Рішення № 140615595, 13.10.2026, Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Справа № 157/1312/26

Провадження №2/157/846/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

13 жовтня 2026 рокумісто Камінь-КаширськийКамінь-Каширський районний суд Волинської області

в складі головуючого судді Гамули Б.С.,

з участю секретаря судового засідання Плакоша Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивовано тим, що 09.07.2025 ТОВ «Фінансова компанія «АВІРА ГРУП» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №140720 (далі кредитний договір або договір) про надання коштів на умовах фінансового кредиту який був укладений в електронному вигляді та підписаний за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатору, що вважається даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір та надсилаються іншій стороні цього договору. Відповідно до Закону України «Про електрону комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором прирівнюється до власноручного підпису. Згідно з умовами кредитного договору товариство надає клієнту фінансовий кредит у гривні (далі кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором на наступних умовах: сума виданого кредиту: 4000 грн. Дата надання кредиту: 09.07.2025. Строк кредиту: 90 днів. Валюта кредиту: UAH. Відсоткова ставка 0,72% (процентів) на добу.

Згідно з випискою з особового рахунку за кредитним договором, станом на 20.02.2026 загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 6102 грн 40 к., яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 4000 грн; простроченої заборгованість за відсотками в розмірі 2102 грн 40 к.; послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту в порядку п. 1.4 договору 0 грн.

Згідно з нормами кредитного договору кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом. На підтвердження видачі первісним кредитором кредитних коштів позивач надає інформаційну довідку, відповідно до якої 09.07.2025 на картковий рахунок відповідача було перераховано кредитні кошти в сумі 4000 грн за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 , що, у свою чергу, є доказом видачі кредитних коштів. Умовами договору передбачено що датою укладення цього договору вважається дата перерахування грошових коштів на банківський рахунок клієнта тобто 09.07.2025.

Між ТОВ «Фінансова компанія «АВІРА ГРУП» (далі первісний кредитор) та ТОВ «Фінансова компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» 19.12.2025 укладено договір факторингу №19122025/2 відповідно до умов якого первісний кредитор відступив до ТОВ «Фінансова компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 19.12.2025 до договору факторингу №19122025/2, ТОВ Фінансова компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 (далі відповідач).

Посилаючись на викладені обставини позивач просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором №140720 від 09.07.2025 в розмірі 6102 грн 40 к., а також понесені судові витрати.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності, в якій позовні вимоги підтримав повністю, щодо ухвалення заочного рішення не заперечив.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не подав.

Дотримуючись положень статті 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.

Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позов підставним і таким, що підлягає до задоволення повністю.

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частин 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ. Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Судом встановлено, що 09 липня 2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «АВІА ГРУП» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про надання фінансового кредиту №140720, згідно з яким товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 4000 грн на умовах строковості, зворотності, платності (далі кредит), а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. Тип кредиту кредит. (п. 1.1 договору).

Відповідно до пунктів 1.2.-1.5 договору кредит надається строком на 90 днів, тобто до 06.10.2025. Строк дії договору 90 днів, але в будь якому випадку, договір діє до повного його виконання сторонами. Клієнт не має права ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених договором. За користування кредитом клієнт сплачує товариству 262,8% (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 0,72% (процентів) на добу. Тип процентної ставки фіксована. Без письмової згоди клієнта товариство не має права збільшувати фіксовану процентну ставку за договором. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 14 днів. За послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, надання інформації, довідок, що пов`язані з наданням та обслуговуванням кредиту, юридичне оформлення клієнт сплачує товариству 25% від суми фінансового кредиту. Послуги надаються протягом дії цього договору та вважаються виконаними у день повного виконання клієнтом свої зобов`язань за цим договором. Протягом строку дії договору, комісія зазначена в цьому пункті, залишається незмінною. Кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом. Датою надання кредиту є (09.07.2025). Датою повернення кредиту є (06.10.2025).

Таким чином, в укладеному договорі сторонами погоджено всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами, розмір і тип процентної ставки, про що свідчить підписання договору та додатку до нього відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором KL2613, який був відправлений йому на номер телефону 09.07.2025, що вбачається з довідки про ідентифікацію ТОВ «Фінансова компанія «АВІРА ГРУП». Цей кредитний договір є дійсним, у судовому порядку не оскаржувався.

Відповідно до умов договору товариство надало ОСОБА_1 кредит шляхом зарахування 09.07.2025 на його платіжну картку, рахунок якої зазначений у договорі, кошти 5000 грн, що стверджується підтвердженням щодо здійснення переказу грошових коштів ТОВ «ПрофітГід».

Згідно з розрахунком у формі виписки з особового рахунка за кредитним договором №140720, за невиконання ОСОБА_1 умов договору виникла заборгованість у розмірі 6102 грн 40 к., а саме: тіло кредиту 4000 грн, відсотки 2102 грн 40 к.

Суд вважає доведеним факт укладення 09.07.2025 договору про надання фінансового кредиту №140720 та виконання ТОВ «Фінансова компанія «АВІА ГРУП» свого зобов`язання щодо надання кредиту, а також неналежне виконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань, що призвело до виникнення заборгованості.

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (ч. 1 ст. 510 ЦК України).

Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов`язанні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Між ТОВ «Фінансова компанія «АВІРА ГРУП» (клієнт) та ТОВ «Фінансова компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» (фактор) 19 грудня 2025 року укладено договір факторингу №19122025/2, відповідності до умов якого до позивача перейшло право майнової вимоги за договором про надання фінансового кредиту №140720 від 09.07.2025.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №19122025/2 від 19.12.2025, платіжних інструкцій №182 від 19.12.2025, №211 від 22.01.2026, №235 від 18.02.2026 ТОВ «Фінансова компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором про надання фінансового кредиту №140720 від 09.07.2025 в сумі 6102 грн 40 к., з яких 4000 грн заборгованість за тілом кредиту та 2102 грн 40 к. заборгованість за відсотками.

ТОВ «Фінансова компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» на адресу відповідача 20.03.2026 надіслало вимогу про виконання зобов`язань за кредитним договором де повідомило про відступлення прав вимоги за кредитним договором №140720 новому кредитору ТОВ «Фінансова компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС», а також про необхідність сплатити заборгованість за вказаним кредитним договором у розмірі 6102 грн 40 к., однак на цей час борг не сплачений.

Суд погоджується, що перехід права вимоги позивача ТОВ «Фінансова компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» до відповідача ОСОБА_1 за договором про надання фінансового кредиту №140720 від 09.07.2025 відбувся у встановленому законодавством порядку.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушення умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

З урахуванням обставин та підтверджуючих ці обставини документів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ТОВ «Фінансова компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання фінансового кредиту №140720 від 09.07.2025 у загальному розмірі 6102 грн 40 к.

Позивач ТОВ «Фінансова компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь судовий збір та витрати на правову допомогу.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача усі понесені ним та документально підтверджені судові витрати.

Суд, задовольняючи позов повністю, стягує з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір.

Відповідно до ч. 1. п. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом із першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи.

Відповідно до пунктів 1 та 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з висновком зробленим у постанові Верховного Суду 13.03.2025 у справі №275/150/22, принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача подано до суду наступні документи: довіреність від 09.04.2026, договір про надання правової допомоги №09/04/2026 від 09.04.2026, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №8096/10 від 18.07.2019, акт про отримання правової допомоги від 17.08.2026, платіжна інструкція №5108 від 17.08.2026, рахунок №17.08.2026-103 від 17.08.2026, згідно з якими вартість послуг із надання правничої допомоги становить 15 500 гривень.

Суд, розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, бере до уваги обґрунтування сторони відповідача щодо підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі з відповідача, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

При цьому, суд звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором. Справа є малозначною в силу вимог закону, та не є складною. Суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 500 грн є суттєво завищеними, належним чином не обґрунтованими, що суперечить принципу розумної необхідності судових витрат. Враховуючи складність справи та виконані роботи, суд вважає 3000 грн співмірним розміром витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 12, 81, 89, 141, 263-265, 280 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 205, 207, 509, 526, 527, 530, 536, 626, 628, 638, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», суд

ухвалив:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №140720 від 09 липня 2025 року в розмірі 6102 (шість тисяч сто два) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят два) гривні 40 копійок та витрати за надання професійної правничої допомоги у розмірі 3000 (три тисячі) гривень.

Рішення може бути переглянуте Камінь-Каширським районним судом за письмовою заявою відповідача, яка має бути подана ним протягом тридцяти днів із дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів із дня його проголошення.

Повне найменування, ім`я, місцезнаходження, місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін: позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС», вулиця Львівська, 23, офіс 703, м. Київ, 03115, код в ЄДРПОУ 43561872; відповідач ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Головуючий Б.С. Гамула