Ухвала суду № 140595222, 23.09.2026, Печерський районний суд міста Києва

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 757/47573/26-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року Печерський районний суд міста Києва у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025000000003174 від 27.11.2025,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням у кримінальному провадженні № 12025000000003174 від 27.11.2025 про накладення арешту на майно, що вилучене під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 за місцем проживання ОСОБА_4 , (об`єкт нерухомості на праві власності зареєстрований за ОСОБА_4 ), а саме:

- мобільний телефон «Redmi Note 10 S»;

- ноутбук «Fujitsu» s/n: DSEK00S109;

- грошові кошти в сумі 429 490 гривень;

- грошові кошти в сумі 1350 доларів США.

Метою накладення арешту є забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні, збереження вищевказаного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

З наданих в обґрунтування клопотання матеріалів вбачається, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025000000003174 від 27.11.2025, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених, ч. 5 ст. 191 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ТОВ «Укрмедгрупа» (код ЄДРПОУ 42596380) у період з 10.07.2024 по 15.08.2025 отримала від Національної служби здоров`я України 703,22 млн. грн., в якості оплати медичних послуг, реальність яких на даний час органом досудового розслідування ще встановлюється, які в подальшому після отримання були перераховано на рахунки ряду ризикових суб`єктів господарювання з різними призначеннями платежів.

Так, відповідно до матеріалів Державної служби фінансового монідорингу України, встановлено що службові особи ТОВ «Укрмедгрупа» (код ЄДРПОУ 42596380), з метою обготівковування коштів отриманих від НСЗУ, залучили ряд підприємств, які здійснюють протиправну діяльність пов`язану з незаконним формуванням податку на додану вартість, а також виведенням безготівкових грошових коштів у тіньовий, не контрольований державою обіг з подальшою їх легалізацією, шляхом укладання торговельно-економічних угод, експортно-імпортних операцій між підконтрольними суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності, а також вчинення інших правочинів з підприємствами зареєстрованими на території України, які підпадають під ознаки «фіктивних підприємств», та/або задіяні в транзитно-конвертаційних схемах, шляхом реалізації товарів та послуг, які важко контролюються.

У ході досудового розслідування встановлені основні контрагенти, за допомогою яких були виведені кошти з рахунків ТОВ «Укрмедгрупа» (код ЄДРПОУ 42596380) з метою їх подальшого легалізації, а саме:

- На рахунки ТОВ «Дейрентгрупп» (ЄДРПОУ 45658334), перераховано 66,92 млн грн, в якості оплати за витратні матеріали;

Окремо встановлено, що ТОВ «Дейрентгрупп» з метою виведення коштів отриманих від ТОВ «Укрмедгруп» залучив до своєї незаконної діяльності ряд ФОПів, та ТОВ «ФУД ТРЕЙД 2019» (код за ЄДРПОУ 42974668);

- На рахунки ТОВ «Консалтінгова Компанія «Візія» (ЄДРПОУ 44515408), перераховано 25,48 млн грн, в якості оплати за інформаційно-консультативні послуги;

- На рахунки ТОВ «Комерційна сервісна компанія» (ЄДРПОУ 45224643), перераховано 38,43 млн грн з призначенням платежу «згідно договору»;

- На рахунки ТОВ «IД Iмпорт» (ЄДРПОУ 41563375) перераховано 31,92 млн грн, з призначенням платежу «за товар»;

- На рахунок ТОВ «Бренд Дайнемікс Україна» (ЄДРПОУ 45200673), перераховано 26,06 млн грн, в якості оплати за послуги;

- На рахунки ТОВ «Гератрейд» (ЄДРПОУ 41124590), перераховано 26,72 млн грн, в якості оплати медичних товарів (КВЕД про надання подібних послуг не відкривався);

- На рахунок ТОВ «Сігмагрупп» (ЄДРПОУ 45345471) перераховано 25,90 млн грн, в якості оплати за витратні матеріали;

- На рахунки ТОВ «ТПК «Артея» (ЄДРПОУ 45352693) перераховано 5,43 млн грн, в якості оплати товарів та послуг.

Під час досудового розслідування 14.07.2026 проведено ряд санкціонованих обшуків, за місцем здійснення господарської діяльності підприємством ТОВ Укрмедгрупа так і за місцем проживання основних фігурантів у кримінальному провадженні, під час яких було вилучено предмети, речі та документи, завдяки яким встановлено додаткове коло осіб, що були залучені до вчинення вказаного вище кримінального правопорушення, а також встановлено додаткові юридичні особи, які залучені до незаконних дій з метою заволодіння бюджетними коштами.

Зокрема встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , залучили до своїх протиправних дій осіб на яких мають вплив, а також які фактично ним є підконтрольні, як з числа співробітників ТОВ «Укрмедгрупа», а також інших підприємств, в яких останні є засновниками та кінцевими бенефіціарними власниками, таких як: ТОВ «Ліки +» та БО «БФ КЛІНІКИ СВ. МИКОЛАЯ», а саме: ОСОБА_7 - співробітник ТОВ «Укрмедгрупа»; ОСОБА_8 - бухгалтер ТОВ «Укрмедгрупа»; ОСОБА_9 - директора ТОВ «Ліки+» (підприємство, власниками якого є ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ), ОСОБА_4 - бухгалтер ТОВ «Ліки+»; а також інших осіб, зокрема ОСОБА_10 , та ОСОБА_11 особи, які реалізовують підроблені документи фіктивних підприємств на адресу ТОВ «Ліки +» та ТОВ «Укрмедгрупа».

Встановлено, що вище вказана група осіб, об`єднана єдиним спільним злочинним умислом, під керуванням ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вчиняють дії спрямовані на заволодіння коштами державного бюджету.

В свою чергу, 28 серпня 2026 року з метою недопущення знищення речей, предметів та документів які мають значення для кримінального провадження, відповідно до ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_12 від 18.08.2026, проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 за місцем проживання ОСОБА_4 , (об`єкт нерухомості на праві власності зареєстрований за ОСОБА_4 ).

Під час проведення обшуку було виявлено та вилучено наступні предмети речі, та документи що мають значення для подальшого досудового розслідування, та які визнано речовим доказом.

Таким чином, є обґрунтована необхідність застосування на даній стадії досудового розслідування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна з метою збереження речових доказів.

Прокурор ОСОБА_3 подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, вимоги клопотання підтримав у повному обсязі, з наведених у ньому підстав, та просив задовольнити.

Представник власника майна до судового засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату та час проведення судового засідання.

Слідчий суддя розглянув клопотання за відсутності власника майна на підставі ч. 1 ст. 172 КПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання слідчим суддею не здійснювалась.

Вивчивши клопотання та дослідивши його матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).

Відповідно до ч. 1-3 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Крім того, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Отже, арешт з метою забезпечення речових доказів, по суті являє форму забезпечення доказів у кримінальному провадженні та не вимагає обов`язкового повідомлення підозри у кримінальному провадженні, не пов`язується з особою, підозрюваною у вчиненні кримінального провадження.

Так, арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, та полягає у тимчасовому позбавленні права на відчуження, розпорядження та/або користування майном (ч. 1, п. 7 ч. 2 ст. 131, ч. 1 ст. 170 КПК України).

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати (ч. 2 ст. 173 КПК України):

- правову підставу для арешту майна;

- можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні;

- розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

- наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Так, зважаючи на обставини кримінального правопорушення, яке розслідуються у межах цього кримінального провадження, доводи прокурора про існування ризиків відчуження, знищення, спотворення речових доказів у кримінальному провадженні є цілком обґрунтованими.

Крім того, як вбачається з матеріалів клопотання, постановою слідчого від 28 серпня 2026 року вилучені під час проведення обшуку речі, предмети та грошові кошти, визначні речовими доказами у кримінальному провадженні.

Таким чином, викладене в клопотанні прокурора переконує слідчого суддю у тому, що мета цього заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді запобігання цьому ризику може бути досягнута.

Критерії розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження є оціночними поняттями. Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що будь-яке втручання у право особи з боку держави має забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.

На переконання слідчого судді, загальні інтереси суспільства у вигляді досягнення завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України (зокрема, захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування тощо), виправдовують ступінь втручання у право власності особи, яке пов`язане з накладенням арешту на належне їй майно.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на майно, що вилучене під час проведення обшуку, за адресою: АДРЕСА_1 за місцем проживання ОСОБА_4 , (об`єкт нерухомості на праві власності зареєстрований за ОСОБА_4 ), оскільки таке майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні та метою такого арешту є забезпечення зберігання речових доказів.

Керуючись ст. ст. 98, 170-173, 175, 309, 372, 532 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні № 12025000000003174 від 27.11.2025, на майно, що вилучене під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 за місцем проживання ОСОБА_4 , (об`єкт нерухомості на праві власності зареєстрований за ОСОБА_4 ), а саме:

- мобільний телефон «Redmi Note 10 S»;

- ноутбук «Fujitsu» s/n: DSEK00S109;

- грошові кошти в сумі 429 490 гривень;

- грошові кошти в сумі 1350 доларів США.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1