Ухвала суду № 140580783, 13.10.2026, Христинівський районний суд Черкаської області

Справа № 706/888/25

6/706/100/26

У Х В А Л А

13 жовтня 2026 року м.Христинівка

Христинівський районний суд Черкаської області в складі: головуючого судді Орендарчука М.П., за участю секретаря Пізняк Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника Державної казначейської служби України Яроша Сергія Васильовича про зміну способу виконання рішення суду в справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головне управління Національної поліції в Черкаській області, Черкаська обласна прокуратура, про відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

До Христинівського районного суду Черкаської області надійшла заява представника Державної казначейської служби України - Яроша С.В. про зміну виконання рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 10.06.2026 року в справі № 706/888/25, обравши належним способом: стягнути з держави Україна за рахунок Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди у розмірі 302 666,67 грн.

В обґрунтування заяви зазначено, що стягнення з Казначейства коштів, які перебувають на його рахунках, але призначені для іншої мети є неможливим, оскільки це матиме наслідком нецільове використання бюджетних коштів, а фактично у цій справі відповідачем є Держава, яку представляє Казначейство, при цьому єдиним джерелом виплати компенсації за прострочення виконання рішення суду є бюджетні кошти.

Представник Державної казначейської служби України - надав заяву про розгляд справи без участі представника заявника.

Суд, вивчивши матеріали справи та доводи заяви, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням Христинівського районного суду Черкаської області від 10.06.2026 року в справі № 706/888/25 за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головне управління Національної поліції в Черкаській області, Черкаська обласна прокуратура, про відшкодування моральної шкоди позов задоволено частково та стягнуто з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди у розмірі 302 666,67 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно до ч. 3 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановлено ст. 16 ЦК України.

Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений.

Отже, зміна способу та порядку виконання рішення суду - це визначена законом послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем.

При вирішенні питання про зміну способу виконання рішення суду суд має з`ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість виконання рішення суду.

При цьому, в будь-якому випадку при зміні способу і порядку виконання рішення суду суд не може змінювати останнє по суті.

З наведених норм вбачається, що суд може змінити спосіб виконання рішення лише у виняткових випадках і за наявності обставин, що ускладнюють його виконання за умови надання достатніх доказів наявності таких обставин.

Таким чином, спосіб виконання рішення визначається на підставі встановлених у ст. 16 ЦК України способів захисту цивільних прав, а зміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим.

Державна казначейська служба України в своїй заяві вказує про наявність обставин, які унеможливлюють виконання судового рішення, та, з метою забезпечення прав стягувача на одержання коштів за судовим рішенням, порушує клопотання про зміну способу виконання рішення суду від 10.06.2026 року в справі № 706/888/25.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» Кабінет Міністрів України затверджує положення про міністерства, інші центральні органи виконавчої влади. Казначейство діє відповідно до повноважень та компетенції, визначених, зокрема, Положенням про Державну казначейську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 року № 215.

Казначейство у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також дорученнями Кабінету Міністрів України і Міністра фінансів (п. 2 вказаного Положення).

Згідно з п. 4 цього ж Положення Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку, зокрема, здійснює безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду.

Стаття 129 Конституції України визначає, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження», та особливості їх виконання.

За змістом ч. 1 ст. 3 цього ж Закону стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Відповідно до ст. 25 Бюджетного кодексу України Казначейство здійснює безспірне списання коштів бюджету та відшкодування збитків, завданих бюджету.

Пунктом 9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України передбачено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами) визначений Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845.

Відповідно до пп. 2 п. 5 вказаного Порядку під час виконання виконавчих документів органи Казначейства мають право звертатися у передбачених законом випадках до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, із заявою про роз`яснення рішення про стягнення коштів, порушувати клопотання про встановлення чи зміну порядку і способу виконання такого рішення, а також відстрочку та/або розстрочку його виконання.

Поміж іншого, Казначейство вправі повідомляти органу, який видав виконавчий документ, про наявність обставин, що ускладнюють чи унеможливлюють його виконання, у спосіб і порядку, які визначені таким документом (пп. 1 п. 5 цього ж Порядку).

Законом України «Про джерела фінансування органів державної влади» врегульовані питання фінансового забезпечення діяльності системи органів виконавчої влади (Кабінету Міністрів України, міністерств, комітетів, агентств, служб, адміністрацій, департаментів, комісій, управлінь, палат, фондів, інспекцій, бюро та інших центральних органів виконавчої влади і місцевих державних адміністрацій), Верховної Ради України та її апарату, Рахункової палати, Президента України, його адміністрації та інших консультативних і дорадчих органів Президента України, судів України, органів прокуратури України, а також інших органів державної влади.

Частина 1 ст. 2 згаданого Закону визначає, що органи державної влади здійснюють свою діяльність виключно за рахунок бюджетного фінансування (крім випадків, визначених цим Законом) в межах, передбачених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік. Кошти на фінансування органу державної влади передбачаються у Державному бюджеті України окремим рядком.

Отже, стягнення з Казначейства коштів, які знаходяться на його рахунках, але призначені для іншої мети, є неможливим, оскільки це може поставити під загрозу функціонування Казначейства та виконання покладених на нього функцій.

За результатами розгляду справи № 910/23967/16 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що в резолютивні частини судових рішень не повинні містити відомості про об`єкта його виконання, номери та види рахунків, з яких буде здійснено безспірне списання, оскільки такі відомості не впливають ні на підстави, ні на обов`язковість відновлення права позивача в разі встановлення судом його порушення, та за своєю суттю є регламентацією способу та порядку виконання судового рішення, що має відображатися у відповідних нормативних актах, але не в резолютивній частині рішення.

Відповідні висновки також викладені у постановах Верховного Суду від 07.12.2022 року в справі №461/9982/19, від 15.03.2023 року в справі № 591/7146/20, від 13.09.2023 року в справі №501/85/22, від 04.10.2023 року в справі №757/535/21-ц, від 18.10.2023 року в справі №127/1407/22, згідно з якими помилковими є рішення судів в частині визначення таких способів, як «стягнення шляхом безспірного списання коштів Казначейством з єдиного казначейського рахунку» або «стягнення коштів через Казначейство».

При апеляційному перегляді рішення у цій же справі, суд апеляційної інстанції в постанові від 16.10.2024 року вказав, що Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (постанови Верховного Суду від 14.12.2022 року в справі № 2-3887/2009, від 18.01.2023 року в справі № 488/2807/17).

Тобто, під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (постанова Верховного Суду від 05.10.2022 року в справах № 923/199/21 і № 922/1830/19, від 12.07.2023 року в справі № 757/31372/18-ц).

У постанові Верховного Суду від 17.01.2024 року в справі № 757/26216/22-ц зазначено: «Тому те, що позивач вказав відповідачем за вимогами про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат за прострочення виконання рішення суду, яким підтверджене грошове зобов`язання держави з відшкодування завданої нею шкоди, конкретний орган державної влади - ДКС України - не означає, що у спірних правовідносинах суб`єктом відповідальності за прострочення виконання зазначеного рішення суду є не держава, а саме певні її органи (орган). Інакше кажучи, у спірних правовідносинах органи держави є представниками її інтересів як боржника за судовим рішенням про відшкодування завданої нею ж шкоди, а не суб`єктами владних повноважень, які здійснюють щодо позивача публічно-владні управлінські функції.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви про зміну способу виконання судового рішення.

Суд також звертає увагу, що зміна способу виконання рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 10.06.2026 року в справі № 706/888/25, жодним чином не обмежує права та можливості стягувача на отримання коштів за рішенням суду. На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 258, 260, 435 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Заяву представника Державної казначейської служби України - Яроша Сергія Васильовича про зміну способу виконання рішення суду в справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головне управління Національної поліції в Черкаській області, Черкаська обласна прокуратура, про відшкодування моральної шкоди- задовольнити.

Змінити порядок виконання рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 10.06.2026 року в справі № 706/888/25, визначивши належним способом його виконання: стягнути з держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди у розмірі 302 666,67 грн.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення відповідно до вимог, встановлених ст. ст. 353-356 ЦПК України.

Суддя Михайло ОРЕНДАРЧУК