Рішення № 140582954, 14.10.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 жовтня 2026 року (10:00)Справа № 280/6980/26 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІЗ» (69093, м.Запоріжжя, вул. Звенигородська, 9; код ЄДРПОУ 13608660) до Запорізької митниці (69041, м. Запоріжжя, вул. Синенка Сергія, буд. 12, код ЄДРПОУ 44005647) про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

09.07.2026 через підсистему «Електронний суд» до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІЗ» (далі позивач ТОВ «ЕЛІЗ») до Запорізької митниці (далі - відповідач), в якій позивач просить:

визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA112080/2026/000006/1 від 23.01.2026;

визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA112080/2026/000022 від 23.01.2026.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на приписи Митного кодексу України та зазначає, що ним надано всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, який переміщується через митний кордон України, які відповідають характеру угоди, а посилання митного органу на виявлені під час перевірки поданих документів розбіжності є безпідставними. З урахуванням вищезазначеного просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 14.07.2026 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження).

28.07.2026 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №42646), в якому представник відповідача позовні вимоги не визнає, зокрема зазначає, що в поданих позивачем документах на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару було виявлено недоліки, у зв`язку з чим витребувано додаткові документи, які не були надані позивачем в повному обсязі. Зазначає, що позивачем не підтверджено заявлену митну вартості імпортованого товару, що зумовило відсутність підстав для оформлення товару за визначеною декларантом митною вартістю. Крім того, відповідач вказав на те, що митним органом у встановленому законом порядку було встановлено, що вартість імпортованого позивачем товару є вищою ніж заявлена, що зумовило прийняття рішення про коригування митної вартості товарів. З урахуванням вищезазначеного просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Згідно зі ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

29.03.2025 між Jiangsu Tianhua Transformer Co., Ltd. (Китай, Продавець) та ТОВ «ЕЛІЗ» (Україна, Позивач) укладено зовнішньоекономічний контракт №2903/25 Предметом контракту є постачання товару, умови якого деталізовані у Специфікаціях та Додатках, зокрема у Специфікації №9/1 від 07.10.2025, та Специфікації №10 від 07.10.2025 що є його невід`ємною частиною.

11.08.2025 сторони підписали до Контракту Додаток 1, щодо зміни банківських реквізитів Постачальника.

Відповідно до п. 2.1 Контракту, поставка товару здійснюється партіями, партією є кількість, яка вказана в конкретній специфікації. Умови поставки FOB/EXW згідно з «Інкотермс» редакції 2020 року. Умови поставки визначаються Сторонами в окремій Специфікації.

Специфікацією №9/1 від 07.10.2025, сторони встановили наступні умови поставки та оплати: умови поставки - FOB Шанхай (Incoterms 2020); порядок оплати: 50% - після виставлення проформи-інвойсу, 50% - після приймання продукції представниками ТОВ «ЕЛІЗ» на території виробника.

Специфікацією №10 від 07.10.2025, сторони встановили наступні умови поставки та оплати: умови поставки - FOB Шанхай (Incoterms 2020); порядок оплати: 50 % - після виставлення проформи-інвойсу, 50 % - після приймання продукції представниками ТОВ «ЕЛІЗ» на території виробника.

На виконання умов Контракту щодо оплати, Постачальник (Китай), спрямував позивачу, на електронну адресу наступний пакет документів:

до Специфікацій №9/1; комерційний інвойс - 20251009002 від 09.10.2025р. до Контракту №2903/25 від 29.03.2025; Специфікація №9/1 від 07.10.2025 - на суму 83910,00 USD; проформа - інвойс №20251009002 від 10.10.2025 на суму 83 910,00 USD (27шт.).

до Специфікації №10: комерційний інвойс - 20251009001 від 09.10.2025 до Контракту №2903/25 від 29.03.2025; Специфікація №10 від 07.10.2025 - на суму 34638,00 USD; проформа - інвойс №20251009001 від 10.10.2025 на суму 34 638,000 USD (6шт.).

Позивачем виконано умови Контракту та Специфікацій та проведено оплати, в наступному порядку:

до Специфікації №9/1: 50% (передоплата), що становить 41955,00 USD, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті №172 від 10.10.2025; 50% (остаточний розрахунок), що становить 41955,00 USD, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті №177 від 04.11.2025. Загальна сума оплати позивачем за Специфікацією №9/1 від 07.10.2025 склала 83910,00 USD, що повністю відповідає вартості товару за даною Специфікацією (№ 9/1).

до Специфікації №10: 50% (передоплата), що становить 17319,00 USD, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті №173 від 10.10.2025; 50% (остаточний розрахунок), що становить 17 319,00 USD, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті №178 від 04.11.2025. Загальна сума оплати Позивачем за Специфікацією №10 від 07.10.2025 склала 34638,00 USD, що повністю відповідає вартості товару за даною Специфікацією (№ 10).

З викладеного вбачається, що позивач повністю виконав свої фінансові зобов`язання за контрактом та Специфікаціями №9/1 та №10, сплативши 100% вартості товару за ними.

Факт належної оплати на суми 41955,00 USD та 34638,00 USD підтверджується платіжними документами, а факт прийняття цієї оплати Продавцем (Китай) - наступним відвантаженням товару та передачею повного/достатнього пакету супровідних документів для митного оформлення.

22.01.2026, декларантом до митного контролю та митного оформлення митну декларацію за №26UA112080000414U6 на товар, що зазначений в гр. 31 МД:

«Товар 1.Трансформатори з рідким діелектриком, потужністю не більш як 650 кВА:

-масляний трансформатор/Oil-type Transformer S20-M1-25/10-3шт., потужністю 25кВА, (схема з`єднання обмоток Y/Yn-0, напруга обмоток 10/0,4кВ; напруга короткого замикання-4%, макс.втрати при короткому замиканні при роботі під навантаженням-600Вт, макс.втрати холостого ходу-63Вт);

-масляний трансформатор/Oil-type Transformer S20-M1-40/6-1шт., потужністю 40кВА, (схема з`єднання обмоток Y/Yn-0, напруга обмоток 6/0,4кВ; напруга короткого замикання-4%, макс.втрати при короткому замиканні при роботі під навантаженням-690Вт, макс.втрати холостого ходу-74Вт);

-масляний трансформатор/Oil-type Transformer S13-M-160/10-6шт., потужністю 160кВА, (схема з`єднання обмоток Y/Yn-0, напруга обмоток 10/0,4кВ; напруга короткого замикання-4%, макс.втрати при короткому замиканні при роботі під навантаженням-2350Вт, макс.втрати холостого ходу-210Вт);

-масляний трансформатор/Oil-type Transformer S20-M-630/10-1шт., потужністю 630кВА, (схема з`єднання обмоток DyN-11, напруга обмоток 10/0,4кВ, напруга короткого замикання-4,5%, макс.втрати при короткому замиканні при роботі під навантаженням-4600Вт, макс.втрати холостого ходу-540Вт);

-масляний трансформатор/Oil-type Transformer S13-M-630/10-8шт., потужністю 630кВА, (схема з`єднання обмоток DyN-11, напруга обмоток 10/0,4кВ, напруга короткого замикання-4,5%, макс.втрати при короткому замиканні при роботі під навантаженням-6500Вт, макс.втрати холостого ходу-600Вт) Фарба-ЯДЬ7030, діапазон робочих температур-від -25С до +40С, тип ізоляції обмоток- масло; Виробник: JIANGSU TIANHUA TRANSFORMER CO LTD.

Товар 2. Трансформатори з рідким діелектриком, потужністю понад 650кВА але не більш як 1600 кВА:

-масляний трансформатор/Oil-type Transformer S13-M-1000/10- 8шт; потужністю 1000кВА. Схема з`єднання обмоток DyN-11, напруга обмоток 10/0,4кВ; напруга короткого замикання-4,5%, макс.втрати при короткому замиканні при роботі під навантаженням-10500Вт, макс.втрати холостого ходу-770Вт, RAL7030, діапазон робочих температур-від-25С до +40С, тип ізоляції обмоток-масло; Виробник: JIANGSU TIANHUA TRANSFORMER CO LTD Країна виробництва: Китай».

Митна вартість зазначеного товару декларантом визначена відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України - за основним методом, який встановлений ст. 58 Митного кодексу України.

На підтвердження обґрунтованості заявленої позивачем митної вартості товару, зазначеної у митній декларації від МД №26UA112080000414U6 від 22.01.2026, ТОВ «ЕЛІЗ» надано митному органу наступні документи: зовнішньоекономічний контракт № 2903/25 від 29.03.2025; додаток № 1 від 11.08.2025 до Контракту; договір на транспортно-експедиторське обслуговування (ТЕД) №10/02-13 від 10.02.2013; договір про надання послуг з організації перевезень №08042016 від 08.04.2016; договір на перевезення/транспортування № 3012-26 від 30.12.2025; заявка на перевезення №04112025 від 04.11.2025; каталог виробника від 18.05.2025; комерційна пропозиція (без номера) від 05.10.2025; специфікація №9/1 від 07.10.2025; комерційний інвойс №20251009002 від 09.10.2025 на суму 83910,00 USD; проформа-інвойс №20251009002 від 10.10.2025 Спец. 9/1; специфікація №1 та специфікація №2 до інвойсу №20251009002 від 09.10.2025; платіжна інструкція №172 від 10.10.2025 (передоплата 50% - 41955,00 USD); платіжна інструкція № 177 від 04.11.2025 (остаточний розрахунок 50% - 41955,00 USD); коносамент № S0125110292 від 19.11.2025; коносамент №AKKTAC25029883SRV від 27.12.2025; рахунок-фактура за транспортування № РФ-28946 від 29.12.2025; платіжне доручення №№352 від 22.01.2026 ТОВ «Клевер Тім»; довідка про транспортні витрати №29122025/2 від 29.12.2025; сертифікати походження 25С3203А1114/00015 на моделі трансформаторів: S13-M-1000/10, S13-M-630/10, S20-M1-25/10, S20-M1-40/6, S20-M-630/10; сертифікат походження №25C3203A1114/00016 на моделі SCB13-630/10, SCB13-1000/10; сертифікати якості: S13-M-160/10 T2510081 від 30.10.2025, S13-M-630/10 T2510062 від 30.10.2025, S13-M-1000/10 T2510075 від 30.10.2025, S20-M1-25/10 T2510077 від 30.10.2025, S20-M1-40/6 T2510080 від 30.10.2025, S20-M-630/10 T2510070 від 30.10.2025; декларація про відповідність №UA.D.015.01-26 від 15.01.2026; декларація про відповідність №UA.D.015.02-26 від 15.01.2026; інструкція з експлуатації масляних трансформаторів від 30.10.2025; специфікація №10 від 07.10.2025 (основа вартості сухих трансформаторів); комерційний інвойс №20251009001 від 09.10.2025 на суму 34638,00 USD; проформа-інвойс №20251009001 від 10.10.2025 Спец.10; платіжна інструкція №173 від 10.10.2025 (передоплата 50% - 17319,00 USD); платіжна інструкція №178 від 04.11.2025 (остаточний розрахунок 50% - 17319,00 USD).

За результатами перевірки встановлено, що документи, які подані для підтвердження заявленої митної вартості, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості (ч. 3 ст. 53 МК України), зокрема:

1) Відповідно до пункту 3 специфікації від 07.10.2025 № 9/1 50% передплата проводиться покупцем після виставлення проформи-інвойсу. До митного оформлення надано платіжні доручення від 10.10.2025 № 172 та від 04.11.2025 №177, кожна з яких посилається на специфікацію від 07.10.2025 № 9, що має відмінний номер від наданої до митного оформлення. Також, платіжні інструкції стилістично відрізняються між собою, хоча мають однаковий банк надавача платіжних послуг платника, що ставить під сумнів автентичність наданих документів.

2) У пункті 4 специфікації від 07.10.2025 №9/1 зазначено, що товар повинен бути готовим до відвантаження протягом 28 днів із моменту оплати 50% передоплати. Дата першого платіжного документа, наданого до митного оформлення, 10.10.2025, а коносаменту № S0125110292 19.11.2025, що є більшим, ніж 30 днів. У пункті 4 специфікації від 07.10.2025 №10 зазначено, що товар повинен бути готовим до відвантаження протягом 21 днів із моменту оплати 50% передоплати. Дата першого платіжного документа, наданого до митного оформлення, 10.10.2025, а коносаменту №S0125110292 19.11.2025, що є більшим, ніж 21 днів.

3) Заявка на перевезення від 04.11.2025 №04112025 не містить всіх необхідних даних, відповідно до пункту 2.4.2 договору транспортного експедирування від 10.02.2013 №10/02-13, а саме відсутні маршрут перевезення, вага брутто та вага нетто товару, вид і спосіб пакування, розміри та вага одного вантажного місця тощо. Відповідно до пункту 3.2 цього договору вартість послуг погоджується сторонами в додатках до договору, а відповідно до пункту 3.3 договору клієнт сплачує рахунок експедитору за морський фрахт до завершення внутрішнього портового експедирування. Також відповідно до пунктів 3.5-3.6 договору валютою договору є гривня, а за прострочення оплати рахунку експедитора клієнт сплачує штраф. Відповідно заявка на перевезення від 04.11.2025 №04112025 не відповідає умовам договору транспортного експедирування від 10.02.2013 №10/02-13, має граматичні помилки, різний шрифт, різні мови в рядках (російська та українська) та міжрядкові інтервали, що ставить під сумнів її автентичність. До митного оформлення платіжні документи про сплату рахунків про надання транспортно-експедиційних послуг до митного оформлення не надано.

4) В наданій копії митної декларації країни відправлення від 12.11.2025 №232720250275726142 зазначено номер коносаменту AKKTAC25029883, натомість до митного оформлення надано коносамент від 19.11.2025 № S0125110292 дані в графі «Дата експорту» (мовою оригіналу) та відсутні. Також, відсутні відмітки митних органів країни відправлення.

Враховуючи викладене, згідно вимог ч.2 ст.53 МК України позивачу повідомлено про необхідність протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Листом від 22.01.2026, позивачем до митного органу додатково надано платіжне доручення №352 від 22.01.2026.

23.01.2026 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA112080/2026/000006/1, відповідно до якого, загальна митна вартість задекларованого товару скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-г - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МК України.

У рішенні зазначено, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за основним методом визначення митної вартості товару, у зв`язку з тим, що у документах наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні. Так, відповідно до пункту 3 специфікації від 07.10.2025 №9/1 50% передплата проводиться покупцем після виставлення проформи-інвойсу. До митного оформлення надано платіжні доручення від 10.10.2025 № 172 та від 04.11.2025 № 177, кожна з яких посилається на специфікацію від 07.10.2025 №9, що має відмінний номер від наданої до митного оформлення. Також платіжні інструкції стилістично відрізняються між собою, хоча мають однаковий банк надавача платіжних послуг платника, що ставить під сумнів автентичність наданих документів. 2. У пункті 4 специфікації від 07.10.2025 №9/1 зазначено, що товар повинен бути готовим до відвантаження протягом 28 днів із моменту оплати 50% передоплати. Дата першого платіжного документа, наданого до митного оформлення, 10.10.2025, а коносаменту №S0125110292 19.11.2025, що є більшим, ніж 30 днів. У пункті 4 специфікації від 07.10.2025 №10 зазначено, що товар повинен бути готовим до відвантаження протягом 21 днів із моменту оплати 50% передоплати. Дата першого платіжного документа, наданого до митного оформлення, 10.10.2025, а коносаменту №S0125110292 19.11.2025, що є більшим, ніж 21 днів. Заявка на перевезення від 04.11.2025 № 04112025 не містить всіх необхідних даних, відповідно до пункту 2.4.2 договору транспортного експедирування від 10.02.2013 №10/02-13, а саме відсутні маршрут перевезення, вага брутто та вага нетто товару, вид і спосіб пакування, розміри та вага одного вантажного місця тощо. Відповідно до пункту 3.2 цього договору вартість послуг погоджується сторонами в додатках до договору, а відповідно до пункту 3.3 договору клієнт сплачує рахунок експедитору за морський фрахт до завершення внутрішнього портового експедирування. Також відповідно до пунктів 3.5-3.6 договору валютою договору є гривня, а за прострочення оплати рахунку експедитора клієнт сплачує штраф. Відповідно заявка на перевезення від 04.11.2025 №04112025 не відповідає умовам договору транспортного експедирування від 10.02.2013 №10/02-13, має граматичні помилки, різний шрифт, різні мови в рядках (російська та українська) та міжрядкові інтервали, що ставить під сумнів її автентичність. До митного оформлення платіжні документи про сплату рахунків про надання транспортно-експедиційних послуг до митного оформлення не надано. В наданій копії митної декларації країни відправлення від 12.11.2025 №232720250275726142 зазначено номер коносаменту AKKTAC25029883, натомість до митного оформлення надано коносамент від 19.11.2025 №S0125110292 та відсутні дані в графі «Дата експорту» (мовою оригіналу). Також відсутні відмітки митних органів країни відправлення. 22.01.2026 декларантом додатково надано платіжне доручення від 22.01.2026 від № 352. За результатами опрацювання додаткових документів встановлено, що надане до митного оформлення платіжне доручення від 22.01.2026 від №352 містить загальну оплату за всі міжнародні транспортні послуги, у тому числі послуги морського фрахту, а відповідно до пункту 3.3 договору транспортного експедирування від 10.02.2013 №10/02-13 клієнт сплачує рахунок експедитору за морський фрахт до завершення внутрішнього портового експедирування. Також відповідно до пункту 3.5 за прострочення оплати рахунку експедитора клієнт сплачує штраф. Тобто оплата виконана з порушенням строків та покупцю товару повинні бути нараховані додаткові витрати за прострочення платежу за транспортні послуги. Відповідно є ризик не включення до митної вартості всіх її складових. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст. 64 МК України. Враховуючи вимоги частини 2 статті 64 МКУ використана наявна в митниці інформація щодо раніше визнаних митних вартостей для товару №1 з розрахунку 3,059 USD/кг, у співставних обсягах та комерційних рівнях за ціною угоди час експорту яких є максимально наближеним до нього за митною декларацією від 07.10.2025 №25UA112080005456U9 (товар «Трансформатори з рідким діелектриком»; країна відправлення - «CN»; умови поставки - FOB CN Шанхай; виробник - «JIANGSU TIANHUA TRANSFORMER CO LTD», характер угоди - договір з виробником товару), для товару №2 з розрахунку 3,02 USD/кг, у співставних обсягах та комерційних рівнях за ціною угоди час експорту яких є максимально (т.1а.с.127-128).

Відповідачем відмовлено у митному оформленні митної декларації МД №26UA112080000414U6 від 22.01.2026, та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA112080/2026/000022 (а.с.84-85).

23.01.2026 позивачем з урахуванням рішення №UA112080/2026/000006/1 від 23.01.2026 до митного органу подано митну декларацію №26UA112080000461U1, загальна різниця митних платежів від митної вартості, визначеної позивачем та скоригованої митницею, склала 256793,89 грн.

Вважаючи прийняте відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів №UA112080/2026/000006/1 від 23.01.2026 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA112080/2026/000022 від 23.01.2026 протиправними, позивач звернувся до суду із позовом про їх скасування.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що згідно з ч.1 ст.246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ч.1 ст.248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно з ч.1 ст.257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно ч.1 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 1 ст.52 Митного кодексу України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ч.2 ст.52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Такими документами є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2 ст.53 Митного кодексу України).

Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених Законом випадках. Даний висновок узгоджується з основним принципом оцінки товарів для митних цілей, закріпленим у ст.VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі «Оцінка товарів для митних цілей», згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито, або аналогічного товару.

Суд зазначає, що відповідно до приписів ст.53 Митного кодексу України, митниця має право запитувати додаткові документи в разі виявлення під час митного оформлення розбіжностей в документах, перелік яких визначений ч.2 даної статті.

При цьому, суд зазначає, що підставою для витребування додаткових документів не є наявність недоліків (описок, помилок, тощо), як таких, а наявність саме недоліків, які впливають на правильність визначення митної вартості товару.

Щодо покликань митного органу на те, що відповідно до пункту 3 специфікації від 07.10.2025 №9/1 50% передплата проводиться покупцем після виставлення проформи-інвойсу. До митного оформлення надано платіжні доручення від 10.10.2025 № 172 та від 04.11.2025 №177, кожна з яких посилається на специфікацію від 07.10.2025 № 9, що має відмінний номер від наданої до митного оформлення. Також, платіжні інструкції стилістично відрізняються між собою, хоча мають однаковий банк надавача платіжних послуг платника, що ставить під сумнів автентичність наданих документів.

З цього приводу суд зазначає наступне.

ТОВ «ЕЛІЗ» відповідно до умов Специфікації №9/1 від 07.10.2025 повністю виконало свої зобов`язання перед Постачальником, здійснивши оплату товару двома частинами: передоплату у розмірі 50 % (41955,00 USD) згідно з платіжною інструкцією №172 від 10.10.2025 та остаточний розрахунок у розмірі 50 % (41955,00 USD) згідно з платіжною інструкцією № 177 від 04.11.2025.

Надані до митного оформлення платіжні інструкції підтверджують фактичне перерахування коштів на користь продавця на загальну суму 83910,00 USD (двома однаковими платежами по 41955,00 USD).

Зазначені у платіжних інструкціях суми, номери та дати Контракту (№2903/25 від 29.03.2025) і Інвойсу (IN 20251009002 від 10.10.2025) повністю відповідають умовам Специфікації № 9/1 від 07.10.2025.

Інших специфікацій чи заборгованостей у межах зазначеного Контракту та інвойсу між сторонами не існує, а товар за цими розрахунками фактично отриманий Позивачем у повному обсязі.

Достатнім доказом сплати за товар є здійснення грошового переказу у чітко визначеній сумі на виконання конкретних розрахункових документів. Повне збігання сумових показників, банківських реквізитів та реквізитів інвойсу в сукупності підтверджує належне виконання фінансових зобов`язань.

Орім того, постачальник (Jiangsu Tianhua Transformer Co., Ltd.) листами від 10.10.2025 та 04.11.2025 підтвердив, що платежі за платіжними інструкціями №172 та №177 зараховані ним саме як оплату за продукцію згідно зі Специфікацією №9/1 від 07.10.2025 за Контрактом №2903/25.

Таким чином, повна сплата за товар підтверджується сукупністю первинних розрахункових документів, банківськими відмітками про проведення операцій, підтвердженням Постачальника та фактичним виконанням зовнішньоекономічної угоди.

Щодо покликань митного органу на те, що у пункті 4 специфікації від 07.10.2025 №9/1 зазначено, що товар повинен бути готовим до відвантаження протягом 28 днів із моменту оплати 50% передоплати. Дата першого платіжного документа, наданого до митного оформлення, 10.10.2025, а коносаменту №S0125110292 19.11.2025, що є більшим, ніж 30 днів. У пункті 4 специфікації від 07.10.2025 №10 зазначено, що товар повинен бути готовим до відвантаження протягом 21 днів із моменту оплати 50% передоплати. Дата першого платіжного документа, наданого до митного оформлення, 10.10.2025, а коносаменту №S0125110292 19.11.2025, що є більшим, ніж 21 днів.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Пунктами 4 Специфікації №9/1 від 07.10.2025 та Специфікації №10 від 07.10.2025, встановлено не строк поставки (відвантаження) товару, а строк його готовності до відвантаження - відповідно протягом 30 та 21 календарного дня з моменту отримання 50% передоплати (відповідні платіжні інструкції № 172 від 10.10.2025 до Специфікації №9/1 та 173 від 10.10.2025 до Специфікації №10).

Готовність товару до відвантаження - це момент/подія, коли товар або: вироблений, перевірений, упакований та готовий до передачі перевізнику (тобто стоїть на складі або завантажений у контейнери для доставки до порту). Дата готовності товару не впливає на узгоджену та фактично сплачену вартість за товар.

Коносамент - документ який підтверджує завантаження товару/контейнерів на борт судна та початок морського перевезення. Дата коносаменту не є датою готовності товару до відвантаження і не впливає на виконання п. 4 Специфікацій №9/1 та №10, вона залежить від різних факторів, в тому числі від логістики: доставки до порту, графіка судна, завантаження в порту, погодних умов тощо - це період, який не контролюється а ні Продавцем товару а ні Покупцем/Замовником.

У даному випадку, сторони чітко узгодили саме строк готовності товару, а не кінцевий строк його поставки.

Окрім того, до суду не надано доказів того, що це якимось чином впливає на числові значення при митному оформленні товарів.

Жодна норма Митного кодексу України (зокрема статті 4954, 58 МКУ) не пов`язує митну вартість товару зі строками його поставки чи готовності до відвантаження. Статтями 51 та 58 МК України встановлено виключний і вичерпний перелік складових, які можуть бути включені до митної вартості товару. Жодних «строків поставки», «строків готовності до відвантаження» чи «дотримання графіків відвантаження» серед цих складових законодавством не передбачено.

Щодо покликань митного органу на те, що заявка на перевезення від 04.11.2025 №04112025 не містить всіх необхідних даних, відповідно до пункту 2.4.2 договору транспортного експедирування від 10.02.2013 №10/02-13, а саме відсутні маршрут перевезення, вага брутто та вага нетто товару, вид і спосіб пакування, розміри та вага одного вантажного місця тощо. Відповідно до пункту 3.2 цього договору вартість послуг погоджується сторонами в додатках до договору, а відповідно до пункту 3.3 договору клієнт сплачує рахунок експедитору за морський фрахт до завершення внутрішнього портового експедирування. Також відповідно до пунктів 3.5-3.6 договору валютою договору є гривня, а за прострочення оплати рахунку експедитора клієнт сплачує штраф. Відповідно заявка на перевезення від 04.11.2025 №04112025 не відповідає умовам договору транспортного експедирування від 10.02.2013 №10/02-13, має граматичні помилки, різний шрифт, різні мови в рядках (російська та українська) та міжрядкові інтервали, що ставить під сумнів її автентичність. До митного оформлення платіжні документи про сплату рахунків про надання транспортно-експедиційних послуг до митного оформлення не надано.

З цього приводу суд зазначає наступне.

По-перше, заявка не є комерційним документом та не впливає на формування митної вартості, всі складові вартості перевезення зазначено в рахунку та довідці та повністю враховані у поданій МД, а також підтверджена повна оплата вартості перевезення.

По-друге, у Заявці зазначено всі необхідні відомості для перевізника, є посилання на договір 10.02.2013 №10/02-13, товар, його вагу, та поставка супроводжується товаросупровідними документами, що мають всі відомості.

Додатково надано платіжне доручення №352 від 22.01.2026 - сплата рахунка про надання транспортно-експедиційних послуг. Штрафи, пеня не нараховувались і не включаються при формуванні митної вартості, тож зауваження не має відношення до визнання заявленої митної вартості. Інформація про вагу, пакування товару наявна в товаросупровідних документах: пакувальний лист, інвойси, специфікації до інвойсів на кожен контейнер.

Тобто, заявка на експедирування вантажу від 04.11.2025 №04112025, видана ТОВ «Клевер Тім» для ТОВ «ЕЛІЗ», є виключно допоміжним, організаційно-технічним документом для координації дій сторін.

Заявка на транспортне перевезення за своєю правовою природою не є первинним чи основним документом, який містить в собі інформацію про вартість перевезення товару, а є лише передумовою виконання взятих на себе експедитором зобов`язань та ніяк не впливає на визначення митної вартості товарів, відтак така не є документом, що підтверджує числове значення вартості транспортних послуг.

Така ж правова позиція у постанові Верховного Суду від 16.11.2018 у справі №813/1012/17, в якій зазначено, що серед обов`язкових документів, перелічених у ч. 2 ст.53 МК України для підтвердження митної вартості, заявка на перевезення вантажу відсутня, оскільки вона не є первинним чи розрахунковим документом та, відповідно, не підтверджує факт надання транспортних послуг чи їх вартість. Згідно з ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта будь- які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Оскільки, надання такої заявки взагалі не передбачено ст. 53 МК України як обов`язкового документу, а основні розрахункові та фінансові документи (рахунок- фактура експедитора, довідка про транспортні витрати та коносамент) у повній мірі й узгоджено підтверджують числове значення вартості транспортних послуг, будь-які зауваження митного органу до змісту чи форми наданої заявки є безпідставними та не можуть слугувати підставою для коригування митної вартості товарів.

Щодо повноти відомостей, слід зазначити, що надана заявка містить усю необхідну для експедитора інформацію: найменування замовника (ТОВ «ЕЛІЗ»), кількість і тип контейнерів (2 40HC), умови поставки (FOB Шанхай), повні контакти відправника (Jiangsu Tianhua Transformer Co., Ltd.), адресу митного терміналу в Запоріжжі, адресу доставки, найменування вантажу з кодами УКТ ЗЕД, орієнтовний термін готовності вантажу, вартість послуг фрахту, посилання на інвойси № №20251009001 та 20251009002, а також посилання на договір транспортного експедирування, що повністю достатньо для виконання зобов`язань.

Щодо відсутності окремих даних (вага, пакування, маршрут), то ці відомості у повному обсязі містяться в інших наданих товаросупровідних документах (комерційних інвойсах №20251009001 та №20251009002, специфікаціях, пакувальних листах та експортній декларації країни відправлення). Дублювання їх у технічній заявці не є обов`язковою вимогою чинного законодавства.

Щодо оформлення (шрифти, мова, інтервали), то такі зауваження є суто формальними та суб`єктивними. Заявка підписана уповноваженими особами та скріплена печатками обох сторін, що повністю підтверджує її автентичність, юридичну силу та факт погодження її змісту сторонами договору.

Щодо оплати та штрафів, то факт повної оплати послуг експедитора беззаперечно підтверджується наданим митниці платіжним дорученням №352 від 22.01.2026. Будь-які штрафи чи пені, передбачені загальними умовами договору, не нараховувалися та не сплачувалися, а тому не формують митну вартість і не мають до неї жодного правового відношення.

Таким чином, складові транспортних витрат були повністю підтверджені позивачем відповідно до імперативних вимог статті 53 Митного кодексу України (коносаментом, рахунком експедитора та довідкою про вартість перевезення). Усі ці передбачені законом документи надані митному органу в повному обсязі, а сума фрахту цілком врахована у заявленій митній вартості. Відтак, будь-які ї митниці до тексту чи оформлення внутрішньої заявки не мають правового значення для визначення митної вартості товару.

Щодо посилань митного органу, що у наданій копії митної декларації країни відправлення від 12.11.2025 №232720250275726142 зазначено номер коносаменту АККТАС25029883, натомість до митного оформлення надано коносамент від 19.11.2025 №S0125110292 та відсутні дані в графі «Дата експорту» (мовою оригіналу). Також відсутні відмітки митних органів країни відправлення.

З цього приводу, суд зазначає наступне.

Експортна декларація оформлюється згідно Законодавства країни відправлення та подається в митні органи в електронному форматі, має штрих коди та присвоєний митницею номер, печатки не передбачені Законодавством.

Так, пов`язаність поданих документів підтверджується ідентичними ключовими даними, які присутні одночасно в усіх трьох документах: Експортній декларації КНР №232720250275726142; Основному коносаменті №S0125110292; Сервісному коносаменті №AKKTAC25029883SRV.

Спільні дані в усіх трьох документах: номер лінійного бронювання AKKTAC25029883; загальна вага брутто вантажу 50 970 кг; загальна кількість місць 33.

Опис товару: в усіх трьох документах вантаж описується як трансформатори. В обох коносаментах прямо вказано «OIL-TYPE TRANSFORMER» та «DRY-TYPE TRANSFORMER», а в експортній декларації КНР товар також задекларований як трансформатори виробництва Tianhua Transformer. Таким чином, всі три документи підтверджують один і той самий вантаж.

Додатково номери контейнерів TLLU401121-0 та CAAU515030-0 вказані в експортній декларації КНР та в обох коносаментах.

Позивач не бере участі у заповненні та оформленні Експортної декларації КНР, вона створюється відправником (Jiangsu Tianhua Transformer Co., Ltd.) та китайським митним брокером. Позивач лише отримав документи і надав їх до митного оформлення.

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України, експортна декларація країни відправлення не є основним або обов`язковим комерційним чи розрахунковим документом, який підтверджує митну вартість товарів. Вона є виключно допоміжним документом, який декларант може надати за власним бажанням (згідно з частиною шостою статті 53 МК України).

Разом з цим, суд зауважує, що з приводу ненадання декларації країни відправлення, Верховний Суд, в постанові від 19.03.2019 по справі №810/4116/17 висловив наступну правову позицію: «Крім того, ненадання позивачем митної декларації країни відправлення також не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки така (вартість) повністю підтверджувалася поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами, а надання такої митної декларації не є обов`язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару».

Така ж правова позиція викладена також у постанові Верховного Суду від 10.06.2021 у справі № 804/4680/16.

Щодо зауважень відповідача стосовно платіжного доручення №352 та відсутності додаткових розрахунків з експедитором, суд зазначає наступне.

Відповідач зазначає, що позивач не надав документального підтвердження відсутності додаткових платежів експедитору, та посилається на пункт 3.1 договору транспортного експедирування від 10.02.2013 № 10/02-13.

Платіжне доручення №352 від 22.01.2026 підтверджує повну оплату вартості транспортно-експедиційних послуг згідно з рахунком експедитора та довідкою про вартість перевезення. Сума платежу повністю відповідає цим документам і включена до заявленої митної вартості.

Платіжне доручення було надано як документ, що підтверджує факт реальної оплати транспортних послуг. Саме факт оплати, має значення для підтвердження складової митної вартості.

Пункт 3.1 договору транспортного експедирування лише передбачає право експедитора виставити додатковий рахунок у разі виникнення додаткових витрат. Це не створює автоматично факту наявності таких витрат і не зобов`язує експедитора їх нараховувати. Експедитор жодних додаткових рахунків, претензій, вимог про сплату штрафів чи пені позивачу не виставляв і не нараховував.

Митне законодавство (ст. 52, 53, 58 МК України) оперує виключно поняттям фактично понесених або таких, що підлягають сплаті, витрат. Теоретична можливість нарахування додаткових платежів згідно з договором не є підставою для висновку про наявність невключених складових митної вартості.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач надав митному органу усі необхідні документи, які надають можливість перевірити та підтвердити заявлену митну вартість товару. Суттєвих недоліків поданих до митного органу документи не містили, а відповідно у відповідача не було підстав для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Відтак, суд вважає, що митний орган мав можливість пересвідчитись у достовірності митної вартості заявленої декларантом за ціною договору.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з пунктом другим частини 6 статті 54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Суд зазначає, що відповідно до вимог ч.3 ст.53 Митного кодексу України, додаткові документи надаються декларантом за наявності, відтак, саме по собі подання таких документів не в повному обсязі не може бути підставою для коригування митної вартості товару.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (ст. 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Як вбачається з оскарженого рішення про коригування митної вартості в самому рішення зазначено лише номер та дата митної декларації, яка стала джерелом інформації для коригування митної вартості. Приймаючи оскаржене рішення про коригування митної вартості митницею у графі 33, крім номеру та дати митної декларації, яка були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваного товару, не надано пояснень щодо зроблених коригувань на обсягів партії подібних товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та не зазначена докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваного товару із застосуванням другорядного методу.

Такий підхід для формування оскаржуваного рішення про коригування митної вартості прямо суперечать цитованим вище положенням законодавства, що є самостійною підставою для його скасування. Вказана позиція підтверджується уставленою судовою практикою Верховного суду у складі Касаційного адміністративного суду викладеної в постанові від 21.12.2018 у справі №815/1670/17.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Відповідно до усталеної правової позиції Верховного Суду, висловленої у постановах: від 30.01.2018 по справі №813/7903/14, від 18.12.2018 по справі №826/15706/13-а, від 29.01.2019 по справі №815/6827/17, від 16.04.2019 по справі №815/6698/17, митна вартість товарів, відкорегована за резервним методом має ґрунтуватися на митній вартості, раніше визнаній (визначеній) митними органами, що міститься в Єдиній автоматизованій інформаційній системі (далі - ЄАІС). При цьому, у такій ситуації митний орган повинен не просто зазначити, зокрема, обставину відсутності в нього інформації щодо оформлення ідентичних та подібних товарів (як на підставу незастосування методів за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів), а навести цінову інформацію з ЄАІС про оформлення товарів, що мають ознаки, найбільш схожі на ознаки задекларованих товарів та пояснити з урахуванням положень статей 59, 60 МК України, чому ця інформація не може бути взята за основу для визначення митної вартості, чого в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості, відповідач не зазначив.

Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 у справі №520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.

Під час митного оформлення позивач подав усі визначені статтею 53 Митного кодексу України документи, перелік яких є вичерпним, що підтверджують заявлену ним митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Отже, митний орган не довів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надані достатні докази, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору. Відтак, наявність належних та беззаперечних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Тому суд доходить висновку, що позивач при подачі документів надав всі необхідні та достатні документи, що дають змогу визначити всі складові митної вартості товару, та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Разом з тим, відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості, не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості, що свідчить про порушення відповідачем вимог частини другої статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

З наведеного вбачається, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у зв`язку із чим дійшов висновку, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA112080/2026/000006/1 від 23.01.2026 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA112080/2026/000022 від 23.01.2026 є такими, що підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем не доведено правомірність прийнятих рішень.

Митним органом не доведено за допомогою належних та допустимих доказів, що митна вартість імпортованого позивачем була визначена необґрунтовано, що б в свою чергу надавало митному органу права на коригування митної вартості товару.

При розгляді справи суд дійшов висновку, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішень, що зумовлює висновок суду про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. При зверненні до суду з даним позовом, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн, який слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІЗ» (69093, м.Запоріжжя, вул. Звенигородська, 9; код ЄДРПОУ 13608660) до Запорізької митниці (69041, м. Запоріжжя, вул. Синенка Сергія, буд. 12, код ЄДРПОУ 44005647) про визнання протиправними та скасування рішень, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Запорізької митниці про коригування митної вартості товарів №UA112080/2026/000006/1 від 23.01.2026.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Запорізької митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA112080/2026/000022 від 23.01.2026.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІЗ» за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької митниці судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 14.10.2026.

Суддя Ю.В. Калашник