Рішення № 140583848, 13.10.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2026 року м. Київ Справа № 320/10127/26

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу

за позовомОСОБА_1доНедержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів Українитретя особаРада адвокатів міста Києвапровизнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (позивач / ОСОБА_1 ) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Недержавної некомерційної Професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України (відповідач / НААУ), в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України», в особі Ради адвокатів України, як розпорядника публічної інформації щодо не відображення в Єдиному реєстрі адвокатів України публічної інформації у формі відкритих даних та відомостей стосовно адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КВ № 6355 від 04.04.2019 року, видане на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва № 27 від 21.02.2019 року), для їх відображення на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України (http://erau.unba.org.ua'), для загального доступу.

- зобов`язати Недержавну некомерційну професійну організацію «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України, як розпорядника публічної інформації, відобразити в Єдиному реєстрі адвокатів України публічну інформацію у формі відкритих даних та відомостей стосовно адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КВ № 6355 від 04.04.2019 року, видане на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва № 27 від 21.02.2019 року), для їх відображення на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України (http://erau.unba.org.ua), для загального доступу.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що бездіяльність Недержавної некомерційної Професійної організації «Національна асоціація адвокатів України», яка полягає у незабезпеченні ведення Єдиного реєстру адвокатів України, координації діяльності, здійсненні організаційного, методичного, інформаційного забезпечення рад адвокатів регіонів щодо внесення ними відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України та надання витягів з нього, у невиконанні функцій та обов`язків адміністратора Першого та Другого рівня по веденню Єдиного реєстру адвокатів України, у невідображені в Єдиному реєстрі адвокатів України публічної інформації у формі відкритих даних та відомостей стосовно адвоката ОСОБА_2 є протиправною та грубо порушує право позивача на доступ до професії адвоката, створює перешкоди у здійсненні професійної діяльності, а також обмежує здатність позивача брати участь в адвокатському самоврядуванні та виконувати функції захисника в кримінальному процесі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.03.2026 позовну заяву розподілено судді Жуковій Є.О.

11 березня 2026 року позовну заяву фактично передано судді Жуковій Є.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.03.2026 відкрито провадження у справі, суд ухвалив розгляд справи здійснювати одноособово за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ст. ст. 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України без повідомлення (виклику) учасників справи.

Вищезазначеною ухвалою Київського окружного адміністративного суду встановлено учасникам справи порядок та строк на подання заяв по суті справи.

03 квітня 2026 року від Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України надійшов відзив на позовну заяву.

Відповідач про задоволення позовних вимог заперечує в повному обсязі з огляду на те, що Рада адвокатів України, як адміністратор Другого рівня, ані через систему бази даних ЄРАУ, ані будь-яким іншим способом, не отримувала від Ради адвокатів м. Києва відомостей стосовно ОСОБА_1 . Рада адвокатів України не має у розпорядженні інформації та документів, що підтверджують набуття Позивачем статусу адвоката.

Представник відповідача наголошує, що відомості до ЄРАУ вносяться за дворівневим принципом. Перший рівень внесення відомостей до ЄРАУ забезпечується радами адвокатів регіонів, Другий рівень внесення відомостей до ЄРАУ забезпечується Радою адвокатів України.

Звертає увагу суду, що у зв`язку з тим, що база даних ЄРАУ не містить жодних відомостей відносно ОСОБА_1 , то посилання Позивача на бездіяльність Відповідача є безпідставною, оскільки не можливо здійснити контроль за наповненням ЄРАУ якщо таке наповнення відсутнє. Виконання Відповідачем п. 2.15 Порядку (перевірка правильності, повноти та точності інформації (відомостей), яка має бути внесена на Першому рівні та їх затвердження, за її фактичної відсутністю, є неможливим і не може розцінюватися як бездіяльність.

15 квітня 2026 року до відділу документального забезпечення та контролю (канцелярія) Київського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив відповідача.

Позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі та заперечує щодо тверджень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, з огляду на те, що доводи відповідача побудовані на формальних неточностях, є безпідставними, надуманими та такими, що не відповідають дійсності, є неправдивими й спрямованими на введення суду в оману і уникненні розгляду справи по суті.

15 квітня 2026 року до відділу документального забезпечення та контролю (канцелярія) Київського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про уточнення позовних вимог (усунення технічних неточностей).

У зазначеній заяві позивач повідомив суд про наявність в позовній заяві окремих технічних неточностей та уточнив коректні дати подій (звернення із заявою про намір займатися адвокатською діяльності, направлення на стажування, складання кваліфікаційного іспиту, складання присяги адвоката України, отримання свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю), що судом враховується під час розгляд справи по суті.

Залучена до участі у цій справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Рада адвокатів міста Києва правом на подання письмових пояснень з приводу заявленого позову до суду не скористалася, про відкриття провадження у справі була повідомлена належним чином шляхом отримання ухвали Київського окружного адміністративного суду від 13.03.2026 до електронного кабінету користувача ЄСІТС, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.35).

17 вересня 2026 року на електронному адресу Київського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Жукової Є.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.09.2026 (суддя Жукова Є.О.) повернуто без розгляду заяву ОСОБА_1 про відвід судді в адміністративній справі №320/10127/26.

15 вересня 2026 року (зареєстровано 21.09.2026) через підсистему «Електронний суд» від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Жукової Є.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.09.2026 (суддя Жукова Є.О.) визнано необґрунтованим відвід судді Київського окружного адміністративного суду Жукової Є.О. в адміністративній справі № 320/10127/26 та передано заяву про відвід для вирішення іншим складом суду у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.09.2026 (суддя Шевченко А.В.) відмовлено у задоволені заяви ОСОБА_1 про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Жукової Є.О. від розгляду справи № 320/10127/26.

21 вересня 2026 року (зареєстровано 23.09.2026) через підсистему «Електронний суд» від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Жукової Є.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.09.2026 (суддя Жукова Є.О.) визнано необґрунтованим відвід судді Київського окружного адміністративного суду Жукової Є.О. в адміністративній справі № 320/10127/26 та передано заяву про відвід для вирішення іншим складом суду у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.09.2026 (суддя Панова Г.В.) відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Жукова Є.О. в адміністративній справі № 320/21364/26.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про наявність достатніх правових підстав для розгляду даної справи по суті позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

08 червня 2018 року на підставі рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва ОСОБА_1 було видано свідоцтво серії КВ № 001180 про складення кваліфікаційного іспиту відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

21 лютого 2019 року Радою адвокатів міста Києва було прийнято рішення № 27 про видачу ОСОБА_1 свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» у зв`язку із успішним проходженням стажування.

04 квітня 2019 року ОСОБА_1 склав присягу адвоката України та отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ № 6355 та посвідчення адвоката України № КВ6355.

Зазначене свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ № 6355 та посвідчення адвоката України № КВ6355 видані Головою Ради адвокатів міста Києва ОСОБА_3 та скріплені печаткою Ради адвокатів міста Києва.

Як зазначає ОСОБА_1 , на підставі його заяви Радою адвокатів міста Києва було внесено до Єдиного реєстру адвокатів України відомості про позивача як адвоката, однак в 2025 році в ході судового засідання він дізнався про відсутність в зазначеному реєстрі відомостей щодо нього як адвоката.

З метою вирішення питання щодо відсутності в Єдиному реєстрі адвокатів України відомостей щодо позивача як адвоката, ОСОБА_1 звернувся із заявою до Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України».

Листом № 1956/0/2-25 від 26.11.2025 НААУ проінформували, що станом на 25.11.2025 року відомості стосовно позивача, як адвоката, в Єдиному реєстрі адвокатів України відсутні і адміністраторами Першого рівня бази даних ЄРАУ ніколи не вносились, в тому числі щодо зупинення та/або поновлення права на заняття адвокатської діяльністю.

Додатково повідомили, що рішенням Ради адвокатів України від 23 квітня 2016 року № 10 було створено спеціальну тимчасову комісію з перевірки діяльності органів адвокатського самоврядування міста Києва на предмет дотримання ними у своїй діяльності приписів Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та рішень вищих органів адвокатського самоврядування. Рішенням РАУ від 11 червня 2016 року № 153 було затверджено Висновок спеціальні тимчасової комісії з перевірки діяльності органів адвокатського самоврядування міста Києва на предмет дотримання ними у своїй діяльності приписів Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» та рішень вищих органів адвокатського самоврядування. Згідно рішення РАУ від 11 червня 2016 року № 155 було вирішено скликати Конференцію адвокатів міста Києва. Відповідно, 08.10.2016 року конференцією адвокатів міста Києва було достроково відкликано з посади Голови Ради адвокатів міста Києва адвоката ОСОБА_3 . Таким чином, копії нібито «Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю» та «Посвідчення адвоката України» (серія КВ № 6355) від 04.04.2019 року, які знаходиться в додатках до заяви позивача, підписані не уповноваженою на такі дії особою.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, вважаючи свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд приходить до наступних висновків.

Частиною 2 статті 19 встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України від 05 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI, адвокатське самоврядування - гарантоване державою право адвокатів самостійно вирішувати питання організації та діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 1 статті 2 Закону № 5076-VI встановлено, що адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з частиною 3 статті 2 Закону № 5076-VI з метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.

Відповідно до частини 1 статті 43 Закону № 5076-VI адвокатське самоврядування ґрунтується на принципах виборності, гласності, обов`язковості для виконання адвокатами рішень органів адвокатського самоврядування, підзвітності, заборони втручання органів адвокатського самоврядування у професійну діяльність адвоката.

Пунктами 5, 6 частини 1 статті 44 Закону № 5076-VI встановлено, що завданнями адвокатського самоврядування є забезпечення відкритості інформації про адвокатуру та адвокатську діяльність та забезпечення ведення Єдиного реєстру адвокатів України.

За приписами статті 45 Закону № 5076-VI Національна асоціація адвокатів України є недержавною некомерційною професійною організацією, яка об`єднує всіх адвокатів України та утворюється з метою забезпечення реалізації завдань адвокатського самоврядування.

Національна асоціація адвокатів України є юридичною особою та діє через організаційні форми адвокатського самоврядування, передбачені цим Законом.

Національна асоціація адвокатів України, зокрема, забезпечує доступ та відкритість інформації стосовно адвокатів України.

Системний аналіз вищезазначених положень Закон України від 05 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" дає підстави виснувати, що Національна асоціація адвокатів України є організацією, яка виконує самоврядні функції адвокатури.

Стаття 46 Закону № 5076-VI визначає організаційні форми адвокатського самоврядування, яким є конференція адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), рада адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Рада адвокатів України, з`їзд адвокатів України.

Частиною 2 статті 46 Закону № 5076-VI передбачено, що адвокатське самоврядування здійснюється через діяльність конференцій адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), рад адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, ревізійних комісій адвокатів регіонів (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Вищої ревізійної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з`їзду адвокатів України.

Відповідно до частини 1 пункту 9 частини 4 статті 48 Закону № 5076-VI, у період між конференціями адвокатів регіону функції адвокатського самоврядування у регіоні виконує рада адвокатів регіону.

Рада адвокатів регіону, окрім іншого, забезпечує в установленому порядку внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України.

Згідно з частиною першою статті 55 Закону № 5076-VI, у період між з`їздами адвокатів України функції адвокатського самоврядування виконує Рада адвокатів України. Повноваження і порядок роботи Ради адвокатів України визначаються цим Законом та положенням про Раду адвокатів України, що затверджується з`їздом адвокатів України.

Рада адвокатів України, зокрема, здійснює організаційне, методичне, інформаційне забезпечення ведення Єдиного реєстру адвокатів України, здійснює контроль за діяльністю рад адвокатів регіонів щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України та надання витягів з нього (пункт 4 частини четвертої статті 55 Закону № 5076-VI).

За приписами частини першої, третьої статті 57 Закону № 5076-VI, рішення з`їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов`язковими до виконання всіма адвокатами.

Рішення органів адвокатського самоврядування набирають чинності з дня їх прийняття, якщо інший строк не передбачений рішеннями.

Відповідно до пункту 1 Положення про Раду адвокатів України, затвердженого Установчим з`їздом адвокатів України 17.11.2012 (із змінами і доповненнями, внесеними позачерговим З`їздом адвокатів України 26 - 27 квітня 2014 року), Рада адвокатів України діє у системі органів Національної асоціації адвокатів України, є національним органом адвокатського самоврядування, на який державою покладено виконання у період між з`їздами адвокатів України публічно-представницьких функцій недержавного самоврядного інституту, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання правової допомоги на професійній основі адвокатури України.

Аналіз наведених приписів законодавства свідчить, що Рада адвокатів України є організаційною формою адвокатського самоврядування, яка наділена повноваженнями приймати обов`язкові для виконання всіма адвокатами рішення, яка діє у системі органів Національної асоціації адвокатів України та через яку діє Національна асоціація адвокатів України.

Відповідно до статті 17 Закону № 5076-VI Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України.

До Єдиного реєстру адвокатів України вносяться такі відомості: 1) прізвище, ім`я та по батькові адвоката; 2) номер і дата видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, номер і дата прийняття рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (номер і дата прийняття рішення про включення адвоката іноземної держави до Єдиного реєстру адвокатів України); 3) найменування і місцезнаходження організаційної форми адвокатської діяльності, номери засобів зв`язку; 4) адреса робочого місця адвоката, номери засобів зв`язку; 5) інформація про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю; 6) інші відомості, передбачені цим Законом.

Інформація, внесена до Єдиного реєстру адвокатів України, є відкритою на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України. Рада адвокатів України і відповідні ради адвокатів регіонів надають витяги з Єдиного реєстру адвокатів України за зверненням адвоката або іншої особи.

Відомості, що підлягають внесенню до Єдиного реєстру адвокатів України, включаються до нього не пізніше дня, наступного за днем отримання радою адвокатів регіону відповідної інформації, крім випадків, установлених цим Законом.

Порядок ведення Єдиного реєстру адвокатів України затверджується Радою адвокатів України.

Отже, саме Раду адвокатів України Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" уповноважив визначати порядок ведення Єдиного реєстру адвокатів України.

Предметом спору у цій справі є забезпечення відкритого перегляду актуальних відомостей щодо ОСОБА_1 як адвоката на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України.

Тому ключовим для правильного вирішення спірних правовідносин є дослідження питання щодо наявності / відсутності правових підстав для відображення Недержавною некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України зазначеної вище інформації щодо позивача, після розгляду його звернення.

На момент отримання ОСОБА_1 свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ № 6355 та посвідчення адвоката України № КВ6355 Порядок ведення Єдиного реєстру адвокатів України був затверджений рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 № 26 (далі Порядок № 26).

Згідно з пунктами 1.1. - 1.4. Порядку № 26, Єдиний реєстр адвокатів України (далі - ЄРАУ) - це електронна база даних, яка містить відомості про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" набули права на заняття адвокатською діяльністю, та про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності.

Рада адвокатів України забезпечує ведення ЄРАУ, координує діяльність, здійснює організаційне, методичне, інформаційне забезпечення рад адвокатів регіонів щодо внесення ними відомостей до ЄРАУ та надання витягів з нього згідно цього Порядку.

Внесення відомостей до ЄРАУ здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України за правилами цього Порядку.

Рада адвокатів України забезпечує технічне і технологічне створення та супроводження програмного забезпечення ЄРАУ, надання реєстраторам доступу до нього, збереження і захист даних, що містить ЄРАУ, надає роз`яснення, проводить навчання щодо наповнення та користування ЄРАУ, а також виконує інші функції, передбачені Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", цим Порядком.

Відомості до ЄРАУ вносяться за дворівневим принципом. Перший рівень внесення відомостей до ЄРАУ забезпечується радами адвокатів регіонів, Другий рівень внесення відомостей до ЄРАУ забезпечується Радою адвокатів України (пункт 2.1. Порядку № 26).

Пунктом 2.8. Порядку № 26 визначено, що відомості, що підлягають внесенню до ЄРАУ, включаються до нього адміністратором бази даних ЄРАУ ради адвокатів регіону не пізніше дня, наступного за днем отримання радою адвокатів регіону відповідної інформації, крім випадків, встановлених Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та рішеннями Ради адвокатів України.

Відповідно до пункту 2.9. Порядку № 26, інформація, внесена до ЄРАУ у відповідності до правил системи бази даних ЄРАУ адміністратором бази даних ЄРАУ ради адвокатів регіону, є відомостями (інформацією) Першого рівня і є не доступними (не відкритими) для користувачів на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України.

Разом з тим, адміністратори бази даних ЄРАУ Секретаріату Ради адвокатів України перевіряють правильність, повноту та точність інформації (відомостей) внесеної на Першому рівні, а також скан-копії документів, які є підставою для внесення таких відомостей у відповідності до цього Порядку, слідуючи вказівкам системи бази даних, корегують її у випадку необхідності та затверджують її. При внесенні відомостей до бази даних ЄРАУ, адміністратор Першого рівня направляє адміністратору Другого рівня за допомогою електронної пошти чи слідуючи командам програмного продукту (системи) бази даних ЄРАУ електронну версію (скан-копії) документів, на підставі яких такі відомості внесено (пункт 2.13. Порядку № 26).

Пунктом 3.2. Порядку № 26 передбачено, що для внесення відомостей до ЄРАУ, вказаних в п.3.1., адвокат подає до ради адвокатів свого регіону такі документи: заяву про внесення відомостей до ЄРАУ, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, копію свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту та документ, що підтверджує адресу робочого місця, внесену в ЄРАУ.

Отже, положеннями Порядку № 26 визначено дворівневий порядок внесення відомостей до ЄРАУ, який передбачає, що радами адвокатів регіонів забезпечується Перший рівень внесення відомостей до ЄРАУ, тоді як Радою адвокатів України забезпечується Другий рівень внесення відомостей до ЄРАУ, який полягає у перевірці правильності, повноти та точності інформації (відомостей) внесеної на Першому рівні, а також скан-копії документів, які є підставою для внесення таких відомостей у відповідності до цього Порядку.

Повертаючись до обставин цієї справи, ОСОБА_1 стверджує, що він подав до Ради адвокатів міста Києва необхідні для внесення до ЄРАУ документи, сплатив внесок на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування за 2019 і Рада адвокатів міста Києва внесла до ЄРАУ відомості про ОСОБА_1 як адвоката (а.с.5).

Водночас, станом на момент розгляду цієї справи матеріали справи не місять ані заяви про внесення відомостей до ЄРАУ, з якою, як стверджує ОСОБА_1 , він звертався до Ради адвокатів міста Києва, ані витягу Ради адвокатів України чи Ради адвокатів міста Києва про внесення до ЄРАУ відомостей щодо позивача як адвоката.

Разом з тим, як підтверджується довідкою № 2530, виданою начальником відділу ЄРАУ департаменту самоврядування Секретаріату РАУ (НАУУ), станом на 03.04.2026 відомості стосовно ОСОБА_1 в Єдиному реєстрі адвокатів України адміністраторами Першого рівня бази даних ЄРАУ (радами адвокатів регіонів) не вносились (а.с.63).

В свою чергу, долучений до матеріалів справи скріншот, який був наданий позивачем, жодним чином не підтверджує внесення Радою адвокатів України міста Києва до ЄРАУ відомостей щодо Петрука Ю.О. як адвоката, оскільки не є витягом з Єдиного реєстру адвокатів України, виданого відповідною радою адвокатів регіонів або Радою адвокатів України (а.с.134).

Отже, твердження Петрук Ю.О. про те, що Рада адвокатів міста Києва внесла до ЄРАУ відомості про нього як адвоката не підтверджуються жодними належними та допустимими в розумінні статей 73-76 Кодексу адміністративного судочинства України доказами.

В контексті викладеного, суд наголошує, що Порядок № 26 чітко регламентує процедуру внесення відомостей до ЄРАУ, відповідно до якої позивачу слід було подати до адміністратора бази даних Єдиного реєстру адвокатів України на Першому рівні - Ради адвокатів м. Києва заяву та відповідні документи для внесення відомостей стосовно нього до Єдиного реєстру адвокатів України. Після цього, Рада адвокатів м. Києва, як адміністратор Першого рівня, направляє адміністратору Другого рівня (Рада адвокатів України) за допомогою електронної пошти чи слідуючи командам програмного продукту (системи) бази даних ЄРАУ електронну версію (скан-копії) документів, на підставі яких такі відомості внесено, а Рада адвокатів України (як адміністратор ЄРАУ Другого рівня) здійснює перевірку правильності, повноти та точності інформації (відомостей) внесеної на Першому рівні, а також скан-копії документів, які є підставою для внесення таких відомостей у відповідності до Порядку № 26, та відповідно забезпечує відображення внесених адміністратором Першого рівня (радою адвокатів регіонів) відомостей на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України.

За вказаних обставин, не дотримання ОСОБА_1 визначеної вище послідовності дій, визначених Порядком № 26, фактично унеможливило виконання Недержавною некомерційною професійною організацією «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України своїх повноважень як адміністратора ЄРАУ Другого Рівня, оскільки адміністраторами Першого рівня бази даних ЄРАУ (радами адвокатів регіонів) не вносились відомості до ЄРАУ відносно ОСОБА_1 як адвоката.

Іншого станом на момент розгляду справи учасниками справи суду не повідомлено, відповідно до матеріалів справи судом не встановлено.

Підсумовуючи викладене, виходячи з наведеного в сукупності, суд дійшов до висновку про те, що в спірних правовідносинах відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, а отже відсутні підстави для задоволення заявлених позивачем позовних вимог.

Разом з тим, при вирішенні спірних правовідносин, судом не надається оцінка твердженням сторін в частині, які стосуються проходження позивачем процедури набуття статусу адвоката та отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, оскільки вказані обставини з огляду на характер спірних правовідносини не входять до предмету доказування у цій адміністративній справі.

Щодо посилань позивача на постанови судів апеляційної інстанції, суд зазначає, що Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено обов`язку суду першої інстанції при вирішенні спірних правовідносин враховувати правові висновки, викладені в постановах судів апеляційної інстанції.

Також, суд відхиляє посилання позивача на правові висновки, викладені в постановах Верховного Суду, оскільки правові висновки викладені в зазначених постановах не є подібними до правовідносини, які виникли між сторонами у цій справі з огляду на відмінність фактичних обставин справи, об`єкту і предмету правового регулювання, а також умов застосування правових норм.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Крім того, суд бере до уваги позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема, у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Київський окружний адміністративний суд, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, вважає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, відшкодуванню підлягають судові витрати сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, виключно у разі задоволення позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову, судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статями 2, 3, 6-11, 73-77, 79, 90, 139, 241 246 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

2. Судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Жукова Є.О.