Ухвала суду № 140606590, 09.10.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/11610/26

1-кп/308/943/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2026 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

його захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026070000000384 від 06.08.2026 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області знаходиться кримінальне провадження, відомості про яке 06.08.2026 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026070000000384 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Прокурором у судовому засіданні було заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14.08.2026 року ОСОБА_4 було продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 11 жовтня 2026 року та визначено заставу у розмірі 998 400 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Прокурор в судовому засіданні підтримав заявлене клопотання та зазначив, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке йому загрожує, може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, а тому жоден більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти вказаним ризикам.

Захисник обвинуваченого у судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання прокурора та вказав, що ним не доведено існування вказаних ризиків. Додатково зазначив, що посилання на ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України є надуманим, оскільки у даному кримінальному провадженні немає свідків.

Обвинувачений підтримав доводи захисника та просив задоволити раніше подане ним клопотання про зміну запобіжного заходу. У поданому клопотанні вказує, що кількість вилученої рослинної суміші менша ніж зазначалось у підозрі, так як за висновком експерта № СЕ-19/107-26/7551-НЗПРАП маса становить лише 0,5049 г. Наголосив, що ризик впливу на свідків відсутній, що прямо вказаний ухвалою суду від 14.08.26.

Зауважив, що перебування під вартою є надмірним заходом, оскільки прокурор не довів, що наявні м`якші запобіжні заходи не можуть запобігати ризикам, просив прийняти до уваги, що він є раніше не судимий та має постійне місце проживання, є одруженим та на утриманні перебуває неповнолітня дитина.

На підставі наведеного просить змінити запобіжний захід на нічний домашній арешт та звільнити з-під варти в залі суду.

Заслухавши доводи прокурора, думку обвинуваченого та його захисника, суд приходить до наступного висновку.

Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваного, обвинуваченого покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язана із необхідністю запобігання ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.

Підставами застосування запобіжних заходів є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ст. 194 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Так, запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 продовжувався з урахуванням особи обвинуваченого, який обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, не має міцних соціальних зв`язків, а також суду не надано будь-яких даних щодо наявності у нього хронічних захворювань, які б перешкоджали триманню під вартою, а тому існують ризики того, що він може в подальшому переховуватись від суду, тим самим ухилятися від виконання покладених на них процесуальних обов`язків, продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Суд зазначає, що ризики, передбачені п. 1 та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились та виправдовують тримання обвинуваченого під вартою, а наведені в доводах прокурора обставини перешкоджають завершенню судового розгляду справи до закінчення дії ухвали про тримання обвинуваченого під вартою.

Обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід, з урахуванням його тривалості, у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення, на даний час не виходить за межі розумного строку і кореспондується з характером суспільного інтересу, визначеними КПК України, конкретними підставами і метою його застосування.

Суд враховує характер висунутого ОСОБА_4 обвинувачення у вчиненні інкримінованого йому злочину, особу обвинуваченого, його вік та стан здоров`я, а також приймає до уваги те, що останній є раніше не судимий та його інші характеризуючі дані.

Відповідно до вимог п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Таким чином, вирішуючи питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує тяжкість злочину, а також те, що ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, у зв`язку з якими відносно останнього обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, не зменшились, а менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити належне виконання обвинуваченим покладених на нього згідно кримінально-процесуального законодавства України обов`язків, тому суд вважає за необхідне продовжити йому дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Одночасно, ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14.08.2026 року ОСОБА_4 було продовжено строк тримання під вартою з можливістю внесення застави, достатньої для забезпечення виконання ним обов`язків, передбачених КПК України у розмірі 998 400 (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста) гривень.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, суд враховує при цьому обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан обвинуваченого, інші дані про його особу та ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Пунктом 2 частини 5 статті 182 КПК України визначено, що розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину складає від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і тільки у виключних випадках, якщо суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що обвинувачується у вчинені тяжкого злочину покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, що здатен забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, суд з урахуванням положень ст.ст. 177, 178 КПК України, повинен раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про його особу, тяжкістю злочину, у вчиненні якого він обвинувачується.

При вирішенні питання про визначення розміру застави суд також враховує, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші кримінальні правопорушення проти здоров`я населення, який вчинений за попередньою змовою групою осіб.

З огляду на вищевикладене та приймаючи до уваги вимоги п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, суд вважає, що в даному випадку дійсно має місце виключний випадок і застава в максимальному розмірі, передбаченому вказаним пунктом, не в повній мірі гарантуватиме виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, бере до уваги доводи та пояснення обвинуваченого щодо його сімейних обставин, у зв`язку з чим суд вважає за можливе зменшити раніше визначений розмір застави до 210 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 698 880 (шістсот дев`яносто вісім тисяч вісімсот вісімдесят) гривень.

На переконання суду, визначення застави саме у вказаному розмірі є достатнім та співмірним для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Керуючись ст.ст. 176-178, 331, 369-372 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу залишити без задоволення.

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задоволити.

Продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою на період судового розгляду справи, але не більше ніж на 60 днів до 06 грудня 2026 року включно.

Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_4 обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 210 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 698 880 (шістсот дев`яносто вісім тисяч вісімсот вісімдесят) гривень.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- прибувати до суду на першу вимогу;

- невідлучатися за межі території м. Ужгород Закарпатської області без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування із іншими учасниками кримінального провадження, у тому числі за допомогою засобів мобільного зв`язку, мережі Інтернет, а також через соціальні мережі;

- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, надіслати начальнику державної установи «Закарпатська установа виконання покарань (№9)».

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1