Ухвала суду № 140605451, 08.10.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/32059/26

Провадження №1-кс/127/12162/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницького області в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

підозрюваного ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 , на повідомлення старшого слідчого в ОВС четвертого СВ (з дислокацією у м. Вінниця) ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому, ОСОБА_6 від 19.06.2026 про підозру ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, в рамках кримінального провадження №42021020000000539 від 08.12.2021,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 , звернулась до Вінницького міського суду Вінницької області зі скаргою на повідомлення старшого слідчого в ОВС четвертого СВ (з дислокацією у м. Вінниця) ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому, ОСОБА_6 від 19.06.2026 про підозру ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, в рамках кримінального провадження №42021020000000539 від 08.12.2021.

Обґрунтовуючи скаргу стороною захисту зазначається, що питання, яке належить вирішити у цій скарзі, наступне, а саме чи існують у матеріалах кримінального провадження конкретні фактичні дані, отримані з конкретних доказів, які дозволяють об`єктивному спостерігачу вважати, що підписання ОСОБА_3 наказів Головного управління було не виконанням завершальної функції у багаторівневій адміністративній процедурі, а подією умисної службової розтрати чужого майна в особливо великому розмірі.

Як зазначає сторона захисту, підозрюваний та захисник не просить слідчого суддю встановити невинуватість ОСОБА_3 поза розумним сумнівом, остаточно вирішити всі земельно-технічні питання або надати остаточну оцінку кожному доказу, натомість захист просить здійснити значно вужчу перевірку: встановити, чи наявна хоча б мінімально необхідна фактична основа кожної визначальної ознаки саме того злочину, про який повідомлено про підозру.

Разом з тим, обґрунтовуючи скаргу сторона захисту вказує, щоб описана слідчим подія могла хоча б попередньо відповідати ч. 5 ст. 191 КК України, сторона обвинувачення повинна мати фактичні дані про сукупність таких обставин:

1. існувало конкретне чуже майно, яке на момент інкримінованої дії було предметом рішення і перебувало у законному віданні чи розпорядчій компетенції відповідного суб`єкта;

2. ОСОБА_3 мав щодо саме цього майна конкретно визначене службове повноваження або обов`язок;

3. він свідомо використав це повноваження всупереч його службовому призначенню, тобто зловжив ним;

4. особистою дією ОСОБА_7 вчинено розтрату незаконну і безоплатну передачу конкретного чужого майна на користь інших осіб;

5. ОСОБА_3 усвідомлював, що передає саме чуже майно, знав про незаконність такого передання та діяв із прямим умислом на його протиправне і безповоротне обернення;

6. його умисел був спрямований на те, щоб інші особи одержали реальну можливість володіти, користуватися або розпоряджатися цим майном; заявлена у підозрі мета одержання неправомірної вигоди мала конкретний фактичний зміст;

7. між конкретним зловживанням ОСОБА_3 і фактичним вибуттям саме інкримінованого майна існував причинний зв`язок, а вартість такого майна утворювала особливо великий розмір.

Відсутність будь-якої з наведених ланок, на думку сторони захисту виключає можливість визнати встановлену поведінку подією кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 191 КК України. У цій справі не підтверджені не одна, а майже всі визначальні ознаки.

Крім того, сторона захисту вказує, що слідчим при повідомленні про підозру ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, в рамках кримінального провадження №42021020000000539 від 08.12.2021, не встановлено наступне:

- корисливий мотив і мету вчиненого кримінального правопорушення;

-повідомлення про підозру не описує фактичної події злочину, а лише повторює юридичні слова з кримінального закону;

- не встановлено, яким саме службовим обов`язком або повноваженням зловживав ОСОБА_3 ;

- відсутні фактичні дані про об`єктивну службову розтрату саме земельної ділянки ВНАУ;

- відсутні будь-які фактичні дані, що ОСОБА_7 знав про накладення або незаконність рішень;

- відсутня фактична основа прямого умислу на службову розтрату;

- не встановлено фактичного змісту заявленої мети одержання неправомірної вигоди для інших осіб;

- слідчий не зібрав або, принаймні, не назвав жодного доказу визначальних ознак події злочину;

- не доведено фактичного вибуття інкримінованого майна, шкоди та особливо великого розміру.

Враховуючи вище наведене сторона захисту просила слідчого суддю скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_3 від 19 червня 2026 року у кримінальному провадженні № 42021020000000539 від 08.12.2021 року.

В судовому засіданні захисник адвокат ОСОБА_4 вимоги скарги підтримала в повному обсязі з підстав наведених у скарзі.

Підозрюваний ОСОБА_3 вимоги скарги підтримав в повному обсязі з підстав наведених у скарзі. Додатково повідомив, що вважає, що підписання ним наказів про передачу громадянам у власність земель було його службовим повноваженням, а йому інкримінують підписання наказів, що і було його службовим обов`язком.

Прокурор ОСОБА_5 в судовому засіданні вказав, що вважає скаргу необґрунтованою та факти про які ідеться в підозрі матеріалами кримінального провадження доведено, крім того вказав, що ОСОБА_3 мав право видавати накази, про передачу громадянам земель у власність, однак, не по землям технічна документація по яким не затверджена.

Слідчий суддя, заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали скарги та надані прокурором матеріали кримінального провадження №52021000000000569 від 06.12.2021, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги, враховуючи наступне.

Згідно з положеннями пункту 10 частини першої статті 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.

Із скаргою в порядку пункту 10 частини першої статті 303 КПК України адвокат ОСОБА_4 звернулась до суду 10.09.2026.

На момент звернення до суду зі скаргою та на момент її розгляду кримінальне провадження № 52021000000000569 від 06.12.2021 не закрите, обвинувальний акт до суду не передано. Отже, скаргу подано зі спливом двох місяців з дня первинного повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, що відповідає вимогам, встановленим пунктом 10 частини першої статті 303 КПК України.

Слідчий суддя наголошує, що повідомлення особі про підозру здійснюється лише у випадку, наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні конкретного кримінального правопорушення.

Водночас КПК України не містить положень, якими б були визначені підстави для скасування повідомлення про підозру.

З огляду на вищенаведені норми при розгляді скарги на повідомлення про підозру перевірці підлягають: існування визначених підстав для повідомлення особі про підозру; дотримання вимог КПК України щодо оформлення повідомлення про підозру; дотримання вимог щодо строків та порядку вручення повідомлення про підозру.

Водночас, відповідно до частини третьої статті 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.

Згідно із частинами першою та другою статті 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається у день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Судом встановлено, що слідчими четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, за процесуального керівництва Вінницької обласної прокуратури, здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42021020000000539 від 08.12.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 382, ч. 2 ст. 364, ч. ч. 1, 3 ст. 362, ч. 1 ст. 366 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3 , перебуваючи на посаді начальника Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, зобов`язаний діяти виключно в межах повноважень та у спосіб, визначений земельним законодавством, враховувати права належних користувачів земельних ділянок, забезпечувати законне розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення.

Однак, ОСОБА_3 , діючи умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для інших осіб, використав службові повноваження всупереч інтересам служби за наступних обставин.

Встановлено, шо Вінницьким національним аграрним університетом (далі - Університет) на праві постійного користування використовувались земельні ділянки державної власності на території Агрономічної сільської ради Вінницького району.

Зокрема, у 2017 році Університету наказами Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області надано дозвіл на розробку Проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення в постійне користування - для пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства.

ДП «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» на підставі вказаних наказів та на замовлення Університету розроблено проекти землеустрою, сформовані і зареєстровано в Державному земельному кадастрі наступні земельні ділянки з кадастровими номерами:

?0520680200:01:005:0002, площею 90,9169 га;

?0520680200:01:006:0034, площею 20,8034 га;

?0520680200:01:007:0687, площею 27,5314 га.

В подальшому, на підставі клопотання ректора Університету від 27.11.2018, начальником Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області ОСОБА_3 26.12.2018 видано наказ № 2-17734/15-18-СГ про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) в постійне користування загальною площею 90,9169 га (далі Технічна документація), для пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства (код цільового призначення - 01.10). Згідно даного наказу виготовлена Технічна документація підлягала затвердженню Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області, а контроль за виконання наказу покладено на ОСОБА_3 .

Далі, на підставі вищевказаного наказу ДП «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» у період з 18.02.2019 по 25.02.2019 виготовлено Технічну документацію, якою неправомірно змінено координати, конфігурацію та частково місцерозташування земельних ділянок з кадастровими номерами 0520680200:01:005:0002 площею 90,9169 га, 0520680200:01:006:0034 площею 20,8034 га та 0520680200:01:007:0687 площею 27,5314 га.

Однак зазначена Технічна документація у встановленому законом порядку на затвердження до уповноваженого органу - Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області не подавалася, рішення про її затвердження не приймалося.

Натомість ОСОБА_3 , всупереч вимогам вказаного законодавства, достовірно знаючи, що Технічна документація не затверджена та не є належною правовою підставою для зміни меж, конфігурації і фактичного правового режиму земель державної власності, а також, усвідомлюючи, що земельна ділянка з кадастровим номером 0520680200:01:005:0002 перебуває у постійному користуванні Університету, упродовж листопада - грудня 2019 року, перебуваючи в приміщенні Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області за адресою: м. Вінниця, вул. Келецька, 63 (більш точний час та місце в ході досудового розслідування не встановлені), видав накази про передачу у приватну власність громадянам в порядку безоплатної приватизації десяти земельних ділянок для ведення садівництва загальною площею 0,60 га із наступними кадастровими номерами:

1.0520680200:01:005:0005 - наказ 07.11.2019 №2-20794/15-19-СГ

2.0520680200:01:005:0007 - наказ 26.11.2019 №2-20694/15-19-СГ

3.0520680200:01:005:0008 - наказ 07.11.2019 №2-20791/15-19-СГ

4.0520680200:01:005:0009 - наказ 07.11.2019 №2-20902/15-19-СГ

5.0520680200:01:005:0010 - наказ 05.11.2019 №2-20572/15-19-СГ

6.0520680200:01:005:0011 - наказ 05.11.2019 №2-20565/15-19-СГ

7.0520680200:01:005:0012 - наказ 07.11.2019 №2-20785/15-19-СГ

8.0520680200:01:005:0013 - наказ 05.11.2019 №2-20562/15-19-СГ

9.0520680200:01:005:0015 - наказ 29.11.2019 №2-23013/15-19-СГ

10.0520680200:01:005:0016 - наказ 04.12.2019 №2-23515/15-19-СГ

При цьому, рішення про припинення права постійного користування, вилучення земельної ділянки з кадастровим номером 0520680200:01:005:0002 з постійного користування Університету у порядку, передбаченому статтями 141, 142, 149 Земельного кодексу України, не приймалися.

Відповідно до висновку земельно-технічної експертизи № СЕ-19/102-26/2808-ЗТ від 20.03.2026, встановлено накладання земельних ділянок, наданих громадянам у приватну власність в порядку безоплатної приватизації, з земельною ділянкою з кадастровим номером 0520680200:01:005:0002 державної форми власності, наданої в постійне користування Університету.

Внаслідок таких дій із державної власності незаконно вибули земельні ділянки загальною вартістю 1 290 598 грн, чим завдано збитків державі згідно із приміткою до ст. 185 КК України в особливо великому розмірі.

19 червня 2026 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України розтрата чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем в особливо великому розмірі.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 29.06.2026 по справі №127/22275/26 застосовано до підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло в період часу з 22-00 год. по 06-00 год. за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 2 місяці.

Цією ж ухвалою, покладено на ОСОБА_3 наступні обов`язки:

- прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками, іншими особами з приводу обставин вчиненого кримінального правопорушення.

В подальшому, постановою прокурора відділу Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_5 від 29.07.2026 матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях № 52021000000000569 від 06.12.2021 та №42021020000000539 від 08.12.2021 об`єднано в одне провадження, яке зареєстровано в Єдиному реєстрі досудових розслідувань під №52021000000000569.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 14 серпня 2026 року по справі №127/28404/26 продовжено підозрюваному ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк тримання під домашнім арештом у певний час доби, а саме з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , на два місяці, тобто до 14 жовтня 2026 року (включно), в межах строку досудового розслідування.

Цією ж ухвалою, в межах продовженого строку домашнього арешту продовжено строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_3 процесуальних обов`язків, а саме:

- прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками, іншими особами з приводу обставин вчиненого кримінального правопорушення.

Відповідно до частини першої статті 276 КПК України повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. Особливості повідомлення про підозру окремій категорії осіб визначаються главою 37 цього Кодексу.

Положеннями частини першої статті 277 КПК України визначено, що письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором. Повідомлення має містити такі відомості:

1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення;

2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру;

3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення;

4) зміст підозри;

5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру;

7) права підозрюваного;

8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

Як встановлено з матеріалів, повідомлення про підозру ОСОБА_3 від 19.06.2026, вручені ОСОБА_3 , разом з пам`ятками про права та обов`язки підозрюваного старшим слідчим в особливо важливих справах Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) ТУ ДБР, розташованого у місті Хмельницькому, ОСОБА_6 , згідно розписок у день їх складення, а саме 19.06.2026.

Питання повідомлення особі про підозру врегульоване нормами глави 22 КПК України.

Стандарт «достатніх підстав (доказів) для підозри» є нижчим ніж стандарт «обґрунтованої підозри». Для цілей повідомлення особі про підозру він передбачає наявність доказів, які лише об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і вони є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри.

На стадії досудового розслідування слідчий суддя може, враховуючи визначення поняття «обґрунтована підозра» як існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, оцінити лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення, не вдаючись до їх оцінки як допустимих.

Таким чином визначальним, під час перевірки обґрунтованості підозри є причетність особи до вчинення злочину, яка є похідною від встановлення факту вчинення тих діянь, які підпадають під кваліфікацію кримінальних правопорушень, передбачених КК України.

У зв`язку із цим, слідчий суддя під час розгляду скарги вирішує питання про доведеність тих обставин, на які посилається сторона захисту у скарзі, та чи можуть бути такі обставини підставою для висновку про недостатність доказів для повідомлення про підозру ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Орган досудового розслідування підозрює ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України розтрата чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем в особливо великому розмірі.

На переконання слідчого судді, дані, що містяться у наданих до суду копіях кримінального провадження №52021000000000569 від 06.12.2021 можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_3 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, та виправдовують подальше розслідування.

В той же час, всі заперечення сторони захисту з цього приводу вказують тільки на необхідність перевірки та/або уточнення певних обставин версії сторони обвинувачення, можливу необхідність проведення додаткових слідчих та процесуальних дій, проведення експертних досліджень тощо, але не спростовують того, що наразі достатньо даних, які виправдовують подальше розслідування.

Як уже зазначалося, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

При цьому, правильність кваліфікації дій особи, так само як і наявність чи відсутність в її діях складу злочину вирішуються виключно вироком суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні.

За таких обставин та висновків, питання про те, чи утворюють зазначені в підозрі події склад злочину та чи правильно вони кваліфіковані за ч. 5 ст. 191 КК України знаходиться за межами тих питань, які слідчий суддя вирішує на досудовому провадженні.

За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».

Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

При цьому, обставини здійснення підозрюваною конкретних дій та доведеність її вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Аналізуючи надані прокурором для вивчення матеріали кримінального провадження щодо обґрунтованості здійснення повідомлення про підозру ОСОБА_3 , слідчий суддя, не вирішуючи наперед питання про винуватість підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому злочину, допустимість доказів щодо встановлення йому винуватості, вважає, що зміст таких матеріалів може свідчити про існування фактів і інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, а отже про існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 , кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Таким чином, посилання захисника на те що в оскаржуваному повідомленні про підозру відсутні належні та допустимі докази чи обґрунтування вчинення ОСОБА_3 дій щодо розтрати чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем в особливо великому розмірі, судом до уваги не приймаються, оскільки досудове розслідування кримінального провадження №52021000000000569 від 06.12.2021 наразі триває та усі обставини кримінального правопорушення й особи причетні до його вчинення наразі встановлюються.

Підписання підозрюваним наказу № 2-17734/15-18-СГ про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) в постійне користування загальною площею 90,9169 га (далі Технічна документація), для пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства (код цільового призначення - 01.10), зі встановленням визначеної законом необхідності подальшого затвердження вищезазначеної технічної документації Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області, з покладенням контролю за виконанням такого наказу саме на підозрюваного ОСОБА_3 , з подальшим ігноруванням необхідності затвердження такої документації Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області та видача підозрюваним наказів про передачу у приватну власність громадянам в порядку безоплатної приватизації десяти земельних ділянок для ведення садівництва загальною площею 0,60 га, вказує на те, що з точки зору стороннього спостерігача підозра є обґрунтованою.

В судовому засіданні підозрюваний не зміг пояснити логіки своїх дій та ігнорування ним власноруч підписаного наказу № 2-17734/15-18-СГ про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) в постійне користування загальною площею 90,9169 га.

Доводи сторони захисту щодо багаторівневого порядку проставлення резолюцій різними посадовими особами Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області при підготовці документів судом до уваги не приймається, оскільки юридично значимим та кінцевим (завершальним) у наведеній процедурі є проставлення свого підпису підозрюваним на наказах про передачу у приватну власність громадянам в порядку безоплатної приватизації десяти земельних ділянок у власність, всупереч встановленій процедурі.

За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що повідомлення про підозру ОСОБА_3 від 19.06.2026 в рамках кримінального провадження №42021020000000539, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.12.2021, відповідає вимогам статті 277 КПК України, у зв`язку з чим, у задоволенні скарги слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 40, 276, 277, 284, 303, 305, 306, 307, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні скарги адвоката ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 , на повідомлення старшого слідчого в ОВС четвертого СВ (з дислокацією у м. Вінниця) ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому, ОСОБА_6 від 19.06.2026 про підозру ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, в рамках кримінального провадження №42021020000000539 від 08.12.2021 відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: