Рішення № 140601187, 13.10.2026, Погребищенський районний суд Вінницької області

Справа № 143/880/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2026 року м. Погребище

Погребищенський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого - судді Гуцола М.П.,

з участю секретаря судових засідань Москаленко С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив:

короткий зміст позовних вимог.

08.07.2026 через систему «Електронний суд» подано позовну заяву ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Вимоги заяви мотивовані тим, що 18.05.2025 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (далі ТОВ «АВЕНТУС») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №9063812 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідач підписав Кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора №С5960.

У кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов кредитного договору, в тому числі щодо розміру кредиту, грошову одиницю, в якій видано кредит, строк та умови користування коштами, сплати відсотків за користування кредитними коштами, розміру і типу процентної ставки.

18.05.2025 ТОВ «АВЕНТУС» виконало свій обов`язок та перерахувало відповідачу шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти у розмірі 3 000,00 грн на банківську карту № НОМЕР_1 .

В подальшому ОСОБА_1 збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 5 500 грн.

Кредитодавець виконав свої зобов`язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі, що підтверджується Повідомленням від Товариства з обмеженою «ПЕЙТЕК» з відміткою та листом №20260205-1.1 від 05.02.2026 з відміткою ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА»

04.02.2026 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу №0402202026, відповідно до якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до умов кредитного договору №9063812 від 18.05.2025 сума заборгованості по кредиту становить 23 157, 99 грн та було перераховано в наступному порядку:

- 5 401, 00 грн за погашення заборгованості позичальника за договором про споживчий кредит №9063812 від 18.05.2025 укладеним з кредитодавцем;

- 9 656, 99 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом;

- 8 100 грн - заборгованість за штрафними санкціями.

Первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, надав відповідачу кредит у вказаному розмірі, що підтверджується платіжним дорученням.

Відповідно до умов договору кредитної лінії №9063812 від 18.05.2025 первісний кредитор надав відповідачу у тимчасове платне користування грошові кошти в сумі 5 500,00 грн. строком на 360днів, а саме до 13.05.2026.

Загальна сума заборгованості на момент подання позовної заяви, за кредитним договором №9063812 від 18.05.2025 становить 23 157, 99 грн, яка складається з наступного:

- 5 401 грн - заборгованість по тілу кредиту,

- 9 656,99 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом;

- 8 100, 00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штраф).

В зв`язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором, представник позивача просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №9063812 від 18.05.2025 у розмірі 15 057, 99 грн, судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000 грн.

Також, позивач зазначив, що що вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 15 057, 99 грн.

Аргументи учасників справи та позиція суду.

Представник позивача в судове засідання не з`явивлась, в прохальній частині позовної заяви розгляд справи просила проводити у його відсутності, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення у справі (а.с.5).

Відповідач повідомлений про дату, час і місце судового засідання належним чином в силу пункту 3 ч.8 ст. 128 ЦПК України, де зазначено, що днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (а.с.160, 111-112) в судове засідання повторно не з`явився, відзив на позов не подав, причини неявки суд не повідомив, заяви про відкладення судового засідання не надіслав.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання належним чином повідомленого учасника справи не перешкоджає розгляду справи по суті.

У відповідності до ст. 280 ЦПК України, за відсутності заперечень з боку позивача проти такого вирішення справи, суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних в ній даних та доказів в порядку заочного розгляду.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, у відповідності до ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Процесуальні дії у справі.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.07.2026 справу передано на розгляд судді Гуцолу М.П (а.с. 92).

Ухвалою суду від 09.07.2026 відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін на 08.09.2026 та витребувано з Банка-емітента АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» (код ЄДРПОУ 14360570, електронна адреса: sud@privatbank.ua), а саме:

з АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» (код ЄДРПОУ 21133352, електронна адреса: sud@privatbank.ua), а саме:

1.Інформації:

- - чи було емітовано на ім`я ОСОБА_1 ( РНОКПП: НОМЕР_2 ) платіжну картку (платіжні картки);

-Маска карти: НОМЕР_1

-Про факт зарахування коштів:

-Зарахування коштів на платіжну Карту ( маска Карти) НОМЕР_1 за період від 20.05.2025 до 23.05.2025 в сумі 3 000, 00 грн, емітент карти - АТ КЮ «ПРИВАТ БАНК»;

--зарахування на платіжну карту (маска Карти) НОМЕР_1 за період від 20.05.2025 до 25.05.2025 в сумі 2 500, 00 грн, емітент карти АТ КБ «ПРИВАТ БАНК»;

-- чи емітувалась будь-яка інша платіжна картка на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 );

- Чи є/був номер телефону НОМЕР_3 фінансовим номером телефону за платіжною карткою (платіжними картками)

-Маска карти НОМЕР_1- чи знаходиться/знаходився вказаний номер телефону в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ).

2. У разі підтвердження зарахування коштів ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 );

- Зарахування на платіжну карту (маска карти) НОМЕР_1 за період від 18.05.2025 до 23.05.2025 в сумі 3 000, 00 грн, емітент Карти -АТ КБ «ПРИВАТ БАНК»;

- Зарахування на платіжну карту (маска карти) НОМЕР_1 за період від 20.05.2025 до 25.05.2025 в сумі 2 500, 00 грн емітент карти - АТ КБ «ПРИВАТ БАНК»;

- Витребувати інформацію у вигляді первинних документів бухгалтерського обліку ( банківські виписки/платіжні інструкції/доручення), що підтвердять дану інформацію. У випадку неможливості надати вищезгадані первинні документи, надати інші, прирівняні до них (довідки/листи, що підтверджують факт зарахування коштів на рахунок - маска карти Позичальника);

1. Повного номера рахунка (рахунків), що належать ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), маска картки НОМЕР_1 .

2.У випадку, якщо номер телефону НОМЕР_3 не знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за платіжною карткою (платіжними картками) маска картки НОМЕР_1 , витребувати номера телефонів, що знаходяться/знаходились в анкетах даних ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) (клієнта банку) за платіжною карткою ( платіжними картками) маска картки НОМЕР_1 .14.07.2026 на адресу суду надійшла витребувана інформація з Банка-емітента АТ КБ «ПРИВАТ БАНК».

21.07.2026 через канцелярію суду надійшла витребувана інформація, відповідно до якої ОСОБА_1 були перераховані кошти в сумі 3 000 грн та 2 500 грн в період з 18.05.2025 до 25.05.2025.

08.09.2026 розгляд справи відкладено у зв`язку з неявкою сторін.

13.10.2026 суд ухвалив проводити заочний розгляд за наявними матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши у сукупності надані докази, суд дійшов наступного висновку.

Встановлені судом обставини справи.

08.07.2026 через систему «Електронний суд» подано позовну заяву ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Вимоги заяви мотивовані тим, що 18.05.2025 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (далі ТОВ «АВЕНТУС») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №9063812 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідач підписав Кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора №С5960 (а.с 21-28).

У кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов кредитного договору, в тому числі щодо розміру кредиту, грошову одиницю, в якій видано кредит, строк та умови користування коштами, сплати відсотків за користування кредитними коштами, розміру і типу процентної ставки.

18.05.2025 ТОВ «АВЕНТУС» виконало свій обов`язок та перерахувало відповідачу шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти у розмірі 3 000,00 грн на банківську карту № НОМЕР_1 .

В подальшому ОСОБА_1 збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 5 500 грн.

Кредитодавець виконав свої зобов`язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі, що підтверджується Повідомленням від Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕЙТЕК» з відміткою та листом №20260205-1.1 від 05.02.2026 з відміткою ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (а.с.30-31).

04.02.2026 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу №0402202026, відповідно до якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с.42-46).

Відповідно до умов кредитного договору №9063812 від 18.05.2025 сума заборгованості по кредиту становить 23 157, 99 грн та було перераховано в наступному порядку:

- 5 401, 00 грн за погашення заборгованості позичальника за договором про споживчий кредит №9063812 від 18.05.2025 укладеним з кредитодавцем;

- 9 656, 99 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом;

- 8 100 грн - заборгованість за штрафними санкціями.

Первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, надав відповідачу кредит у вказаному розмірі, що підтверджується платіжним дорученням.

Відповідно до умов договору кредитної лінії №9063812 від 18.05.2025 первісний кредитор надав відповідачу у тимчасове платне користування грошові кошти в сумі 5 500,00 грн. строком на 360днів, а саме до 13.05.2026.

Загальна сума заборгованості на момент подання позовної заяви, за кредитним договором №9063812 від 18.05.2025 становить 23 157, 99 грн, яка складається з наступного:

- 5 401 грн - заборгованість по тілу кредиту,

- 9 656,99 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом;

- 8 100, 00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штраф).

Мотиви, з яких виходить суд і застосовані норми права.

Згідно із ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 81, 82 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Правовідносини, що виникли між сторонами у зв`язку з укладенням спірного кредитного договору регламентуються положеннями Цивільного кодексу України, Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Закону України «Про електронну комерцію» та інших нормативно-правових актів у сфері регулювання ринків фінансових послуг.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, як передбачено статтею 11 ЦК України.

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналізуючи викладене, належить зробити висновок, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 у справі №127/33824/19.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексуу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Згідно із п. 6 ч. 1ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, відповідачка шляхом власноручного введення одноразового ідентифікатора С5960, отриманого від ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», прийняв публічну пропозицію (оферту) та підписав Кредитний договір, тобто договір вважається укладеним у відповідності до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Вказаним Кредитним договором передбачено порядок та умови погашення кредиту, сплату нарахованих за період користування кредитом відсотків та комісії.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина перша статті 509 ЦК України).

Відповідно до ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (частина перша статті 510 ЦК України).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).

Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).

Аналіз вказаних норм свідчить, що частина перша статті 514 ЦК України регулює відносини між первісним кредитором та новим кредитором. Дійсність вимоги (суб`єктивного права) означає належність первісному кредитору того чи іншого суб`єктивного права та відсутності законодавчих або договірних заборон (обмежень) на його відступлення. У разі, зокрема, коли право вимоги не виникло (наприклад у разі нікчемності чи недійсності договору) або яке припинене до моменту відступлення (зокрема, внаслідок платежу чи зарахування) чи існують законодавчі заборони (або обмеження), то така вимога не переходить від первісного до нового кредитора. Тобто, відступлення права вимоги (цесія) в такому випадку не має розпорядчого ефекту. Проте це не зумовлює недійсність договору між первісним кредитором та новим кредитором, тому що правовим наслідком відсутності критеріїв дійсності права вимоги є цивільно-правова відповідальність первісного кредитора перед новим кредитором.

У справі встановлено, що до позивача на підставі Договору факторингу, укладеного із ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» прейшло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором.

З картки обліку виконання договору вбачається, що ОСОБА_1 були частково здійснені оплати по кредитному договорі №196734 від 18.08.2025, а саме: 14.06.2025 на суму 1 440 грн. Крім цього, з вказаної картки обліку слідує, що внесені кошти було зараховано в оплату тіла кредиту - 99 грн, та нараховані відсотків за користування кредитом - 1 341 грн.

Також, позивач зазначив, що що вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 15 057, 99 грн

Отже, із відповідачки підлягає стягненню на користь позивача відсотки за користування кредитом та тіло кредиту в розмірі 15 057, 99 грн.

Керуючись ст. ст. 2-7, 10, 133, 141, 258, 259, 263, 268, 279 ЦПК України, суд, -

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позов ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» задоволено повністю, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2 662, 40 грн.

На підставі ст.ст. 625, 1049 ЦК України, керуючись ст.ст. 141, 258, 259, 265, 268, 280 ЦПУ України, суд, Статтею 59 Конституції України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з ч.1, 2 ст.15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.

Відповідно до частин 1, 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (частина 2 статті 137 ЦПК України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (частина 3 статті 137 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 статті 137 ЦПК України).

У разі недотримання цих вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 137 ЦПК України).

В позовній заяві позивач також просив стягнути з відповідача, крім судового збору, 7 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, надавши відповідні докази таких витрат, зокрема: договір про надання правової допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026 (а.с. 76-77), акт прийому-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026 (а.с. 78).

Суд, розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, приходить до висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі з відповідача, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у додатковій постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 753/15687/15.

При цьому, суд звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором. Справа є малозначною в силу вимог закону та не є складною.

Враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт КАПІТАЛ» понесені у даній справі витрати на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в розмірі 1 500 грн.

Керуючись ст.ст. 525-527, 530, 536, 610, 625, 629, 1046, 1048 ЦК України, ст.ст. 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 279, 354 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість кредитним договором №9063812 від 18.05.2025 у розмірі 15 057 (п`ятнадцять тисяч п`ятдесят сім ) грн. 97 к.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві ) грн 40 к та витрати на правничу допомогу у розмірі 1 500 (дві тисячі) грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Погребищенського районного суду Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги позивачем заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи (сторони):

Позивач - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЮНІТ КАПІТАЛ", адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 34, офіс 333, код ЄДРПОУ 43541163.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Суддя