Рішення № 140582955, 13.10.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13 жовтня 2026 рокуСправа № 280/5468/26 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (майдан Волі, 3, м. Тернопіль, 46001, ЄДРПОУ 14035769), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, 158-Б, м. Запоріжжя, 69057, ЄДРПОУ 20490012) про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі відповідач), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про відмову в перерахунку пенсії № 084450003649 від 01 травня 2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

- зобов`язати відповідача зарахувати до стажу державної служби період роботи службу в лавах Радянської Армії з 01 квітня 1977 року по 06 жовтня 1978 року; службу в органах внутрішніх справ в управлінні МВС України з 20 грудня 1979 року по 17 жовтня 1996 року; у Вільнянській районній раді з 27 вересня 2007 року по 09 серпня 2010 року;

- зобов`язати відповідача перевести ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з дня подачі заяви про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723- XII та здійснити перерахунок пенсії відповідно до довідок №01.5-10/006 про складові заробітної плати та призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та №01.5-10/006 пром складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарні місяці роботи перед зверненням на пенсію), виданих Запорізькою районною радою Запорізької області 14 лютого 2026 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Позивач звернувся до ГУ ПФУ в Запорізькій області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до пунктів 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу», як державному службовцю, який має стаж державної служби понад 20 років. За принципом екстериторіальності заяву позивача розглядало ГУ ПФУ у Тернопільській області, яке рішенням № 084450003649 від 01 травня 2026 року відмовило позивачу у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного стажу державної служби. Позивач вважає мотиви, викладені у оскаржуваному рішенні неправомірними, а рішення відповідача про відмову у переведенні позивача на пенсію державного службовця відповідно до Закону №889 протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою судді від 08 червня 2026 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, витребувано у відповідача докази по справі. Також, вказаною ухвалою суду залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

11 червня 2026 року від представника відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву у якому, зокрема вказано, що Згідно трудової книжки ОСОБА_1 з 02 січня 2004 року призначений на час відпустки основного працівника начальником юридичного відділу Вільнянської районної державної адміністрації, прийняв присягу державного службовця, присвоєно 13 ранг державного службовці, 06 серпня 2005 року звільнений з посади, 03 квітня 2006 року призначений на посаду головного спеціаліста юрисконсульт, як такого, що пройшов за конкурсом в УПСЗН Вільнянської районної державної адміністрації,12 червня 2006 року призначений на посаду начальника відділу з питань кадрової, правової роботи, діловодства та обробки інформації, 26 вересня 2007 року звільнений з займаної посади. До стажу державної служби зараховано періоди з 02 січня 2004 року по 06 серпня 2005 року та 03 квітня 2006 року по 26 вересня 2007 року, що становить 3 роки 0 місяців 24 дні. Згідно розпорядження №43-к від 26 вересня 2007 року Вільнянської районної ради Запорізької області, гр. ОСОБА_1 у період з 27 вересня 2007 року по 09 серпня 2010 року працював начальником юридичного відділу виконавчого апарату районної ради як такий що пройшов за конкурсом по переводу, прийняв присягу посадової особи місцевого самоврядування. Присвоєний 13 ранг (шоста категорія) посадової особи місцевого самоврядування, 27 вересня 2009 року присвоєно 12 ранг (шоста категорія) посадової особи місцевого самоврядування. Відповідно до розпорядження №19-к від 09 серпня 2010 року Вільнянської районної ради ОСОБА_1 09 серпня 2010 року був звільнений із займаної посади. Що стосується довідок №01.5-10/006 та №01.5-10/006 від 14 січня 2026 року виданих Запорізькою районною радою Запорізької області то просить суд врахувати, що в них зазначені суми про заробітну плату посадової особи місцевого самоврядування, а не працюючого державного службовця відповідної (прирівняної) посади за останнім місцем роботи заявника на державній службі. Отож зазначені довідки не можуть бути враховані при призначенні пенсії відповідно до Закону №889- VІІІ, оскільки не відповідають нормам чинного законодавства. Таким чином, у зв`язку із відсутністю у позивача достатнього стажу на посадах віднесених до відповідних категорій посад державної служби станом на 01 травня 2016 року, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області відмовлено у переведенні її з пенсії за віком призначеної відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу». В задоволенні позову просить відмовити.

15 червня 2026 року від представника позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив у якому остання не погоджується із доводами представника відповідача, викладеними у відзиві на позов.

19 червня 2026 року представником третьої особи до суду через особистий кабінет в підсистемі "Електронний суд» подано пояснення, які містять заперечення проти задоволення позову та в обґрунтування яких вказано, що у зв`язку із відсутністю у позивача достатнього стажу на посадах віднесених до відповідних категорій посад державної служби станом на 01 травня 2016 року, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області відмовлено у переведенні його з пенсії за віком призначеної відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу». Вимогу позивача про здійснення виплати пенсії в розмірі 60 відсотків суми заробітної плати вважаємо передчасною, оскільки за результатами розгляду заяви позивача органом Пенсійного фонду України зроблено висновок, про відсутність правових підстав на отримання пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", переведення на пенсію державного службовця здійснено не було, а тому спору щодо сум заробітної плати, які мають враховуватися при визначенні розміру пенсії державного службовця на час звернення до суду у цій справі немає, тому підстави вважати, що права позивача при здійсненні такого переведення будуть порушені, відсутні. В задоволенні позову просить відмовити.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

Позивач, ОСОБА_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області як одержувач пенсії за віком з 2021 року відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV).

24 квітня 2026 року позивач звернувся до органів Пенсійного фонду України із заявою про переведення його з пенсії за віком призначеної відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу».

Вищезазначена заява з урахуванням принципу екстериторіальності розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області.

До заяви про перехід на інший вид пенсії позивачем долучено наступні документи: паспорт, довідку про присвоєння ідентифікаційного коду, довідку №01.5 10/006 від 14 січня 2026 року про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) за період з січня 2021 по грудень 2025 видану Запорізькою районною радою Запорізької області, та довідку № 01.5-10/006 від 14 січня 2026 року про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) станом на 01 січня 2026 року видану Запорізькою районною радою Запорізької області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 01 травня 2026 року №084450003649, повідомлено про відмову у призначенні позивачу пенсії відповідно до Закону України Про державну службу через відсутність необхідного стажу на посадах державної служби.

Згідно вказаного рішення до стажу державної служби позивача зараховано періоди роботи позивача з 02 січня 2004 року по 06 серпня 2005 року та 03 квітня 2006 року по 26 вересня 2007 року, що становить 3 роки 0 місяців 24 дні.

Також, вказано, що згідно розпорядження №43-к від 26 вересня 2007 року Вільнянської районної ради Запорізької області, ОСОБА_1 у період з 27 вересня 2007 року по 09 серпня 2010 року працював начальником юридичного відділу виконавчого апарату районної ради як такий що пройшов за конкурсом по переводу, прийняв присягу посадової особи місцевого самоврядування. Присвоєний 13 ранг (шоста категорія) посадової особи місцевого самоврядування, 27 вересня 2009 року присвоєно 12 ранг (шоста категорія) посадової особи місцевого самоврядування. Відповідно до розпорядження №19-к від 09 серпня 2010 року Вільнянської районної ради ОСОБА_1 09 серпня 2010 року був звільнений із займаної посади.

Також, вказано, що довідки Запорізької районної ради Запорізької області складені та видані з порушенням пункту 12 розділу ХІ Закону № 889-VIII та статті 37 Закону №3723-ХІІ, пункту 4 Порядку № 622 і Постанови № 1-3, оскільки в них зазначені суми про заробітну плату посадової особи місцевого самоврядування, а не працюючого державного службовця відповідної (прирівняної) посади за останнім місцем роботи заявника на державній службі. Отже зазначені довідки №01.5-10/006 та №01.5-10/006 від 14 січня 2026 року, видані Запорізькою районною радою Запорізької області, не можуть бути враховані при призначенні пенсії відповідно до Закону №889 VІІІ, оскільки вони не відповідають нормам чинного законодавства.

З розрахунку стажу, проведеного за результатами розгляду заяви позивача, йому стало відомо про не зарахування до стажу державної служби періоду служби в лавах Радянської Армії з 01 квітня 1977 року по 06 жовтня 1978 року, служби в органах внутрішніх справ в управлінні МВС України з 20 грудня 1979 року по 17 жовтня 1996 року та у Вільнянській районній раді з 27 вересня 2007 року по 09 серпня 2010 року.

Позивач не погоджується з таким рішенням органів пенсійного фонду, тому і звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає таке.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV), який набрав законної сили з 01 січня 2004 року.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону №1058-IV, в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

За приписами статті 10 Закону № 1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, визначаються Законом України «Про державну службу» № 889-VІІІ від 10 грудня 2015 року, який набрав чинності 01 травня 2016 року.

Відповідно до статті 90 Закону № 889-VІІІ, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно із пунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону№ 889-VІІІ, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Починаючи з 28 грудня 1993 року (дати набрання чинності Законом України № 3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року) і до 01 травня 2016 року (дати набрання чинності Закону № 889-VІІІ), визначення загальних засад діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті, регулювалось Законом України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року.

Умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року, передбачені розділом ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 889-VІІІ.

Відповідно до пункту 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 889-VІІІ з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон України «Про державну службу» № 3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Згідно із пунктом 10 «Прикінцевих та Перехідних положень» Закону України № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Пунктом 12 «Прикінцеві та Перехідні положення» Закону України № 889 передбачено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Суд зазначає, що Прикінцевими та Перехідними положеннями Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ передбачено, що за наявності у особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 1 травня 2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Водночас, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, стаття 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.

Згідно із частиною 1 статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

На виконання постанови Верховної Ради України від 16 грудня 1993 року «Про введення в дію Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993р., № 52, ст. 491) постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року №283 було затверджено Порядок №283. Цим Порядком визначено посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби.

Відповідно до пункту 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 229 від 25 березня 2016 року, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом № 889-VIII обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII.

Вказаний Порядок №283 був чинним до 01 травня 2016 року, тобто на час служби позивача в Радянській Армії та в органах внутрішніх справ.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 283 до стажу державної служби зараховується робота (служба): на посадах державних службовців у державних органах, передбачених у статті 25 Закону України «Про державну службу», а також на посадах, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад державних службовців (абзац другий); на посадах керівних працівників і спеціалістів державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР згідно з додатком (абзац четвертий); на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.

Згідно з пунктом 3 Постанови № 283 до стажу державної служби зараховується час військової служби у збройних силах та інших військових формуваннях.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно з частиною 1 статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно із записами в трудовій книжці позивача серії НОМЕР_2 від 18 жовтня 1978 року , він проходив службу в лавах Радянської Армії з 01 квітня 1977 року по 06 жовтня 1978 року.

Таким чином, до стажу державної служби підлягає зарахуванню період проходження позивачем служби в Радянській Армії у період з 01 квітня 1977 року по 06 жовтня 1978 року.

Щодо зарахування стажу державної служби періоду проходження позивачем служби в органах внутрішніх справ, суд зазначає таке.

Як вбачається із записів у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_2 від 18 жовтня 1978 року, з 20 грудня 1979 року по 17 жовтня 1996 року він проходив службу в органах внутрішніх справ.

Відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Згідно з Порядком №283, який діяв до 01 травня 2016 року, до стажу державної служби включається час служби на посадах рядового та начальницького складу осіб, яким присвоєно встановлені законодавством спеціальні звання міліції, в органах внутрішніх справ, що входили або входять до структури Міністерства внутрішніх справ.

З 01 травня 2016 року, після набрання чинності Законом України № 889-VIII, до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання (пункту 7 частини 2 статті 46 Закону №889-VIII).

Таким чином, період проходження позивачем служби в органах внутрішніх справ з 20 грудня 1979 року по 17 жовтня 1996 року має бути зарахований до стажу державної служби.

Щодо зарахування до стажу державної служби позивача періоду його роботи у Вільнянській районній раді, суд зазначає таке.

Як передбачено пунктом 1 частини 2 статті 46 Закону № 889-VIII, до стажу державної служби зараховується час перебування на посаді державної служби відповідно до цього Закону.

Відповідно до п. 4 Порядку №229 стаж державної служби обчислюється відповідно до частини другої статті 46 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу». До стажу державної служби зараховується час перебування на посаді державної служби відповідно до Закону.

Як вбачається із записів у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_2 , у період з 27 вересня 2007 року по 09 серпня 2010 року працював начальником юридичного відділу виконавчого апарату районної ради як такий що пройшов за конкурсом по переводу, прийняв присягу посадової особи місцевого самоврядування. Позивачу присвоєний 13 ранг (шоста категорія) посадової особи місцевого самоврядування, 27 вересня 2009 року присвоєно 12 ранг (шоста категорія) посадової особи місцевого самоврядування. Відповідно до розпорядження №19-к від 09 серпня 2010 року Вільнянської районної ради ОСОБА_1 09 серпня 2010 року був звільнений із займаної посади.

Отже, записами в трудовій книжці підтверджується, що у вказаний період позивач працював на державній службі, тому не зарахування зазначеного періоду роботи до стажу державної служби є протиправним.

Таким чином, період роботи позивача з 27 вересня 2007 року по 09 серпня 2010 року у Вільнянській районній раді має бути зарахований до стажу державної служби.

Щодо вимог про переведення позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723- XII та здійснення перерахунку пенсії відповідно до довідок №01.5-10/006 про складові заробітної плати та призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та №01.5-10/006 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарні місяці роботи перед зверненням на пенсію), виданих Запорізькою районною радою Запорізької області 14 лютого 2026 року суд виходить з наступного.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року № 622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» затверджений Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб (далі - Порядок № 622).

Згідно з пунктом 4 Порядку № 622 пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. При цьому, посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби); розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60.

За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні; у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 01 травня 2016 року, середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 01 травня 2016 року на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 року, а також для осіб, які не працювали починаючи з 01 травня 2016 року на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 року як за повний місяць; матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.

За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах 3 - 5 цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 року, за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.

Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики (пункт 5 Порядку № 622).

У матеріалах справи є довідки за формою, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 17 січня 2017 року № 1-3, а саме: довідка від 14 січня 2026 року №01.5-10/006 про складові заробітної плати та призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та №01.5-10/006 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарні місяці роботи перед зверненням на пенсію), виданих Запорізькою районною радою Запорізької області.

У відзиві на позов, представник відповідача звертав увагу суду на те, що довідки Запорізької районної ради Запорізької області складені та видані з порушенням пункту 12 розділу ХІ Закону № 889-VIII та статті 37 Закону №3723-ХІІ, пункту 4 Порядку № 622 і Постанови № 1-3, оскільки в них зазначені суми про заробітну плату посадової особи місцевого самоврядування, а не працюючого державного службовця відповідної (прирівняної) посади за останнім місцем роботи заявника на державній службі. Отже зазначені довідки №01.5-10/006 та №01.5-10/006 від 14 січня 2026 року, видані Запорізькою районною радою Запорізької області, не можуть бути враховані при призначенні пенсії відповідно до Закону №889 VІІІ.

В той же час, суд дійшов висновку про наявність підстав для зарахування до стажу державної служби період роботи у Вільнянській районній раді з 27 вересня 2007 року по 09 серпня 2010 року.

Відтак доводи представника відповідача щодо невідповідності наданих довідок вимогам чинного законодавства, з огляду на зарахування до стажу державної служби періоду роботи у Вільнянській районній раді, не відповідають дійсним обставинам справи.

При цьому, як вже зазначалося вище, згідно із частиною 1 статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року, на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Згідно з паспортом позивача серії НОМЕР_3 останній народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , тому станом на час звернення із заявою про переведення на інший вид пенсії (24 квітня 2026 року) він досяг віку 67 років.

Таким чином, зазначені вище норми чинного законодавства, а також установлені обставини свідчать про те, що позивач має право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».

Таке право виникло у позивача з дати звернення із заявою від 24 квітня 2026 року про перехід на таку пенсію відповідно до положень частини 3 статті 45 Закону №1058-IV.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Встановлення невідповідності діяльності суб`єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову.

З огляду на встановлені обставини справи, наведені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку, що оскаржуване у цій справі рішення прийнято не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, відповідно, це рішення є протиправним і таким, що підлягає скасуванню.

Водночас, суд зазначає, що призначення, перерахунок, нарахування та виплата пенсій відноситься до дискреційних повноважень органів Пенсійного фонду України.

Відповідно до частини 1 статті 58 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов`язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.

Згідно з підпунктом 3 пункту 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, яке затверджене постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за №40/26485, Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства.

Таким чином, на цей час органи Пенсійного фонду України, відповідно до покладених на них завдань, зокрема, призначають (здійснюють перерахунок) і виплачують пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства.

Так, питання призначення пенсії є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

За таких обставин, адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Частиною 1 статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно з частиною 2 статті 5 КАС України, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільскій області зарахувати до стажу державної служби позивача період служби в лавах Радянської Армії з 01 квітня 1977 року по 06 жовтня 1978 року, служби в органах внутрішніх справ в управлінні МВС України з 20 грудня 1979 року по 17 жовтня 1996 року; у Вільнянській районній раді з 27 вересня 2007 року по 09 серпня 2010 року, а також повторно розглянути заяву позивача від 24 квітня 2026 року про переведення на інший вид пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», з урахуванням висновків суду, наведених у цьому рішенні.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (частина 1 статті 90 КАС України).

Враховуючи викладене, позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Щодо питання про розподіл судових витрат, суд зазначає таке.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1064,96 грн.

З огляду на положення ст. 139 КАС України, часткове задоволення позовних вимог, а також те, що права позивача були порушені Головним управління Пенсійного фонду України в Тернопільскій області рішенням, яке судом скасоване, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільскій області підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1064,96 грн.

Керуючись статтями 90, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про відмову в перерахунку пенсії № 084450003649 від 01 травня 2026 року ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільскій області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 період служби лавах Радянської Армії з 01 квітня 1977 року по 06 жовтня 1978 року, служби в органах внутрішніх справ в управлінні МВС України з 20 грудня 1979 року по 17 жовтня 1996 року та у Вільнянській районній раді з 27 вересня 2007 року по 09 серпня 2010 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільскій області повторно розглянути заяву від 24 квітня 2026 року ОСОБА_1 про переведення на інший вид пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», з урахуванням висновків суду, викладених в цьому рішенні.

В іншій частині позовних вимог, у їх задоволенні відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільскій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1064,96 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлено в повному обсязі 13 жовтня 2026 року.

Суддя Д.В. Татаринов