Рішення № 140615105, 15.10.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15 жовтня 2026 року (16:00)Справа № 280/6797/26 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , СЮ НОМЕР_1 ) до Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області (69061, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 90; код ЄДРПОУ 37834773); Дніпровського відділу у місті Запоріжжі Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області (69001, м.Запоріжжя, пр. Металургів, 25) про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

07.07.2026 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Управління Державної міграційної служби у Запорізькій області (далі відповідач 1), Дніпровського відділу у місті Запоріжжі Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області (далі відповідач 2), в якій позивач просить суд:

визнати протиправною відмову відповідача 2 у видачі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ;

зобов`язати відповідача 2 оформити та видати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що у зв`язку із досягненням його дитиною ОСОБА_3 14-річного віку, він звернувся до органу Державної міграційної служби із заявою про видачу ОСОБА_3 паспорту у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ. Разом із тим, у видачі паспорта відмовлено. Позивач вважає таку відмову протиправною, із посиланням на норми Конституції України, Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 13.07.2026 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

16.07.2026 до суду від представника відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву (вх. №405261), в якому зазначає, що 04.06.2026 за №Л-4/6/2313-26 до Дніпровського відділу у м.Запоріжжі УДМС у Запорізькій області надійшло зверненням ОСОБА_2 , в якому заявник просив оформити паспорта громадянина у формі книжечки у зв`язку із релігійними обставинами та небажанням оформлювати паспорт у формі ID-картки. Під час розгляду звернення встановлено, що ОСОБА_2 за допомогою Єдиного державного демографічного реєстру (далі - Реєстр) оформлено чотири паспорти громадянина України для виїзду за кодон, присвоєно УНЗР 20111025-03234. Зазначає, що оформлення (видача), у тому числі вперше паспорта громадянина України регулюються вищезазначеними нормами. Видача паспорту громадянина України у формі паспортної книжечки є виключенням, передбаченим, що до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України та передбачає декілька умов, зокрема, наявності судового рішення стосовно конкретної особи, у зв`язку із ненаданням особою згоди на обробку персональних даних. Тобто, встановленню підлягають обставини ненадання особою згоди на обробку персональних даних позивачем та внесення їх до Реєстру. Так, згідно даних реєстру ОСОБА_2 чотири рази звертався для оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон: НОМЕР_2 виданий 05.07.2018 органом 2028, строком дії до 05.07.2022; НОМЕР_3 виданий 01.04.2022 органом 2028, строком дії до 01.04.2026; НОМЕР_4 виданий 26.12.2024 органом 2313, строком дії до 26.12.2028; GL 838756 виданий 20.06.2025 органом 2328, строком дії до 20.06.2029. Під час першого звернення присвоєно унікальний номер запису реєстру №20111025-03234, який є незмінним. Тобто, з 2018 року ОСОБА_2 користується документами виготовленими засобами Реєстру, за вказаний період оформлено 4 документи, при виготовленні яких було надано згоду на обробку персональних даних та присвоєно унікальний номер запису в Реєстрі. В свою чергу, виключення, та оформлення паспорта громадянина України у формі книжечки, стосується побоюванням окремої групи громадян щодо внесення їх персональних даних до Реєстру та присвоєння УНЗР, що стало предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду, у зразковій адміністративній справі №806/3265/17. Оскільки, позивачем надано згоду на внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру задовго до звернення до суду з даним позовом, отже справа не підпадає під ознаки зразкової. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Згідно зі ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

04.06.2026 ОСОБА_2 звернувся до Дніпровського відділу у місті Запоріжжі УДМС в Запорізькій області із заявою щодо оформлення та видачі паспорта у вигляді паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ.

Листом Дніпровського відділу у місті Запоріжжі УДМС в Запорізькій області №Л-4/62313-26/2313/155-26 від 20.06.2026 повідомлено, що висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 19 вересня 2018 року у зразковій адміністративній справі №806/3265/17, підлягають застосуванню в адміністративних справах щодо звернення осіб до територіальних органів ДМС України з вимогами про видачу паспорта громадянина України у формі книжечки у зв`язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних. При цьому для застосування висновків, викладених у зазначеній постанові, необхідним є встановлення факту ненадання особою згоди на обробку її персональних даних. Абзацами першим, другим частини першої та частиною третьою статті 10 Закону №5492-УІ визначено, що внесення інформації до Реєстру здійснюється уповноваженими суб`єктами за зверненням заявника на підставі інформації державних органів та з дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних». У разі якщо інформація про особу вноситься до Реєстру вперше, проводиться її ідентифікація, після завершення якої автоматично формується унікальний номер запису в Реєстрі. За обліками ІП «Оформлення документів, що підтверджують громадянство України» ЄІАС УМП ДМС України наявна інформація про оформлення заявнику паспортів громадянина України для виїзду за кордон: серії НОМЕР_5 , виданого 05.07.2018 органом 2328, строк дії якого закінчився; серії GС № 157333, виданого 01.04.2022 органом 2328, строк дії якого закінчився; серії GК №832796, виданого 26.12.2024 органом 2313, строком дії до 26.12.2028; серії GL №878756, виданого 20.06.2025 органом 2328, строком дії до 20.06.2029. Під час оформлення зазначених документів батьками заявника ОСОБА_1 , ОСОБА_4 було надано згоду на внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру та присвоєно унікальний номер запису в Реєстрі (УНЗР) 20111025-03234. Унікальний номер запису в Реєстрі відповідно до статті 10 Закону № 5492-VІ є незмінним та повторно не присвоюється. Анкета-заява, що формується для оформлення паспорта громадянина України, є аналогічною анкеті-заяві. яка формується під час оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, а тому надання інших персональних даних, ніж ті, що вже містяться в Реєстрі, не вимагається. Видача заявнику паспорта громадянина України у формі книжечки не призведе до вилучення відомостей з Єдиного державного демографічного реєстру. Обсяг внесених біометричних даних у разі оформлення паспорта громадянина України у формі ID-картки відповідатиме обсягу даних, що вже містяться в Реєстрі. Оскільки, під час оформлення паспортів громадянина України для виїзду за кордон було надано згоду на обробку персональних даних, а відомості про заявника уже внесені до Єдиного державного демографічного реєстру. Заявник не належить до категорії осіб, щодо яких застосовуються висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 19 вересня 2018 року у зразковій адміністративній справі № 806/3265/17. Враховуючи викладене, а також те, що персональні дані були внесені до Єдиного державного демографічного реєстру за зверненням заявника та з дотриманням вимог законодавства, підстави для видалення УНЗР та відомостей, внесених до Реєстру, відсутні. З огляду на те, що під час оформлення паспортів громадянина України для виїзду за кордон заявником було надано згоду на обробку персональних даних, а відомості про заявника уже містяться в Єдиному державному демографічному реєстрі, підстав для оформлення паспорта громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року не вбачається (а.с.23-25).

Не погоджуючись із відмовою в оформленні та видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України у вигляді книжечки, ОСОБА_1 звернувся до суду з даною позовною заявою.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про громадянство України» документом, що підтверджує громадянство України, є паспорт громадянина України.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про громадянство України» постановою Верховної ради України від 26.06.1992 №2503-XII затверджено Положення про паспорт громадянина України (Положення), згідно з пунктами 2 та 3 якого, паспорт громадянина України видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку. Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни запровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.

Пунктом 13 Положення встановлено, що для одержання паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; свідоцтво про народження; дві фотокартки розміром 35х45 мм; у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України.

06.12.2012 набрав чинності Закон України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 №5492-VI (Закон №5492-VI), яким визначено правові та організаційні засади видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов`язки осіб, на ім`я яких видані такі документи.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону №5492-VI суспільні відносини, пов`язані із збиранням, накопиченням, захистом, зберіганням, обліком, використанням і поширенням інформації Єдиного державного демографічного реєстру (Реєстр), оформленням, видачею, обміном, пересиланням, вилученням, поверненням державі, визнанням недійсними та знищенням передбачених цим Законом документів, регулюються Конституцією України, міжнародними договорами України, цим та іншими законами України, а також прийнятими на їх виконання нормативно-правовими актами у сферах, де використовуються відповідні документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи.

Частиною 1 статті 4 Закону №5492-VI встановлено, що Єдиний державний демографічний реєстр - це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина.

Згідно з частиною 1 статті 10 Закону №5492-VI, внесення інформації до Реєстру здійснюється уповноваженими суб`єктами за зверненням заявника, на підставі інформації державних органів реєстрації актів цивільного стану, органів реєстрації фізичних осіб, а також інформації органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних». У разі якщо інформація про особу вноситься до Реєстру вперше, проводиться ідентифікація особи, після завершення якої автоматично формується унікальний номер запису в Реєстрі та фіксуються час, дата та відомості про особу, яка оформила заяву-анкету (в електронній формі). Унікальний номер запису в Реєстрі є незмінним.

Згідно з пунктом «а» частини 1 статті 13 Закону №5492-VI, паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України і оформлення такого передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, спрямованих на лібералізацію Європейським Союзом візового режиму для України від 14.07.2016 №1474-VIII, який набрав чинності з 1 жовтня 2016 року, (Закон №1474-VIII) статтю 13 Закону №5492-VI доповнено частиною 3 наступного змісту: Паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт України, службовий паспорт України, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, проїзний документ біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, проїзний документ особи, якій надано додатковий захист, картка мігранта містять безконтактний електронний носій. Посвідчення особи на повернення в Україну, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідчення водія не містять безконтактного електронного носія.

Законом №1474-VIII частину 2 статті 21 Закону №5492-VI викладено в такій редакції: Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частин 1, 2, 4 та 5 статті 14 Закону №5492-VI, форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.

Кабінету Міністрів України пунктом 7 Розділу Прикінцеві та перехідні положення Закону №1474-VIII доручено у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року №302, затверджено зразок бланка, технічного опису та Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України.

Згідно з пунктами 1-3 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого Постановою №302 (Порядок №302), паспорт громадянина України (далі - паспорт) є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Паспорт виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій. Кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, зобов`язаний отримати паспорт.

Підпунктом 1 пункту 7 Порядку №302 установлено, що оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта особі, яка досягла 14-річного віку, здійснюються на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто.

Пунктами 14 та 32 Порядку №302 закріплено перелік інформації про особу, на ім`я якої оформляється паспорт, яка вноситься до заяви-анкети, а також документи, які подає заявник для оформлення паспорта.

Відтак, реалізація волевиявлення громадянина на отримання паспорта, незалежно від форми такого, здійснювалась і здійснюється шляхом подання заяви-анкети до компетентного органу особисто особою, яка звертається за отриманням паспорта, із зазначенням інформації та долученням документів, які передбачені вимогами чинного законодавства. При цьому, дотримання особою певних правил, пов`язаних з процедурою оформлення та видачі паспорта, зокрема щодо дотримання форми заяви, є обов`язковим.

Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 07 листопада 2018 року (справа №820/3327/16), від 29 листопада 2019 року у справі №260/1414/18, від 10 грудня 2020 року у справі №240/575/20.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 19.09.2018 у зразковій справі №806/3265/17 (Пз/9901/2/18) щодо наявності права громадян на отримання паспорта у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ.

Водночас, судом встановлено, що законні представники ОСОБА_2 (батьки), звертаючись у минулому із оформленням паспорту громадянина України для виїзду за кордон (біометричного закордонного паспорту) свого сина вже надавали згоду на обробку персональних даних із використанням засобів Єдиного державного демографічного реєстру, і унікальний номер запису в Реєстрі вже було сформовано.

Так, судом також встановлено, що ОСОБА_2 документувався паспортами громадянина України для виїзду за кордон: НОМЕР_2 виданий 05.07.2018 органом 2028, строком дії до 05.07.2022; НОМЕР_3 виданий 01.04.2022 органом 2028, строком дії до 01.04.2026; GK 832796 виданий 26.12.2024 органом 2313, строком дії до 26.12.2028; GL 838756 виданий 20.06.2025 органом 2328, строком дії до 20.06.2029.

Отже, фактично у Реєстрі вже містяться персональні дані ОСОБА_2 та йому присвоєно унікальний номер запису №20111025-03234 в цьому Реєстрі, а за приписами частини першої статті 10 Закону України від 20.11.2012 №5492-VI «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» унікальний номер запису в Реєстрі є незмінним.

Між тим, у зразковій справі правовідносини стосувались майбутнього внесення персональних даних до Реєстру, та предметом розгляду у такій справі було порушене право мати паспорт у альтернативній формі особи, яка не надавала згоду на обробку персональних даних.

У зв`язку із наведеним, суд дійшов висновку про відсутність підстав відносити дану справу до типової відносно зразкової справи №806/3265/17 (Пз/9901/2/18).

Такого ж висновку дійшов і Верховний Суд у своїй постанові від 08.06.2023 у справі №380/5977/21.

Разом з тим, відповідно до матеріалів даної справи і як зазначалось вище, на момент звернення до Дніпровського відділу у місті Запоріжжі УДМС в Запорізькій області із заявою про оформлення та видачу паспорта громадянина України у вигляді книжечки, ОСОБА_2 вже був внесений до Єдиного державного демографічного реєстру (ЄДДР) і йому було присвоєно унікальний номер запису в ЄДДР (УНЗР): №20111025-03234 у зв`язку із оформленням паспорта громадянина України для виїзду за кордон у 2018 році.

З огляду на викладене, суперечливими є доводи позивача про обмеження прав і свобод в контексті обов`язковості збору і обробки персональних даних, зважаючи на надання позивачем згоди як законного представника на обробку персональних даних сина та присвоєння унікального номеру запису в Реєстрі.

Як вбачається з матеріалів справи, всі дії здійснювались на добровільній основі та не суперечили інтересам ОСОБА_2 .

Та обставина, що згоду на обробку персональних даних ОСОБА_2 надавали його батьки, як законні представники, не змінює того факту, що у Реєстрі вже містяться персональні дані ОСОБА_2 та йому присвоєно унікальний номер запису в цьому Реєстрі, а за приписами частини першої статті 10 Закону України від 20.11.2012 №5492-VI «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» унікальний номер запису в Реєстрі є незмінним.

Водночас, звертаючись з цим позовом в інтересах свого сина, позивач не вказує про зміну будь-яких обставин, що могли б спричинити порушення прав позивача у зв`язку із видачею паспорта громадянина України у вигляді ID-картки, з урахуванням попередньо наданої ним згоди.

Видача позивачу паспорта громадянина України у формі книжечки не призведе до вилучення з Єдиного державного демографічного реєстру даних про ОСОБА_2 . Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» не передбачено підстав для знищення (видалення, анулювання) інформації стосовно особи із Реєстру.

Таким чином, суд погоджується з доводами відповідача, що використання паспорта громадянина України для виїзду за кордон, при виготовленні якого було надано згоду на обробку персональних даних позивача та йому було присвоєно унікальний номер запису в Реєстрі, який є єдиним та присвоюватись повторно не буде, свідчить, що отримання паспорта громадянина України у вигляді ID-картки жодним чином не порушує основоположних прав позивача.

У зв`язку з чим, відповідачем було правомірно відмовлено у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що відповідачем було доведено правомірність своєї відмови у видачі паспорта-книжечки. Натомість, суд вважає позовні вимоги не доведеними та необґрунтованими у зв`язку з чим вони не підлягають задоволенню.

У зв`язку з відмовою позивачу в задоволенні позовних вимог питання щодо розподілу судових витрат у даній справі щодо судового збору не вирішується.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , СЮ НОМЕР_1 ) до Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області (69061, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 90; код ЄДРПОУ 37834773); Дніпровського відділу у місті Запоріжжі Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області (69001, м.Запоріжжя, пр. Металургів, 25) про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 15.10.2026.

Суддя Ю.В. Калашник