Ухвала суду № 140585603, 13.10.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6591/25

УХВАЛА

13 жовтня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про прийняття звіту про виконання судового рішення в адміністративній справі №420/6591/25, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №420/6591/25 за позовом ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про стягнення середнього заробітку.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23.05.2025 року №420/6591/25 було частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 .

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.07.2022 року у справі №540/8544/21, зміненого в частині постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2022 року, за період з 01.10.2022 року (включно) по 11.02.2025 року (включно) у сумі 1 099 566,00 грн.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02.09.2025 року по справі №420/6591/25 апеляційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.05.2025 у справі №420/6591/25 змінено, викладено другий абзац резолютивної частини рішення у новій редакції:

«Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (65091, м.Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 9, код ЄДРПОУ 40867311) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час затримки виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.07.2022 у справі №540/8544/21, зміненого в частині постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2022, за період з 27.07.2022 по 11.02.2025 у сумі 1 187 531 (один мільйон сто вісімдесят сім тисяч п`ятсот тридцять одна) гривень 28 копійок».

Рішення по справі №420/6591/25 набрало законної сили 02.09.2025 року.

Ухвалою суду від 14.07.2026 року заяву ОСОБА_1 та Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, подані в порядку виконання судового рішення по справі №420/6591/25 було задоволено частково.

Прийнято звіт Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 03.07.2026 року про виконання судового рішення по справі №420/6591/25.

Встановлено Південному міжрегіональному управлінню з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції новий строк для подання звіту про виконання судового рішення по справі №420/6591/25 у повному обсязі.

Зобов`язано Південне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції у двомісячний строк з моменту отримання копії ухвали суду подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання в повному обсязі судового рішення по справі №420/6591/25.

В іншій частині заяви Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про прийняття звіту про виконання судового рішення відмовлено.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про накладення штрафу в рамках судового контролю по справі №420/6591/25 відмовлено.

На виконання вищевказаної ухвали суду, 10.09.2026 року від Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції надійшов звіт про виконання судового рішення в адміністративній справі №420/6591/25, в якому зазначено, що з метою виконання рішення суду Управління листами направляло потребу в додатковому фінансуванні розпоряднику бюджетних коштів вищого рівня - Міністерству юстиції України із розрахунком сум. За твердженням представника відповідача, Управління зайняло активну позицію з метою виконання судового рішення у справі №420/6591/25 та одразу після отримання додаткового фінансування здійснить виплату коштів.

На підтвердження вищевказаних обставин, Південне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції надало до суду копії листів щодо додаткового фінансування від 08.07.2026 року №3.1/124, від 06.08.2026 року №3.1/157, від 04.09.2026 року №3.1/180.

08.10.2026 року до суду від позивача надійшли заперечення на заяву Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про прийняття звіту про виконання судового рішення в адміністративній справі №420/6591/25, в якому вона посилалась на те, що рішення в повному обсязі не виконано, а наведені відповідачем пояснення та додані листи не підтверджують об`єктивної неможливості його виконання і не доводять достатності вжитих заходів, та з огляду на це клопотала перед судом накласти на керівника відповідача штраф у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб відповідно до частини третьої статті 382-3 КАС України, стягнувши половину суми на мою користь, іншу половину до Державного бюджету України.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судові рішення є обов`язковими до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно ч.1 ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

За ч.1 ст.382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Порядок розгляду звіту про виконання судового рішення закріплений статтею 382-2 КАС України.

Розглянувши в порядку письмового провадження звіт Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 10.09.2026 року про виконання судового рішення в адміністративній справі №420/6591/25, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23.05.2025 року по справі №420/6591/25 було частково задоволено адміністративний позов позивача, та стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.07.2022 року у справі №540/8544/21, зміненого в частині постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2022 року, за період з 01.10.2022 року (включно) по 11.02.2025 року (включно) у сумі 1 099 566,00 грн.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02.09.2025 року по справі №420/6591/25 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.05.2025 у справі №420/6591/25 було змінено, викладено другий абзац резолютивної частини рішення у новій редакції: «Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (65091, м.Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 9, код ЄДРПОУ 40867311) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час затримки виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.07.2022 у справі №540/8544/21, зміненого в частині постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2022, за період з 27.07.2022 по 11.02.2025 у сумі 1 187 531 (один мільйон сто вісімдесят сім тисяч п`ятсот тридцять одна) гривень 28 копійок».

Рішення по справі №420/6591/25 набрало законної сили 02.09.2025 року.

На виконання судового рішення по справі №420/6591/25 Південне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції листами щодо додаткового фінансування від 08.07.2026 року №3.1/124, від 06.08.2026 року №3.1/157, від 04.09.2026 року №3.1/180 направляло потребу в додатковому фінансуванні розпоряднику бюджетних коштів вищого рівня - Міністерству юстиції України, водночас, на теперішній час додаткового фінансування отримано не було.

Тобто, відповідачем не заперечується той факт, що на теперішній час середній заробіток за час затримки виконання судового рішення на суму 1 187 531,28 грн., не стягнутий в повному обсязі на користь позивача.

Окрім того, у звіті відповідач не заперечує щодо свого обов`язку виконання судового рішення, а вказує про наявність об`єктивних причин, які унеможливлюють його виконання у повному обсязі на теперішній час.

Суд приймає до уваги доводи сторони відповідача щодо відсутності бюджетних асигнувань на виплату додаткової винагороди позивачу в розмірі, встановленому після здійснення перерахунку на виконання рішення суду по справі №420/6591/25.

Водночас, Верховний Суд неодноразово зазначав, що реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 08 листопада 2005 року у справі «Кечко проти України» (заява №63134/00) зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення). Також Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Більш того, поданий відповідачем звіт не містить орієнтовних строків виконання рішення суду у цій справі в повному обсязі.

У той же час суд зазначає, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, суд має зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо.

Відповідні засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Вказана позиція узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 13.05.2021р. у справі №9901/598/19 та від 01.02.2022р. у справа №420/177/20.

Також вищевказана правова позиція була висловлена колегією суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у постанові від 27.02.2026 року по справі №420/15588/24.

Відповідно до ч. 1 ст.382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

Водночас, згідно ч. 11 ст.382-3 КАС України якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

За таких умов суд доходить висновку, що відповідачем при наданні до суду звіту про виконання судового рішення та доказів виконання його в частині, не було надано доказів виконання Південним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь позивача у повному обсязі, а тому суд вважає за можливе прийняти звіт від 10.09.2026 року про виконання судового рішення по справі №420/6591/25, та одночасно вважає за необхідне встановити новий строк для подання звіту Південному міжрегіональному управлінню з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про виконання судового рішення в адміністративній справі в повному обсязі, що має бути підтверджено належними та достатніми доказами, поданими до суду.

Щодо посилань позивача на необхідність накладення на керівника Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції штраф у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, суд зазначає, що відповідно до ч.ч.3-4 ст.382-3 КАС України у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.

Водночас, за ч.11 ст.382-3 КАС України якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

На переконання суду, вищевказана норма закону не містить імперативного припису щодо накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень у разі надання звіту про виконання судового рішення, але не в повному обсязі.

Окрім того, згідно наданого до суду звіту не вбачається бездіяльності відповідача з невиконання рішення суду без поважних причин, а тому судом не вбачається підстав для задоволення клопотання позивача про накладення на керівника Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції штрафу за невиконання судового рішення у справі.

Керуючись приписами ст.ст. 256, 370, 382, 382-2, 382-3 КАС України, суд, -

У Х В АЛ И В :

Клопотання Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про прийняття звіту про виконання судового рішення в адміністративній справі №420/6591/25 задовольнити частково.

Прийняти звіт Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 10.09.2026 року про виконання судового рішення по справі №420/6591/25.

Встановити Південному міжрегіональному управлінню з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції новий строк для подання звіту про виконання судового рішення по справі №420/6591/25 у повному обсязі.

Зобов`язати Південне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції у тримісячний строк з моменту отримання копії ухвали суду подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання в повному обсязі судового рішення по справі №420/6591/25.

У задоволенні заяви позивача про накладення штрафу в рамках судового контролю по справі №420/6591/25 - відмовити.

Ухвалу суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями ст.382-1 ч.5, 293, 295 та пп. 15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 256 КАС України.

Суддя О.В. Білостоцький