Рішення № 140614542, 15.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 рокуСправа № 160/25371/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Секірської А.Г., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом адвоката Кравченко Вікторії Вікторівни в інтересах ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, Державного підприємства «ІНФОРЕСУРС» про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

19 серпня 2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява адвоката Кравченко Вікторії Вікторівни в інтересах ОСОБА_1 (далі позивач) до Міністерства освіти і науки України (далі відповідач І), Державного підприємства «ІНФОРЕСУРС» (далі відповідач ІІ) про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинити певні дії у якій представник позивача просить:

- визнати протиправною відмову Міністерства освіти і науки України, яка надана листом №3/5225-26 від 07.07.2026, у внесенні змін до відомостей, що містяться в Єдиній держаній електронній базі з питань освіти щодо позивача;

- зобов`язати Міністерство освіти і науки України та Технічного адміністратора Єдиної державної електронної бази з питань освіти - Державне підприємство «НФОРЕСУРС» внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення позивачем черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України «Про освіту», а саме: в розділі «На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч. 2 ст. 10 Закону України «Про освіту» - вказати «Так, не порушує».

Позовні вимоги обґрунтовано таким.

Позивач є студентом другого курсу Українського державного університету науки і технологій денної форми навчання за спеціальністю « 192 Будівництво та цивільна інженерія», рівень освіти «Бакалавр» згідно Наказу про зарахування № 819ст.

Відповідно до Довідки №850087 від 28.04.2026 дата завершення здобуття освіти є 30.06.2028.

30.06.2017 Позивачем було закінчено навчання та отримано диплом молодшого спеціаліста серії НОМЕР_1 в Дніпровському державному коледжі будівельно-монтажних технологій та архітектури.

У 2017 році вступив до ННІ «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури» денної форми навчання за спеціальністю « 192 Будівництво та цивільна інженерія», задля отримання ступеня освіти бакалавра.

Згідно Архівної довідки від 09.09.2024 №60/01.1-33/12 виданої Українським державним університетом науки і технологій (раніше ННІ «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури») відповідно до наказу №437-КС від 07.08.2017Позивач був зарахований на другий курс з 01.09.2017 за державним замовленням на

ступінь бакалавра спеціальності « 192 Будівництво та цивільна інженерія».

Відповідно до наказу №20-КС від 17.01.2018 Позивач був відрахований з 2 (другого) курсу за академічну неуспішність.

У зв`язку з тим, що Позивач не закінчив повний курс навчання на ступінь бакалавра спеціальності « 192 Будівництво та цивільна інженерія», тому ННІ «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури» видати диплом бакалавра не мав підстав.

Таким чином, Позивач вважає, що не завершував навчання за освітнім рівнем бакалавра, не проходив відповідну атестацію та не отримував диплом магістра, як особа, яка успішно виконала відповідну освітню програму необхідного обсягу, оскільки він був відрахований із навчання.

Позивач звертався до Відповідача І з листом щодо порушення послідовності здобуття освіти та внесення змін до інформації, на що отримав відповідь: «Згідно з інформацією, яка міститься в ЄДЕБО, ОСОБА_1 , 01.09.2017 був зарахований длязд обуття освітнього ступеня бакалавра (НРК 6) до Придніпровської державної академії будівництва та архітектури та був відрахований з цього закладу освіти 17.01.2018;

09.08.2024 (дата початку навчання - 01.09.2024) був повторно зарахований для здобуття освітнього ступеня бакалавра (НРК 6) до Українського державного університету науки і технологій, що свідчить, враховуючи викладене вище, про здобуття вищої освіти в непослідовному порядку. Саме тому у довідці, сформованій на підставі даних, які містяться в ЄДЕБО у відповідному полі зазначено «Ні, порушує». Враховуючи вищевикладене, повідомляємо про відсутність підстав длявнесення змін до ЄДЕБО в частині формування відповідної довідки».

З посиланням на порушення відповідачами норм Конституції України, Закону України «Про освіту», «Про вищу освіту», представник позивача просив задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.08.2026 позовну заяву залишено без руху, запропоновано представнику позивача протягом 7-ми (семи) календарних днів з дати отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви та надати суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» документа про сплату судового збору за позовними вимогами немайнового характеру у розмірі 1064,96 грн.

31.08.2026 позивачем на виконання ухвали від 24.08.2026 надано документ про сплату судового збору.

Ухвалою суду від 02.09.2026 відкрито провадження в справі за позовом адвоката Кравченко Вікторії Вікторівни в інтересах ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, Державного підприємства «ІНФОРЕСУРС» про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, визначено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), запропоновано відповідачам протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надіслати (надати) суду через підсистему «Електронний суд» відзив на позовну заяву (відзив) і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду) разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів.

07.09.2026 Державним підприємством «Інфоресурс» надано відзив, у якому зазначено таке.

Правова позиція Верховного Суду стосовного визначення суб`єктного складу учасників при розгляді спору щодо порушення або непорушення послідовності здобуття освіти та відображенні інформації, що міститься в довідці здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти, викладена в його постанові від 26.11.2025 у справі № 160/29658/24. У зазначеній постанові Верховний Суд прямо вказав, що ДП «Інфоресурс» не є суб`єктом владних повноважень у розумінні пункту 7 частини першої статті 4 КАС України та не приймає рішень щодо внесення або зміни інформації в ЄДЕБО про здобувачів освіти (пункт 57 постанови). Верховний Суд також зазначив, що належним відповідачем у такій справі є Міністерство освіти і науки України, а позовні вимоги до ДП «Інфоресурс» не підлягають задоволенню (пункт 66 постанови).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20 травня 2026 року у справі № 280/9417/24. В цій постанові Верховний Суд також підкреслив, що ДП «Інфоресурс» не є суб`єктом владних повноважень у розумінні пункту 7 частини першої статті 4 КАС України та не приймає рішень щодо внесення або зміни інформації в ЄДЕБО про здобувачів освіти (пункт 94 постанови). У зв`язку з цим Верховний Суд погодився з відмовою у задоволенні позовних вимог до ДП «Інфоресурс» (пункт 95 постанови).

Таким чином, у спірних правовідносинах Відповідач-2: не є суб`єктом владних повноважень, тобто не є органом державної влади, органом місцевого самоврядування, не здійснює публічно-владні управлінські функції щодо Позивача; не формує державну політику у сфері освіти; не приймає індивідуальних адміністративних актів; не надає адміністративні послуги; законодавчо не вповноважений владно керувати поведінкою Позивача, а останній відповідно не зобов`язаний виконувати вимоги Відповідача-2; не визначає зміст, критерії чи алгоритм правової оцінки послідовності здобуття освіти здобувачами освіти; не уповноважений змінювати відомості або результат автоматизованого формування (алгоритм) довідки здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти.

Наявність у Відповідача-2 функцій з технічного адміністрування Єдиної державної електронної бази з питань освіти не змінює правової природи його участі у відповідних правовідносинах, оскільки технічне адміністрування інформаційної системи не є тотожним здійсненню публічно-владних управлінських функцій щодо конкретної фізичної особи. Функції Відповідача-2 у відповідних правовідносинах мають лише технічний характер і спрямовані на забезпечення функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти у межах, визначених її держателем Міністерством освіти і науки України.

За таких обставин Відповідач-2 у цій справі не є суб`єктом владних повноважень у спірних правовідносинах, не є належним відповідачем за заявленими Позивачем вимогами.

Власником Електронної бази є держава в особі центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки. Адміністратором Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі адміністратор Електронної бази) є визначена Кабінетом Міністрів України юридична особа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Відповідно до абзацу другого пункту 1 Положення про Міністерство освіти і науки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 р. № 630, головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної діяльності, інноваційної діяльності в зазначених сферах, трансферу (передачі) технологій, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю закладів освіти, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов`язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності, є Міністерство освіти і науки України. Згідно з підпунктом 78 пункту 4 зазначеного вище Положення Міністерство освіти і науки України відповідно до покладених на нього завдань забезпечує ведення та функціонування Електронної бази, інших державних електронних баз та реєстрів, інших інформаційних систем у сфері, що належить до його компетенції.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2018 р. № 1060 «Деякі питання функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти» визначено державне підприємство «Інфоресурс», що належить до сфери управління розпорядника Електронної бази - Міністерства освіти і науки, технічним адміністратором Електронної бази. Пунктом 2 зазначеної вище постанови установлено, що технічний адміністратор Електронної бази здійснює заходи із створення, модернізації і супроводження програмного забезпечення Електронної бази, у тому числі її реєстрів, та інформаційно-пошукової системи доступу до її відкритих даних, їх технічного і технологічного забезпечення, збереження та захисту відомостей та даних, надання, тимчасового припинення (блокування) та анулювання доступу до цієї бази та її реєстрів, надання послуг у сфері їх функціонування, а також інші функції, визначені законодавством.

Відповідно до пункту 4 Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти (далі Положення), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 2025 р. № 872, власником Єдиної електронної бази та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава в особі Міністерства освіти і науки України (МОН). Держателем Єдиної електронної бази є МОН, адміністратором державне підприємство «Інфоресурс», що належить до сфери управління МОН (далі адміністратор). МОН є володільцем інформації, що міститься в Єдиній електронній базі. Згідно з пунктом 24 Положення МОН, зокрема: вживає організаційних заходів, пов`язаних із забезпеченням функціонування Єдиної електронної бази; використовує інформацію, що міститься в Єдиній електронній базі, зокрема персональні дані, з метою прийняття управлінських рішень та виконання повноважень, визначених законодавством у сфері державного регулювання та освіти; встановлює вимоги до апаратного та програмного забезпечення Єдиної електронної бази. Як зазначено в пункті 25 Положення, адміністратор здійснює повноваження, передбачені Законом України «Про публічні електронні реєстри» для адміністраторів реєстрів та Законом України «Про освіту», а також вносить до Єдиної електронної бази інформацію в порядку та обсягах, визначених МОН.

Відповідно до абзацу 4 частини п`ятої статті 74 частини Закону України «Про освіту» адміністратор Електронної бази: здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Електронної бази; відповідає за технічне і технологічне забезпечення Електронної бази, збереження та захист інформації (даних), що містяться в Електронній базі; забезпечує надання та анулювання доступу до Електронної бази; проводить навчання для роботи з Електронною базою; здійснює інші заходи, передбачені законом.

Враховуючи зазначене, власником Електронної бази є держава в особі її держателя - Міністерства освіти і науки України (Відповідач-1), який відповідно до покладених на нього завдань вживає організаційних заходів, пов`язаних із забезпеченням функціонування Електронної бази, встановлює вимоги до апаратного та програмного забезпечення Електронної бази та є володільцем інформації, що міститься в Електронній базі. Державне підприємство «Інфоресурс» (Відповідач-2), що є адміністратором та технічним адміністратором Електронної бази лише забезпечує функціонування Електронної бази у порядку, визначеному Відповідачем-1. Повноваження адміністратора та технічного адміністратора Електронної бази у спірних правовідносинах, передбачені законодавством, не відносяться до владних. Аналіз повноважень Відповідача-2 свідчить про те, що у спірних правовідносинах Відповідач-2 як адміністратор та технічний адміністратора Електронної бази здійснює лише технічні функції.

З метою реалізації пункту 62 Порядку Міністр освіти і науки України Оксен Лісовий доручив (копія доручення від 31.05.2024 № 1/34-Д-24 додається) директорату фахової передвищої, вищої освіти, директорату професійної освіти, департаменту атестації кадрів вищої освіти Міністерства освіти і науки України та робочій групі, утвореній відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 13 вересня 2023 р. № 1122, здійснити розроблення технічного опису та забезпечити доопрацювання відповідно до нього програмного забезпечення ЄДЕБО з метою забезпечення закладам освіти можливості формування в ЄДЕБО довідки про здобувача освіти за даними ЄДЕБО за формою, визначеною у додатку 9 до Порядку.

Зазначеним вище дорученням Відповідачу-2 було доручено забезпечити необхідні технічні заходи для запровадження в ЄДЕБО можливості формування довідки про здобувача освіти за даними ЄДЕБО та виконання інших задач, необхідних для реалізації цього доручення. Між Міністерством освіти і науки України та Приватним акціонерним товариством «Науково-дослідний інститут прикладних інформаційних технологій» укладено договір про надання послуг «Модернізація програмного забезпечення ЄДЕБО в 2024 році» від 07.05.2024 № MOES-C1-EDEBO-01/2 (далі Договір).

03.06.2024 до Відповідача-2 надійшов лист Міністерства освіти і науки України від 03.06.2024 № 1/9806-24 (копія додається) в якому з метою забезпечення належного формування довідок про здобувача освіти за даними ЄДЕБО за формою, визначеною додатком 9 до Порядку, та запобігання наданню закладами освіти недостовірної інформації до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Міністерство освіти і науки України, як держатель ЄДЕБО, попросило Відповідача-2 здійснити технічні заходи щодо встановлення в межах виконання доручення від 31.05.2024 № 1/34-Д-24 додаткового скрипта (« 17886.sql»), розробленого ПАТ «Науково-дослідний інститут прикладних інформаційних технологій» в рамках Договору. Також 03.06.2024 до Відповідача-2 надійшов лист Міністерства освіти і науки України від 03.06.2024 № 1/9758-24 (копія додається) в якому Міністерство освіти і науки України повідомило заклади освіти, Міністерство оборони України та Відповідача-2 про особливості формування здійсненим доопрацюванням програмного забезпечення ЄДЕБО довідок про здобувача освіти за даними ЄДЕБО за формою, визначеною додатком 9 до Порядку.

На виконання доручення Міністра освіти і науки України Оксена Лісового від 31.05.2024 № 1/34-Д-24 та враховуючи лист Міністерства освіти і науки України від 03.06.2024 № 1/9806-24 Відповідач-2 здійснив технічні заходи щодо встановлення додаткового скрипта (« 17886.sql»), розробленого ПАТ «Науково-дослідний інститут прикладних інформаційних технологій» на замовлення Міністерства освіти і науки України в рамках Договору.

Відповідач-2 не здійснював розроблення технічного опису та не забезпечував доопрацювання відповідно до нього програмного забезпечення ЄДЕБО з метою забезпечення закладам освіти можливості формування в ЄДЕБО довідки про здобувача освіти за даними ЄДЕБО за формою, визначеною у додатку 9 до Порядку, та не визначав особливості формування зазначених довідок. Відповідач-2 на виконання доручення Міністра освіти і науки України Оксена Лісового від 31.05.2024 № 1/34-Д-24 та враховуючи лист Міністерства освіти і науки України від 03.06.2024 № 1/9806-24 лише здійснив технічні заходи щодо встановлення додаткового скрипта (« 17886.sql»), розробленого ПАТ «Науково-дослідний інститут прикладних інформаційних технологій» на замовлення Міністерства освіти і науки України в рамках Договору.

Внесення до Єдиної електронної бази та підтримання в Єдиній електронній базі в повному, актуальному та достовірному стані інформації щодо здобувачів освіти, які навчаються у закладах освіти, не відноситься до компетенції Відповідачів. Вчинення зазначених дій відноситься до компетенції суб`єктів освітньої діяльності. Відповідачі не відносяться до суб`єктів освітньої діяльності, не провадять освітню діяльність. Відповідачі ненаділені законодавством повноваженнями стосовно внесення в Єдину електронну базу інформації щодо здобувачів освіти чи внесення змін до інформації про здобувачів освіти, що вже міститься в Єдиній електронній базі. Міністерство освіти і науки України (Відповідач-1), як держатель Єдиної електронної бази та як володілець інформації, що міститься в Єдиній електронній базі, також не наділяв Відповідача-2 повноваженнями щодо внесення в Єдину електронну базу інформації, стосовно якої виник спір, чи змін до неї.

В Єдину електронну базу не вноситься інформація щодо здобувачів освіти стосовно того, порушує чи не порушує на підставі даних, що містяться в Єдиній електронній базі, поточне здобуття освіти послідовність, визначену частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту». Зазначена інформація відображається тільки у довідках про здобувача освіти, що формуються закладами освіти на підставі даних, що містяться в Єдиній електронній базі, за формою, визначеною у додатку 9 до Порядку, та підписуються уповноваженими працівниками таких закладів шляхом накладання їх кваліфікованих електронних підписів. Зазначені довідки містяться в Єдиній електронній базі.

Заповнення інформації в зазначених вище довідках, стосовно того, порушує чи не порушує на підставі даних, що містяться в Єдиній електронній базі, поточне здобуття освіти послідовність, визначену частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», здійснюється в Єдиній електронній базі автоматично згідно з алгоритмом, визначеним Міністерством освіти і науки України, який описано у його листі від 03.06.2024 № 1/9758-24. Також зазначаємо, що законодавством не уповноважено Відповідачів на формування та видачу здобувачам освіти довідок про здобувача освіти за даними Єдиної електронної бази за формою, визначеною додатком 9 до Порядку. Крім того, як зазначено у листі Міністерства освіти і науки України від 03.06.2024 № 1/9758-24, для отримання довідки про здобувача освіти за даними Єдиної електронної бази за формою, визначеною додатком 9 до Порядку, здобувачу освіти за денною або дуальною формою навчання необхідно звернутись до закладу освіти, в якому він навчається.

Враховуючи зазначене, формування та видача довідок про здобувача освіти за даними Єдиної електронної бази за формою, визначеною додатком 9 до Порядку, не відноситься до компетенції Відповідачів. Вчинення зазначених дій відноситься до компетенції закладів освіти. Таким чином, Позивач у своїй позовній заяві фактично просить суд спростувати недостовірну, на його думку, інформацію, що відображається у довідці про здобувача освіти, виданій йому закладом освіти.

На підставі викладеного відповідач-ІІ просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Міністерством освіти і науки України відзив не надано.

Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 72-77,90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , має зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , що підтверджується відомостями з паспорту громадянина України № НОМЕР_3 , картки платника податків, відповіддю № 3217008 від 24.08.2026 з Єдиного державного демографічного реєстру.

Згідно із довідкою про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти 30.06.2017 ОСОБА_1 отримав диплом молодшого спеціаліста серії НОМЕР_4 , виданий Дніпровським державним коледжем будівельно монтажних технологій та архітектури; інформація про поточне здобуття освіти назва закладу освіти Український державний університет науки і технологій, ступінь/рівень освіти бакалавр, форма здобуття освіти денна, код та назва спеціальності/професії 192 Будівництво та цивільна інженерія, дата початку здобуття освіти 01.09.2204, дата завершення здобуття освіти 30.06.2028; на підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіти» - Ні, порушує.

Відповідно до архівної довідки від 09.09.2024 № 60/01.1-33/12, виданої Українським державним університетом науки і технологій, в архівному відділі ННІ «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури» (з 2024 року УДУНТ Український державний університет науки і технологій) в наявності інформація про те, що ОСОБА_1 навчався за денною формою на факультеті промислового та цивільного будівництва в наступні періоди відповідно до наказів?

- Наказ № 437-КС від 07.08.2017 зарахування на другий курс з 01.09.2017 за державним замовленням на ступінь бакалавра спеціальності « 192 Будівництво та цивільна інженерія»;

- Наказ № 20-КС від 17.01.2018 відрахування з 2 курсу за академічну неуспішність.

28.05.2026 ОСОБА_1 звернувся до Міністерства освіти і науки України з заявою, в якій зазначив, що є студентом другого курсу Українського державного університету науки і технологій денної форми навчання за спеціальністю « 192 Будівництво та цивільна інженерія», рівень освіти «Бакалавр» згідно Наказу про зарахування № 819ст. Відповідно до Довідки №850087 від 28.04.2026 дата завершення здобуття освіти є 30.06.2028. 30.06.2017 ним було закінчено навчання та отримано диплом молодшого спеціаліста серії НОМЕР_4 в Дніпровському державному коледжі будівельно-монтажних технологій та архітектури. Згідно Архівної довідки від 09.09.2024 № 60/01.1-33/12 виданої Українським державним університетом науки і технологій (раніше ННІ «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури») заявник відповідно до наказу № 437-КС від 07.08.2017 був зарахований на другий курс з 01.09.2017 за державним замовленням на ступінь бакалавра спеціальності « 192 Будівництво та цивільна інженерія». Відповідно до наказу № 20-КС від 17.01.2018 він був відрахований з 2 (другого) курсу за академічну неуспішність. У зв`язку з тим, що він не закінчив повний курс навчання на ступінь бакалавра спеціальності « 192 Будівництво та цивільна інженерія», тому HHI «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури» видати диплом бакалавра не має підстав.

Згідно ст. 15 ЗУ «Про професійно-технічну освіту» від 10 лютого 1998 року №103/98-ВР, випускнику, який закінчив відповідний курс навчання в акредитованому вищому професійному училищі, центрі професійної (професійно технічної) освіти певного рівня акредитації, може присвоюватись освітньо кваліфікаційний рівень "молодший спеціаліст". Згідно ст. 16 ЗУ «Про професійно-технічну освіту» від 10 лютого 1998 року №103/98-ВР, Випускнику вищого професійного училища та центру професійної (професійно-технічної) освіти, якому присвоєно кваліфікацію "молодший спеціаліст", видається диплом, зразок якого затверджується Кабінетом Міністрів України.

30.06.2017 заявник здобув професійну освіту у Дніпровському державному коледжі будівельно-монтажних технологій та архітектури, в якому по закінченню навчання отримав диплом молодшого спеціаліста. У 2017 році вступив до ННІ «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури» денної форми навчання за спеціальністю « 192 Будівництво та цивільна інженерія», за для отримання ступеня освіти бакалавра.

Відповідно до ч.1 ст. 10 ЗУ «Про освіту» від 05 вересня 2017 року № 2145- VIII Невід`ємними складниками системи освіти є: освіти. дошкільна освіта; повна загальна середня освіта; позашкільна освіта; спеціалізована освіта; професійна (професійно-технічна) освіта; фахова передвища освіта; вища освіта; освіта дорослих, у тому числі післядипломна освіта.

Враховуючи зміст даної статті, заявник вважає, що ним не порушено послідовності здобуття Окрім того, згідно змісту Листа Міністерства освіти і науки України №1/9758-24 від 03.06.2024 року «Про особливості формування в ЄДЕБО довідки про здобувача освіти», ним також НЕ було порушено послідовності здобуття освіти, оскільки НРК Бакалавра є 6, тобто вище ніж НРК молодшого спеціаліста, що складає (5.1).

28.04.2026 на ім`я ОСОБА_1 було сформовано Довідку про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі за текстом ЄДЕБО) № 850087, яка містить наступну інформацію: "На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» "НІ, ПОРУШУЄ", що суперечить чинному законодавству про освіту, оскільки «Бакалавр» є вищім рівнем за «Молодшого спеціаліста». Заявник вважає, що у Довідці про здобувача освіти за даними ЄДЕБО від 28.04.2026 № 870087 зазначено недостовірну/хибну інформацію про порушення мною послідовності навчання.

На підставі викладеного, ОСОБА_1 просив Міністерство освіти і науки України зобов`язати Технічного адміністратора Єдиної державної електронної бази з питань освіти - Державне підприємство "ІНФОРЕСУРС" внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України "Про освіту", а саме: в розділі "На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч. 2 ст. 10 ЗУ "Про освіту" - вказати "Так, не порушує".

Листом від 07.07.2026 № 3/5225-26 Міністерством освіти і науки України надано відповідь на заяву ОСОБА_1 від 28.05.2026 про відсутність підстав для внесення змін до ЄДЕБО в частині формування відповідної довідки, оскільки постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі Порядок). Додатком 9 до зазначеного Порядку затверджено форму довідки, яка формується за даними ЄДЕБО та має підтверджувати статус здобувача вищої освіти, а також на підставі даних, які містяться в ЄДЕБО формувати висновок щодо того чи порушує поточне здобуття освіти послідовність, визначену частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» щодо здобуття вищої освіти початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньонауковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти. Відповідно до Закону України «Про вищу освіту» вища освіта визначається як сукупність систематизованих знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, інших компетентностей, здобутих у закладі вищої освіти (науковій установі) у відповідній галузізнань за певною кваліфікацією на рівнях вищої освіти, що за складністю є вищими, ніж рівень повної загальної середньої освіти. Після першого зарахування на навчання для здобуття відповідного рівня вищої освіти, особі, яка приступила до навчання, впродовж періоду навчання надавалися необхідні освітні послуги, які забезпечували, зокрема, формування знань, умінь, навичок та загальних компетентностей на відповідному рівні вищої освіти. Повторне зарахування означає, що особа знову формуватиме такі знання, уміння, навички та загальні компетентності на тому самому рівні вищої освіти. У термінах визначення послідовності здобуття освіти це свідчить про здобуття вищої освіти в непослідовному порядку.

Також відповідачем-І зазначено, що листом МОН від 03.06.2024 № 1/9758-24 «Про особливості формування в ЄДЕБО довідки про здобувача освіти», що спрямований на виконання пункту 62 Порядку, визначено алгоритм, за яким повторний вступ (повторне зарахування) у термінах визначення поточного здобуття освіти у послідовності свідчить про здобуття освіти в непослідовному порядку. Згідно з інформацією, яка міститься в ЄДЕБО, ОСОБА_1 , 01.09.2017 був зарахований для здобуття освітнього ступеня бакалавра (НРК 6) до Придніпровської державної академії будівництва та архітектури та був відрахований з цього закладу освіти 17.01.2018; 09.08.2024 (дата початку навчання 01.09.2024) був повторно зарахований для здобуття освітнього ступеня бакалавра (НРК 6) до Українського державного університету науки і технологій, що свідчить, враховуючи викладене вище, про здобуття вищої освіти в непослідовному порядку. Саме тому у довідці, сформованій на підставі даних, які містяться в ЄДЕБО у відповідному полі зазначено «Ні, порушує».

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і відзив учасників справи, суд виходить з такого.

Враховуючи вимоги частини другої статті 19 Конституції України та частини другої статті 2 КАС України, законодавець визначив критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до частин першої-третьої статті 53 Конституції України кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов`язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.

Частиною першою статті 17 Конституції України визначено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

За змістом статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює та визначає Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Статтею 23 Закону № 3543-XII передбачено відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. Відповідно до пункту 1 частини третьої цієї статті призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.

Додатком 5 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі - Порядок № 560), затверджено перелік документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону № 3543-XII.

Вказаним переліком передбачено, що документами, що підтверджують право на відстрочку для здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти, у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону №2145-VIII, а також докторантів та осіб, зарахованих на навчання до інтернатури, є довідка про здобувача освіти, сформована в ЄДЕБО, або довідка закладу освіти про зарахування на навчання до інтернатури та довідка закладу охорони здоров`я про місце роботи на посаді лікаря-інтерна.

Додатком 9 до Порядку № 560 затверджено форму довідки про здобувача освіти за даними ЄДЕБО.

З урахуванням наведеного право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації мають також здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають освіту на рівні, що є вищим за рівень раніше здобутої освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону №2145-VIII.

При цьому, документом, що підтверджує право на відстрочку для здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають освіту на рівні, що є вищим за рівень раніше здобутої освіти, у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», є довідка про здобувача освіти, сформована в ЄДЕБО.

Спірним у цій справі є питання послідовності здобуття позивачем освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону №2145-VIII, у контексті застосування пункту 1 частини третьої статті 23 Закону № 3543-XII та, відповідно, правомірність формування довідки про здобувача освіти за даними ЄДЕБО.

Судом установлено, що згідно із довідкою про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти 30.06.2017 ОСОБА_1 отримав диплом молодшого спеціаліста серії НОМЕР_4 , виданий Дніпровським державним коледжем будівельно монтажних технологій та архітектури; інформація про поточне здобуття освіти назва закладу освіти Український державний університет науки і технологій, ступінь/рівень освіти бакалавр, форма здобуття освіти денна, код та назва спеціальності/професії 192 Будівництво та цивільна інженерія, дата початку здобуття освіти 01.09.2204, дата завершення здобуття освіти 30.06.2028; на підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіти» - Ні, порушує.

Суспільні відносини, які виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов`язків фізичних і юридичних осіб, що беруть участь у реалізації цього права, а також компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти регламентовані приписами Закон №2145-VIII.

Згідно з частиною другою статті 10 Закону №2145-VIII рівнями освіти є:

дошкільна освіта;

початкова освіта;

базова середня освіта;

профільна середня освіта;

перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти;

другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти;

третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти;

фахова передвища освіта;

початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти;

перший (бакалаврський) рівень вищої освіти;

другий (магістерський) рівень вищої освіти;

третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.

Відповідно до частини другої статті 16 Закону №2145-VIII фахова передвища освіта здобувається на основі повної або базової середньої освіти. Здобуття фахової передвищої освіти на основі базової середньої освіти здійснюється з одночасним здобуттям повної загальної середньої освіти та отриманням відповідного документа про повну загальну середню освіту.

Згідно з частиною другою статті 17 Закону №2145-VIII вища освіта здобувається на основі повної загальної середньої освіти. Рівні, ступені вищої освіти, порядок, умови, форми та особливості її здобуття визначаються спеціальним законом.

За приписами статті 40 Закону №2145-VIII після успішного завершення навчання за освітньою програмою здобувачі освіти (крім вихованців дошкільних закладів освіти) отримують відповідний документ про освіту.

Документи про освіту видаються закладами освіти та іншими суб`єктами освітньої діяльності.

Інформація про видані документи про середню, професійну (професійно-технічну), фахову передвищу та вищу освіту вноситься до ЄДЕБО в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Пунктом 23 частини першої статті 1 Закону №2145-VIII визначено, що рівень освіти - завершений етап освіти, що характеризується рівнем складності освітньої програми, сукупністю компетентностей, які визначені, як правило, стандартом освіти та відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій.

Судом установлено, що після відрахування позивача 17.01.2018 з Придніпровської державної академії будівництва та архітектури (з 2024 року Український державний університет науки і технологій) за академічну неуспішність, в якому він здобував освіту на першому (бакалаврському) рівні, він у 2024 році зарахований до Українського державного університету науки і технологій на 1 курс денної форми навчання для здобуття освіти на першому (бакалаврському) рівні.

Тобто, позивач не здобув вищої освіти на першому (бакалаврському) рівні.

Отже, вказані факти не можуть свідчити про здобуття позивачем відповідного рівня освіти за освітнім ступенем бакалавр у зв`язку з незавершеністю процесу здобуття освіти.

На факт незавершеності здобуття позивачем вищої освіти вказують також відомості з ЄДЕБО (щодо позивача), згідно з якими до цієї бази включено документи про освіту позивача: диплом молодшого спеціаліста, виданий 30.06.2017 Дніпровським державним коледжем будівельно монтажних технологій та архітектури.

Згідно зі статтею 15 Закону України «Про професійно-технічну освіту» від 10 лютого 1998 року №103/98-ВР випускнику, який закінчив відповідний курс навчання в акредитованому вищому професійному училищі, центрі професійної (професійно-технічної) освіти певного рівня акредитації, може присвоюватись освітньо-кваліфікаційний рівень "молодший спеціаліст".

Згідно зі статтею 16 цього ж випускнику вищого професійного училища та центру професійної (професійно-технічної) освіти, якому присвоєно кваліфікацію "молодший спеціаліст", видається диплом, зразок якого затверджується Кабінетом Міністрів України.

Тобто, наявність диплома молодшого спеціаліста свідчить про здобуття позивачем професійної (професійно-технічної) освіти.

Основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти, умови для посилення співпраці державних органів і бізнесу з закладами вищої освіти на принципах автономії закладів вищої освіти, поєднання освіти з наукою та виробництвом з метою підготовки конкурентоспроможного людського капіталу для високотехнологічного та інноваційного розвитку країни, самореалізації особистості, забезпечення потреб суспільства, ринку праці та держави у кваліфікованих фахівцях встановлює Закон №1556-VII.

Згідно з частинами першою, другою, п`ятою статті 5 Закону №1556-VII підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на таких рівнях вищої освіти:

початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти;

перший (бакалаврський) рівень;

другий (магістерський) рівень;

третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень.

Перший (бакалаврський) рівень вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв`язування складних спеціалізованих задач у певній галузі професійної діяльності.

Другий (магістерський) рівень вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв`язування задач дослідницького та/або інноваційного характеру у певній галузі професійної діяльності.

Здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою освітньої програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти: 1) молодший бакалавр; 2) бакалавр; 3) магістр; 4) доктор філософії/доктор мистецтва.

Молодший бакалавр - це освітній або освітньо-професійний ступінь, що здобувається на початковому рівні (короткому циклі) вищої освіти і присуджується закладом вищої освіти у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньої програми, обсяг якої становить 120 кредитів ЄКТС. Для здобуття освітнього ступеня молодшого бакалавра на основі фахової передвищої освіти заклад вищої освіти має право визнати та перезарахувати кредити ЄКТС, максимальний обсяг яких визначається стандартом вищої освіти.

Бакалавр - це освітній ступінь, що здобувається на першому рівні вищої освіти та присуджується закладом вищої освіти у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньо-професійної програми, обсяг якої становить 180- 240 кредитів ЄКТС. Для здобуття освітнього ступеня бакалавра на основі освітнього ступеня молодшого бакалавра або на основі фахової передвищої освіти заклад вищої освіти має право визнати та перезарахувати кредити ЄКТС, максимальний обсяг яких визначається стандартом вищої освіти.

Магістр - це освітній ступінь, що здобувається на другому рівні вищої освіти та присуджується закладом вищої освіти (науковою установою) у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньої програми. Ступінь магістра здобувається за освітньо-професійною або за освітньо-науковою програмою. Обсяг освітньо-професійної програми підготовки магістра становить 90 - 120 кредитів ЄКТС, обсяг освітньо-наукової програми - 120 кредитів ЄКТС. Освітньо-наукова програма магістра обов`язково включає дослідницьку (наукову) компоненту обсягом не менше 30 відсотків.

Особа має право здобувати ступінь магістра за умови наявності в неї ступеня бакалавра.

Відповідно до положень частин першої, другої статті 6 Закону №1556-VII атестація - це встановлення відповідності результатів навчання (наукової або творчої роботи) здобувачів вищої освіти вимогам освітньої програми та/або вимогам програми єдиного державного кваліфікаційного іспиту.

Атестація осіб, які здобувають ступінь молодшого бакалавра, бакалавра чи магістра, здійснюється екзаменаційною комісією, до складу якої можуть включатися представники роботодавців та їх об`єднань, відповідно до положення про екзаменаційну комісію, затвердженого вченою радою закладу вищої освіти (наукової установи).

Заклад вищої освіти на підставі рішення екзаменаційної комісії присуджує особі, яка успішно виконала освітню програму на певному рівні вищої освіти, відповідний ступінь вищої освіти та присвоює відповідну кваліфікацію.

Атестація осіб на першому (бакалаврському) та/або другому (магістерському) рівнях вищої освіти може включати єдиний державний кваліфікаційний іспит, що проводиться за спеціальностями та в порядку, визначеними Кабінетом Міністрів України.

Згідно з приписами статті 7 Закону №1556-VII документ про вищу освіту видається особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію.

Встановлюються такі види документів про вищу освіту за відповідними ступенями:

диплом молодшого бакалавра;

диплом бакалавра;

диплом магістра;

диплом доктора філософії/доктора мистецтва.

Невід`ємною частиною диплома молодшого бакалавра, бакалавра, магістра, доктора філософії/доктора мистецтва є додаток до диплома європейського зразка, що містить структуровану інформацію про завершене навчання. У додатку до диплома наводиться інформація про результати навчання особи, освітні компоненти, отримані оцінки і здобуту кількість кредитів ЄКТС, а також відомості про національну систему вищої освіти України.

Інформація про видані дипломи вноситься закладами вищої освіти, крім вищих військових навчальних закладів, до ЄДЕБО.

Аналіз наведених правових норм дає змогу дійти висновку, що фізична особа вважається такою, яка здобула певний рівень освіти та набула знань і навичок, що відповідають такому рівню, у разі завершення нею навчання за відповідною освітньо-кваліфікаційною програмою, виконання необхідного обсягу відповідної освітньої програми та проходження атестації.

Таким чином, основним критерієм є завершеність попереднього етапу навчання та здобуття певного рівня освіти, що має підтверджуватись відповідним документом про освіту.

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 раніше не отримував жодного документа про вищу освіту, у тому числі за першім (бакалаврським) рівнем.

За таких обставин, суд вважає, що послідовність здобуття позивачем освіти відповідає положенням частини другої статті 10 Закону №2145-VIII, оскільки ОСОБА_1 здобуває перший рівень вищої освіти, який є вищим за раніше здобутий ним рівень професійно технічної освіти.

Щодо питання внесення інформації про здобувача освіти до ЄДЕБО, суд зазначає таке.

Положення про ЄДЕБО, затверджене наказом МОН України від 08.06.2018 № 620, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.10.2018 за № 1132/32584 (далі - Положення № 620).

Зазначене Положення розроблено відповідно до статті 74 Закону України «Про освіту» з метою визначення порядку функціонування ЄДЕБО в галузі освіти як автоматизованої системи збирання, оброблення, зберігання та захисту інформації щодо здобувачів освіти, суб`єктів освітньої діяльності, що формується (створюється) та використовується для забезпечення потреб фізичних та юридичних осіб. Такі приписи містяться у абзаці першому пункту 1 розділу I вказаного Положення.

У абзаці четвертому пункту 2 розділу I цього ж Положення № 620 наведений перелік уповноважених суб`єктів, а саме: розпорядник ЄДЕБО, технічний адміністратор ЄДЕБО, державні органи, органи управління у сфері освіти, Державна служба якості освіти України, Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти, Український центр оцінювання якості освіти, суб`єкти освітньої діяльності, підприємства, установи та організації, що належать до сфери управління розпорядника ЄДЕБО, інші особи, яким надається доступ до ЄДЕБО або окремих її складових у порядку та обсягах, визначених законодавством.

Власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава. Розпорядником ЄДЕБО є МОН України, технічним адміністратором - ДП «Інфоресурс», що належить до сфери управління розпорядника ЄДЕБО. Розпорядник ЄДЕБО є володільцем інформації, що міститься в ЄДЕБО (пункт 5 розділу I Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти).

Згідно зі змістом приписів підпункту 5 пункту 2 розділу ІІ Положення № 620 ЄДЕБО функціонує з метою забезпечення, зокрема, формування, реєстрації та обліку інформації для видачі суб`єктами освітньої діяльності документів у сферах, у тому числі вищої освіти.

Уповноважений суб`єкт має доступ до інформації, внесеної або сформованої ним в ЄДЕБО, а також до інформації, доступ до якої передбачений відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО, що передбачено пунктом 12 розділу III цього Положення.

Відповідно до норм, що містяться у підпунктах 1, 3 та 6 пункту 1 розділу IV Положення № 620 розпорядник ЄДЕБО як уповноважений суб`єкт виконує, зокрема, такі основні функції: вживає організаційних заходів, пов`язаних із забезпеченням функціонування ЄДЕБО; використовує інформацію, що міститься в ЄДЕБО, у тому числі персональні дані, з метою прийняття управлінських рішень та виконання повноважень, визначених законодавством; встановлює вимоги до апаратного та програмного забезпечення ЄДЕБО.

Суб`єкти ж освітньої діяльності та їх територіально відокремлені структурні підрозділи (відокремлені підрозділи), що надають освітні послуги у сфері, зокрема, вищої освіти, відповідно до пункту 8 розділу IV Положення № 620 уповноважені: вносити до ЄДЕБО та підтримувати в повному, актуальному та достовірному стані інформацію за переліком, визначеним у відповідних пунктах Положення; підтверджувати зазначену в ЄДЕБО інформацію про себе один раз на рік, якщо інше не визначено розпорядником ЄДЕБО; здійснювати в ЄДЕБО інші дії у порядку та обсягах, передбачених відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО.

З огляду на вищевказані норми Положення № 620 суд дійшов висновку, що формування інформації з ЄДЕБО для видання документів у сферах, зокрема, вищої освіти здійснюється автоматизовано з використанням програмного забезпечення, вимоги до якого встановлює Міносвіти як розпорядник зазначеної системи, який також є володільцем вказаної інформації та має повний доступ до неї як уповноважений суб`єкт.

При цьому за змістом пункту 2 розділу IV Положення про ЄДЕБО забезпечення функціонування ЄДЕБО здійснюється технічним адміністратором системи в порядку, визначеному Міносвіти як розпорядником ЄДЕБО, у тому числі й стосовно здійснення заходів із технічного і технологічного забезпечення ЄДЕБО, створення, модернізації і супроводження її програмного забезпечення.

Суб`єкти ж освітньої діяльності та їх територіально відокремлені структурні підрозділи (відокремлені підрозділи), що надають освітні послуги у сфері, зокрема, вищої освіти не мають повноважень на встановлення вимог до програмного забезпечення ЄДЕБО та зміни технічних параметрів й алгоритмів його функціонування.

Це означає, що заклад освіти, в якому станом на момент виникнення спірних у цій справі правовідносин навчається ОСОБА_1 , в силу своїх повноважень, не має технічної можливості для формування та видачі позивачу довідки з ЄДЕБО з іншим змістом відомостей щодо поточного здобуття освіти, порушення або непорушення послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону №2145-VIII, аніж той, який був сформований системою, оскільки такий документ формується автоматично з використанням засобів програмного забезпечення, вимоги до якого визначає МОН України.

Саме дії щодо формування довідки з ЄДЕБО й оскаржує позивач у справі, що розглядається. Суд враховує, що хоча формування довідки з ЄДЕБО й здійснюється автоматично у цій системі, однак порядок вчинення таких дій визначається безпосередньо МОН України шляхом забезпечення функціонування ЄДЕБО і встановлення вимог до апаратного та програмного забезпечення вказаної системи. Тобто формування довідки про здобувача освіти є результатом виконання вказаним Міністерством закріплених за ним у законі повноважень. Це ж Міністерство є володільцем усієї інформації, яка міститься в ЄДЕБО, має повний доступ до неї та не позбавлене технічної можливості і повноважень сформувати довідку про здобувача освіти з дотриманням вимог законодавства.

На підставі аналізу вищевказаного нормативного регулювання суд вважає, що саме МОН України має повноваження щодо внесення змін до ЄДЕБО про наявність чи відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону №2145-VIII, натомість навчальний заклад, в якому навчається позивач, виконує лише технічну функцію, оскільки довідка формується автоматично на підставі даних ЄДЕБО, а тому позовні вимоги в цій частині також є підставними та обґрунтованими.

Аналогічний висновок у подібних правовідносинах викладений у постановах Верховного Суду від 29.10.2025 у справі № 200/5372/24, від 25.11.2025 у справі №160/34591/24, від 03.03.2026 у справі № 340/7912/24.

У задоволенні позовних вимог до технічного адміністратора ДП «Інфоресурс» суд відмовляє, оскільки належним відповідачем є саме Міністерство освіти і науки України.

Так, правова позиція Верховного Суду стосовного визначення суб`єктного складу учасників при розгляді спору щодо порушення або непорушення послідовності здобуття освіти та відображенні інформації, що міститься в довідці здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти, викладена в його постанові від 26.11.2025 у справі № 160/29658/24. У зазначеній постанові Верховний Суд прямо вказав, що ДП «Інфоресурс» не є суб`єктом владних повноважень у розумінні пункту 7 частини першої статті 4 КАС України та не приймає рішень щодо внесення або зміни інформації в ЄДЕБО про здобувачів освіти (пункт 57 постанови). Верховний Суд також зазначив, що належним відповідачем у такій справі є Міністерство освіти і науки України, а позовні вимоги до ДП «Інфоресурс» не підлягають задоволенню (пункт 66 постанови).

Щодо способу захисту порушеного права позивача суд зазначає таке.

Стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об`єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім, необхідним та ефективним:

- визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України щодо внесення даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, щодо порушення ОСОБА_1 черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України «Про освіту», а саме: в розділі «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту»» зазначення «Ні, порушує»;

- зобов`язати Міністерство освіти і науки України внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, щодо непорушення ОСОБА_1 черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України «Про освіту», а саме: в розділі «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту»» зазначити «Так, не порушує».

Викладені правові висновки та обраний судом спосіб захисту в повній мірі відповідає правовим висновкам, сформованим Верховним Судом у постанові від 03.03.2026 у справі № 340/7912/24.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. Руїз Торія проти Іспанії (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З урахуванням зазначеного суд не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки вищевикладені факти та обставини є безумовною підставою для висновків суду про часткове задоволення позовних вимог, а інші доводи не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами вирішення цього спору.

Питання про розподіл судових витрат зі сплати судового збору відповідно до вимог статті 139 КАС України судом не вирішується, оскільки позивач згідно з пунктом 9 частини першої статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ Про судовий збір від сплати судового збору звільнена.

Представник позивача у позовній заяві зазначила, що попередній орієнтований розрахунок суми витрат на оплату послуг адвоката становить 15 000,00 грн, документи на підтвердження витрат будуть надані додатково.

Станом на дату розгляду справи адвокатом І. Конюшенко не подано доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу, тому розподіл таких витрат не здійснюється.

Так, відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов адвоката Кравченко Вікторії Вікторівни в інтересах ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Міністерства освіти і науки України (01135, м. Київ, пр. Берестейський, 10, код ЄДРПОУ 38621185), Державного підприємства «ІНФОРЕСУРС» (03057, м. Київ, вул. О. Довженка, б. 3, код ЄДРПОУ 37533381) про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинити певні дії про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України щодо внесення даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, щодо порушення ОСОБА_1 черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України «Про освіту», а саме: в розділі «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту»» зазначення «Ні, порушує».

Зобов`язати Міністерство освіти і науки України внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, щодо непорушення ОСОБА_1 черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України «Про освіту», а саме: в розділі «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту»» зазначити «Так, не порушує».

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1064,96 (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 коп.) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.Г. Секірська