливості встановити, яке саме право позивача було порушено відповідачем та який спосіб судового захисту такого права є ефективним.

При цьому, суд наголошує, що пунктом 2.23 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (затверджений постановою правління Пенсійного Фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1; далі - Порядок № 22-1) передбачено, що при поданні особою заяви в паперовій формі документи можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію.

Судом не встановлено, позивачем не доведено, а матеріалами справи не підтверджено, що позивач звернулась до відповідача з належним чином оформленою заявою про здійснення конкретного перерахунку та надала необхідні для такого перерахунку документи.

Суд наголошує, що в даному випадку, з боку відповідача відсутній надмірний формалізм, на який вказує позивач у своїй позовній заяві, з підстав викладених вище.

За таких підстав, не заперечуючи наявність у позивача права на перерахунок пенсії за віком, проте, враховуючи, що позивачем не конкретизовано, за яким саме перерахунком пенсії вона звернулась до органу Пенсійного фонду України, суд дійшов висновку про відсутність правови підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Суд також вважає за необхідно зазначити, що вирішуючи спір по суті, суд не наділений повноваженнями на власний розсуд вирішувати, яке право особи порушено, та в який спосіб підлягає захисту.

Також, згідно з вимогами чинного законодавства на суд не покладено обов`язку самостійно збирати докази у справі, з метою встановлення підстав та предмета вже поданого позову, оскільки такий обов`язок покладений законодавцем саме на особу, яка звертається до суду (позивача).

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

На переконання суду, в межах розгляду даної справи, враховуючи, що позивачем взагалі не конкретизовано, який саме перерахунок пенсії вона просила здійснити (яку заробітну плату та за який саме період врахувати при цьому, який саме страховий стаж, набутий після призначення їй пенсії за віком, на її думку, не було враховано відповідачем, які саме «актуальні» показники середньої заробітної плати в України та прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, мав врахувати відповідач), відповідач виконав свій обов`язок щодо доказування правомірності обчислення пенсії позивача.

Відповідно частини другої статті 2 КАС України справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

VI. Судові витрати.

Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат та компенсації судових витрат за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, відсутні.

Керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 16, код ЄДРПОУ 42098368) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Жук Р.В.