Рішення № 140582835, 13.10.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13 жовтня 2026 рокуСправа № 280/8338/26 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012), до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (вул. Саєнка Андрія, 10, м. Фастів, Київська область, 08500, код ЄДРПОУ 22933548) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькі області (далі - відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (далі - відповідач 2), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача 1 від 08.07.2026 №923010155869 про відмову у призначенні пенсії за віком позивачу відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723ХІІ;

- зобов`язати відповідача 1 здійснити призначення та виплату пенсії за віком позивачу відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ, з урахуванням довідки про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 року працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державних службовців, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 23.02.2026 №322; довідки про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію держаних посад від 23.02.2026 №322; довідки про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого було класифіковано, або які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд) від 23.02.2026 №322, виданих Департаментом економічного розвитку Запорізької міської ради, починаючи з 30.06.2026.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що відмова у призначенні позивачу пенсії є безпідставною та такою, що не відповідає приписам чинного законодавства України. Зазначає, що має стаж роботи на посадах державної служби та посадах місцевого самоврядування станом на 31.12.2021 у розмірі 20 років 01 місяць та 17 днів, що є достатнім для призначення пенсії. Позивач зазначає, що період її роботи (служби) в органах місцевого самоврядування з 01.01.2000 по 31.12.2021 в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування облікований як державна служба. Також, позивач зазначає, що частиною другою статті 46 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII та Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 №229, які діють з 01 травня 2016 року, закріплено, що до стажу державної служби зараховується, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування», а також час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання. З урахуванням викладеного у позовній заяві позивачка просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою суду від 17.08.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі, справа призначена до розгляду без виклику сторін. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження для подання суду відзиву на позовну заяву.

Відповідач 1 позовні вимоги не визнав, подавши до суду свій відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що у позивачки відсутній необхідний стаж державної служби станом на 01.05.2016 (наявний стаж становить лише 1 рік 8 місяців 28 днів), а період роботи в органах місцевого самоврядування після 04.07.2001 не підлягає зарахуванню до цього стажу. Крім того, надані позивачкою довідки про складові заробітної плати від 23.02.2026 №322 не відповідають вимогам Постанови КМУ №823 від 12.07.2024, а вимога щодо їх врахування є похідною та передчасною. Управління ПФУ також наголосило, що функції призначення та перерахунку пенсій є його виключними дискреційними повноваженнями, тому зобов`язання вчинити такі дії є втручанням у компетенцію суб`єкта владних повноважень. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідач 2 також позовні вимоги не визнав. У відзиві на позовну заяву зазначено, що ним безпосередньо не розглядалася заява позивача, оскільки через застосування принципу екстериторіальності рішення про відмову у переведенні на пенсію державного службовця приймалося відповідачем 1, тому київське управління не порушувало прав позивача і є неналежним відповідачем. З формальних підстав відомство додатково вказало на відсутність у позивача стажу державної служби на 01.05.2016 (наявний стаж становить лише 1 рік 8 місяців 28 днів), неможливість зарахування періодів роботи в органах місцевого самоврядування після 04.07.2001, а також на те, що надані довідки №322 зареєстровані під одним номером і не відповідають вимогам Постанови Кабінету Міністрів України №823 від 12.07.2024. Крім того, визначення права на пенсію належить до виключної компетенції органів пенсійного фонду, через що вимоги позивачки є втручанням у дискреційні повноваження. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

На підставі приписів частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Позивач працювала на посадах державної служби та посадах органів місцевого самоврядування, в тому числі:

- з 05.10.1998 по 12.12.1999 на посаді головного спеціаліста зведеного відділу прогнозування обсягів капіталовкладень та економіки житлово-комунального господарства області Управління з питань економіки та власності Запорізької обласної державної адміністрації (наказ №85-к від 05.10.1998);

- з 13.12.1999 по 12.06.2000 на посаді заступника начальника зведеного відділу координації ринкових перетворень, інвестиційної та банківської діяльності Управління економіки Запорізької обласної державної адміністрації (наказ №189/к від 13.12.1999);

- з 23.07.2003 по 09.10.2005 на посаді головного спеціаліста відділу з питань ціноутворення управління інвестиційної політики головного економічного управління Запорізької міської ради (розпорядження міського голови №276/к від 22.07.2003);

- з 10.09.2005 по 14.11.2006 на посаді начальника відділу соціально-економічного розвитку управління промислової політики та соціально-економічного розвитку головного економічного управління Запорізької міської ради (розпорядження міського голови №791/к від 07.10.2005);

- з 15.11.2006 по 21.03.2011 на посаді начальника аналітичного відділу з питань соціально-економічного розвитку, планування та енергоресурсів управління промислової політики та соціально-економічного розвитку головного економічного управління Запорізької міської ради (розпорядження міського голови №1145к від 14.11.2006);

- з 22.03.2011 по 31.05.2021 на посаді начальника відділу соціально-економічного розвитку Департаменту економічного розвитку Запорізької міської ради (розпорядження міського голови №522к від 16.03.2011);

- з 01.06.2021 по 31.12.2021 на посаді начальника управління стратегічного та економічного розвитку Департаменту економічного розвитку Запорізької міської ради (розпорядження міського голови №1048к/тр від 28.05.2021).

Також, судом встановлено, що позивачем 05.10.1998 прийнято присягу державного службовця, а 23.07.2003 присягу посадової особи місцевого самоврядування.

Згідно Відомостей по спеціальному стажу (Індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_1 з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування) від 30.06.2026, у відомостях за звітний період з 2000 року по грудень 2019 року зазначено, що період роботи позивача на посадах органів місцевого самоврядування включено до Відомості щодо спеціального стажу за кодом підстави для обліку спецстажу ЗДС037А1.

У відомостях за звітний період з січня 2020 року по грудень 2021 року зазначено, що період роботи позивача на посадах органів місцевого самоврядування включено до Відомості щодо спеціального стажу за кодом підстави для обліку спецстажу ЗМС021І1.

Згідно Довідника кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства (додаток №3 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435), код підстави ЗДС037А1 означає «державні службовці, які досягли встановленого законодавством України пенсійного віку в період роботи на державній службі, за наявності страхового стажу для чоловіків не менше 35 років, для жінок не менше 30 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років».

Згідно Довідника кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства (додаток №3 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435), код підстави ЗМС021І1 означає «Посадові особи місцевого самоврядування, які досягли встановленого цим Законом граничного терміну перебування на службі в органах місцевого самоврядування, віку та за наявності страхового стажу для чоловіків,- не менше 35 років, для жінок - не менше 30 років, у тому числі стажу служби в органах місцевого самоврядування чи державної служби,- не менше 10 років».

Тобто, період роботи (служби) позивача в органах місцевого самоврядування з 2000 року по грудень 2019 року в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування облікований як державна служба.

Період роботи (служби) позивача в органах місцевого самоврядування з січня 2020 року по грудень 2021 року в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування облікований як служба в органах місцевого самоврядування.

30.06.2026 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». Зазначену заяву за принципом екстериторіальності було передано на розгляд Головному управлінню Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про відмову в перерахунку пенсії від 08.07.2026 №923010155869 вирішено відмовити позивачу в переході на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

При винесенні оскаржуваного рішення, відповідач 1 виходив з наступного:

«Розглянувши документи, які були надані заявницею для перерахунку встановлено, що ОСОБА_1 має 01 рік 08 місяців 28 днів стажу державної служби за період роботи в Запорізькій обласній державній адміністрації (з 15.0.1998 по 12.06.2000).

До заяви на перерахунок пенсії ОСОБА_1 надала довідки від 23.02.2026 №322 про складові заробітної плати для призначення особі пенсії державного службовця 9посадовий оклад, надбавка з ранг, надбавка за вислугу років) станом н 230.02.2026 р. згідно додатку 4 Порядку №622, від 23.02.2026 №322 згідно додатку 5 Порядку №622, від 23.02.2026 №322 згідно додатку 6 Порядку №622, які не відповідають вимогам Постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 №823.

У зв`язку з відсутністю необхідного стажу державної служби станом на 01.05.2016, що визначено статтею 25 Закону №3723 та оскільки оформлення довідок про заробітну плату від 23.02.2026 №322 (зареєстровано під одним номером) не відповідають вимогам Постанови Кабінету Міністрів України №823 від 12.07.2024, прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 в переході на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» у зв`язку з відсутність правових підстав».

Не погоджуючись із зазначеним рішенням відповідача 1, позивач звернулася до суду з даним адміністративним позовом.

Частиною другою статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 3 Конституції України в Україні як соціальній, правовій державі людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави. Право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

За приписом пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Відтак, конституційне право на соціальний захист включає право громадян на забезпечення їх у старості, пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв`язку з трудовою діяльністю, виконанням трудових обов`язків є однією з форм соціального захисту, цим визначається зміст і характер обов`язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Європейська соціальна хартія (переглянута), 1996 року, ратифікована Законом України від 14.09.2006 №137-V, та яка набрала чинності з 01.02.2007, визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист. За цим Україна має міжнародне зобов`язання запроваджувати усіма відповідними засобами «досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися» права та принципи, що закріплені у Хартії.

Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов`язаннями України.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон №889).

Відповідно до пункту 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889, з 01.05.2016 втратив чинність Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723 ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Зокрема, пунктами 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889 передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723 та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723 у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723 та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723 у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто, за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Частиною першою статті 37 Закону №3723 встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини першої статті 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що необхідною умовою для наявності у осіб, які мають не менш як 10 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, для осіб, що станом на 01.05.2016 займали посади державної служби, права на пенсію відповідно до згаданої статті є досягнення такими особами певного віку та наявність страхового стажу, передбаченого абзацом 1 частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Пенсійний вік, встановлений для призначення пенсії нормами статті 37 Закону №3723, для жінок складає 60 років.

Позивач народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Станом на дату звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» позивачу виповнилось 67 років.

Таким чином, станом на дату звернення до відповідача 2 із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», позивач досягла віку, який дає право на призначення даного виду пенсії.

Тобто до 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом України «Про державну службу» №889-VIII) право на пенсію державного службовця мали особи, які:

а) досягли певного віку (62 роки для чоловіків, 60 років для жінок) та мають передбачений законодавством страховий стаж;

б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що станом на 01.05.2016 стаж державної служби позивача складав 14 років 06 місяців та 24 дні, а отже, це більше ніж 10 років. Станом на 01.05.2016 позивач обіймала посаду в органах місцевого самоврядування (зараховується до стажу державної служби). Станом на 31.12.2021 стаж державної служби позивача складав 20 років 06 місяців та 04 дні, а отже, це більше ніж 20 років.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 №2493-ІІІ (далі - Закон №2493), служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.

Згідно статті 2 Закону №2493, посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Дія цього Закону не поширюється на технічних працівників та обслуговуючий персонал органів місцевого самоврядування.

Статтею 3 Закону №2493 встановлено, що посадами в органах місцевого самоврядування є:

- виборні посади, на які особи обираються на місцевих виборах;

- виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою;

- посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.

Статтею 10 Закону №2493 закріплено порядок прийняття на службу в органи місцевого самоврядування.

Статтею 14 Закону №2493 визначено категорії посад, які встановлюються в органах місцевого самоврядування, та закріплено, що віднесення інших посад органів місцевого самоврядування, не зазначених у цій статті, до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням керівників відповідних органів місцевого самоврядування.

Зі змісту статті 14 Закону №2493 видно, що посади сільських голів, керуючих справами виконавчих комітетів сільських рад, керівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів виконавчих органів міських рад є посадами в органах місцевого самоврядування, а тому зараховуються до стажу державної служби.

Відповідно до пункту 2 розділу VII «Прикінцеві положення» Закону №2493, дія Закону України «Про державну службу» поширюється на органи і посадових осіб місцевого самоврядування в частині, що не суперечить Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», цьому Закону та іншим законам України, що регулюють діяльність місцевого самоврядування.

Частиною другою статті 46 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон №889) та Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 №229 (далі - Порядок №229), які діють з 01.05.2016, закріплено, що до стажу державної служби зараховується, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування», а також час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.

Згідно з пунктом 11 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889 перелік посад державної служби, які займали особи з числа колишніх державних службовців, що належать до певної категорії посад, передбачених цим Законом, визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 6 Порядку №229, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889.

Пунктом 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889 передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Дія Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ, який був чинним на момент прийняття Заявника на посаду місцевого самоврядування, поширюється на органи і посадових осіб місцевого самоврядування в частині, що не суперечить Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону «Про службу в органах місцевого самоврядування» та іншим законам України, що регулюють діяльність місцевого самоврядування згідно із Законом №2493.

Так, статтею 25 Закону №3723 була визначена класифікація посад державної служби, а також, що віднесення існуючих посад державних службовців, не перелічених у цій статті, а також віднесення до відповідної категорії нових посад державних службовців проводиться Кабінетом Міністрів України за погодженням з відповідним державним органом.

В даному випадку, слід керуватися Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (далі - Порядок №283), який був чинним до 01.05.2016.

Згідно з пунктом 5 Порядку №283 регламентовано, що обчислений відповідно до цього Порядку стаж державної служби застосовується для встановлення державним службовцям надбавки за вислугу років, надання додаткових оплачуваних відпусток та призначення пенсії.

Пунктом 1 Порядку №283 закріплено, що цим Порядком визначаються посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби.

Згідно з пунктом 2 Порядку №283 до стажу державної служби зараховується робота (служба):

- на посадах державних службовців у державних органах, передбачених у статті 25 Закону України «Про державну службу», а також на посадах, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад державних службовців;

- на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв`язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів;

- на посадах керівних працівників і спеціалістів державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР згідно з додатком;

- на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад.

Пунктом 4 Порядку №283 визначено, що документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи. Скарги, пов`язані з визначенням стажу роботи державних службовців, розглядаються згідно з чинним законодавством.

Таким чином, законодавством, яке діяло як в період роботи (служби) позивача, так і станом на теперішній час, визначено, що час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування», зараховується до стажу державної служби.

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10.05.2018 у справі №351/1792/17.

Отже, позивач на час звернення (30.06.2026) до органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії досягла віку 67 роки, та станом на 01.05.2016, а саме на дату набрання чинності Законом №889, мала не менше як 10 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та обіймала посаду в органах місцевого самоврядування, а тому позивачем дотримано вимоги пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889 (щодо наявності 10 років стажу станом на 01.05.2016).

Відтак, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення відповідача 1 про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком згідно Закону України «Про державну службу» є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Разом з тим, відповідно до статті 37 Закону України №3723 визначення заробітної плати для обчислення пенсій державним службовцям здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 1 Закону України «Про оплату праці» визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно статті 2 Закону України «Про оплату праці» основна заробітна плата винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Відповідно до частин другої та третьої статті 50 Закону України №889 заробітна плата державного службовця складається з: 1) посадового окладу; 2) надбавки за вислугу років; 3) надбавки за ранг державного службовця; 6) премії (у разі встановлення). За результатами роботи та щорічного оцінювання службової діяльності державним службовцям можуть встановлюватися премії. До премій державного службовця належать: 1) премія за результатами щорічного оцінювання службової діяльності; 2) місячна або квартальна премія відповідно до особистого внеску державного службовця в загальний результат роботи державного органу; 3) місячна або квартальна премія за належне виконання умов контракту про проходження державної служби (у разі укладення). При цьому загальний розмір премій, передбачених пунктом 2 цієї частини, які може отримати державний службовець за рік, не може перевищувати 30 відсотків фонду його посадового окладу за рік.

Пунктом 1 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 (далі - Порядок №622), визначено пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно пунктів 4, 5, 6 Порядку №622 пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. При цьому: посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби); розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь - які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60.

За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні; у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць; матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.

За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п`ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 р., за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики. У разі ліквідації державного органу довідку видає орган, який є правонаступником, а в разі його відсутності чи перейменування (відсутності) посад, у тому числі відсутності відповідних посад державної служби, довідка видається у порядку, встановленому Мінсоцполітики за погодженням із Нацдержслужбою.

Таким чином, нарахування пенсії державного службовця позивачу повинно здійснюватися із врахуванням даних, зазначених в довідках про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця.

Як встановлено судом, звертаючись до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про перехід з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», позивач надавала довідки Департаменту економічного розвитку Запорізької міської ради від 23.02.2026, а саме:

- довідку про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державних службовців, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 23.02.2026 №322;

- довідку про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби. Яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію держаних посад від 23.02.2026 №322;

- довідку про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого було класифіковано, або які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд) від 23.02.2026 №322.

Згідно довідки про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державних службовців, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 23.02.2026 року №322, Позивач працювала в Департаменті економічного розвитку Запорізької міської ради на посаді начальника управління стратегічного та економічного розвитку, заробітна плата станом на 23.02.2026 року становить 23827,70 грн., а саме:

- посадовий оклад 17829,00 грн.;

- надбавка за ранг (9 ранг) 500,00 грн.;

- надбавка за вислугу років (30%) (за стаж державної служби 20 років) 5498,70 грн.

На всі види оплати праці, включені в довідку, нараховані єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Довідка видана на підставі особових рахунків за лютий 2026 року.

Згідно довідки про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого було класифіковано, або які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд) від 23.02.2026 №322, середні розміри надбавок, премій та інших виплат за грудень 2021 року, становили 28065,00 грн., де:

- надбавка за виконання особливо важливої роботи 5265,00 грн.;

- премія місячна 22800,00 грн.

На всі види оплати праці, включені в довідку, нараховані єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Довідка видана на підставі особових рахунків, платіжних відомостей або інших документів про нараховану та сплачену заробітну за 2017-2021 роки.

Згідно довідки про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію держаних посад від 23.02.2026 №322, середні розміри надбавок, премій та інших виплат за січень 2026 року, що передує місяцю звернення за пенсією, становили 32392,20 грн., де:

- надбавка за виконання особливо важливої роботи 10997,40 грн.;

- премія місячна 21394,80 грн.

На всі види оплати праці, включені в довідку, нараховані єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Довідка видана на підставі особових рахунків, платіжних відомостей або інших документів про нараховану та сплачену заробітну за січень 2026 року.

Складові заробітної плати, які зазначені в довідках про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданих економічного розвитку Запорізької міської ради, відповідають приписам чинного законодавства, а тому зазначені довідки мають бути враховані при обчисленні розміру пенсії за віком Позивачу, відповідно до Закону України «Про державну службу».

При цьому, суд також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до висновку Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» (рішення від 18.07.2006), - «кожен доречний і важливий аргумент» особи має бути проаналізований і суд має надати відповідь на кожен з таких аргументів заявника.

Водночас, у пункті 23 цього рішення, Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини суд не зобов`язаний детально вивчати всі аргументи, на які посилається відповідач, якщо такі аргументи не стосуються предмету спору.

Частиною першою статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до частини другої статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані статтею 139 КАС України.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вимоги підпункту 1 пункту 3 частин другої та третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI, за подання даного адміністративного позову через «Електронний суд» належало сплатити судовий збір в розмірі 1064,96 грн.

Згідно з платіжною інструкцією №8423-9573-0944-0710 (унікальний ідентифікатор СЕП (UETR): a5d40760-336c-4c1b-8070-e4b66257b462) позивач сплатила 1211,20 грн. судового збору, тобто в більшому розмірі, ніж визначено законом.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 1064,96 грн., при цьому переплачена сума судового збору може бути повернута за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, відповідно до вимог статті 7 Закону №3674-VI.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 9, 77, 139, 243, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012), до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (вул. Саєнка Андрія, 10, м. Фастів, Київська область, 08500, код ЄДРПОУ 22933548) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 08.07.2026 №923010155869 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723ХІІ.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити призначення та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ, з урахуванням довідки про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 року працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державних службовців, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 23.02.2026 №322; довідки про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію держаних посад від 23.02.2026 №322; довідки про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого було класифіковано, або які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд) від 23.02.2026 №322, виданих Департаментом економічного розвитку Запорізької міської ради, починаючи з 30.06.2026.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 1064,96 (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 13.10.2026.

Суддя А.В. Сіпака