Ухвала суду № 140614123, 14.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

14 жовтня 2026 рокуСправа №160/10461/25

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Врона О.В., розглянувши у письмовому провадженні у м. Дніпро заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №160/10461/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.07.2025 у справі №160/10461/25 (залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28.01.2026) у справі №160/10461/25 позовну заяву у ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд., 26, м. Дніпро, 49094, ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформлені листом №14617-8773/I-01/8-0400/24 від 27.03.2025 року, щодо відмови ОСОБА_1 нарахування та виплати з 01.04.2025 року щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2 000,00 грн., відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд., 26, м. Дніпро, 49094, ЄДРПОУ 21910427) здійснити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.04.2025 року нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2 000,00 грн., відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд., 26, м. Дніпро, 49094, ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 21 коп.

Судове рішення набрало законної сили 28.01.2026 р.

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №160/10461/25.

Позивач просить: встановити судовий контроль за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.07.2025 у справі №160/10461/25 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подати у встановлений судом строк звіт про повне виконання рішення суду, а саме: про виплату поточної пенсії у підсумковому розмірі (з урахуванням доплати 2000 грн.) та виплату нарахованої заборгованості за цим рішенням суду.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та його керівника під час подання звіту про виконання рішення суду надати суду та позивачу деталізовані письмові докази та пояснення, розділені за двома напрямками:

Блок 1. Щодо виплати поточної пенсії (нарахованої після набрання рішенням сили):

1.1. Докази виплати позивачу поточної щомісячної пенсії в повному встановленому судом розмірі з урахуванням доплати 2000 грн.;

1.2. Письмовий розрахунок та докази нарахування/погашення суми недоплати у розмірі 2000,00 грн. щомісяця, що утворюється внаслідок фактичної виплати суми пенсії замість належної (нарахованої).

Блок 2. Щодо виплати заборгованості за минулий час (за період до набрання рішенням сили):

2.1. Точну дату та вихідний номер розпорядчого документа про нарахування заборгованості за рішенням суду, а також дату внесення до електронної пенсійної справи позивача.

2.2. Точну дату включення суми заборгованості до Переліку за п. 5-1 Порядку №157 (із змінами за Постановою КМУ №1046).

2.3. Письмові докази та пояснення щодо наявності/відсутності у керівника Головного управління Пенсійного фонду об`єктивної можливості внести рішення позивача раніше вересневого виплатного періоду 2026 року (зокрема, станом на 01.02.2026, 01.03.2026, 01.04.2026, 01.05.2026, тощо).

2.4. Копії письмових звернень та бюджетних запитів керівника боржника до ПФУ та Мінсоцполітики про виділення асигнувань на виконання цього рішення у період з 28.01.2026 по жовтень 2026 року.

2.5 Математичний розрахунок часткових виплат, перерахованих у вересні 2026 року (156,33 грн. та 865,60 грн.), із зазначенням конкретного відсотка пропорційності та обсягу виділеного фінансування.

Попередити керівника боржника, що виплата поточної пенсії у зменшеному розмірі (штучне формування «нового боргу») та ненадання відповідей на зазначені питання є підставою для відмови у прийнятті звіту та накладення персонального штрафу у розмірі від 20 до 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб на підставі ч. 2 ст. 382 КАС України.

В обґрунтування заяви позивач вказує, що з дати набрання рішенням суду законної сили (28.01.2026) , виплата щомісячної доплати у розмірі 2000 грн. не проводиться.

Завтвердивши у своїх внутрішніх базах та звітах належний до виплати розмір поточної пенсії, боржник реально виплачує на банківську карту занижені суми, які взагалі не відповідають рішенню суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.10.2026 призначено до розгляду заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №160/10461/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, в порядку письмового провадження без виклику учасників справи.

Запропоновано Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надати пояснення з приводу поданої позивачем заяви із підтверджуючими доказами до 13.10.2026.

13.10.2026 від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до суду надійшли пояснення на заяву.

Відповідачем повідомлено, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.07.2025 по справі № 160/10461/25 позивачу здійснено з 01.04.2025 року нарахування щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2 000,00 грн, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».

Доплата за рішенням суду за період з 01.04.2025 по 31.10.2026 становить 38000,00 грн.

Що стосується доплати за рішенням суду, нарахованої у розмірі 38000,00 грн, повідомлено наступне. В квітні 2026 року проведено часткову виплату доплати за рішенням суду в сумі 1135,06 грн., в травні 2026 року 780,00, в червні 2026 року - 936,00 грн згідно з Порядком здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821. У вересні 2026 року проведено часткову виплату доплати за рішенням суду в сумі 865,60 грн відповідно до порядку, встановленого Постановою № 1046.

На теперішній час доплата позивачу за період з 01.04.2025 по 31.10.2026 становить 34283,34 грн.

Визначений пунктом 25 розділу Прикінцеві положення Закону України від 19.11.2024 № 4059-IX Про Державний бюджет України на 2025 рік та пунктом 14 розділу Прикінцеві положення Закону України від 03.12.2025 № 4695-IX Про Державний бюджет України на 2026 рік (далі Закон № 4695) механізм фінансування з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату ретроспективних судових рішень та перерахованих пенсій за рішенням суду передбачає визначення відповідного порядку Кабінетом Міністрів України.

З визнанням рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі № 320/51895/25 постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень протиправною та нечинною, інший чинний нормативно-правовий акт, який би визначав порядок здійснення видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, на сьогодні відсутній.

Отже, виникла прогалина та правова невизначеність у правовому регулюванні механізму фінансування з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату ретроспективних судових рішень та перерахованих пенсій за рішенням суду.

Разом з тим обов`язок розпорядників бюджетних коштів застосовувати чинний пункт 14 розділу Прикінцеві положення Закону № 4695 не скасований.

Враховуючи наведене, спрямування коштів на виплату перерахованих пенсій за рішенням суду та виплату ретроспективних судових рішень може здійснюватися виключно у визначеному Кабінетом Міністрів України порядку, що передбачає прийняття Кабінетом Міністрів України відповідного акта.

19 серпня 2026 року Кабінетом Міністрів України ухвалено постанову № 1046 Деякі питання використання коштів бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) (далі Постанова № 1046), якою визначив правила фінансування пенсійних виплат, нарахованих/перерахованих за рішеннями судів.

Застосування особливого порядку використання коштів державного бюджету та бюджету Пенсійного фонду України на цю мету визначено пунктом 14 розділу Прикінцеві положення Закону України Про Державний бюджет України на 2026 рік, яким, зокрема встановлено, що починаючи з 1 січня 2026 року видатки з бюджету Пенсійного фонду України на виплати за ретроспективними судовими рішеннями та виплати перерахованих за рішенням суду пенсій здійснюються за окремими напрямами у розрізі джерел їх виплати у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постанова № 1046 визначає механізм розподілу коштів на виплату пенсій, перерахованих на виконання рішень суду, та на погашення заборгованості з їх виплати на виконання ретроспективних судових рішень (за час, що передує даті набрання рішенням суду законної сили).

Нормативним актом передбачено, що такі виплати здійснюються пропорційно всім одержувачам пенсій за рішеннями суду, які включено до електронних пенсійних справ та сформованого на їх підставі переліку пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), нарахованих на виконання рішень суду станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому проводиться їх виплата.

З огляду на вищезазначене, виплата пенсійних коштів буде здійснюватися, виходячи з виділених на ці цілі бюджетних асигнувань у межах помісячного розпису державного бюджету/доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України, але не більше від належної до виплати суми, що обліковується в переліку.

При вирішенні заяви суд виходить з наступного.

За приписами ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно ч.ч.2, 3 ст.14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналогічні норми містить і ст. 370 КАС України, за якою судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

В основу ефективності правосуддя покладається здійснення судом належного контролю за виконанням судового рішення, оскільки головною метою судового рішення є ефективність у поновленні порушених прав осіб.

Згідно ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Частиною 2 ст. 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, є правовим наслідком судового рішення.

Конституційний Суд України у Рішенні від 30.06.2009 №16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004 р. зазначив, що право на судовий захист, передбачене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, що остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося.

Одним з механізмів, спрямованих на забезпечення ефективності судового рішення, тобто на його виконання, є судовий контроль.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26 квітня 2005 року, та у справі «Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19 лютого 2009 року).

Невиконання рішення є втручанням у право на мирне володіння майном, гарантоване ст.1 Першого протоколу до Конвенції. Так, у справі Півень проти України Європейський суд констатував порушення ст.6 Конвенції та зазначив, що невиконання судового рішення не може бути виправдане недоліками законодавства, які унеможливлюють його виконання, та відсутністю у законодавстві України нормативної бази щодо завдань, покладених на органи виконавчої влади.

Суд відхиляє посилання Головного управління на Постанову №1046 «Деякі питання використання коштів бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання)» , яка визначає механізм розподілу коштів на виплату пенсій, перерахованих на виконання судових рішень та погашення заборгованості з їх виплати за ретроспективними судовими рішеннями та виникнення нового спору, з огляду на таке.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 15.09.2026 у справі № 520/490/26 відступив від висновку, сформульованого у постанові від 30.04.2026 у справі № 340/7985/25, відповідно до якого спір щодо правомірності застосування суб`єктом владних повноважень положень постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821, що виник під час виконання судового рішення, може бути предметом розгляду в порядку окремого адміністративного позову.

Водночас у цій же постанові Верховний Суд визнав правильним висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 30.04.2026 у справі № 620/13341/25, згідно з яким у разі, якщо спір виник у зв`язку з виконанням судового рішення, а заявлені вимоги фактично спрямовані на перевірку правомірності дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, вчинених на стадії виконання такого рішення, цей спір не утворює нового предмета адміністративного судочинства. Відповідні питання підлягають вирішенню в межах спеціальних процедур судового контролю за виконанням судових рішень, установлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Верховний Суд зазначив, що сам факт прийняття відповідачем у процесі виконання судового рішення певного управлінського рішення або застосування ним нормативного регулювання не змінює процесуальної природи правовідносин, якщо такі дії вчинені саме з метою реалізації обов`язку, встановленого судовим рішенням. Визначальним у такому випадку є не форма відповідного акта чи дії суб`єкта владних повноважень, а їх функціональний зв`язок із виконанням судового рішення.

Такий підхід узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 02 липня 2026 року у справі № 990/282/24, якою підтверджено самостійне процесуальне значення інституту судового контролю та його спрямованість на забезпечення виконання вже ухваленого судового рішення.

За висновком Верховного Суду, встановлений КАС України механізм судового контролю має стадійний характер та передбачає послідовну перевірку виконання судового рішення і застосування відповідних процесуальних заходів у разі його невиконання або неналежного виконання. Така законодавча конструкція свідчить про те, що питання, які виникають безпосередньо у зв`язку з виконанням судового рішення, мають вирішуватися у межах спеціальної процедури судового контролю, а не шляхом повторного розгляду вже вирішеного спору в позовному провадженні.

Отже, якщо особа пов`язує порушення своїх прав саме з тим, що суб`єкт владних повноважень неналежно виконав покладений на нього судовим рішенням обов`язок, належним способом судового захисту є використання передбачених статтями 382, 3821- 3823, 383 КАС України процесуальних механізмів, спрямованих на забезпечення виконання цього рішення.

Інше тлумачення призвело б до ситуації, за якої кожна незгода особи зі способом виконання судового рішення могла б бути підставою для порушення нового адміністративного провадження, що фактично нівелювало б спеціальний інститут судового контролю та створювало можливість повторного судового розгляду правовідносин, щодо яких уже ухвалено остаточне судове рішення.

При цьому сама по собі обставина, що неналежне виконання судового рішення проявилося у прийнятті відповідачем нового індивідуального акта, здійсненні нового розрахунку або застосуванні нормативного акта, не є достатньою для висновку про виникнення нового адміністративного спору. Вирішальним є встановлення того, чи виникли внаслідок таких дій нові самостійні правовідносини щодо іншого предмета, який не був охоплений первісним судовим рішенням, чи відповідні дії є лише способом реалізації обов`язку, вже встановленого цим рішенням. У другому випадку спір стосується виконання судового рішення та підлягає вирішенню в порядку судового контролю.

Визначальним у розмежуванні нового адміністративного спору та спору щодо належного виконання судового рішення є не сам факт прийняття суб`єктом владних повноважень нового рішення чи вчинення ним нових дій, а їх зміст, мета та безпосередній зв`язок із виконанням судового рішення. Якщо такі рішення чи дії є способом реалізації вже встановленого судом обов`язку, питання про їх правомірність підлягає вирішенню в порядку судового контролю за виконанням судового рішення.

Суд зауважує, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, зокрема у формі зобов`язання боржника подати до суду відповідний звіт сприяє забезпеченню реалізації принципу виконуваності судового рішення (загальновідомо, що рішення суду не має значення, якщо воно не виконується), запобігає можливому зловживанню з боку боржника (наприклад, у формі уникнення оперативного та повного виконання рішення), гарантує дотримання законності (як у вимогах стягувача, так і у діях боржника), а також підвищує довіру громадян до суду та держави, в цілому.

Відповідачем рішення суду в частині виплати щомісячної доплати до пенсії не виконано, що є підставою для вжиття заходів судового контролю

При цьому, суд враховує положення ч. 3 ст. 382-1 КАС України, якими передбачено, що встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Щодо вимоги позивача витребувати від Головного управління Пенсійного фонду України деталізовані письмові докази та пояснення, розділені за двома напрямами, наведеними позивачем у заяві суд зазначає наступне.

Спосіб виконання та обов`язки сторін чітко визначаються виключно в судовому рішенні, а не побажаннями позивача.

Кожний учасник справи самостійно визначає тактику свого захисту та формування доказової бази. Відповідач має право надавати будь-які передбачені законом належні та допустимі докази, що об`єктивно підтверджують виконання судового рішення.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 01.07.2025 у справі №160/10461/25 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подати звіт про виконання судового рішення, протягом 90 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Керуючись ст. ст. 241, 243, 248, 256, 293, 294, 295, 370, 382 КАС України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №160/10461/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії -задовольнити частково.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подати звіт про виконання судового рішення від 01.07.2025 у справі №160/10461/25 з належними доказами його виконання, протягом 90 днів з дня отримання копії цієї ухвали, та надати до суду докази направлення звіту позивачу.

У решті заяви-відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона