Ухвала суду № 140614358, 14.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

14 жовтня 2026 рокуСправа № 160/1946/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення у справі №160/1946/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 березня 2025 року у справі № 160/1946/25 адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 в період з 23.03.2022 року по 19.05.2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022-2023 роки та премії за 2022-2023 роки, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 рік, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 рік, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) перерахунок грошового забезпечення за період з 23.03.2022 року по 19.05.2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022-2023 роки та премії за 2022-2023 роки, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 рік, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 рік, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2025 року у справі № 160/1946/25 апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 березня 2025 в адміністративній справі №160/1946/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії повернуто скаржнику.

29.09.2026 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про роз`яснення рішення суду у справі №160/1946/25, в якій позивач просить:

- роз`яснити резолютивну частину рішення від « 27» березня 2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом було прийнято рішення по справі №160/1946/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні в частині того, чи зобов`язана військова частина НОМЕР_1 виплатити кошти ОСОБА_1 згідно здійсненого перерахунку грошового забезпечення за період з 23.03.2022 року по 19.05.2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022-2023 роки та премії за 2022-2023 роки, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 рік, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 рік, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування поданої заяви позивач зазначив, що у травні 2026 року представник фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 зателефонував позивачу та повідомив, що військова частина здійснить перерахунок грошового забезпечення згідно рішення суду, однак виплати здійснювати не будуть, оскільки вищевказане рішення цього не передбачає. На думку позивача, зі змісту рішення суду вбачається, що метою здійснення перерахунку є не лише арифметичне визначення належних до виплати сум, а й фактичне відновлення порушеного права позивача на отримання належного грошового забезпечення. Визнання судом протиправною бездіяльності щодо «ненарахування та невиплати» грошового забезпечення свідчить про те, що встановлене судом порушення полягає саме у невиплаті належних позивачу коштів, а тому усунення такого порушення неможливе без їх фактичної виплати. Позиція відповідача про те, що судове рішення нібито зобов`язує його лише здійснити перерахунок без подальшої виплати визначених сум, ґрунтується на надмірно формальному та вибірковому тлумаченні резолютивної частини рішення і суперечить його змісту, меті та правовій природі судового захисту. Такий підхід фактично зводить виконання рішення суду до проведення бухгалтерських розрахунків без реального поновлення порушеного права особи, що не відповідає завданням адміністративного судочинства та принципу ефективного судового захисту. Більше того, відповідачем уже визначено конкретний розмір заборгованості перед позивачем згідно листа командира військової частини НОМЕР_1 №1055/2025 від 18.06.2026, який згідно з наданими довідками-розрахунками становить у загальній сумі 87 532, тобто обсяг його грошових зобов`язань є встановленим та не оспорюється. Отже, дії відповідача свідчать про ухилення від належного та повного виконання судового рішення, яке набрало законної сили та є обов`язковим до виконання на всій території України. Невиконання рішення суду шляхом відмови у виплаті сум, визначених за результатами проведеного перерахунку, призводить до подальшого порушення прав позивача та нівелює саму мету судового захисту, що є неприпустимим у правовій державі. Відтак, вказане вище рішення є незрозумілим в резолютивній частині стосовно чи передбачає перерахунок грошового забезпечення виплати коштів згідно здійсненого перерахунку.

Відповідно до частин 1, 3 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз`яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Оскільки рішення суду у справі №160/1946/25 ухвалено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у цьому ж порядку.

Розглянувши подану заяву та матеріали справи, суд зазначає наступне.

Як зазначено вище, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 березня 2025 року у справі № 160/1946/25 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 в період з 23.03.2022 року по 19.05.2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022-2023 роки та премії за 2022-2023 роки, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 рік, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 рік, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) перерахунок грошового забезпечення за період з 23.03.2022 року по 19.05.2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022-2023 роки та премії за 2022-2023 роки, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 рік, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 рік, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.

Відповідно до ст. 254 КАС України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановляння ухвали. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення.

Роз`яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі.

Як роз`яснив Пленум Вищого адміністративного суду України у постанові № 7 від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі", в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду (пункт 19).

Метою роз`яснення судом ухваленого ним рішення, є усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення щодо неоднакового тлумачення висновків суду, що перешкоджає його належному виконанню. Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення, оскільки недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення чи ухвали суду.

Водночас, роз`яснення судового рішення не може змінювати його зміст, не може підміняти собою додаткове рішення чи виправлення рішення, а також не може зводитися до роз`яснення порядку та способу виконання судового акта.

Такий правовий підхід викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 20.02.2019 у справі № 814/907/16, від 01.09.2020 у справі № 806/984/18, від 23.02.2022 у справі № 160/3964/20, від 20.12.2023 у справі № 400/2839/22.

Так, зі змісту заяви вбачається, що у позивача виникли труднощі у розумінні резолютивної частини рішення суду в частині того, чи передбачає перерахунок грошового забезпечення на виконання рішення в цій справі також і виплату цього грошового забезпечення.

Суд вказує на те, що у позовних вимогах, які стосувалися спірного періоду, позивач просив, зокрема, визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 в період з 22.03.2022 року по 27.12.2024 року належного грошового забезпечення.

Так, суд рішенням від 27 березня 2025 року визнав протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 в період з 23.03.2022 року по 19.05.2023 року належного грошового забезпечення.

При цьому, зобов`язав здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення за період з 23.03.2022 року по 19.05.2023 року грошового забезпечення.

Суд зазначає, що при ухваленні рішення від 27 березня 2025 року у справі №160/1946/25 він, зокрема, виходив з положень статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", відповідно до якої до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, а також одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Військовослужбовцям, які виключаються зі списків особового складу військової частини, грошове забезпечення виплачується до дня виключення включно.

Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.

Також у рішенні зазначено, що згідно пункту 3 розділу І Порядку №260 підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов`язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).

Грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника).

Такий підхід прямо відповідає чинному законодавчому регулюванню спірних правовідносин.

Зазначене вище знайшло пряме відображення у мотивувальній частині рішення суду.

Окрім того, як убачається зі змісту мотивувальної частини рішення суду, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 23.03.2022 року по 19.05.2023 року, обчисленого з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року.

Згідно із абзацом 3 резолютивної частини рішення суду, суд зобов`язав Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення за період з 23.03.2022 року по 19.05.2023 року грошового забезпечення.

При цьому, у зазначеному абзаці резолютивної частини рішення суду не зазначено зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 здійснити виплату перерахованого грошового забезпечення.

Саме ця неясність і стала підставою для звернення позивача із заявою про роз`яснення судового рішення.

Оцінюючи доводи заяви, суд виходить із того, що роз`яснення рішення суду не може полягати у фактичному доповненні резолютивної частини новими приписами.

Однак, суд вправі викласти більш повно та зрозуміло ту частину свого рішення, розуміння якої викликає труднощі, якщо таке роз`яснення лише уточнює вже висловлену судом волю та не виходить за межі предмета вирішеного спору.

З аналізу мотивувальної частини рішення суду від 27.03.2025 у сукупності з позовними вимогами, що були предметом судового розгляду, убачається, що, зазначаючи в резолютивній частині обов`язок відповідача перерахувати грошове забезпечення, суд також мав на увазі й обов`язок виплати грошового забезпечення, оскільки сам лише перерахунок не є ефективним та належним способом відновлення порушеного права позивача.

Суд наголошує, що перерахувати грошове забезпечення означає визначити його новий та правильний розмір, відповідно до законодавства та рішення суду.

При цьому, оскільки грошове забезпечення за своєю грошовою природою є доходом військовослужбовця, то будь-яка дія з його нарахування чи перерахунку автоматично передбачає його подальшу виплату.

Отже, заява ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення у справі №160/1946/25 підлягає задоволенню, оскільки резолютивна частина рішення суду в наведеному аспекті потребує уточнення для однозначного розуміння під час виконання, при цьому таке роз`яснення не змінює змісту судового рішення, не вирішує нових вимог та не визначає способу його виконання поза межами вже ухваленого.

Керуючись статтями 248, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про роз`яснення рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 березня 2025 року у справі № 160/1946/25 - задовольнити.

Роз`яснити, що зазначене у резолютивній частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 березня 2025 року у справі № 160/1946/25 зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 перерахувати грошове забезпечення ОСОБА_1 за період з 23.03.2022 року по 19.05.2023 року передбачає також і зобов`язання виплати перераховану суму грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 295, 297 КАС України.

Суддя Н.Є. Калугіна