Рішення № 140613216, 08.10.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

08 жовтня 2026 р. Справа № 120/7822/26

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Альчук М.П.,

за участю секретаря судового засідання Новіцкої В.В.

представника позивача Покоєвича А.О.

представника відповідача Гончарук А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Вінницькій області) про визнання протиправними та скасування рішень.

Позовні вимоги обґрунтовано прийняттям відповідачем протиправних податкових повідомлень-рішень. Мотивує свою позицію, зокрема, тим, що при проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки не було використано жодного первинного документа.

Відповідач скористався правом на подання відзиву, у якому заперечив проти задоволення позову. Зауважує, що позивачка допустила умисне порушення норм чинного податкового законодавства, оскільки мала можливість дотримуватись правил та норм, за порушення яких ПК України передбачена відповідальність, однак вказаного не зробила.

Позивачкою подано відповідь на відзив, у якій заперечуються доводи відповідача.

Відповідачем подано додаткові пояснення у справі, у яких наведено правової позиції Верховного Суду, зокрема, позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 06.08.2026 року у справі №600/2950/25-а.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, з наступних підстав.

Під час судового розгляду справи встановлено, що до ГУ ДПС у Вінницькій області надійшла інформація від Державної податкової служби України (далі - ДПСУ) листом №21688/7/99-00-24-04-03-07 від 09.09.2025 року (вхідний до ГУ ДПС у Вінницькій області №3107/8 від 09.09.2025 року), та наданої інформації компетентним органом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії у порядку, передбаченому Конвенцією між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на дохід і на приріст вартості майна, яка набула чинності 11.08.1993 року, стосовно одержання доходів фізичними особами резидентами України від британського суб`єкта господарювання "Fenix International Ltd" за створення контенту на платформі "OnlyFans" впродовж 2023 року.

Головним управлінням ДПС у Вінницькій області Сідлецькій Анастасії Михайлівні засобами поштового зв`язку, через АТ "Укрпошта" рекомендованим листом з повідомленням про вручення №2102800228594 від 29.10.2025 року за адресою: АДРЕСА_1 ,, надіслано запит від 29.10.2025 року про надання пояснень та копій первинних документів, щодо походження грошових коштів та інформацію щодо їх оподаткування, а саме:

- контракт, додаткові угоди за наявності;

- платіжні доручення, повідомлення міжнародної банківської системи SWIFT, виписки банку по усіх наявних рахунках, через які проведено розрахунки по транзакціях.

Згідно поштового повідомлення про вручення, пакет документів вручено "особисто" 31.10.2025 року.

На підставі ст. 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.2 пункту 78.1 статті 78, підпункту 79.1 статті 79, пункту 82.2 статті 82 ПК України , наказу ГУ ДПС у Вінницькій області від 26.01.2026 року №373к проведено документальну позапланову невиїзну перевірку платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , з 16.03.2026 року тривалістю 5 робочих днів. Перевірку проведено за період діяльності з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року з метою перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів отриманих від британського суб`єкта господарювання "Fenix International Ltd" за створення контенту на платформі "OnlyFans".

За результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , складено акт №8140/02-32-24-05/ НОМЕР_1 від 26.03.2026 року, у висновку якого встановлені порушення:

(1) пп.49.18.4 п.49.18 ст.49, п.176.1 ст.176, п.179.1 ст. 179 ПК України, а саме: неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік;

(2) пп.164.2.20 п. 164.2 ст. 164, пп.168.2.1 п.168.2 ст.168, п.167.1 ст. 167 ПК України, а саме: заниження загального річного оподатковуваного доходу внаслідок не декларування грошових коштів, які надійшли від фізичних осіб на банківський рахунок за 2023 рік у сумі 938279.23 грн, в результаті визначено суму податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб за 2023 рік на суму 168890,26 грн;

(3) пп.1.2, пп.1.3 п.16 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, а саме: в результаті визначено суму податкових зобов`язань з військового збору за 2023 рік на суму 14074,19 грн;

(4) п.73.3 ст.73 ПК України, а саме: ненадання відповіді на запит контролюючого органу від 29.10.2025 року №69071/6/02-32-24-05-12.

На підставі вищевикладеного акту перевірки Головним управлінням ДПС у Вінницькій області прийнято наступні податкові повідомлення-рішення: № 0130632405, № 0130652405, № 0130642405, № 0130662405 від 05.05.2026 року.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивачка звернулась до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставин справи, суд керується наступними нормативно-правовими актами (якщо не зазначено інше, нормативні акти застосовуються в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються ПК України, який, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (абз. 1 п. 1.1. ст. 1 ПК України).

У відповідності до приписів п.п. 19-1.1 п. 19-1.1 ст. 19 ПК України контролюючі органи здійснюють, зокрема, адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.

Згідно пп. 21.1.1 та пп. 21.1.4 п. 21.1 ст. 21 ПК України посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення (пп. 20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України).

Відповідно до п. 73.3 ст. 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і має містити: 1) підстави для надсилання запиту відповідно до цього пункту із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. У разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п`ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.

Підпунктом 16.1.5 п.16.1 ст. 16 ПК України встановлено обов`язок платника податків подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов`язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов`язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.

Право контролюючого органу отримувати безоплатно від платників податків у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов`язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів передбачене пп. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20 ПК України.

Відповідно до пп. 72.1.4 п. 72.1 ст. 72 ПК України до податкової інформації відноситься інформація від органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів.

Для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є, зокрема, податкова інформація (пп. 83.1.2 п. 83.1 ст. 83 ПК України).

Статтею 9 Конституції України та п. 3.2 ст. 3 ПК України визначено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України та підлягають застосуванню у податкових правовідносинах.

Між Урядом України та Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії 10 лютого 1993 року укладено Конвенцію про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи і на приріст вартості майна, яка набрала чинності 11 серпня 1993 року. Законом України від 30 жовтня 2019 року № 244-IX ратифіковано Протокол про внесення змін до зазначеної Конвенції, який набрав чинності 05 грудня 2019 року (далі - Конвенція).

Крім того, Україна та Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії є учасниками Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах, підписаної 25 січня 1988 року. Зазначену Конвенцію ратифіковано Законом України від 17 грудня 2008 року № 677-VI, а для України вона набрала чинності 01 липня 2009 року (далі - Конвенція про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах).

Згідно з п. 1 ст. 27 Конвенції компетентні органи Договірних Держав обмінюються інформацією, необхідною для виконання положень цієї Конвенції або національних законодавств Договірних Держав, що стосуються податків, на які поширюється Конвенція в тій мірі, доки оподаткування не суперечить цій Конвенції, зокрема, щоб попереджувати шахрайство і полегшувати застосування встановлених законом положень проти легальних ухилень. Будь-яка інформація, одержана Договірною Державою, буде розглядатися як конфіденційна і буде розкрита тільки особам або властям (включаючи суди і органи управління), зайнятим оцінкою або збиранням, примусовим стягненням або судовим переслідуванням, або розглядом апеляції стосовно податків, на які поширюється ця Конвенція. Такі особи або органи будуть використовувати інформацію тільки з цією метою. Вони можуть розкривати інформацію в публічних судових засіданнях і юридичних рішеннях.

За змістом ст. 4 Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах сторони, зокрема як передбачено в цьому розділі, здійснюють обмін будь-якою інформацією, яка може бути доречною для: a) установлення суми та збору податку, а також стягнення податкової заборгованості й здійснення виконавчих заходів з метою її стягнення; і b) притягнення до адміністративної відповідальності чи порушення кримінального переслідування в судовому органі.

Стаття 5 Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах визначає, що на прохання запитуючої держави запитувана держава надає запитуючій державі будь-яку інформацію, що згадується в статті 4 та стосується конкретних осіб чи операцій. Якщо інформації, яка міститься в податкових досьє запитуваної держави, недостатньо для задоволення цією державою прохання про надання інформації, ця держава вживає всіх відповідних заходів для надання запитуючій державі запитуваної інформації.

Наказом Міністерства фінансів України від 16.04.2022 № 118 затверджено Порядок обміну податковою інформацією з компетентними органами іноземних країн (далі - Порядок № 118), який регулює процедуру обміну податковою інформацією між ДПС та компетентними органами іноземних держав за спеціальними запитами, а також у межах спонтанного обміну податковою інформацією стосовно податків та в межах, визначених Конвенцією про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах, ратифікованою Законом України від 17 грудня 2008 року № 677-VI Про ратифікацію Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах, із застереженнями, та/або іншим міжнародним договором України, що містить положення про обмін інформацією в податкових цілях (далі - міжнародні договори).

Порядок № 118, зокрема, передбачає можливість і механізм направлення спеціального запиту у певних випадках.

Відповідно до абз. 1 п. 3 розділу І Порядку № 118 для цілей цього Порядку термін "спеціальний запит" означає запит про надання інформації стосовно конкретних осіб або операцій, яка є необхідною або може бути доречною для виконання або застосування положень національного законодавства або міжнародних договорів. Спеціальний запит може бути направлений ДПС іноземному компетентному органу або іноземним компетентним органом до ДПС.

Ініціаторами спеціального запиту можуть виступати структурні підрозділи ДПС, а також головні управління ДПС в областях, м. Києві, міжрегіональні управління ДПС по роботі з великими платниками податків (п. 4 розділу І Порядку № 118).

Відповідно до п. 8 розділу І Порядку № 118 спеціальний запит готується, зокрема, у таких випадках:

- аналіз податкової звітності суб`єкта господарювання (його філії, представництва, тощо) свідчить про можливість заниження платником податків податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на доходи фізичних осіб при здійсненні виплат на користь нерезидентів шляхом неправомірного застосування звільнення від оподаткування або пониженої ставки податку, що передбачені міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування (пп. 1);

- факти свідчать, що необхідна інформація знаходиться за межами України, і в ході проведення перевірок та/або звірок платників податків у межах податкового контролю виникає потреба в підтвердженні достовірності такої інформації, зокрема у разі встановлення простроченої дебіторської заборгованості у нерезидента перед резидентом (пп. 2);

- в інших випадках, коли для виконання або застосування положень законодавства України або міжнародних договорів ДПС потребує отримання інформації від компетентних органів іноземних країн (пп. 8).

Приписами п. 75.1 ст. 75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

В силу пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначається ст. 78 ПК України.

Пунктом 78.1 ст. 78 ПК України встановлені підстави для проведення документальних позапланових перевірок, серед яких наявні такі підстави, як:

- отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (пп. 78.1.1);

- платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звітність для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до п. 39.4 ст. 39 цього Кодексу, якщо їх подання передбачено законом (пп. 78.1.2).

Нормами п. 78.4 ст. 78 ПК України встановлено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформляється наказом.

Документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених ст. ст. 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом (п. 79.1. ст. 79 ПК України).

Згідно з п. 79.2 ст. 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному ст. 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

У разі надіслання (вручення) відповідно до ст. 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної ст. 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов`язкова (п.79.3 ст.79 ПК України).

Відповідно до пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 ПК України платником податку є, зокрема, фізична особа-резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Згідно з пп. 163.1.3 п. 163.1 ст. 163 ПК України об`єктом оподаткування резидента є, зокрема, іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Відповідно до пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПК України, дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи, зокрема, у вигляді процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України або постійними представництвами нерезидентів в Україні.

Крім того, як визначено пп. 14.1.55 п. 14.1 ст. 14 ПК України, дохід, отриманий з джерел за межами України, - будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, спадщину, подарунки, виграші, призи, доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими договорами, від надання резидентам в оренду (користування) майна, розташованого за межами України, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих за межами України портів, доходи від продажу майна, розташованого за межами України, дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо; інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, непідконтрольних контролюючим органам.

Базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду (п. 164.1 ст. 164 ПК України).

При визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і негрошовій формах (п. 164.3 ст. 164 ПК України).

Згідно п. 164.4 ст. 164 ПК України під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.

Наведені положення ПК України відносять отримані фізичною особою іноземні доходи, тобто доходи отримані з джерел за межами України, до об`єкту оподаткування податком на доходи фізичних осіб, які одночасно згідно з пп. 1.2 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК є також і об`єктом оподаткування військовим збором.

За змістом пп. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПК України платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов`язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.

Підпунктом 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 ПК України визначено, що у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку отримувача, який зобов`язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 цього Кодексу.

Положення ст. ст. 176 та 179 ПК України регламентують обов`язок платника податків вести облік отриманих доходів, подавати річну декларацію про майновий стан і доходи у випадках, передбачених законом, а також підтверджувати відомості, зазначені у такій декларації, належними документами на вимогу контролюючого органу.

Крім того, ст. 42 ПК України передбачений порядок листування платників податків та контролюючих органів.

Відповідно п. 42.2. ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному п. 42.4 цієї ст., надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно з п. 42.5. ст. 42 ПК України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Надаючи правову оцінку відповідним доводам позивача, суд зазначає наступне.

Позивач у спірних відносинах не визнає причетність до облікового запису на платформі "OnlyFans", відомості про які відображені в акті перевірки № 8140/02-32-24- 05/3722604007 від 26.03.2026 року.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДПС у Вінницькій області ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку, через АТ "Укрпошта" рекомендованим листом з повідомленням про вручення №2102800228594 від 29.10.2025 року за адресою: АДРЕСА_1 ,, надіслано запит від 29.10.2025 року про надання пояснень та копій первинних документів, щодо походження грошових коштів та інформацію щодо їх оподаткування, а саме:

-контракт, додаткові угоди за наявності;

- платіжні доручення, повідомлення міжнародної банківської системи SWIFT, виписки банку по усіх наявних рахунках, через які проведено розрахунки по транзакціях.

Згідно поштового повідомлення про вручення, пакет документів вручено "особисто" 31.10.2025 року.

Обставини отримання вказаного запиту позивачем не заперечується, що у свою чергу надало посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Стосовно суті виявлених контролюючим органом порушень податкового законодавства у частині порушення пп. 73.3.3 п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, а саме - ненадання відповіді на запит, надісланий відповідно до підстав, передбачених пп. 73.3.1 п. 73.3 ст. 73 Кодексу, за наслідком чого податковим повідомленням-рішенням за №0130662405 від 05.05.2026 року застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкцій у сумі 8647 грн, суд виходить з наступного.

Платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані надавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом), у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу (пп. 73.3.3 п. 73.3 ст. 73 ПК України).

Відповідно до абз. 3 п. 121.2 ст. 121 Податкового кодексу України, неподання або подання не в повному обсязі платником податків документів чи іншої інформації на запит контролюючого органу в інших випадках, передбачених статтею 73 Кодексу, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт.

Факт ненадання позивачем відповіді на запит від 29.10.2025 року з поясненнями стосовно доходів за 2023 рік є порушенням пп.73.3.3 п.73.3 ст.73 ПК України, за яке передбачена відповідальність п. 121.2 ст.121 ПК України, незалежно від наявності або відсутності у позивача запитуваних документів по взаємовідносинам з британським суб`єктом господарювання "Fenix International Ltd", чи взагалі від наявності таких відносин.

Враховуючи, що таке порушення встановлено у 2026 році, то розмір штрафу за таке порушення має складати одну мінімальну заробітну плату, встановлену Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" на 01 січня 2026 року, тобто - 8647 грн.

Суд зауважує, що надання позивачем 10.03.2026 року виписок з банківських рахунків, які їй належать, на виконання наказу №373к від 26.01.2026 року не може підтверджувати надання таких виписок на запит Головного управління ДПС у Вінницькій області від 29.10.2025 року

Відтак, відсутні підстави для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0130662405 від 05.05.2026 року.

У контексті наведено, контролюючий орган має право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень і у випадку, якщо ці пояснення необґрунтовані або документально не підтверджені, на призначення перевірки.

Відтак, суд не знаходить фактичного та правового підґрунтя для висновку про неналежне оформлення підстав для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, що виключає обставину протиправності у її призначенні та проведенні.

Досліджуючи підстави та мотиви прийняття відповідачем інших податкових повідомлень-рішень, суд зауважує, що у досліджуваному випадку має значення визначення змісту інформації, отриманої відповідачем від компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, всіх її вихідних даних про конкретного отримувача виплачених доходів фізичним особам резидентам України від британського суб`єкта господарювання "Fenix lnternational Ltd" за створення контенту на платформі "OnlyFans" за 2023 рік, і співставлення їх із відомостями, які ідентифікують ОСОБА_1 як платника податків, та котрий, як вважає національний орган податкового контролю, є одним із тих резидентів, що отримав дохід.

У відношенні до позивача, як вважає Головне управління ДПС у Вінницькій області, в додатку до листа Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії міститься інформація, сформована українською мовою і занесена в табличному вигляді.

Як слідує із матеріалів справи, саме лист Державної податкової служби України №21688/7/99-00-24-04-03-07 від 09.09.2025 року надав можливість ідентифікувати ОСОБА_1 як платника податків, отримувача доходу та був врахований у якості податкової інформації при складанні акта перевірки №8140/02-32-24-05/ НОМЕР_1 від 26.03.2026 року.

Суд вважає, що лист ДПС України від №21688/7/99-00-24-04-03-07 від 09.09.2025 року з наданням відомостей щодо загальної кількості та вартості транзакцій в доларах США, отриманих від компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії щодо одержання доходів від британського суб`єкта господарювання "Fenix International Ltd" за створення контенту на платформі "OnlyFans", відповідно до якого платник податків - ОСОБА_1 отримала від останнього дохід на загальну суму 24703 доларів США, який підлягає обов`язковому річному декларуванню та самостійному визначенню і сплаті до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору, є належною податковою інформацією, що свідчила про можливі порушення платником податків податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Водночас сам по собі факт отримання такої інформації не звільняє контролюючий орган від обов`язку доведення обставин, з якими податкове законодавство пов`язує виникнення у платника податкового обов`язку, а суд - від обов`язку надати оцінку достатності, достовірності та взаємному зв`язку доказів у їх сукупності.

Суд вважає помилковим підхід, за якого сама лише наявність міжнародної податкової інформації розглядається як достатня підстава для висновку про отримання платником податків оподатковуваного доходу та визначення грошових зобов`язань без з`ясування інших обставин, що входять до предмета доказування у справі.

Отже, предметом доказування у цій справі є не лише факт надходження до контролюючого органу міжнародної податкової інформації щодо позивача, а й встановлення того, чи підтверджує така інформація отримання саме доходу, який відповідно до положень Податкового кодексу України є об`єктом оподаткування, а також його розмір та період отримання.

Актуальність таких висновків підтверджується висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 25.06.2026 року у справі №560/9531/25 та від 08.09.2026 року у справах №420/12445/25 і №560/4741/25, у яких Верховний Суд зазначав, що "наявність міжнародної податкової інформації не може бути достатньою підставою для висновку про отримання платником податків оподатковуваного доходу та визначення грошових зобов`язань без з`ясування інших обставин, що входять до предмета доказування у справі".

Тобто, суд не ставить під сумнів статус відомостей компетентного органу Сполученого Королівства як податкової інформації за пп. 72.1.4 п. 72.1 ст. 72 та пп. 83.1.2 п. 83.1 ст. 83 ПК України і саме з цього виходив Верховний Суд у вищенаведених постановах.

Водночас, спір у цій справі стосується не факту допустимості такої інформації, а її достатності для висновку про отримання позивачем доходу, його розміру і моменту отримання.

Суд враховує, що Головне управління ДПС у Вінницькій області посилається на постанову Верховного Суду від 06.08.2026 року у справі №600/2950/25-а як на таку, що підтримала позицію контролюючого органу в аналогічних правовідносинах.

У справі №600/2950/25-а Верховний Суд залишив без змін рішення про відмову платнику у скасуванні податкових повідомлень-рішень, прийнятих Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області на підставі інформації з листа ДПС України від 02.10.2024 року.

Суд, дослідивши наведену постанову Верховного Суду, вважає, що викладені в ній висновки незастосовні до спірних правовідносин з огляду на істотну відмінність обставин справи №600/2950/25-а від обставин у цій справі.

Як зазначено в означеній постанові, запит контролюючого органу платник отримала особисто 16.10.2024 року, листом від 26.10.2024 року просила надати роз`яснення щодо обставин інформації зазначеної у запиті ГУ ДПС в Чернівецькій області та надати більше часу ніж 15 календарних днів для його виконання, у подальшому отримала відповідь контролюючого органу від 05.11.2024 року, однак іншої відповіді на запит і документів про джерело походження коштів не надала ні під час перевірки, ні під час судового розгляду.

У зв`язку з наведеним Верховний Суд сформовано висновок: "У свою чергу, позивачем на спростування обставини про отримання нею доходу від британського суб`єкта господарювання "Fenix International Ltd" за створення контенту на платформі "OnlyFans" не надано жодного доказу а ні під час проведення перевірки на запит контролюючого органу, а ні до суду під час розгляду справи".

Повертаюсь до обставин справи, яка розглядається, суд зазначає, що позивачкою надавались Головному управлінню ДПС у Вінницькій області виписки про рух коштів з усіх наявних банківських рахунків, що належать позивачу за відповідний період з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року. Також такі виписки долучено до позовної заяви.

У справі №600/2950/25-а суди попередніх інстанцій встановили, і Верховний Суд у межах повноважень за ст. 341 КАС України виходив з цього як з установленої обставини, що зі змісту перекладу листа компетентного органу встановлено отримання платником грошових коштів у визначеній сумі, а також описано порядок верифікації облікового запису з прив`язкою до банківської картки, на яку надходять кошти з платіжної системи.

У розглядуваній справі судом досліджено переклад листа компетентного органу від 04.03.2025 року з додатками та встановлено, що показник "Загальна вартість" за визначенням самого компетентного органу є загальною вартістю транзакцій за рік за вирахуванням відшкодувань і комісій.

Також судом встановлено, що поле "Bank IBAN-number" (Номер ІВАN банківського рахунку, що використовується для розрахунків (залишається порожнім, якщо використовується альтернативний метод розрахунків)) містить позначку "0" та відповідно - зазначено альтернативний метод розрахунків "eWallet". Наведені обставини у справі №600/2950/25-а не встановлювались.

Показник "Total_Value" відображає загальну вартість транзакцій за рік у доларах США за виключенням повернень коштів та комісій.

Водночас визначення показника як суми за вирахуванням повернень і комісій не встановлює дати нарахування (отримання) окремо кожної включеної до нього суми.

Верховний Суд у постанові від 06.08.2026 року не сформулював висновку про те, що інформація компетентного органу іноземної держави сама по собі є достатнім доказом отримання доходу. Навпаки, він відхилив посилання скаржника на постанови у справах №240/22077/25 та №560/9531/25 з тих мотивів, що обставини справ є відмінними, а "правова позиція щодо застосування певної норми у цих справах остаточно не сформована".

Надалі Верховний Суд у постановах від 08.09.2026 року у справах №420/12445/25 та №560/4741/25 та від 01.10.2026 року у справі 160/26087/25 знову застосував підхід, викладений у постанові від 17.06.2026 року у справі №240/22077/25.

Відтак, підхід, за яким предметом доказування є факт, розмір і момент нарахування (отримання) доходу, є на час ухвалення цього рішення послідовним висновком Верховного Суду, і саме ним керується суд.

Суд критично ставиться до аргументів контролюючого органу про те, що ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса проживання/реєстрації АДРЕСА_1 , є тим самим отримувачем доходу і платником податків, мова про якого йдеться в листі компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, з тим підстав, що:

(1) згаданий лист з додатками мовою оригіналу та в перекладі українською мовою стосовно власника акаунту "ОСОБА_1" з присвоєними ідентифікаційними номерами акаунтів "НОМЕР_2", "НОМЕР_3" не містить відомостей про дійсний реєстраційний номер облікової картки платника податків ОСОБА_1 - НОМЕР_1 ;

(2) вказані листи не містять інформації про "по батькові" власника акаунту "ОСОБА_1" з присвоєними ідентифікаційними номерами акаунтів "НОМЕР_2", "НОМЕР_3";

(3) податковим органом не доведено, що адреси електронної пошти акаунтів " ІНФОРМАЦІЯ_1 " та " ІНФОРМАЦІЯ_2 " перебували в користуванні чи створені/зареєстровані ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

(4) відсутні докази стосовно того, що в системі обліку Державної податкової служби України, серед відомостей про платників податків фізичних осіб за відповідними відомостями, платник податків із датою народження " ІНФОРМАЦІЯ_3 " та прізвищем-ім`ям " ОСОБА_2 " є тільки ОСОБА_1 .

У обсязі вищевикладеного суд констатує недостатність відомостей, котрі б поза розумним сумнівом підтверджували належність акаунту " ОСОБА_1" на платформі "OnlyFans" саме ОСОБА_1 .

Головним управління ДПС у Вінницькій області не надано пояснень, за якими ідентифікуючими, спільними чи наближеними ознаками і даними з листа компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, без чітких і однозначних однакових (схожих) відомостях про власника акаунту на платформі "OnlyFans", національний орган податкового контролю безпосередньо визначив ту чи іншу фізичну особу як отримувача доходу в Україні, якою у цій справі є ОСОБА_1 .

Крім того, абз. 4 підрозділу 1 розділу I Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів документальних перевірок, затверджених наказом Державної податкової служба України від 25.02.2021 року № 244 визначено, що акт (довідка) перевірки (разом із додатками) має містити вичерпну інформацію щодо відпрацювання конкретних ризиків у діяльності платника податків із посиланням на фактично перевірені відповідні документи бухгалтерського обліку, первинні документи тощо за відповідний звітний період.

Суть документальної перевірки полягає у перевірці первинних бухгалтерських та податкових документів, які підтверджують правильність нарахування платником податків податкових зобов`язань. Такі висновки не можуть ґрунтуватись на припущеннях.

Судом встановлено, що акт перевірки не містить посилань на документи про фінансово-господарську діяльність позивача, отримані ним доходи і видатки, чи іншу інформацію, що може слугувати підставою до обчислення податків, зборів, платежів, та з якої можливо достовірно встановити порушення позивачем вимог податкового законодавства (виписки банку, договори про надання послуг тощо).

Тобто, в порушення Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів документальних перевірок, затверджених наказом Державної податкової служби України від 25.02.2021 року № 244, при проведенні документальної перевірки не було використано жодного відповідного первинного документа.

Так, суд зазначає, що факт отримання доходу - це момент, коли платник податків набуває право власності або контроль над коштами чи іншими активами.

Оскільки в рамках цієї справи мова йде про дохід, який протягом 2023 року був виплачений позивачу, як резиденту України, в доларах США британським суб`єктом господарювання "Fenix International Ltd", для підтвердження факту отримання позивачем такого доходу суду необхідно встановити, а відповідачу довести усі факти таких платежів.

Встановлення таких фактів можливо на підставі сукупності первинних документів, що відображають суть операції, дату, суму та спосіб платежу (банківській платіж, готівковий розрахунок, або використання таких альтернативних спосіб оплати, як оплата на електронний гаманець, тощо). Такими первинними документами можуть, зокрема, виписки з банківських рахунків платника коштів та їх отримувача, виписка з електронного гаманця, документи про виплату готівки, договори, тощо.

Так, ухвалою суду від 02.07.2026 року витребувано у Головного управління ДПС у Вінницькій області документи, які слугували підставою для прийняття Акту від 26.03.2026 року № 8140/02-32-24-05/3722604007 та податкових повідомлень-рішень від 05.05.2026 року, зокрема - інформацію, надану компетентним органом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії у порядку, передбаченому Конвенцією між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і приріст вартості майна, яка набула чинності 11.08.1993 року, стосовно отримання фізичною особою - платником податків ОСОБА_1 за 2023 рік іноземних доходів від британського суб`єкта господарювання "Fenix International Ltd" за створення контенту на платформі "OnlyFans" із офіційним перекладом на українську мову.

Дослідивши наданий відповідачем лист Королівства Великої Британії суб`єкта господарювання "Fenix International Ltd" за створення контенту на платформі "OnlyFans", суд встановив, що до цього листа були додані файли, в яких в першому міститься бізнес-інформація про рахунки користувачів платформи "OnlyFans" громадян України, а в другому - інформація про транзакції.

У другому файлі міститься інформація про загальну кількість транзакцій за 2023 рік щодо акаунту користувача платформи "OnlyFans", який має ідентифікатор "НОМЕР_2" кількість транзакцій - 46, та вартість таких транзакцій - 6494 доларів США та за ідентифікатором "НОМЕР_3" кількість транзакцій - 47, та вартість таких транзакцій - 18209 доларів США. Тобто, зазначена лише кількість таких транзакцій та загальна вартість транзакцій в доларах США, без зазначення дат та сум кожної транзакції.

Згаданий вище лист і додатки до нього не містять відомості про те, чи усі транзакції в 2023 році вчинені у відношенні до власника акаунту "ОСОБА_1" з присвоєними ідентифікаційними номерами акаунтів "НОМЕР_2", "НОМЕР_3", саме в один день - 31.12.2023 року.

Визначивши суму доходу за 2023 рік у розмірі 938279,23 грн, відповідач використав курс долара США, встановлений НБУ по відношенню до української гривні, станом на 31.12.2023 року, що суперечить вимогам п. 164.4 ст.164 ПК України, згідно якого доходи, отримані у вигляді валютних цінностей перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.

Податковому органу для застосування п. 164.4 ст. 164 ПК України необхідно було надати оцінку подіям нарахування доходу позивачеві та перевірити доказове підтвердження їх дат отримання щодо сум, включених до бази оподаткування. Річний показник вартості транзакцій, навіть сформований за вирахуванням повернень і комісій, сам по собі не підтверджує правильності визначення цих дат і застосованих валютних курсів.

Також на підставі аналізу пп. 163.1.3 п. 163.1 ст. 163, пп. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164 та пп. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 ПК України, суд доходить висновку, що зазначені положення пов`язують включення іноземного доходу до загального річного оподатковуваного доходу з його отриманням платником протягом відповідного звітного року. Водночас абз. 2 п. 164.1 ст. 164 ПК України охоплює дохід, нарахований, виплачений або наданий на користь платника, а пункт 164.4 цієї статті визначає правило валютного перерахунку на момент нарахування (отримання) доходу.

Тобто, критерієм отримання конкретної суми доходу є її надходження у розпорядження автора контенту (твору) - набуття автором права та фактичної можливості визначити подальше використання цієї суми, зокрема вимагати її перерахування обраним способом.

Саме встановлена в такий спосіб подія визначає момент отримання іноземного доходу та його віднесення до відповідного звітного року. Для застосування п. 164.4 ст. 164 ПК України необхідно визначити юридично значущий момент нарахування (отримання) кожної суми та застосовний на цю дату валютний курс Національного банку України. Подальше переміщення вже отриманих коштів між платформою, електронним гаманцем і банківським рахунком саме по собі не утворює повторного отримання того самого доходу, адже вказані операції є розпорядженням уже діючого власника коштів.

До того ж приписи п. 164.4 ст. 164 ПК України не обумовлюють момент отримання доходу саме із зарахуванням на банківський рахунок, а лише зобов`язують податковий орган перерахувати отриманий дохід у гривні за курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.

Відповідачем не зазначено, яку подію контролюючий орган визнав нарахуванням (отриманням) доходу позивача: операцію користувача на платформі, отримання коштів позивачем з можливістю розпорядження. Не визначено дат таких подій, сум доходу на відповідні дати та застосованих валютних курсів. Саме по собі віднесення операцій до певного календарного року не є правовою підставою для застосування до їх сукупної вартості курсу станом на 31 грудня відповідного року.

Для визначення податкових зобов`язань відповідачу належало з`ясувати умови розрахунків, застосовні до відповідних облікових записів у спірні періоди, та отримати індивідуальні відомості, необхідні для встановлення сум і моментів отримання доходу.

Відтак, дослідивши всі вищезазначені документи в сукупності, суд встановив відсутність відомостей щодо дат отримання доходу за усіма транзакціями на суму 24703 доларів США, а письмова відповідь компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, на яку контролюючій орган послався в акті перевірки як на доказ такого факту, таким доказом бути не може, оскільки не містить в собі необхідної сукупності даних, на підставі яких було б можливо встановити такий факт.

Документів, які б дали суду можливість достеменно встановити факт здійснення британським суб`єктом господарювання "Fenix International Ltd" усіх транзакцій за результатом яких особа, які може належати акаунт "ОСОБА_1" набула право власності або контроль над коштами в загальній сумі 24703 доларів США, суду не надано, і в акті перевірки посилання на такі документи відсутні.

Висновки, викладені в акті документальної позапланової невиїзної перевірки про те, що позивач у період 2023 року здійснювала створення контенту на платформі "OnlyFans" та у зв`язку з цим отримувала доходи, які підлягають оподаткуванню, не ґрунтуються на належних, допустимих, достовірних і достатніх доказах у розумінні вимог податкового та процесуального законодавства України. За відсутності таких доказів висновки контролюючого органу мають характер припущень та не можуть вважатися обґрунтованими й доведеними у встановленому законом порядку.

Зважаючи на вказане суд вважає недоведеним зі сторони відповідача не тільки обставину про отримання ОСОБА_1 від британського суб`єкта господарювання "Fenix lnternational Ltd" за створення контенту на платформі "OnlyFans" за 2023 рік роки доходу, але й загальної суми такого доходу, який, як вважає відповідач, в гривневому еквіваленті становить 938279,23 грн.

Означене виключає можливість перевірити правильність встановленого контролюючим органом порушення про заниження зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб/військового збору та правильність застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за неподання у 2023 році податкових декларацій про майновий стан і доходи, а також книги обліку доходів і витрат до перевірки, як такої, що пов`язана з предметом перевірки для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, адже згідно пп. "а" п. 176.1 ст. 176 ПК України обов`язок ведення обліку доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, покладається на платника податку у випадку наявності у останнього обов`язку подавати декларацію.

Принагідно суд зауважує, що презумпції правомірності рішень контролюючого органу ПК України не встановлює.

Стаття 62 ПК України має назву "Способи здійснення податкового контролю" і передбачає: "62.1. Податковий контроль здійснюється шляхом: 62.1.1. ведення обліку платників податків; 62.1.2. інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; 62.1.3. перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин".

Натомість, п. 56.21 ст. 56 ПК України встановлює правило протилежного змісту: "56.21. У разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків".

Аналогічний принцип закріплено серед основних засад податкового законодавства у пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України: "презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу".

Отже, жодна з наведених норм не покладає на платника обов`язок доводити неправомірність податкового повідомлення-рішення.

Обов`язок доказування правомірності свого рішення покладено на суб`єкта владних повноважень ч. 2 ст. 77 КАС України.

Тому, ненадання позивачем доказів на спростування інформації компетентного органу Сполученого Королівства не звільняє Головне управління ДПС у Вінницькій області від обов`язку довести факт отримання позивачем доходу, його розміру і моменту отримання, а відсутність таких доказів у матеріалах справи є підставою для висновку про недоведеність обставин, покладених в основу таких податкових повідомлень-рішень.

З урахуванням викладених обставин та наведених норм матеріального права, розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що відповідачем не виконано покладений на нього обов`язок доказування правомірності податкових повідомлень-рішень від 05.05.2026 року за № 0130632405, № 0130652405, № 0130642405.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 року у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Вінницькій області (вул. Костянтина Василенка, 21, м. Вінниця ЄДРПОУ 44069150) про визнання протиправними та скасування рішень, задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 05.05.2026 року за № 0130632405, № 0130652405, № 0130642405.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 1704,68 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Альчук Максим Петрович