Рішення № 140608504, 12.10.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.10.2026 Справа №607/12134/26 Провадження №2/607/5698/2026місто Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Герчаківської О. Я.,

за участі секретаря судового засідання Баб`як Н. О.,

відповідачки ОСОБА_1 ,

представника відповідача, адвоката Карапетяна Е. Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Акціонерне товариство «ОТП Банк» (далі - АТ «ОТП Банк», Банк, позивач) звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором № 001/980/3188868/25 від 27 вересня 2025 року та судовий збір.

В обґрунтування поданого позову Банк покликається на те, що 27 вересня 2025 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 001/980/3188868/25. Відповідно умов цього Кредитного договору Кредитодавець зобов`язується надати кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Разом із тим умови вищезазначеного Кредитного договору Позичальником не виконані, кредитні кошти у встановлені договором (Графіком погашення кредиту) строки не повернуті.

Як наслідок, станом на 30 квітня 2026 року заборгованість Позичальника за Кредитним договором № 0001/980/3188868/25 становить 48 867,66 грн, а саме: непрострочене тіло кредиту - 36 474,65 грн; сума непрострочених відсотків - 950,02 грн; прострочене тіло кредиту - 9 921,35 грн; прострочені відсотки по договору - 1 521,64 грн; пеня - 0 грн.

Позивачу відомо, що відповідач не визнає наявність заборгованості за Кредитним договором та звертався до Банку із заявою щодо можливого оформлення кредитного зобов`язання невстановленою особою з ознаками шахрайських дій. Водночас Банку не надано та не відомо про наявність будь-яких належних доказів, які б підтверджували зазначені доводи ОСОБА_1 , у тому числі матеріалів кримінального провадження чи процесуальних рішень правоохоронних органів. Зазначені твердження не впливають на дійсність та чинність Кредитного договору і не змінюють обов`язку відповідача щодо належного виконання взятих на себе зобов`язань.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням наведених обставин та підтверджуючих дані обставини документів, Банк вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Ухвалою судді від 05 червня 2026 року відкрито провадження у справі № 607/12134/26 та призначено її до судового розгляду за правилами строщеного позовного провадження.

20 липня 2026 року судом зареєстровано відзив представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Карапетяна Е. Т. в якому він просить відмовити у задоволені позовних вимог в повному обсязі.

На обґрунтування відзиву вказує на те, що 27 вересня 2025 року ОСОБА_1 жодних договорів із позивачем не укладала, заяв-анкет не підписувала, кредитної лінії не замовляла, кредитними коштами не користувалась та жодних платежів на погашення кредиту не здійснювала. 27 вересня 2025 року невідома особа, без відома ОСОБА_1 , використала її анкетні (персональні) дані та від її імені через Систему Інтернет-банкінгу оформила кредит на рахунок у АТ «ОТП БАНК» НОМЕР_1 на суму 45 800,00 грн. Того ж дня та наступного дня кредитні кошти були виведені на користь третьої особи - ОСОБА_2 , на рахунок № НОМЕР_2 у АТ «Райффайзен Банк» (код банку 300335). ОСОБА_1 з ОСОБА_2 не знайома, жодних доручень щодо переказу йому коштів не надавала. Одразу після виявлення цих обставин - 27 жовтня 2025 року, ОСОБА_1 звернулась до Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення. За її заявою відкрито кримінальне провадження № 12025216040000716 від 27 жовтня 2025 року за ч. 1 ст. 182 КК України, в межах якого ОСОБА_1 є потерпілою (заявницею), а досудове розслідування здійснює Сектор дізнання Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області.

28 жовтня 2025 року, ОСОБА_1 звернулась безпосередньо до АТ «ОТП БАНК» із письмовою заявою про спірну трансакцію, в якій засвідчила, що трансакції від 27 вересня 2025 року на суми 20 000,00 грн та 25 777,00 грн є шахрайськими, просила заблокувати картку Банк відмовив у поверненні суми спірних операцій, обмежившись посиланням на загальні умови договору, при цьому жодних доказів проведеного розслідування спірних операцій не надав. Таким чином, позивачу ще з жовтня 2025 року достеменно відомо про те, що кредит на ім`я ОСОБА_1 оформлено невстановленою особою з ознаками шахрайських дій, що Банк сам визнає у тексті позовної заяви. Попри це, позивач звернувся з позовом саме до відповідача, перекладаючи на неї наслідки власної неналежної системи ідентифікації клієнтів.

Також відповідачем, в порядку ст. 93 ЦПК України поставлені наступні запитання: 1. Які дії вчинив Банк у зв`язку із отриманням заяви про спірну трансакцію від 28 жовтня 2025 року, яке розслідування проведено та які його результати? 2. З яких пристроїв (модель, IMEI), з яких IP-адрес, з якого місця знаходження та у який спосіб здійснено вхід у Систему Інтернет-банкінгу OTP BANK UA, реєстрацію клієнта та підписання Заяви-анкети № 0001/980/3188868/25 від 27 вересня 2025 року від імені ОСОБА_1 .? 3. У який спосіб було згенеровано ключ удосконаленого електронного підпису, використаний для підписання документів від імені ОСОБА_1 27 вересня 2025 року, як здійснювалась ідентифікація особи при його видачі, та з яких причин дві анкети-заяви від 27 вересня 2025 року підписані різними ключами електронного підпису? 4. Кому належить електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначена у Заяві-анкеті як електронна адреса клієнта, чи здійснював Банк її верифікацію та на яку адресу були надіслані оригінальні примірники електронних документів за договором? 5. Яким чином (способом/засобами) було автентифіковано держателя платіжного інструменту/власника рахунку під час здійснення кожної з платіжних операцій 27.09.2025-28.09.2025 (переказ 20 000,00 грн на рахунок НОМЕР_3 ; перекази на користь ОСОБА_2 на суми 19 700,00 грн, 25 777,00 грн та 2 500,00 грн)? 6. На якій підставі кредитний ліміт було збільшено з 25 800,00 грн до 45 800,00 грн у день укладення договору - 27 вересня 2025 року о 15:20:56, з огляду на те, що збільшення ліміту Банк обґрунтовує «позитивною кредитною історією протягом строку користування кредитною лінією»? 7. Чи направляв позивач відповідачу повідомлення-вимогу про дострокове повернення кредиту у порядку ч. 10 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування»?.

21 липня 2026 року судом зареєстровано відповідь на відзив представника позивача АТ «ОТП Банк» у якому він просив задовольнити позовні вимоги. Щодо відзиву відповідача стверджує що саме на відповідача покладається обов`язок доведення того, що спірні операції були здійснені без її волевиявлення, внаслідок порушення Банком вимог законодавства чи умов договору, а не внаслідок розголошення ОСОБА_1 засобів автентифікації або інших обставин, відповідальність за які покладається на клієнта. Банком було здійснено перевірку обставин проведення спірних платіжних операцій, за результатами якої встановлено відсутність підстав для визнання їх несанкціонованими та повернення клієнту спірних коштів.

Зокрема, висновком Банку встановлено, що 27 та 28 вересня 2025 року за картковими рахунками відповідача були здійснені наступні операції: переказ грошових коштів у сумі 25 777,00 грн; переказ грошових коштів у сумі 19 700,00 грн; переказ грошових коштів у сумі 2 500,00 грн; операції з поповнення мобільного телефону на суми 226,00 грн та 13,00 грн. При цьому усі зазначені операції були проведені через сервіси OTP PAYMENTS та OTPUTILITYPAYMENT, кожній операції було присвоєно індивідуальний код авторизації (Approval Code), що підтверджує проходження процедури авторизації відповідно до вимог внутрішніх процедур Банку та правил міжнародних платіжних систем. За результатами перевірки Банком не встановлено жодних ознак технічного збою, несанкціонованого втручання у роботу банківських інформаційних систем чи інших обставин, які могли б свідчити про проведення спірних операцій з вини Банку. Саме тому Банком було прийнято рішення про відмову у поверненні суми спірних операцій. Таким чином, твердження відповідача про те, що всі спірні операції є безумовно несанкціонованими, спростовуються результатами перевірки, проведеної Банком

Відповідно до укладеного між сторонами Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та Правил користування системою дистанційного банківського обслуговування OTP BANK UA на клієнта покладено обов`язок забезпечувати належне збереження засобів автентифікації та інформації, необхідної для користування банківськими сервісами.

Таким чином, сторони ще під час укладення договору погодили, що саме клієнт несе ризик розголошення своїх персональних засобів автентифікації та інформації, яка використовується для підтвердження банківських операцій. Матеріали справи не містять жодних доказів того, що відповідач своєчасно повідомила Банк про компрометацію засобів автентифікації до моменту здійснення спірних операцій або що Банк мав можливість запобігти їх проведенню.

З огляду на викладене, ризик можливого розголошення персональних даних, кодів підтвердження чи інших засобів автентифікації не може бути покладений на позивача та не звільняє відповідача від належного виконання взятих на себе договірних зобов`язань.

23 липня 2026 року судом зареєстровано заперечення представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Карапетяна Е. Т. в якому він просить відмовити у задоволені позовних вимог в повному обсязі та повідомляє про подання доказів понесених витрат на правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. У відповіді на відзив, яка є наступною заявою позивача по суті справи, Банк надав лише часткові та неповні відповіді на два з поставлених запитань. Така процесуальна поведінка позивача є свідомим ухиленням від розкриття доказів, які мають вирішальне значення для справи. Відтак представник відповідачки просить суд застосувати наслідки, передбачені ст. 93 ЦПК України, та визнати встановленими обставини, для з`ясування яких було поставлено запитання, що залишені без відповіді, зокрема те, що вхід у систему Інтернет-банкінгу, підписання документів від імені ОСОБА_1 та ініціювання спірних платіжних операцій 27-28 вересня 2025 року здійснено не відповідачем, а сторонньою особою, та що вимога про дострокове повернення кредиту відповідачу не направлялася. Позивач стверджує, що доводи ОСОБА_1 «спростовуються результатами службового розслідування», проведеного Банком. Однак сам висновок службового розслідування до відповіді на відзив не доданий.

Відповідь на відзив не містить жодних заперечень щодо ключових доводів відзиву, а саме: зазначення у Заяві-анкеті чужої електронної адреси ІНФОРМАЦІЯ_1, на яку Банк надсилав оригінали електронних документів; наявності двох анкет-заяв від 27 вересня 2025 року з різними ключами електронного підпису та різними відомостями про дохід; збільшення кредитного ліміту з 25 800,00 грн до 45 800,00 грн 27 вересня 2025 року о 15:20:56, обґрунтованого «позитивною кредитною історією протягом строку користування кредитною лінією», що є неможливим у день укладення договору; здійснення першої видаткової операції 27 вересня 2025 року о 09:41:15, тобто до встановлення кредитного ліміту; відсутності у матеріалах справи Тарифів Банку та Публічної частини договору, якими обґрунтовуються нарахування; розбіжності між датою розрахунку (08 квітня 2026 року) та заявленою у позові датою заборгованості (30 квітня 2026 року); ненадання повідомлення-вимоги про дострокове повернення кредиту та доказів її вручення; відсутності у прохальній частині позовної заяви визначеної суми стягнення.

Більше того, у пункті 4 прохальної частини відповіді на відзив Позивач знову просить стягнути заборгованість «у розмірі, визначеному позовною заявою», тобто вкотре не зазначає суми позовних вимог, чим лише підтверджує обґрунтованість відповідного доводу відзиву. Спроба уточнити чи конкретизувати позовні вимоги через відповідь на відзив не передбачена процесуальним законом: зміна предмета або розміру позовних вимог здійснюється виключно у порядку, встановленому ст. 49 ЦПК України.

У судове засідання представник позивача АТ «ОТП Банк» не з`явився, проте прохальній частині позовної заяви просив судові засідання проводити за його відсутності.

Відповідачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Карапетян Е. Т. в судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечили. Відповідачка повідомила суд, що 27 жовтня 2025 року вона дізналася про кредит та повідомила банку про шахрайські дії, а також подала заяву в поліцію. Кредит 27 вересня 2025 року не отримувала, кошти не переказувала, однак декілька років назад вона оформляла кредит у цьому Банку, який погасила. Пригадує, що 27 вересня 2025 року вона перебувала на роботі, де їй телефонували особи, які представлялись працівниками банку, однак персональних даних відповідачка їм не розголошувала. Вказана в договорі адреса електронної пошти не належить ОСОБА_1 .

Суд, заслухавши пояснення відповідачки та її представника, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини.

27 вересня 2025 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 (Позичальник, Клієнт) було підписано заяву-анкету про надання банківських послуг № 001/980/3188868/25 (далі - Договір), на підставі якої позивач відкрив картку: віртуальну (без наявності пластикової) Номер Карткового рахунку (IBAN): НОМЕР_1 . Витратні Ліміти по Картці: Максимальна сума разової платіжної операції 25 000 грн; Операції зі зняття готівки (через банкомат або касу установи Банку) 25 000 грн на добу; Максимальний Витратний Ліміт операцій зі зняття готівки через банкомат, що не можуть бути збільшені Клієнтом 100 000 грн на добу; Операції із безготівкових розрахунків 75 000 грн на добу); Операції із переказу коштів з картки на картку та операції розрахунку в мережі Інтернет без використання технології 3D-secure 25 000 грн на добу. Для зміни Витратних Лімітів слід звернутись до Довідкового центру або будь-якої установи Банку, або самостійно Клієнтом в Системі Інтернет-банкінгу. Банк має право змінювати Витратні Ліміти, актуальна інформація зазначається у розділі «Карткові Ліміти» Договору. Клієнт має право змінювати ПІН-код до Картки одразу після його надання та впродовж строку дії Договору. Так, Клієнт сплачує Комісійну винагороду Банку відповідно до Тарифів Банку безготівково, у порядку Договірного списання, про що зазначено у пункті «Оплата послуг за Договором» Договору. Клієнт надає згоду та доручає Банку проводити Договірне списання, у порядку та у спосіб, визначений розділом «Договірне списання» Договору, підписанням Заяви-анкети Клієнт акцептує всі платежі з Договірного списання. Банк зобов`язаний повідомити Клієнта, шляхом направлення SMS-повідомлення на Фінансовий номер мобільного телефону про закінчення строку дії Картки не пізніше ніж за 10 календарних днів до закінчення строку дії Картки. Банк зобов`язаний повідомити Клієнта про зміну Тарифів Банку не пізніше ніж за 30 календарних днів до дати такої зміни через Пріоритетний Канал комунікації, який визначений у Заяві-анкеті. Заяву підписано Удосконаленим ЕП Клієнта: що перевіряється за допомогою відкритого ключа: MFkwEwYHKoZIzj0CAQYIKoZIzj0DAQcDQgAEwIHWfBDiAi98cGZORI1K4KSDkOvI84qDV2GZ6Wl7brS2RoDksZxk8/dwD2cOVo5bl8VQ CIv0ywc8QEGFI4d1yg=.

Із паспорта споживчого кредиту, підписаного 27 вересня 2025 року відповідачем вбачається, що з ОСОБА_1 були узгоджені основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, зокрема: тип, сума, спосіб та строк надання кредиту; розмір процентної ставки; порядок повернення кредиту та наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит. Відповідачка ОСОБА_1 підтвердила його отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, які надані, виходячи із обраних нею умов кредитування, про що свідчить її удосконалений ЕП Клієнта:MFkwEwYHKoZIzj0CAQYIKoZIzj0DAQcDQgAEwIHWfBDiAi98cGZORI1K4KSDkOvI84qDV2GZ6Wl7brS2 RoDksZxk8/dwD2cOVo5bl8VQCIv0ywc8QEGFI4d1yg ==.

Також 27 вересня 2025 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 (Позичальник, Клієнт) було підписано заяву-анкету про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк» № 0001/980/3188868/25/3 від 27 вересня 2025 року (зміна умов користування банківськими послугами) до заяви-анкети про надання банківських послуг № 0001/980/3188868/25 від 27 вересня 2025 року. Банк встановлює до Картки Кредитну лінію (безготівковий Кредит) в національній валюті на споживчі цілі. Розмір Фіксованої процентної ставки становить: 3.3% в місяць, а впродовж Пільгового періоду 0.01% річних (є незмінною протягом строку дії Кредитної лінії та не може бути збільшено Банком в односторонньому порядку). Денна процентна ставка (ДПС) = (загальні витрати за споживчим кредитом (ЗВСК) 2146.36/ загальний розмір кредиту (ЗРК) 10000)/ строк кредитування у днях (t) 365 (366) ? 100% = 0.0006 (0.0006)%. Розмір Кредитного ліміту встановлюється згідно з Рішенням Кредитного комітету Банку від 1 гривні до 500 000 гривень. Строк дії Кредитної лінії від 12 календарних місяців з правом продовження Банком. Банк зобов`язаний повідомити Клієнта про продовження в односторонньому порядку строку дії Кредитної лінії на наступні 12 календарних місяців не пізніше 30 календарних днів до дати такого продовження, через Пріоритетний Канал комунікації або у спосіб, визначений розділом «Способи комунікації» Договору, причому Клієнт має право безоплатно відмовитися від продовження строку користування Кредитною лінією повідомивши про це Банк. Кредитна лінія надається без застави (або за Рішенням Кредитного комітету Банку забезпечення можливе у випадках, якщо виходячи з оцінки кредитоспроможності Клієнта, виникне необхідність в укладенні Договору забезпечення та/або Договору поруки, та/або Договору застави майнових прав вимоги без проведення оцінки забезпечення). Орієнтовна реальна річна процентна ставка: 47.64% річних; Орієнтовна загальна вартість Кредиту 12 146,36 грн. Наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань за Договором: штраф у розмірі 200 грн за прострочення внесення суми мінімального платежу, одноразово за кожний факт прострочки; процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов`язання повернення Кредиту - 5% щомісячно на суму простроченої заборгованості (може змінюватись відповідно до Тарифів Банку). Всі інші умови кредитування (у тому числі права, обов`язки та відповідальність Клієнта) визначені у розділі «8. Кредитування» Публічної частини Договору та у Тарифах Банку.

Перелік Платіжних операцій та інших послуг, які доступні Клієнту в межах Договору, визначені у підрозділі «Тарифи Банку» Заяви-анкети. Вартість випуску Картки: 0 грн. Сума Незнижувального залишку коштів на Картковому рахунку: 0 грн. Витратні Ліміти по Картці: Максимальна сума разової платіжної операції 25 000 грн; Операції зі зняття готівки (через банкомат або касу установи Банку) 25 000 грн на добу; Максимальний Витратний Ліміт операцій зі зняття готівки через банкомат, що не можуть бути збільшені Клієнтом 100 000 грн на добу; Операції із безготівкових розрахунків 75 000 грн на добу); Операції із переказу коштів з картки на картку та операції розрахунку в мережі Інтернет без використання технології 3D-secure 25 000 грн на добу. Для зміни Витратних Лімітів слід звернутись до Довідкового центру або будь-якої установи Банку, або самостійно Клієнтом в Системі Інтернет-банкінгу. Банк має право змінювати Витратні Ліміти, актуальна інформація зазначається у розділі «Карткові Ліміти» Договору. Клієнт має право змінювати ПІН-код до Картки одразу після його надання та впродовж строку дії Договору Так. Клієнт сплачує Комісійну винагороду Банку відповідно до Тарифів Банку безготівково, у порядку Договірного списання, про що зазначено у пункті «Оплата послуг за Договором» Договору. Клієнт надає згоду та доручає Банку проводити Договірне списання, у порядку та у спосіб, визначений розділом «Договірне списання» Договору, підписанням Заяви-анкети Клієнт акцептує всі платежі з Договірного списання. Банк зобов`язаний щонайменше один раз на календарний місяць безоплатно надавати Клієнту Виписку за Картковим рахунком, у порядку та у спосіб, визначеному пунктом «Виписка за Картковим рахунком» Договору. Клієнт має право отримати інформацію за Договором, яка є додатковою до мінімально визначеної Законодавством, у порядку та у спосіб, визначений пунктом «Надання інформації під час виконання Платіжних операцій» Договору. Банк зобов`язаний повідомити Клієнта, шляхом направлення SMS-повідомлення на Фінансовий номер мобільного телефону про закінчення строку дії Картки не пізніше ніж за 10 календарних днів до закінчення строку дії Картки. Банк зобов`язаний повідомити Клієнта про зміну Тарифів Банку не пізніше ніж за 30 календарних днів до дати такої зміни через Пріоритетний Канал комунікації, який визначений у Заяві-анкеті. Заяву підписано Удосконаленим ЕП Клієнта: що перевіряється за допомогою відкритого ключа: MFkwEwYHKoZIzj0CAQYIKoZIzj0DAQcDQgAEwIHWfBDiAi98cGZORI1K4KSDkOvI84qDV2GZ6Wl7brS2RoDksZxk8/dwD 2cOVo5bl8VQCIv0ywc8QEGFI4d1yg==.

До матеріалів справи додано опитувальний лист згода на взаємодію / інформаційне повідомлення / анкета-заява на отримання кредиту № 2ceb20ca-e242-488b-b4d0-0057e0b0360c від 27 вересня 2025 року, який підписаний удосконаленим ЕП Клієнта: що перевіряється за допомогою відкритого ключа: MIIBIjANBgkqhkiG9w0BAQEFAAOCAQ8AMIIBCgKCAQEAwbqQQuK/+AxQs2h4TGbTybyegRgoids5ThCPwbauKRs91sdRG8tviGzvgOAzBp38E5panKj0Q47aQ51kwAQ1s4d4tjR8Z5UFZm0z8O4OzJ+uOq+S/PpUWPp8ys2gIb00LaQKc6OO9JzOjOsZ6gBtmgHcyaL3mgDaU8y2fVEJrND+Yg0G/CPBevkD2NA660zamEm2swFmPFrZG9VHEnt/9Bg3UpR/aann7tBNF4iQryzhxG5TbPdLryq1qX7aPdhGZq95AjIVuz0eAV33CW+WybTAAZfnQVRTH6R9QmVHmv3Dwb+PexKv+AZzdX+VMOIynU6jVoU4gPY5ly2kDei4WwIDAQAВ та опитувальний лист / згода на взаємодію / інформаційне повідомлення / анкета-заява на отримання кредиту № 6553cc77-2a68-4fc5-b63c-bebacc1ab535 від 27 вересня 2025 року який підписано удосконаленим ЕП Клієнта: що перевіряється за допомогою відкритого ключа:MIIBIjANBgkqhkiG9w0BAQEFAAOCAQ8AMIIBCgKCAQEAv3mNQIJeuLDJqBtM5C23V70JZbP3e31Qb+sy9TnaowOL1CACWgRXgSLQ6IK8ws9dnersbyJQpvU6lK/2RiasvrLuX9WJIEEi3oQPhlZdULrAdVetFW7xcBHBzLyfmsvOCxwWzNaCN6C2aL8LERQ/3j/hq1qzTVNl+BHSAjzPiQWLXzFRZZiB2ki31MRJwkFR+gmybpj90kAvHBD23EQW36deFUcWwP4tkwsda/yk0LrdTjnzbMnuj80+7h5XSK5eDn9MetdFAWTOOOjGBOJboShFdlp1rc97hceQbKFBVdIEGnA0YyatDEFo5pPEdMSadJCi7e2yiKNUlazLNqE52wIDAQAВ.

В даних опитувальних листах вказані персональні дані відповідачки, а також її контактна інформація, сімейний стан та місячний дохід, тобто інформація, яка могла бути відома лише самій ОСОБА_1

28 жовтня 2025 року відповідачка звернулася із заявою про спірні трансакції до позивача, вказавши дату операцій 27 вересня 2025 року, суми 20 000,00 грн та 25 777,00 грн.

Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань засвідчує реєстрацію кримінального провадження № 12025216040000716 від 27 жовтня 2025 року, де потерпілим (заявником) зазначено ОСОБА_1 , правова кваліфікація ч. 1 ст. 182 КК України, та викладено обставини на які відповідач покликається у відзиві, які суд описав вище.

Відтак до виниклих між сторонами правовідносин підлягають застосуванню наступні норми матеріального та процесуального права.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, далі - ЦК України).

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується також Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

Зокрема, в ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що Договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Згідно із пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» (далі - Закон) електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пунктом 12 частини 1 статті 3 Закону).

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4 статті 11 Закону).

Згідно із частиною 6 статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини 8 статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору, щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

За змістом ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 527, ч. 1 ст. 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу у строк (термін), встановлений у зобов`язанні. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

За змістом статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається нарівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною першою статті 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, враховуючи, вимоги частини другої статті 530 ЦК України, кредитор вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів в будь-який час.

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Отож, відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Отож, судом встановлено, що укладений між сторонами Договір є чинним і підлягає до виконання його сторонами. ОСОБА_1 , під час укладення Договору, ознайомилася з його умовами в цілому та погодилася їх виконувати. Відповідачці Банком була надана уся інформація, що надається кредитодавцем споживачу, відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування».

Суд критично оцінює доводи сторони відповідача про те, що позивачем не доведено підписання договору саме ОСОБА_1 , оскільки ці твердження спростовуються сукупністю наявних у матеріалах справи доказів.

Кредитний договір, підписаний за допомогою удосконаленого ЕП, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі, за умови досягнення сторонами згоди щодо всіх істотних умов. Саме лише твердження позичальника про укладення договору внаслідок шахрайських дій без доказів порушення процедур ідентифікації з боку банку не є підставою для визнання договору недійсним. Таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 08 квітня 2026 року, справа № 705/1938/25.

Відповідачка не заперечує належності їй персональних даних, зазначених у заяві-анкеті про надання банківських послуг № 001/980/3188868/25 від 27 вересня 2025 року та заяві-анкеті про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк» № 0001/980/3188868/25/3 від 27 вересня 2025 року (зміна умов користування банківськими послугами) до заяви-анкети про надання банківських послуг № 0001/980/3188868/25 від 27 вересня 2025 року та опитувальних листах, а саме: прізвища, імені, по батькові, РНОКПП: дати народження, адреси реєстрації, адреси проживання, місце народження, сімейного стану, кількість дітей. Ці ж дані ОСОБА_1 зазначає і у своєму відзиві на позовну заяву. Отже, між сторонами відсутній спір щодо належності цих персональних даних саме відповідачці, про отримання до них доступу сторонніх осіб, ОСОБА_1 правоохоронні органи повідомила, однак остаточне рішення за наслідками такого звернення не приймалося, така інформація суду не надавалася. Відповідачка заперечує належність їй електронної пошти, однак такі заперечення не спростовують укладення кредитного договору, отримання кредитних коштів на рахунок та здійснення їх переказу на користь третьої особи, адже описані судом вище документи підписані за допомогою удосконаленого електронного підпису.

Отож, вбачається, що отримання кредиту ініціювала відповідачка, заяви-анкети містять персональні дані ОСОБА_1 , її номер телефону, підписані удосконаленим електронним підписом останньої, на що суд звертав увагу вище.

Суд зазначає, що обов`язок довести факт укладення договору та отримання кредитних коштів покладається на позивача відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України. Разом з тим, відповідно до принципу змагальності, закріпленого у статтях 12, 81 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Особа, яка заперечує проти позову, посилаючись на обставини, що мають значення для справи, повинна довести їх належними та допустимими доказами.

Саме лише заперечення відповідача, не підтверджене доказами, не спростовує наведеної сукупності доказів позивача.

Також суд звертає увагу на те, що ст. 93 ЦПК України, на яку покликається сторона відповідача, не встановлює для Банку обов`язку давати відповіді на запитання, які виходять за межі його компетенції, очевидно є такими, які мають доводитися ОСОБА_1 , оскільки в такому разі нівелюється принцип змагальності цивільного процесу.

Відповідачка наполягає на тому, що кредитний договір з Банком не відповідає вимогам закону, оскільки укладений всупереч його волі, внаслідок шахрайський дій сторонніх осіб. Проте встановлено, що ОСОБА_1 договір підписувала удосконаленим електронним підписом, відповідачка погодилася на надання кредиту, а тому будь-яких підстав вважати, що в момент вчинення кредитного договору було недодержано вимоги статті 203 ЦК України немає.

Доказів протилежного матеріали справи не містять, відповідачкою таких не надано, що в силу положень статей 12, 81 ЦПК України є її процесуальним обов`язком.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18; від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19. Тобто судова практика у цій категорії справ є незмінною.

Суд звертав увагу відповідачці на витребуванні інформації, якщо сторона має в цьому перешкоди, від оператора мобільного зв`язку за номером телефону ОСОБА_1 в дату оформлення кредиту, про дзвінки та смс-повідомлення на номер відповідачки, якщо такі мали місце, однак клопотання про витребування доказів до суду не надходило.

На витребуванні від позивача оригіналу кредитного договору, укладеного з ОСОБА_1 , належних доказів підписання договору (в тому числі КЕП) чи їх відсутності, сторона відповідача також не наполягала.

Водночас суд звертає увагу, що кваліфікований електронний підпис (КЕП) - удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису (ч. 27 ст. 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги»). Поняття КЕП нерозривно пов`язане із поняттям кваліфікованого сертифікату електронного підпису. Кваліфікований сертифікат електронного підпису - сертифікат електронного підпису, що видається кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг і відповідає вимогам, встановленим ч. 2 ст. 23 Закону України «Про електронні довірчі послуги». Цей сертифікат містить у собі інформацію, яка встановлює та підтверджує приналежність КЕП саме тій особі, що його використовує. Також сертифікат містить відомості щодо надавача електронної послуги та відповідність його вимогам згідно із законодавством України.

Відтак АТ «ОТП Банк» доведено укладення між сторонами спірних правовідносини кредитного договору, на виконання якого було перераховано грошові кошти, які ОСОБА_1 отримано на банківський рахунок, а в подальшому перераховано третій особі.

Водночас відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності регулює Закон України «Про захист прав споживачів» № 1023-XII, який також встановлює права споживачів, визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних із підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (пункт 22 частини першої статті 1 Закону № 1023-XII).

Споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції (пункт 23 частини першої зазначеної статті, який був чинний до 10 червня 2017 року).

У чинній до 10 червня 2017 року редакції частини десятої статті 11 Закону №1023-XII було закріплено, якщо кредитодавець на основі умов договору про надання споживчого кредиту вимагає здійснення внесків, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі внески або повернення споживчого кредиту можуть бути здійснені споживачем протягом тридцяти календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - шістдесяти календарних днів з дня одержання повідомлення про таку вимогу від кредитодавця. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про надання споживчого кредиту, вимога кредитодавця втрачає чинність.

10 червня 2017 року набрав чинності Закон України від 15 листопада 2016 року № 1734-VIII «Про споживче кредитування» (далі - Закон № 1734-VIII), який визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні. Закон № 1023-XII застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону № 1734-VIII (стаття 11 Закону № 1023-XII у редакції, чинній з 10 червня 2017 року).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 1734-VIII, споживач - фізична особа, яка уклала або має намір укласти договір про споживчий кредит; споживче кредитування - правовідносини щодо надання, обслуговування та повернення споживчого кредиту; споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Згідно із частиною четвертою статті 16 Закону № 1734-VIII, у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.

Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року у справі №638/13683/15-ц (провадження № 14-680цс19) виснувала, що звернення до суду з позовом про дострокове повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту не замінює визначений вказаним Законом порядок. Якщо кредитодавець звертається до суду з таким позовом, не виконавши вимоги частини десятої статті 11 Закону № 1023-XII (у редакції, чинній до 10 червня 2017 року), не дотримавши передбачений зазначеним договором порядок, який не має погіршувати порівняно із цим Законом становище споживача, то в останнього як у позичальника відсутній обов`язок достроково повернути кошти за договором про надання споживчого кредиту, а в суду відсутня підстава для задоволення відповідного позову в частині, яка стосується дострокового стягнення коштів за таким договором.

У зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду конкретизувала свій правовий висновок, висловлений у постанові від 27 березня 2019 року у справі № 521/21255/13 (провадження № 14-600цс18), вказавши, що суд, установивши, що кредитування відбулося для задоволення споживчих потреб позичальника, має застосувати до встановлених правовідносин приписи, які регулюють відносини споживчого кредитування, зокрема, частини десятої статті 11 Закону № 1023-XII (у редакції, чинній до 10 червня 2017 року), в якій був установлений обов`язковий досудовий порядок врегулювання питання дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту.

У справі № 638/13683/15-ц Велика Палата Верховного Суду виснувала, що порушення позивачем визначеного кредитними договорами порядку направлення юридично значимих повідомлень, факт отримання яких адресатами суди не встановили, не може мати наслідком покладення на відповідачів тягаря дострокового погашення заборгованості за кредитними договорами.

Так, із змісту заяви-анкети про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк» №0001/980/3188868/25/3 від 27 вересня 2025 року (зміна умов користування банківськими послугами) до заяви-анкети про надання банківських послуг № 0001/980/3188868/25 від 27 вересня 2025 року, вбачається що Строк дії Кредитної лінії від 12 календарних місяців з правом продовження Банком. Банк зобов`язаний повідомити Клієнта про продовження в односторонньому порядку строку дії Кредитної лінії на наступні 12 календарних місяців не пізніше 30 календарних днів до дати такого продовження, через Пріоритетний Канал комунікації або у спосіб, визначений розділом «Способи комунікації» Договору, причому Клієнт має право безоплатно відмовитися від продовження строку користування Кредитною лінією повідомивши про це Банк. Ціль: для власних потреб.

У даній справі регулювання правовідносин АТ «ОТП Банк» зі споживачем ОСОБА_1 щодо кредитування для споживчих потреб відбувалося з урахуванням приписів Закону № 1734-VIII.

Водночас з матеріалів справи вбачається, що АТ «ОТП Банк» просить достроково стягнути з ОСОБА_1 всю суму кредиту, однак строк кредитування ще не сплинув.

При цьому, АТ «ОТП Банк» не надав доказів на підтвердження факту надіслання відповідачу та отримання нею вимоги про сплату простроченої кредитної заборгованості, у разі невиконання якої банк мав намір реалізувати своє право на дострокове повернення кредиту у судовому порядку.

Вказане свідчить про порушення позивачем передбаченого законодавством обов`язкового досудового порядку врегулювання питання дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту.

У позичальника не виникає обов`язку дострокового повернення всієї суми грошових коштів за кредитним договором, якщо матеріали справи не містять доказів того, що банк завчасно направив лист-вимогу про дострокове повернення кредиту, а позичальник таку вимогу одержав. Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 02 лютого 2022 року у справі № 755/11307/17, від 22 жовтня 2025 року у справі № 766/2926/23, щодо застосування статті 16 Закону України «Про споживче кредитування».

Отож, позовні вимоги Банку підлягають до задоволення частково, шляхом стягнення з ОСОБА_1 простроченого тіла кредиту в розмірі 9 921,35 грн; прострочених відсотків по договору - 1 521,64 грн.

Заявлена вимога про стягнення з відповідачки заборгованості за непростроченим тілом кредиту у розмірі 36 474,65 грн, сума непрострочених відсотків у розмірі 950,02 грн, є передчасними.

Позивач не позбавлений права повторно звернутися до суду із позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за заявою-анкетою про надання банківських послуг №0001/980/3188868/25 від 27 вересня 2025 року у разі встановлення прострочення позичальником сплати відповідних платежів та виконання всіх передбачених кредитним договором та чинним законодавством вимог щодо обов`язкового досудового порядку врегулювання питання дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту.

Обізнаність ОСОБА_1 про отримання грошових коштів у кредит та заперечення нею обставин отримання кредиту, на що є послання у змісті позову, не звільняє Банк від виконання вимог статті 16 Закону України «Про споживче кредитування».

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, що в даному випадку мають місце порушення з вини відповідача прав позивача щодо порядку погашення заборгованості за заявою-анкетою про надання банківських послуг № 0001/980/3188868/25 від 27 вересня 2025 року, а тому суд дійшов висновку про задоволення позову частково, шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «ОТП Банк» заборгованість за заявою-анкетою про надання банківських послуг №0001/980/3188868/25 від 27 вересня 2025 року в розмірі 11 442,99 грн.

Крім того, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судовий збір в розмірі 623,43 грн (11 442,99 * 2 662,40/ 48 867,66), пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

На підставі наведеного та керуючись статтями 4, 12, 76, 77, 78, 80, 81 141, 247, 258, 259, 264, 265, 280-282, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «ОТП Банк» заборгованість за Кредитним договором № 001/980/3188868/25 від 27 вересня 2025 року, в розмірі 11 442,99 (одинадцять тисяч чотириста сорок дві),99 грн.

У задоволенні решти вимог позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «ОТП Банк» 623 (шістсот двадцять три),43 грн сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Позивач: акціонерне товариство «ОТП Банк», код ЄДРПОУ: 21685166, адреса місцезнаходження: вул. Жилянська, буд. 43, м. Київ, 01033.

Відповідач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Головуючий суддя О. Я. Герчаківська