Рішення № 140608701, 15.10.2026, Полонський районний суд Хмельницької області

Справа № 681/1143/26

Провадження 2/681/1133/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

15 жовтня 2026 року м. Полонне

Полонський районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Іллюка С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полонне за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

У серпні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі - Товариство) через систему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором про споживчий кредит №103178579 від 31.05.2024, яка становить 61 360,20 грн та складається з: 10000,00 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 345,00 грн - прострочена заборгованість за комісіями за надання кредиту, 46 015,20 грн - прострочена заборгованість за відсотками, 5 000,00 грн - заборгованість по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання, а також судові витрати у виді судового збору в розмірі 2 662,40 грн та 8 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування вимог представник позивача зазначав, що 31.05.2024 між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» в електронній формі було укладено договір про споживчий кредит №103178579, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит в розмірі 10 000 грн, який зобов`язувався повернути, а також сплатити проценти за користування ним та інші платежі, що передбачені кредитним договором.

ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало кредит у визначеній сумі. Проте, відповідач взятих на себе зобов`язань не виконав, а тому у нього перед кредитодавцем виникла заборгованість у вищевказаній сумі.

Відповідно до договору відступлення прав вимоги №112-МЛ/Т від 24.09.2024 TOB «Мілоан» відступило для ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» право вимоги за договором, укладеним з відповідачем.

Оскільки станом на день звернення до суду заборгованість у вказаній вище сумі не сплачена, тому представник позивача просить стягнути з відповідача зазначену заборгованість.

Ухвалою судді від 13 серпня 2026 року відкрито провадження у справі, яку постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; сторонам визначено строк для подачі заяв по суті справи; за клопотанням представника позивача витребувано докази, які надійшли до суду 20.08.2026.

Відповідачу копія позовної заяви з доданими до неї документами надіслана позивачем цінним листом з описом вкладення 25 липня 2026 року (а.с.39).

ОСОБА_1 , якій копія ухвали про відкриття провадження надіслана судом за зареєстрованою адресою місця проживання та отримана його матір`ю 15.08.2026, тож відповідач згідно з положеннями ч. 3 ст. 130 ЦПК України вважається належним чином повідомленим про розгляд справи. У встановлений судом строк ОСОБА_1 відзив на позов не подав.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та згідно зі ст. 280 ЦПК України за згодою позивача проводить заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає про таке.

Встановлено, що 31.05.2024 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №103178579 (далі - Договір, кредитний договір), який був підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «762153», що був надісланий позичальнику на номер телефону НОМЕР_1 , вказаний ним в анкеті-заяві на кредит, зазначене підтверджується даними кредитного договору, анкети-заяви на кредит № 103178579 від 31.05.2024 та довідки №б/н від 02.06.2026 (а.с.6-12, 16).

Згідно з умовами кредитного договору сума кредиту складає 10 000 грн, строк кредиту - 345 днів з 31.05.2024, строк на який надається окрема частина кредиту встановлюється Графіком платежів.

Загальні витрати Позичальника за кредитом складають 37473,00 грн. Денна процентна ставка складає: (37 473,00 грн / 10 000,00 грн) / 345 днів ? 100 % = 1,09 %. (п.1.5. Договору).

Відповідно до п.п.1.5.1. комісія за надання кредиту становить 345 грн та нараховується одноразово в момент видачі кредиту за ставкою 3,45% від суми кредиту.

Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів, нараховуються за ставкою 153,30 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом (п.1.5.2. Договору).

Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 511,00 відсотків річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів. Нараховані згідно з п.1.5.2. та п.1.5.3. Договору проценти за користування кредитом за весь строк кредитування складатимуть: 37 128,00 грн (п.1.5.3. Договору).

Відповідно до п.2.1 договору визначено, що кредитні кошти надаються Позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_2 .

Позичальник зобов`язується здійснювати повернення кредиту, сплачувати проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту в розмірі та у терміни, що встановлені у Графіку платежів, наведеному у додатку № 1 до Договору, що є невід`ємною частиною Договору. (п.2.4.1. Договору).

Графіком платежів, який є додатком № 1 до вказаного кредитного договору, до відома ОСОБА_1 доведено строки внесення платежів на виконання Договору, їх розмір та складові. Так повернення кредиту, сплата відсотків та комісії за його надання здійснюється шляхом внесення 23 платежів у визначені дати, останній - 11.05.2025, які складаються з суми кредиту, процентів за користування, комісії за надання (а.с.11 зворот-12).

ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало ОСОБА_1 кредит в сумі 10 000 грн шляхом зарахування кредитних коштів на його платіжну картку, що підтверджується платіжним дорученням №90051111 від 31.05.2024 (а.с.16 зворот) та листом від АТ «Універсал Банк» №БТ/Е-35910 від 14.08.2026 (а.с.55), з яких вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 емітовано банківську картку № НОМЕР_3 , на яку 31.05.2024 зараховано кошти в розмірі 10 000 грн.

За даними відомості про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором №103178579 від 31.05.2024 відповідач не здійснював платежів на виконання умов Договору, тож ТОВ «Мілоан» нарахувало ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором на період з 31.05.2024 по 24.09.2024 (а.с.17-18).

Відповідно до договору про відступлення прав вимоги №112-МЛ від 24.09.2024, акту приймання-передачі реєстру боржників та витягу з реєстру боржників до вказаного договору, платіжної інструкції №5899 від 24.09.2024 ТОВ «Мілоан» передало право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 103178579 від 31.05.2024 у розмірі заборгованості 29 300,20 грн, яка складається з 10 000,00 грн - залишку по тілі кредиту, 345 грн - залишку по комісії, 13 955,20 грн - залишку по відсотками для ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», 5 000,00 грн - залишку по неустойці, а останнє прийняло таке право вимоги та оплатило його (а.с.21-33).

Відповідно до розрахунку заборгованості за Договором, наданим ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», вказане товариство продовжило нарахування відсотків ОСОБА_1 за користування кредитом з 25.09.2024 по 11.05.2025 у розмірі 32 060,00 грн, загальний розмір процентів за користування визначено у сумі 46 015,20 грн (а.с.19-20).

За даними вказаного розрахунку заборгованості та виписки з особового рахунка ОСОБА_1 (а.с.18 зворот) залишок заборгованості за Договором станом на 15.07.2026 складає 61 360,20 грн, з них: 10 000,00 грн - прострочена заборгованість за тілом кредиту, 345 грн - прострочена заборгованість за комісією, 46 015,20 грн - прострочена заборгованість за відсотками, 5 000, 00 - заборгованість по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання.

Вирішуючи спір, суд виходить із такого.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

За правилом частини статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року в справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року, в справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року, в справі №127/33824/19 будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно із п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону).

Відповідно до ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

За правилом ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За положеннями статті 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст.81 ЦПК України).

Судом встановлено, що 31.05.2024 ОСОБА_1 уклав з ТОВ «Мілоан» договір про споживчий кредит №103178579 в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».

Кредитодавець виконав свої обов`язки за кредитним договором та надав позичальнику кредит в обумовленій договором сумі 10 000 грн шляхом безготівкового перерахування коштів на банківську картку останнього.

Відповідач взятих на себе зобов`язань за Договором не виконав, кредитні кошти не повернув, відсотки за користування ними та комісію за їх надання не сплатив, тож у нього виникла заборгованість.

Кредитний договір №103178579 від 31.05.2024 та договір про відступлення прав вимоги №112-МЛ від 24.09.2024 укладені належним чином, а тому ТОВ «ФК «Кредит-капітал» вправі вимагати від відповідача сплати заборгованості за вказаним кредитним договором.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів повернення відповідачем отриманого кредиту у розмірі 10 000 грн та сплати комісії за його надання у сумі 345 грн, строк повернення яких настав, позовні вимоги Товариства в цій частині підлягають задоволенню.

Перевіряючи правомірність нарахування відсотків за користування кредитними коштами за укладеним з відповідачем кредитним договором суд виходить з такого.

З відомості про щоденні нарахування та погашення кредитним договором №103178579 від 31.05.2024 та реєстру боржників до договору про відступлення прав вимоги № 112-МЛ/Т від 24.09.2024 вбачається, що первісним кредитором нараховувались відсотки за користування кредитом за період з 31.05.2024 по 24.09.2024, в подальшому ТОВ «Мілоан» відступило для позивача, право вимоги за кредитним договором, укладений з відповідачем, зокрема, за нарахованими відсотками за користування у розмірі 1355,20 грн та простроченими відсотками за користування кредитом у розмірі 12 600,00 грн, а всього у сумі - 13 955,20 грн.

Надалі, з 25.09.2024 по 11.05.2025 (закінчення строку кредитування за умовами Договору) здійснювалось нарахування процентів за користування кредитом позивачем у сумі 32 060,00 грн.

Умови Договору передбачають застосування таких процентних ставок: 153,30 % річних протягом першого розрахункового періоду (п.1.5.2.), тобто 0,42 % в день, 511,00 % річних протягом решти строку кредитування (п.1.5.3.), тобто 1, 4 % в день, при цьому денна процентна ставка складає 1,09 % (п.1.5.).

Однак, 22 листопада 2023 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ (набрав чинності 24.12.2023) (далі - Закон №3498-ІХ), яким внесено зміни до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (пп.6 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ) та доповнено пунктом 17 розділ IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» (п.п.13 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ).

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

При цьому, згідно з п.17 розділ IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: - протягом перших 120 днів - 2,5 %; - протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Отже, як слідує з вищевказаних змін у законодавстві, що регулює питання споживчого кредитування, починаючи: з 24.12.2023 денна ставка має бути не більше 2,5%, з 22.04.2024 - денна ставка не більше 1,5%, з 20.08.2024 - денна ставка не більше 1%.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Вказані положення вище зазначеного закону про обмеження розміру денної процентної ставки не враховані при нарахуванні відсотків за користування кредитом ні ТОВ «Мілоан», ні ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».

Суд погоджується з розміром відсотків за користування кредитом у сумі 9 422,00 грн, які нараховані відповідачу за період з 31.05.2024 по 19.08.2024, та відображені у відомості про щоденні нарахування та погашення (а.с.17-18), оскільки такі нарахування не суперечать умовам договору, відповідають вище наведеним вимогам Закону України «Про споживче кредитування».

При цьому розрахунок відсотків за користування кредитом з 20.08.2024 по 11.05.2025 (закінчення строку кредитування на нарахування відсотків позивачем) має складати 26 500,00 грн (10 000,00 грн тіло кредиту / 100 % ? 1% ? 265 днів).

Таким чином, загальний розмір відсотків за користування кредитом з 31.05.2024 по 11.05.2025, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 35 922,00 грн (9 422,00 грн + 26 500,00 грн).

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача неустойки та/або процентів за порушення грошового зобов`язання у розмірі 5 000,00 грн суд зазначає про таке.

З відомості про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором №103178579 від 31.05.2024 вбачається, що первісний кредитор, крім процентів за користування кредитом, нарахував ОСОБА_1 також штрафні санкції та проценти за порушення грошового зобов`язання, передбачені ст. 625 ЦК України.

Так, розділ 4 Договору передбачає відповідальність сторін. Зокрема, за змістом п.4.1., 4.2., 4.3. Договору у разі прострочення позичальником зобов`язань з повернення кредиту (частини кредиту згідно Графіку платежів) та /або сплати процентів за його користування та/або комісії та/або інших платежів згідно з умовами його договору та Графіку платежів, Позичальник зобов`язаний сплатити на користь Кредитодавця штраф у розмірі 700 гривень за кожен випадок порушення, а в разі прострочення позичальником зобов`язань з повернення кредиту (частини кредиту згідно Графіку платежів), Кредитодавець має право нараховувати проценти за ставкою 1825 відсотків річних в якості процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених ст. 625 ЦК України. При цьому сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів за порушення виконання зобов`язання, в даному випадку, не може перевищувати 50 відсотків від загальної суми кредиту.

При цьому кредитодавцем не враховано положення п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, які визначають, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року на всій території України введено воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався і який безперервно триває з 24.02.2022 року до теперішнього часу.

Із зазначеного вище слідує, що законодавець звільнив позичальників від відповідальності визначеної статтею 625 ЦК України, а також неустойки (штрафу, пені) та від інших платежів за прострочення виконання зобов`язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану, тобто з 24.02.2022, та такі нарахування підлягають списанню.

На підставі викладеного суд вважає, що відсутні підстави для стягнення з відповідача 5 000,00 грн неустойки, оскільки така нарахована кредитодавцем у період дії в Україні воєнного стану.

На підставі зазначеного, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову та стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 46 267,00 грн, яка складається з тіла кредиту в сумі 10 000,00 грн, комісії за надання кредиту в розмірі 345,00 грн та відсотків за користування кредитом в сумі 35 922,00 грн.

Згідно зі ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

При подачі позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 2 662,40 грн, позов задоволено частково на 75,4 % від заявлених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати по оплаті судового збору у сумі 2 007,44 грн (2662,40 грн х 75,4% / 100%).

Згідно зі ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою, підлягають розподілу разом з іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу визначається згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 137 ЦПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 137 ЦПК України).

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу Товариством надано договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025, укладений з адвокатським об`єднанням «Апологет», ордер на надання правничої допомоги адвокатом Усенком М.І., акт № Д/30048 наданих послуг від 15.07.2026 та детальний опис наданих послуг до нього, відповідно до яких АО «Апологет» надана правнича допомога для Товариства у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором № 103178579 з ОСОБА_1 на суму 8000 грн, яка полягала в наданні усної консультації, ознайомленні з матеріалами кредитної справи, погодженні правової позиції клієнта, складенні позовної заяви та подання її до суду; перерахунок вказаної суми здійснюється позивачем протягом року з моменту підписання акту наданих послуг (а.с.35-38).

Відповідачем клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу не заявлено, неспівмірність таких витрат не доведено.

У зв`язку з частковим задоволенням позову з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені витрати на правничу допомогу у сумі 6 032,00 грн (8 000,00 грн х 75,4% / 100).

Керуючись наведеним, ст.ст.13, 81, 137, 141, 263-265, 268, 273, 279-284, 352, 354, 355 ЦПК України суд, -

у х в а л и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про споживчий кредит №103178579 від 31.05.2024, яка складається з: 10 000,00 грн, - прострочена заборгованість за тілом кредиту, 345,00 грн - прострочена заборгованість за комісіями за надання кредиту, 35 922,00 грн - прострочена заборгованість за відсотками, а всього 46 267 (сорок шість тисяч двісті шістдесят сім) грн 00 коп.

У решті вимог позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 007 (дві тисячі сім) грн 44 коп. та 6 032 (шість тисяч тридцять дві) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідачем може бути подано заяву про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків відповідачем не подана заява про його перегляд, а позивачем апеляційна скарга, або якщо рішення залишено без змін за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: вул.Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, м. Львів, поштовий індекс 79029.

Відповідач - ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 15.10.2026

Суддя Сергій ІЛЛЮК